1672 рік. При штурмі Кам’янця-Подільського турки захопили Новий замок.
1919 рік. У Літньому театрі Кам’янця-Подільського відбувся другий концерт українського кобзаря Василя Ємця. Він виконав на бандурі кілька народних дум, пісню гайдамаків «Тарасова ніч», народну пісню про отамана Петлюру, кілька народних і запорізьких танців.
1939 рік. У Кам’янці-Подільському на розі вулиць Шевченка та Резервуарної (тепер Уральської) відкрито новий великий гастроном.
1946 рік. У Кам’янці-Подільському в театрі імені Шевченка урочисто відзначено 50-річчя трудової діяльності лікаря-педіатра Юлія Манасевича (1868—1958). Юлій Йосипович народився в Кам’янці-Подільському, закінчив 1896 року медичний факультет Харківського університету. Працював шкільним лікарем. Під час Першої світової війни був особистим лікарем Олексія Брусилова при штабі 8-ої армії. Працював головним лікарем і консультантом Кам’янець-Подільської дитячої поліклініки (у 1924—1958 роках). 27 березня 1946 року йому надано звання заслуженого лікаря Української РСР. На честь ювілею обласний відділ охорони здоров’я преміював 78-річного лікаря путівкою на курорт і грішми (2000 карбованців).
1969 рік. Одружилися Інна Феодосіївна Мельник і Віктор Георгійович Білоцький, які відомі в Кам’янці-Подільському як співочий дует Віктора та Інни Білоцьких.
1986 рік. У Кам’янці-Подільському вперше відбулося свято кварталу — п’яти будинків з чотирьох вулиць (Червоноармійська, Тімірязєва, Ленінградська, Московська), в яких тоді проживало 1265 чоловік.
1991 рік. Верховна Рада України (місто Кам’янець-Подільський і Кам’янець-Подільський район у ній представляли голови колгоспів Сергій Артемович Тимчук і Микола Іванович Любенчук) ухвалила Акт проголошення незалежності України. Ухвалено також, що 1 грудня український народ, уперше обираючи Президента, висловить на референдумі свою позицію і щодо Акту проголошення незалежності України.
1994 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито четвертий у місті кінотеатр — на мікрорайоні Жовтневий.
1996 рік. У селі Ходорівці Кам’янець-Подільського району в день святкування п’ятої річниці незалежності України відкрито пам’ятник Борисові Сугерову (1921—1943) — Героєві Радянського Союзу, уродженцеві села Ходорівці.
Борис Андрійович Сугеров
1996 рік. У Кам’янці-Подільському на святковому концерті з нагоди п’ятої річниці незалежності України виступив український танцювальний самодіяльний ансамбль «Явір» із Торонто. Керує колективом Олександр Небесний — випускник історичного факультету Кам’янець-Подільського педінституту. Танцював у «Горлиці», керував ансамблем «Поділля» в Хмельницькому, а з 1993 року живе в Канаді.
2000 рік. Указом Президента України начальникові військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії Василеві Івановичу Мельницькому надано чергове звання — генерал-майор.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському в міському парку відновлено роботу «Чортового колеса» та інших атракціонів.
2014 рік. У селі Руда Кам’янець-Подільського району в приміщенні сільського клубу відбувся вечір пам’яті, присвячений Героєві Небесної Сотні Анатолієві Петровичу Корнєєву.
Цього дня народилися:
1912 рік. У селі Велика Орловка (тепер Ростовської області Росії) народився (11 серпня за старим стилем) Олександр Миколайович Ананьєв — український актор, автор п’єс, народний артист Української РСР (1978). Закінчив 1939 року Одеське театральне училище. Працював: у 1939—1944 роках — в Кам’янець-Подільському театрі імені Григорія Петровського, у 1944—1954 роках — в Запорізькому українському музично-драматичному театрі ім. Миколи Щорса, у 1954—1956 роках — в Одеському театрі юного глядача, у 1956—1981 роках — в Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. Відомий як виконавець характерних і комедійних ролей. Автор п’єс (окремі ставилися в Чернівецькому театрі). Серед них п’єса «Дзвонять дзвони», інсценівки «Дністрові кручі» за Юрієм Федьковичем, «Вовчиха» за Ольгою Кобилянською (остання справила в дитинстві сильне враження на Ніну Латюк, яка нині живе й працює в Кам’янці-Подільському). Серед ролей: Карпо («Лимерівна» Панаса Мирного), Козирний («Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха), Терешко Колобок («Трибунал» Макайонка), князь Вано («Весілля в Тифлісі» Цагарелі), Сганарель («Камінний господар» Лесі Українки), Пашкевич («Дума про любов» Михайла Стельмаха), Бризгалов («Кафедра» Валерії Врублевської). Створив образ Леніна у виставах за п’єсами Олександра Корнійчука, Михайла Шатрова, Миколи Погодіна. Учасник гастролей Чернівецького музично-драматичного театру в Кам’янці-Подільському (27 березня — 7 квітня 1978 року). Серед показаних п’єс була і «Вовчиха».
1925 рік. У селі Ощів Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польщі народився Андрій Андрійович Бурячок — український мовознавець, доктор філологічних наук (1983). Був учасником науково-теоретичної конференції, присвяченої 110-ій річниці від дня народження Івана Огієнка, яка відбулася 16—17 квітня в Кам’янці-Подільському.
1927 рік. У селі Хрипівка (нині Городнянського району Чернігівської області) народився Левко Григорович Лук’яненко — український політичний діяч, Герой України. У 1944—1953 роках перебував на військовій службі. У 1953—1958 роках навчався і закінчив юридичний факультет Московського університету. Був народним депутатом України кількох скликань. Голова ради старійшин Української республіканської партії «Собор». 18 листопада 1991 року в Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбулася зустріч виборців з кандидатом у Президенти України Левком Лук’яненком. 17 травня 2002 року в Кам’янці-Подільському у молодіжному центрі «Юність» Левко Григорович брав участь у святковій просвітницько-мистецькій акції «Ми Українці», яку проводив «Собор».
1930 рік. У Градизьку (нині селище міського типу Глобинського району Полтавської області) народився Борис Іванович Слюсар — український письменник-гуморист, композитор, аранжувальник-баяніст, музичний педагог, член Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ». У 1948—1953 роках навчався в Дніпропетровському музичному училищі імені Михайла Глинки (клас баяна). У 1960—1966 роках заочно навчався в Харківському інституті мистецтв. Викладав музичні дисципліни у вищих і середніх навчальних закладах Олександрії, Рівного (музичне училище та педагогічний інститут), Кам’янця-Подільського (у 1962—1984 роках, училище культури, а нині коледж культури та мистецтв), Світловодська. Інструментальні твори Бориса Слюсара, його обробки народних пісень для баяна, пісні видавалися у центральних музичних видавництвах. Крім інструментальних п’єс, написав пісні «Кам’янчанко мила», «Грім гуде, дощ іде», «Не забудь солов’їної пісні». Автор поетичних збірочок для дітей «Веселі каруселі», «Веселі загадки», книжок гумору для дорослих «Круте яйце», «Центральна фігура», «Макраме із куцометражек».
1934 рік. Народився Станіслав Дем’яновичБарановський — виробничник. Був директором Кам’янець-Подільського птахокомбінату (від 1994 року — акціонерне товариство «Система»). Деякий час був головою правління цього акціонерного товариства.
1954 рік. У Мартиському районі Вірменії народився Сєва АндроніковичМартиросян. Від 2003 року працював директором сільськогосподарського приватного підприємства «Камо» села Залісся Друге Кам’янець-Подільського району.
1962 рік. Народилася Ольга Дмитрівна Франтійчук — директор підприємства промислового залізничного транспорту в Кам’янці-Подільському (повна назва — Кам’янець-Подільська філія приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»).
1963 рік. Народився Василь Станіславович Строяновський — проректор із навчально-науково-виробничих питань, розвитку й адміністративно-господарської діяльності Подільського державного аграрно-технічного університету, депутат Кам’янець-Подільської районної ради. Був заступником міського голови Кам’янця-Подільського.
Цього дня відійшли у вічність:
1950 рік. У Харкові померла Ванда Адольфівна Яновичева — українська актриса, мати Леся Курбаса. Народилася 11 листопада 1867 року в Чернівцях. У 1885—1898 роках працювала у Руському народному театрі у Львові, у 1898—1899 роках — у Літньому театрі Кам’янця-Подільського, у 1920—1921 роках — у «Кийдрамте» (Біла Церква, Умань).
1984 рік. У Києві помер Ісак Юлісович Баренбойм — інженер-будівельник мостів і шляхів, кандидат технічних наук (1967), Герой Соціалістичної Праці (1943). Народився 21 жовтня (8 жовтня за старим стилем) 1910 року в місті Вознесенськ (нині Миколаївської області). Закінчив 1933 року Одеський будівельний інститут. У 1950—1984 року був керівником тресту «Мостобуд № 1» (Київ), який спорудив десятки мостів в Україні, Росії та Молдові. Серед них міст через Смотрич у Кам’янці-Подільському (1966—1973), відомий як «Стрімка лань».
1987 рік. Помер Анатолій ДмитровичБосенко — фахівець із гімнастики. Народився 8 липня 1928 року в Луганську. 1944 року вступив до технікуму фізичної культури у Ворошиловграді (нині Луганськ), який закінчив 1947 року. Далі чотири роки навчався на факультеті фізичного виховання Ворошиловградського педагогічного інституту, який закінчив 1951 року. За направленням почав працювати викладачем гімнастики в педагогічному училищі в Проскурові (нині Хмельницький). 1956 року Анатолія Босенка обрали за конкурсом старшим викладачем Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Був деканом факультету фізичного виховання (у 1976—1983 роках), довголітнім (упродовж 17 років) завідувачем кафедри теорії фізичного виховання й гімнастики.
1877р. - у Ставрополі народився Олександр Сергійович Грушевський - дослідник історії України, літературознавець, етнограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Син Сергія Грушевського, брат Михайла Грушевського та Г. Шамрай (Грушевської). Був одружений з Парфененко Ольгою Олександрівною. Жертва сталінського терору. За довідником "Головним чином досліджував життя України в XIV-XIXст., історію укр. літ-ри, проблеми етнографії та фольклору. ПОдільський регіон знайшов відображення у працях Г. "З історії укр. етнографії: вивчення істор. пісень" (1905), "З історії укр. етнографії: етнограф. теми в укр. літ-рі" (1909), "З циклу укр. нар. пісень про панщину" (1916), "З етнограф. студій І.Франка" (1918) й ін. Деякі дослідження написані з використанняям маловідомих архівних джерел, у своїй фактичній основі зберігають наук. цінність"
1896р. - за старим стилем 12.08 - у м.Гродзиськ, Польща помер Станіслав-Адольф Іванович Павинський (Pawinski) - польський історик, археограф, етнограф, професор (з 1871) За довідником "Разом з істориком О.Яблоновським став упорядником, автором статей, редактором 20-ти томного видання док. і мат-в з історії Польщі XVI-XVIIст. "Історичні джерела" (1876-1895), в якомувміщені численні матеріали з історії Поділля. Творча спадщина П., в якій переважають слов'янознавчі дослідження складає понад 150 наукових праць."
1914р. - у м.Дунаївці Хмельницьк. обл. народився Федір Павлович Шевченко - відомий укр. історик, доктор історичних наук, чл.кор. АН України (з 1969), лауреат Держ. премії України (1984), почес. член Хмельницьк. обл. іст.-краєзн. тов-ва (з 1964). ... Досліджує історію України й Поділля переважно XVII-XIXст. , займається істор. картографією
Цікаво свято кварталу в нас він називався двір Подолянка! Там є майданчик притаманний для таких великих в певній мірі дворів, і гірок достатньо, і колись був навіть клуб за місцем проживання... Де ті були гастроном на Уральській там де зараз ліцей?, а кінотеатр ? думав, що у нас лише три було Юність Дружба та Ім. Войкова (Гігант)...
0
