1933 рік. У Севастополі поет Павло Тичина написав на поштовій картці невеликого листа в Кам’янець-Подільський до письменника Івана Дніпровського: «Дорогий Іване Даниловичу! Як здоровля Ваше, чи вже окріпли? Я тут кругом в режимі. Писати ніяк не можна. Читаю Шіллерові трагедії, бо Шекспіра (уявіть собі!) нема в міській бібліотеці. Є, але прозою, допотопне якесь видання. Коли ж я знову почую Ваші строгі зауваження на свою п’єсу? За літо я вдячний. Вітання Марії Михайлівні. Ваш П. Т.». Іван Дніпровський, який перебував тоді в Кам’янці-Подільському — на батьківщині дружини Марії Пилинської, хворів.
1943 рік. Гебітскомісар і біржа праці Кам’янця-Подільського оголосили про застосування репресивних заходів до громадян, що ухиляються від поїздки на роботу до Німеччини.
1970 рік. Указом Президії Верховної Ради СРСР почесне звання «Мати-героїня» з врученням ордена «Мати-героїня» та Грамоти Президії Верховної Ради СРСР надано матерям, які проживають в Українській РСР і народили й виховали десять і більше дітей. Серед відзначених і Станіслава Станіславівна Киселюк — домашня господарка з Кам’янця-Подільського.
1996 рік. Стартував шостий чемпіонат України з футболу для команд другої ліги. Право на старт мала і «Ратуша» з Кам’янця-Подільського (як така, що вилетіла з першої ліги), але необхідної суми грошей для цього (еквівалентної майже 7,5 тисячі доларів) на рахунок Професійної футбольної ліги у встановлений термін (до 25 липня) перераховано не було.
1997 рік. Неподалік від Форосу завершилися (тривали з 29 липня) другі Міжнародні змагання з туризму «Скелі біля моря», на яких команда станції юних туристів із Кам’янця-Подільського продемонструвала найкращу техніку пішохідного та гірського туризму.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському Українська народна партія «Собор» завершила двотижневу просвітницько-спортивну експедицію, присвячену 800-річчю від дня народження Данила Галицького. З кам’янчанами на майдані Відродження та в молодіжному центрі «Дружба» спілкувалися народні депутати України Анатолій Матвієнко, Костянтин Ситник, економіст Михайло Довбенко, письменники Максим Стріха, Володимир Шовкошитний.
2004 рік. У Кам’янці-Подільському голови міських осередків восьми політичних партій та шістнадцяти громадських організацій підписали угоду про створення коаліції громадсько-політичних сил «Кам’янець — за Януковича». В ній зокрема, зазначено, що «лідери міських осередків політичних партій та громадських організацій, впевнені, що лише за умови об’єднання всіх демократичних сил можливо зберегти подальший розвиток суспільства шляхом прогресивних форм, реалізації соціально орієнтованої державної політики, поліпшення добробуту кожного громадянина. Уряд під керівництвом Віктора Януковича уже довів свою спроможність вирішувати складні соціально-економічні проблеми на користь України та її народу».
Цього дня народилися:
1854 рік. У селі Заньки (тепер Ніжинського району Чернігівської області) народилася (23 липня за старим стилем) Марія Костянтинівна Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська) — українська актриса та театральна діячка. Навчалася у приватному пансіоні в Чернігові. Граючи в театрі Миколи Садовського, була на гастролях і в Кам’янці-Подільському. Померла 4 жовтня 1934 року в Києві.
Марія Костянтинівна Заньковецька
1878 рік. У місті Ланцуг (тепер Жешувське воєводство, Польща) народився Антін Володиславович Крушельницький — український письменник, критик, журналіст, педагог, політичний і громадський діяч. Навчався у Львівському університеті. Навесні 1919 року з Городенки поїхав до Кам’янця-Подільського, там його як авторитетного культурно-освітнього діяча керівництво Української Народної Республіки призначило міністром освіти в уряді Бориса Мартоса. Розчарований програмою дій уряду, залишив посаду. У жовтні 1919 року разом із сім’єю емігрував до Австрії. У липні 1934 року, переїхавши з цілою родиною до Радянської України, мешкав у Харкові в будинку «Слово». 6 листопада 1934 року Крушельницького заарештували. Його справу розглядала 28 березня 1935 року виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР, яка винесла вирок: десять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Заслання Крушельницький відбував у Соловецькій тюрмі. Рішенням «трійки» Управління Народного комісаріату внутрішніх справ Ленінградської області письменника засудили до розстрілу й стратили 3 листопада 1937 року в лісовому урочищі Сандармох у Карелії.
1922 рік. У містечку Стеблів (тепер селище міського типу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) народився Степан Платонович Цибульський — довголітній (у 1960—1985 роках) військовий комісар Кам’янця-Подільського, потім директор ринку в Кам’янці-Подільському. 2014 року в журналі «Православный взглядъ» Надія Підскоцька писала в статті «Сім’я: цінності та випробування»: «Цибульський Степан Платонович довгий час очолював міськрайонний військкомат. А коли пішов у відставку, працював директором нашого ринку. Ми ще досі бачимо плоди його позитивного керівництва: осучаснені критий речовий та овочевий ринок, заасфальтовану територію і інше. Із своєю дружиною вони прожили понад 50 років, пройшли екзамен на міцність під час різних випробувань, виховали двох своїх синів і прийомну дочку. Ще на фронті Степан Платонович із фронтовим другом пообіцяли один одному: якщо хтось із них загине в бою, то інший допомагатиме сім’ї друга. Так сталося, що сім’я друга загинула, залишилася живою донька, яку удочерила сім’я Цибульських. Після смерті дружини Степан Платонович щиро цінував світлу її пам’ять і через кілька років також відійшов у вічність. Родину Цибульських знали всі в місті, поважали її і досі пам’ятають порядність, щирість та високу духовність. Шанують пам’ять батьків достойні діти та онуки».
1953 рік. Народився Анатолій Іванович Оліневич — директор комбінату будівельних матеріалів у Кам’янці-Подільському (тепер товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат будматеріалів»).
1958 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Тетяна Миколаївна Зима — українська художниця монументально-декоративного мистецтва та живописець, член Національної спілки художників України від 1990 року. 1984 року (за іншими даними — 1989 року) закінчила Київський державний художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури), де її викладачами з фаху були Микола Андрійович Стороженко та Вілен Андрійович Чеканюк. Працювала в 1984—1992 роках художником-монументалістом на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Далі перейшла на творчу роботу. Створює інтер’єри на замовлення. Серед творів: «Молодість пізнає світ» (1987 рік, в середній школі № 1 у Києві), «Чарівний сад» (1988 рік, в Палаці піонерів у Хмельницькому), «Біля фонтана» (1989 рік), «Медицина і філософія», «Милосердя», «Медицина і наука», «Зцілення», «Медицина і материнство» (усі — 1990 рік; в Національному медичному університеті в Києві).
Тетяна Миколаївна Зима
1959 рік. Народилася Таїсія Іванівна Коваль — директор вечірньої загальноосвітньої школи ІІ—ІІІ ступенів № 1 у Кам’янці-Подільському (вулиця Огієнка, 35). Від вересня 1996 року до лютого 1998 року працювала заступником директора загальноосвітня школа І—ІІ ступенів у селі Колибаївка Кам’янець-Подільського району.
Таїсія Іванівна Коваль
1960 рік. Народився Володимир Олександрович Казачук. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював першим секретарем Кам’янець-Подільського міськкому Ленінської комуністичної спілки молоді України, головним спеціалістом із приватизації, начальником відділу роботи з акціонерами відкритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський м’ясоконсервний комбінат» і його директором, заступником міського голови Кам’янця-Подільського. Був членом Народно-демократичної партії. Працював заступником начальника головного управління комунального господарства Київської міської державної адміністрації. У 53 роки розпочав власну справу: заручившись підтримкою сім’ї, узявся за оформленням виїзних церемоній реєстрації шлюбу. Дружина — Лілія Станіславівна Казачук, власниця корчми «Три ставки» при виїзді з Кам’янця Подільського в бік Хмельницького (одружилися 28 червня 1986 року).
1962 рік. Народився Анатолій Іванович Слиз — директор приватного підприємства «Добробут-РБК», депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
1974 рік. Народився Василь Васильович Гринчук — директор загальноосвітньої школи I—III ступенів у селі Рогізна Кам’янець-Подільського району.
Цього дня відійшли у вічність:
1849 рік. У селі Безіменне (тепер Козятинського району Вінницької області) помер Сильвестер Венжик Гроза — польський письменник, публіцист, представник «української школи» в польській літературі. Народився 7 січня 1793 року в містечку Меджибіж (тепер Летичівського району Хмельницької області). Навчався в Умані (у 1802—1809 роках), Вінниці (у 1809—1812 роках). Працював у 1812—1819 роках юристом у Кам’янці-Подільському. У книгах «Поезії» (томи 1—2, 1836), «Подільсько-українські повісті, взяті з дійсних образів» (томи 1—2, 1842), повістях «Банкрутство» (1843), «По́прядки українки» (1844), нарисі «Купайло» (1842) Сильвестер Венжик Гроза змалював життя та побут українського народу.
1968 рік. У Кам’янці-Подільському помер Олександр Андрійович Чернущенко — кандидат історичних наук, доцент кафедри марксизму-ленінізму Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Народився 1912 року в Росії в українській сім’ї селянина-бідняка. 1951 року захистив кандидатську дисертацію «Боротьба трудящих Чернівецької області проти німецько-фашистських окупантів у роки Великої Вітчизняної війни». Від вересня 1964 року працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті, викладав новітню історію, а з 1966 року — науковий комунізм.
1975 рік. У Києві помер Павло Матвійович Усенко — український поет. Народився 23 січня (10 січня за старим стилем) 1902 року в селі Заочіпське (згодом Царичанського району Дніпропетровської області, нині знято з обліку). Навчався у 1929—1931 роках на літературному відділі Харківського інституту червоної професури. Як редактор (у 1927—1931 роках) журналу «Молодняк» (нині «Дніпро») 18 вересня 1929 року разом з Іваном Куликом прибув до Кам’янця-Подільського і взяв участь у вечорі української пролетарської літератури.
1982 рік. Помер Макар Іванович Починок — голова Хмельницького облвиконкому (від 1974 року), Герой Соціалістичної Праці (1965). Народився 1921 року в селі Вільхівці (тепер Чемеровецького району Хмельницької області). Був учасником війни з німцями. Працював начальником постачання і збуту, потім директором Кам’янець-Подільського пивного заводу. Від 1945 року — заступник завідувача промислово-транспортного відділу, завідувач відділу міського господарства і будівництва, завідувач промислово-транспортного відділу Кам’янець-Подільського міськкому КП(б)У. Закінчив 1952 року Одеську партійну школу. Секретар (від 1952 року) Славутського, перший секретар (від 1956 року) Грицівського, секретар (від 1963 року), перший секретар (від 1965 року) Волочиського райкомів партії, другий секретар (від 1972 року) Хмельницького міськкому партії.
1967р. - у Харкові помер Олександр Костянтинович Бируля. Про нього було згадано вже у коментарі до календаря за 27 березня - дати його народження
1849р. - помер згаданий вже у календарі Сильвестр Венжик Гроза (Groza) Знайшов також у Вікі, що він старший брат поета й драматурга Александра Кароля Грози.
1926р. - у с.Заозерне Тульчинського р-ну Вінн. обл. народився Аполлінарій Федотович Мацевич - укр. письменник, публіцист. Перебував у Національній спілці письменників України від 1967 р. Лауреат літературних премій.Онука — Добринська Наталія Володимирівна (1982 р.н.), видатна українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійська чемпіонка. З 1968-87 жив і працював у м.Хмельницькому (зав. відділом молодіж. газети "Корчагінець). У своїй творчості зображував у історичних повістях, нарисах, оповіданнях Подільський край, його славетних людей.
1968р. - у Петербурзі померла Тетяна Сергіївна Пассек - російський археолог. Доктор історичних наук (1949). Старший науковий співробітник Інституту археології Академії наук СРСР. Дослідниця трипільської культури. Лауреат Сталінської премії (1950). За довідником вона "З 1934 проводила археол. дослідження трипільської культури та епохи міді і бронзи на тер. України (Поділля, Подністров'я). Учасник Південно-Подільської (Дністровської) археол. експедиції (1946-50). Внесла вклад у розробку періодизації трипільської культури"
0
