1919 рік. У Кам’янці-Подільському в газеті «Народна воля» за підписом «П. Грунський» опубліковано фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» зі зазначенням у підзаголовку: «Матеріалом для конституції бути не може». Це був літературний дебют Павла Михайловича Губенка, який згодом став відомим як Остап Вишня. Звичний усім підпис «Остап Вишня» вперше з’явився 22 липня 1921 року в газеті «Селянська правда» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».
1945 рік. Заслуженою вчителькою школи Української РСР стала Олександра Семенівна Плевако (дівоче прізвище — Яновська). Народилася 1882 року. Закінчила Вищі жіночі курси в Петербурзі. Від 29 серпня (16 серпня за старим стилем) 1904 року працювала вчителькою математики жіночої гімназії Славутинської в Кам’янці-Подільському. У 1941—1943 роках перебувала в евакуації в Челябінській області, де також працювала педагогом. Працювала в Кам’янці-Подільському в дев’ятій школі. Була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради другого скликання (обрано 21 грудня 1947 року), третього скликання (обрано 17 грудня 1950 року). Нагороджено орденом Леніна (1949), орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (1946). Померла 11 серпня 1967 року.
1967 рік. У Кам’янці-Подільському на перехресті вулиць Чкалова та Московської (нині Князів Коріатовичів і Огієнка) відкрито обеліск на честь п’ятдесятиріччя Великого Жовтня. Його висота — 8 метрів. Честь відкрити обеліск мали перший секретар Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України Олександр Лісовий, полковник у відставці, член більшовицької партії з 1919 року Леонід Попов, Герой Радянського Союзу Михайло Дейнеженко, кавалер ордена Слави трьох ступенів Володимир Заріпов, секретар міськкому ЛКСМУ Алла Городецька та піонерка середньої школи № 2 Галина Коротка. 21 лютого 2014 року на сесії міської ради депутати ухвалили зняття з обеліска радянську символіку. Того ж дня комунальники, яким допомагали кам’янчани з Майдану, відбили від червоного граніту «серп і молот» та очистили пам’ятник від усіх написів.
Сучасний вигляд обеліска, вересень 2014 року. Фото із «Живого журналу»
1973 рік. У Кам’янці-Подільському урочисто відкрито рух через міст «Стрімка лань» (інші назви — «Прудка лань», «Лань, що біжить», у народі ще називають Чернівецьким мостом, оскільки через нього пролягає дорога на Чернівці). Цим самим значно зменшено навантаження на Замковий міст. При спорудженні «Стрімкої лані» вперше у світовій практиці застосовано бісталеву конструкцію. Відстань між опорами — 174 метрів. Довжина моста — 379,14 метра. Ширина проїжджої частини — 14 метрів, тротуарів — по 2,5 метра.
Міст «Стрімка лань»
1978 рік. Головою Кам’янець-Подільського міськвиконкому, змінивши на цій посаді Лідію Миколаївну Демчук, став Володимир ОлександровичКозлов, який до того (від березня 1978 року) працював заступником голови міськвиконкому. 5 червня 1985 року Володимира Олександровича обрали першим секретарем Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України, а 26 червня 1985 року наступним головою міськвиконкому сесія міської ради обрала Володимира Уляновича Крилова.
1995 рік. Постановою Кабінету міністрів України (№ 876) на базі Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту створено Подільську державну аграрно-технічну академію (ПДАТА). Нині (від 13 липня 2004 року) це Подільський державний аграрно-технічний університет (ПДАТУ).
1996 рік. Газета «Кам’янець-Подільський вісник» відгукнулася сатиричною заміткою на те, що в готелі «УКРАЇНА» з його назви на даху випала буква Р, тож він деякий час стояв під надто оригінальною назвою «У КАЇНА». Того ж місяця прикрий недогляд у назві готелю було ліквідовано.
1998 рік. У Кам’янці-Подільському в селищі Першотравневе (цементного заводу) закладено та освячено перший камінь і капсулу на будівництві храму преподобного Іова Почаївського.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському перебував народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, голова Української республіканської партії «Собор» Анатолій Сергійович Матвієнко.
Цього дня народилися:
1901 рік. На хуторі Новокузнецький (тепер Ростовської області Росії) народився (20 жовтня за старим стилем) Дмитро Данилович Лелюшенко — генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1945). Як командир 4-ої гвардійської танкової армії визволяв Кам’янець-Подільський від нацистських загарбників. Помер 1987 року. Почесний громадянин Кам’янця-Подільського (відповідно до ухвали міськвиконкому від 23 березня 1974 року).
1915 рік. У селі Велика Слобідка (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Семен Семенович Лаврик — український лікар-гематолог, член-кореспондент Академії наук Української РСР (1979), заслужений діяч науки Української РСР (1975), ректор Київського медичного інституту (у 1970—1984 роках). Помер 7 липня 1990 року в Києві. Див. про нього статтю «Знавець еліксиру життя з Великої Слобідки».
1929 рік. У селі Богодаровка (тепер Цюрупівського району Павлодарської області Казахстану) народився Іван ІвановичРиба — почесний громадянин Кам’янця-Подільського (від 19 жовтня 1999 року). Закінчив 1954 року Московський електромеханічний інститут. Працював директором Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу (від грудня 1965 року до червня 1984 року). Автор документального нарису про Кам’янець-Подільський електромеханічний завод «Это нашей истории строки...» (1999). Відійшов у вічність.
1947 рік. У селі Гуменці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Микола Антонович Стефанюк — державний службовець. Закінчив 1976 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), за фахом — інженер-механік. Працював головою правління колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» села Залісся Перше Кам’янець-Подільського району (у 1994—1998 роках), завідувачем організаційного відділу Кам’янець-Подільської районної ради, обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради.
1952 рік. У Києві народився Сергій ГеоргійовичЯкутович — український графік, заслужений художник Української РСР (1986), лауреат Шевченківської премії (2004). Син українського графіка, народного художника УРСР, лауреата Шевченківської премії Георгія В’ячеславовича Якутовича. Закінчив 1977 року Київський художній інститут. 10 вересня 2004 року в Картинній галереї Кам’янця-Подільського відкрилася виставка батька («Карпати. Гравюри») та сина («Мазепіана. Nезавершений проект»). Сергій Георгійович на відкритті виставки.
1954 рік. У місті Волзьк у Росії народився Олександр МиколайовичМінаков. Закінчив 1976 року Тюменське військово-інженерне училище, 1988 року — військово-інженерну академію імені Куйбишева у Москві. Служив у Польщі, Казахстані. У Кам’янці-Подільському від 1988 року: командир понтонно-мостового батальйону, потім заступник командира частини, також був (від 16 листопада 1998 року) командиром військової частини А-3136 (база зберігання військової техніки).
1954 рік. Народився Василь Васильович Климчук — начальник організаційного відділу Хмельницької обласної державної адміністрації.
1958 рік. Народився Яків Йосипович Гаршт — директор Кам’янець-Подільської філії (Кам’янець-Подільського управління з експлуатації газового господарства) публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз».
1963 рік. У селищі Бекдаш у Туркменії народився Олександр ВікторовичАносов. Працював (від 19 грудня 2003 року) директором міського стадіону імені Тонкочеєва в Кам’янці-Подільському.
1975 рік. У Кам’янці-Подільському народився Володимир Васильович Юр’єв — депутат Кам’янець-Подільської міської ради шостого скликання (у 2010—2015 роках). У 1982—1992 роках навчався в середній школі в селі Голосків Кам’янець-Подільського району. У 1993—1995 роках служив у лавах Збройних сил України. 2004 року закінчив Київський університет туризму, економіки і права за спеціальністю «Правознавство». Від 2004 року працює генеральним директором товариства з обмеженою спеціальністю «Український кристал». 2015 року за уміле керівництво трудовим колективом підприємства, активну депутатську діяльність, захист інтересів виборців, благодійність і меценатство, сприяння реалізації соціально-економічних і культурно-мистецьких проектів міської ради нагороджений відзнакою міської ради «Честь і шана».
Володимир Васильович Юр’єв
1976 рік. У Житомирі народилася Олена Іванівна Гавінська — представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Хмельницькій області (від 2015 року). За освітою — вчитель української та англійської мов, фахівець із державного управління. Була головним редактором проводового радіо «Подолянин-TV» в Кам’янці-Подільському, у 2006—2010 роках працювала керівником секретаріату представників Подільсько-Буковинського регіону Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, згодом — заступником начальника відділу аспірантури та докторантури Національної академії державного управління при Президентові України.
Олена Іванівна Гавінська
1986 рік. У Кам’янці-Подільському в сім’ї робітника народився Вадим Миколайович Мендограло — депутат Кам’янець-Подільської міської ради шостого скликання (у 2010—2015 роках). 1991 року почав навчатися в Кам’янець-Подільській загальноосвітній школі № 7, де 2003 року здобув повну середню освіту. Того ж року вступив на фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського державного університету (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) на спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика та основи інформатики» та 2008 року отримав диплом спеціаліста з цього фаху. 2008 року продовжив навчання в Національному університеті Державної податкової служби України за спеціальністю «Державні фінанси». Від 2007 року веде підприємницьку діяльність із надання рекламних послуг. У 2009—2013 роках — викладач інформатики Кам’янець-Подільського відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету Державної податкової служби України. Член громадської організації «Фестивальна агенція «Ратуша», у складі якої був одним з організаторів міських, всеукраїнських і міжнародних фестивалів («Терра Героїка», «Аквадром», «День міста» тощо).
Вадим Миколайович Мендограло
Цього дня відійшли у вічність:
1926 рік. У Чирпані (Болгарія) помер Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич — революційний народник. Народився 24 травня (12 травня за старим стилем) 1848 року в Чернігові в сім’ї полковника. Дитинство провів у дідовому маєтку в селі Лука-Барська Літинського повіту Подільської губернії (нині Барського району Вінницької області). Спочатку навчався у гімназії містечка Немирів (до 1864 року). У спогадах розповів про порядки, що панували в цій гімназії, про її відвідини попечителями Київського навчального округу Федором Вітте, Миколою Пироговим. Потім навчався в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії, яку закінчив 1866 року. Далі навчався на медичному факультеті Київського університету. 1873 та 1874 року виїжджав до Швейцарії, де зблизився з бакуністами. Від 1873 року був членом народницького гуртка «Київська комуна». Брав участь у підготовці селянського повстання в Чигиринському повіті Київської губернії. На початку 1879 року заарештовано й засуджено до 15-річної каторги. По дорозі на заслання втік. 1880 року емігрував до Швейцарії, від 1894 року жив у Болгарії.
1950 рік. У Кам’янці-Подільському помер Зденко РудольфовичКомінек — чеський скрипаль і диригент. Народився 8 червня 1882 року в Празі. Жив у Кам’янці-Подільському від 1911 року.
