1672 рік. Об’єднана українсько-татарсько-турецька армія, яку очолювали український гетьман Дмитро Дорошенко, кримський хан Селім-Гірей, турецький султан Мохамед ІV, здобули фортецю Кам’янець.
1941 рік. У низині за кілометр від північної околиці Кам’янця-Подільського — Польських фільфарків і Біланівки (де колись розміщувалися військові порохові склади, зруйновані під час відступу наших військ) фашисти вчинили велику криваву трагедію: 27 серпня у «долині смерті» розстріляно близько 7 тисяч угорських і словацьких євреїв, наступного дня — 12 тисяч євреїв з Поділля. Масові розстріли тривали і у вересні.
1978 рік. Журнал «Україна» опублікував рецензію Петра Олексійовича Сліпчука «Видать, розумна голова...» на збірку «Цап із каблучкою» байкаря Миколи Федоровича Тищука з Кам’янця-Подільського.
1991 рік. Кам’янець-Подільська міськрайонна газета «Прапор Жовтня» вперше вийшла під сучасною назвою «Край Кам’янецький». Кам’янець-Подільські міськком і райком Компартії України припинили дії як засновники газети. До єдиного уцілілого засновника — Кам’янець-Подільської районної Ради народних депутатів — долучилися міська асоціація підприємств та організацій «Компас» і колектив редакції.
1992 рік. У Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику відбулася презентація нової експозиції «Звичаї та обряди подолян».
1992 рік. У Кам’янці-Подільському розпочала роботу дводенна міжнародна науково-практична конференція «Культура України та слов’янський світ». З доповідями виступили доктори філологічних наук Олександр Тараненко (Слов’янські мовні енциклопедії і створення енциклопедії «Українська мова»), Наталія Шумада («Фольклор у слов’янському світі»).
Цього дня народилися:
1902 рік. На хуторі Маєрове (тепер село Нечаївка Кіровоградської області) народився (14 серпня за старим стилем) Юрій Іванович Яновський — український письменник. 3—4 грудня 1940 року з Петром Панчем, Андрієм Малишком, Володимиром Сосюрою зустрічався з трудівниками Кам’янця-Подільського. Помер 25 лютого 1954 року в Києві. Республіканською літературною премією імені Юрія Яновського відзначено кам’янчанина Мар’яна Івановича Красуцького за кращі новелістичні твори 1997 року.
1918 рік. У селі Шукавка (нині Верхньохавського району Воронезької області Російської Федерації) народився Митрофан МитрофановичБоєв. Був шостою і останньою дитиною в сім’ї. Батько помер, коли синові виповнилося три місяці. 1939 року Митрофан закінчив педагогічне училище й отримав призначення в середню школу на посаду вчителя географії. Війна з німцями застала його курсантом Тбіліського артилерійського училища. У жовтні 1941 року молодший лейтенант Боєв пішов на фронт. У квітні 1942 року в окопах став комуністом. Після війни майор Боєв продовжив службу в Радянській армії. Після звільнення в запас працював на Кам’янець-Подільському автоагрегатному заводі старшим інспектором із питань кадрів. Шість разів комуністи підприємства обирали Боєва своїм секретарем. Митрофана Митрофановича нагороджено орденом Червоного Прапора, трьома орденами Вітчизняної війни, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Помер 1993 року.
1925 рік. У місті Бар (тепер один із районних центрів Вінницької області) народилася Галина Мефодіївна Краєвська — кандидат філологічних наук. Сестра матері Галини Мефодіївни була дружиною полковника Петра Федоровича Болбочана, страченого 28 червня 1919 року. Галина Краєвська працювала в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Померла 4 липня 2014 року в Кам’янці-Подільському.
Галина Мефодіївна Краєвська
1951 рік. У селі Верхні Панівці (нині — після злиття з Нижніми Панівцями — просто Панівці) народився (згідно із записом у паспорті — 25 серпня) Станіслав Миколайович Герук — кандидат технічних наук (1989), член-кореспондент Інженерної академії України (2009), депутат Кам’янець-Подільської міської ради трьох поспіль скликань (1990—2002). Закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1973), технологічний факультет Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування (1984), аспірантуру Білоруського інституту механізації сільського господарства (1989). Має гарні досягнення на ниві педагогічній (директор школи в Деражнянському районі), науковій (2 винаходи, 17 наукових праць, захист кандидатської дисертації), виробничій (головний конструктор Кам’янець-Подільського заводу сільгоспмашин, 1989—1991), партійно-політичній (перший секретар Кам’янець-Подільського міськкому Соціалістичної партії України, 1999—2000), депутатській (був головою контрольної комісії міськради з питань приватизації, з 1994 року двічі поспіль голова постійної депутатської комісії з питань планування, бюджету та фінансів). У липні 1996 року успішно розпочав і чиновницьку кар’єру: завідувач відділу зовнішніх економічних зв’язків і туризму (після реорганізації — начальник управління зовнішніх економічних зв’язків, туризму та комплексного розвитку Старого міста) в Кам’янець-Подільському міськвиконкомі, а з 2 квітня 1999 року його як такого, що успішно пройшов стажування, призначено керівником органу приватизації державного майна Кам’янець-Подільської міської ради. У 2004—2012 роках — доцент, завідувач кафедри технічного сервісу та інженерної екології і заступник декана факультету механізації з наукової роботи Житомирського національного агроекологічного університету.
Цього дня відійшли у вічність:
1672 рік. У Кам’янці-Подільському загинув (за іншими даними — 26 серпня) Єжи (Юрій) Володиєвський — герой оборони міста під час його штурму турками. Детальніше див. статтю «Кам’янецький Гектор».
1901 рік. В Ялті помер (14 серпня за старим стилем) ГригорійОлександрович Мачтет — російський письменник, революційний народник. Народився 15 вересня (3 вересня за старим стилем) 1852 року в Луцьку. Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії (у 1866—1869 роках), з якої його виключили за революційну діяльність (був одним з організаторів народницької «Кам’янець-Подільської комуни», 1868). Екстерном склав іспити на звання народного вчителя. Учителював, зокрема у Кам’янець-Подільському двокласному училищі (у 1870—1872 роках). Автор популярної революційної пісні «Замучен тяжелой неволей» (1876; в українському перекладі «В неволі скатований люто»).
1982 рік. У Москві померла, проживши 93 роки, Віра Миколаївна Попова — актриса, народна артистка РРФСР (1948), лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946). Народилася 12 серпня (31 липня за старим стилем) 1889 року в Москві. У 1933—1964 роках працювала в Московському художньому академічному театрі імені Максима Горького, відомого за абревіатурою МХАТ. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів. Від 1964 року перебувала на пенсії.
Сьогодні день здобуття Кам'янця турками. З одного боку ніби сумна подія, а з іншого та, яка зробила Кам'янець легендопридатним ))) А що було б якби не здобули?
0
