3 січня

Цього дня колись:

1921 рік. У Кам’янці-Подільському, де з 16 листопада 1920 року утвердилася більшовицька влада, тривав наступ на державний український університет: комісар Д. Мізін розпорядився, аби йому здали всі університетські печатки та штампи, що використовувалися при петлюрівській владі.
 
1943 рік. Газета «Комуніст» опублікувала лист колективу Кам’янець-Подільського українського театру імені Григорія Петровського до Верховного головнокомандувача Йосипа Сталіна: «Маючи честь обслужувати далекосхідні частини Червоної армії, колектив Кам’янець-Подільського українського театру імені Петровського в день 25-річчя Радянської України вносить додатково на будівництво танкової колони «Українське мистецтво» свою зарплату в сумі 50 тисяч карбованців. Хай танки цієї колони, що їх поведуть доблесні бійці нашої рідної, любимої Червоної армії, прискорять перемогу над підлим ворогом, який зазіхнув на нашу землю». За дорученням працівників театру лист підписали директор Чернявський і голова місцевкому Грабовий. Згаданий у листі день 25-річчя Радянської України — це 25 грудня 1942 року.
 
1958 рік. У Кам’янець-Подільській середній школі № 1 відбулися педагогічні читання, присвячені 125-річчю школи. Свій відлік вона веде від чоловічої гімназії, відкритої у Кам’янці-Подільському 13 січня (1 січня за старим стилем) 1833 року.
 
1986 рік. У Кам’янці-Подільському жіночу консультацію переведено в нове приміщення на мікрорайоні Жовтневий — на вулиця Жукова, 4.
 
2002 рік. У Кам’янці-Подільському відновлено видання газети «Подільська TV-інформ», проте згодом вона знову перестала виходити.
 
2003 рік. Завершилася друга гастрольна поїздка до Іспанії дитячої хорової капели «Журавлик» із Кам’янця-Подільського.

Цього дня народилися:

1888 рік. У Тбілісі в сім’ї священика народився Микола Павлович Вікул — український хімік. Невдовзі сім’я переїхала до Кам’янця-Подільського, де Микола навчався в духовному училищі, а потім у Подільській духовній семінарії. Кар’єра священика була не до вподоби юнакові, тож, закінчивши семінарію, він 1908 року вступив до Київського комерційного інституту, а з наступного року вивчав неорганічну хімію на природничому відділі Варшавського університету. Закінчивши навчання, повернувся до Кам’янця-Подільського. Тут він у 1913—1917 роках працював лаборантом у технічній школі, далі вчителем математики у вчительській семінарії, а у 1919–1920 роках — старшим асистентом кафедри неорганічної хімії в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. В еміграції Микола Павлович був доцентом, а з 1928 року професором кафедри неорганічної хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах. Микола Вікул — укладач «Російсько-українського словничка термінів фізики і хімії», виданого 1918 року в Гадячі, автор підручників, а також низки наукових розвідок, опублікованих переважно в німецьких журналах. Був учасником першого Конгресу українських націоналістів 28 січня — 3 лютого 1929 року у Відні. Передчасно помер унаслідок апендициту 14 лютого 1935 року.

1917 рік. У Києві народилася Єва Матвіївна Будницька — українська поетеса. Перші вірші написала 1953 року в доволі зрілому віці, а через дев’ять років видала першу збірку — «Вулиця першого кохання». У травні 1975 року відвідала Кам’янець-Подільський, разом із прозаїком із Хмельницького Миколою Сумишиним зустрілася зі студентами сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Померла поетеса 4 листопада 1994 року в Києві.

Олег Крижанівський

1944 рік. У селі Красна Слобідка Обухівського району Київської області в учительській родині народився Олег Прокопович Крижанівський — доктор історичних наук (1992), автор першого українського підручника з історії стародавнього Сходу (1996), перевиданого 2000, 2002, 2006 та 2009 року. Закінчив 1965 року історичний факультет Київського університету, після чого за направленням працював асистентом кафедри історії Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Після служби в армії вступив 1967 року до аспірантури Київського університету. 1970 року захистив кандидатську дисертацію. Відтоді працював на кафедрі історії стародавнього світу і середніх віків Київського університету, від 1989 року був її завідувачем. Помер 18 лютого 2010 року в Києві.

1962 рік. У Кам’янці-Подільському в сім’ї педагогів народилася Наталія Андріївна Піщук — заслужена вчителька України. Батько Андрій Онуфрійович Піщук знав п’ять мов. У Кам’янці-Подільському закінчила середню школу № 9. Далі навчалася в Луцькому педагогічному інституті (нині Волинський національний університет імені Лесі Українки). Закінчивши інститут, 10 років викладала англійську мову в середній школі № 5 у Кам’янці-Подільському. Далі перейшла на роботу в міський ліцей. 17 вересня 2007 року «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Хмельницької області, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 70-річчя утворення області» Наталії Андріївні надано звання «Заслужений вчитель України». Видавництво «Абетка» з Кам’янця-Подільського видало низку посібників з англійської мови, підготовлених Наталією Піщук: «Англійська мова. 9 клас. Зразки відповідей на питання екзаменаційних білетів. Державна підсумкова атестація»  (2001, 2002), «Майже все про іменник та артикль» (2001), «Основні неправильні дієслова» (2001).

Наталія Андріївна Піщук з учнями

Цього дня відійшли у вічність:

1945 рік. У Польщі помер Антоній Фердинанд Оссендовський — польський і російський мандрівник, журналіст, літератор і громадський діяч. Народився 27 травня 1878 року в місті Люцин Вітебської губернії (нині місто Лудза в Латвії). 1884 року Оссендовські переїхали до Кам’янця-Подільського. Біла фортеця, яка вражає величезними розмірами, яка вросла в скелясті обриви та височіє над хрестами костелів і церков, над мінаретом, побудованим турками, що притулився до фасаду католицької святині, — таку картину найчастіше малюватиме Оссендовський зі своїх дитячих спогадів. Редактор видавництва «Зарубіжна семінарія», який після війни видав за свій рахунок одну з останніх книг Оссендовського, помістив у передмові спогади про автора, що помер двома роками раніше. Тепер важко встановити, з якого джерела він черпав інформацію про дитинство і «першу авантюрну мандрівку» майбутнього письменника. Оссендовський здійснив її разом із двома друзями — Ейсмондом і Вишинським — на дно колодязя старої Хотинської фортеці. Друзі досліджували підземні галереї, до яких вів прохід у стіні колодязя, і зробили дивне відкриття: у темряві хлопчаки натрапили на оповитий ланцюгами людський скелет, поряд з яким лежала іржава турецька шабля. У Кам’янці-Подільському молодий Оссендовський почав відвідувати підготовчі курси російської класичної гімназії, але закінчив їх уже в Петербурзі, куди переїхав разом із батьками. Оссендовський став всесвітньо знаменитим завдяки своїй белетризованій книзі про громадянську війну в Сибіру та Монголії «І звірі, і люди, і боги» (англійською мовою). Написав також польською мовою книгу про Леніна («Ленін — бог безбожних») і низку романів із польської історії.

© Олег Будзей

• Будзей О. Тричі збудований, тричі зруйнований
• Кам’янецький календар на 28 грудня
• Кам’янецький календар на 29 грудня
• Кам’янецький календар на 30 грудня
• Кам’янецький календар на 31 грудня