Пт, 19.04.2024, 20:33
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 24 лютого

24 лютого

Цього дня колись:

1930 рік. Судова трійка засудила викладача сільгоспінституту Юхима Філя до 7 років концтаборів, викладачів хімічного технікуму Дмитра Богацького та інституту народної освіти Антона Шумлянського — до 5 років концтаборів.

1935 рік. У Кам’янці-Подільському в кінотеатрі імені Войкова відбувся районний зліт колгоспників-ударників.

1977 рік. У Кам’янці-Подільському з ініціативи художника Леоніда Сорокатого створено художню студію «Подільські барви».

1982 рік. У Кам’янці-Подільському, згідно з ухвалою міськвиконкому від 28 січня 1982 року, відкрито спеціальну бібліотеку для обслуговування юнацтва.

1985 рік. Депутатами Верховної Ради УРСР обрано: від міста Кам’янця-Подільського — бригадира слюсарів-складальників електромеханічного заводу Людмилу Кірову, від Кам’янець-Подільського району — секретаря правління Спілки художників України Михайла Бєльського.

1990 рік. У Кам’янці-Подільському ветерани київського «Динамо» (Йожеф Сабо, Андрій Біба, Віталій Хмельницький, Юрій Роменський, Петро Слободян, Володимир Єрохін, Сергій Кузнецов, Валентин Трояновський, Валерій Зуєв), до яких приєднався Володимир Капличний, поспілкувалися в міському Будинку культури з любителями футболу, зіграли товариський матч з ФК «Смотрич» — 0:0.

1998 рік. З кам’янчанами в колишньому кінотеатрі «Юність» зустрічався лідер українських комуністів Петро Симоненко.

2000 рік. Керівником ТзОВ «Наддністрянське» села Калачківці замість Василя Нагоряна обрано Володимира Крушановського.

2002 рік. Кам’янець-Подільський відвідав міський голова Києва Олександр Омельченко.

2014 рік. Зареєстровано рекламно-публіцистичну газету «Вечірній Кам’янець». Засновник — підприємець із Кам’янця-Подільського Олег Володимирович Гільовський. Перший номер побачив світ через вісім місяців після реєстрації — 1 листопада 2014 року.

 

Цього дня народилися:

1865 рік. У Керчі народився Іван Львович Липа — український письменник, лікар, громадсько-політичний і державний діяч, батько письменника та лікаря Юрія Липи. У 1919—1920 роках мешкав у Кам’янці-Подільському. Помер 13 листопада 1923 року у Винниках біля Львова. Див. про нього статтю «Іван Липа — справжній українець».

1900 рік. У селі Лиса Гора (нині Первомайського району Миколаївської області) народився (12 лютого за старим стилем) Олексій Володимирович Квасницький — доктор біологічних наук (1940), професор (1941), заслужений діяч науки України (1960), дійсний член Академії наук Української РСР (1951), Герой Соціалістичної Праці (1966). 1925 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). У 1926—1930 роках викладав фізіологію у Вінницькому сільськогосподарському технікумі. У 1934—1971 роках очолював кафедру фізіології сільськогосподарських тварин Полтавського сільськогосподарського інституту. Від 1944 року завідував лабораторією фізіології розмноження тварин Полтавського науково-дослідного інституту свинарства. Помер 27 листопада 1989 року в Полтаві.

1917 рік. У Смоленську народилася (11 лютого за старим стилем) Тетяна Нилівна Яблонська — українська художниця-живописець, народний художник СРСР, Герой України. У 1930-і роки мешкала в Кам’янці-Подільському, навчалася в п’ятій трудовій школі. Померла 17 червня 2005 року в Києві.

1928 рік. У селі Варварівка (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народилася Галина Іванівна Петровська — перекладач творів російських, білоруських письменників українською мовою. 1956 року закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Працювала редактором українського видавництва «Дніпро». У перекладі з російської вийшли: роман Бориса Васильєва «Не стріляйте в білих лебедів», повісті Наталії Кравцової «З-за парти на війну», Володимира Пістоленка «Пам’ятне літо Серьожки Зотова», Георгія Пряхіна «Інтернат»; з білоруської — повісті Василя Бикова «Журавлиний крик» та «Пастка», Макара Послядовича «З тобою поруч».

 

Цього дня відійшли у вічність:

1967 рік. У Києві помер Олександр Іванович Кисельов — український літературознавець, доктор філологічних наук, дослідник життя й творчості Павла Грабовського. Народився 11 квітня (29 березня за старим стилем) 1903 року в селі Сатанівка (нині Городоцького району Хмельницької області). 1919 року закінчив у Кам’янці-Подільському духовне училище, навчався в Подільській духовній семінарії.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (24.02.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 748 | Коментарі: 4 | Теги: Іван Липа, 24 лютого, Тетяна Яблонська, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
0
1 KamPod   (24.02.2015 01:15) [Материал]
Цікаво чому так багато часу пройшло від реєстрації газети "Вечірній Кам'янець" (2014) до виходу її першого номеру

0
2 KamPod   (24.02.2015 01:31) [Материал]
У праці Л.Баженова (1993) помічено одне прізвище на цю дату:

1849р. - у Відні помер Вацлав Міхал Залеський (пол. Wacław Michał Zaleski, літ. псевдо Wacław z Oleska) - львівський етнограф, поет, драматург, театральний критик, політик (Вікі), або як у Баженова - польський фольклорист і письменник.

Народився 18 вересня 1799р. у с. Олесько (зараз смт Буського району Львівської області). Закінчив Львівський університет,писав статті про театр у «Розмаїтостях» — додатку «Газети львівської». Сам писав драми і трагедії, частина з яких нині втрачена і лише деякі були видані. Ініціював створення у Львові Галицького земельного кредитного товариства. У 1848–1849 роках — губернатор Галичини. Був призначений директором Департаменту міністерства внутрішніх справ у Відні, однак через раптову смерть посаду не обійняв.

Про зв'язок з Поділлям Л.Баженов пише: "Активно збирав польський і український фольклор по селах Галичини, в т.ч. Зх.Поділля". Тобто до нашого міста судячи з знайденої інформації, відношення ніякого не мав. Дата смерті підтверджується Вікіпедією

0
3 KamPod   (24.02.2015 21:14) [Материал]
У посібнику Ганаби С.О. "Місто Кам'янець-Подільський" є цікавий факт де згадується 24 лютого. Зацитую:

"Вибори до магістрату відбувалися в день святого апостола Матвія (24 лютого). Усі новообрані перед старостою виголошували присягу..."

Перед цим мова йшла про Магдебурзьке право у місті і про склад магістрату, та його складових: ради та лави.

Цікаво чи справді це достовірний факт.

0
4 OlegB   (25.02.2015 15:51) [Материал]
Вартан Рубенович Григорян. История армянских колоний Украины и Польши (армяне в

Подолии). — Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1980. — С. 191—192.


Должность войта была выборной, и порядок выборов обычно утверждался польским королем.

О том, как проходили выборы, можно узнать из документа, составленного 7 декабря 1634 г.

«сорока братьями» армянского магистрата Каменца. Документ устанавливал порядок выборов

войта и был утвержден королем Владиславом IV 22 марта 1635 г. (См.: Архив Юго-Западной

России, ч. V, т. I, стр. 150—152.) Согласно королевской грамоте, выборы войта происходили

ежегодно, накануне праздника св. Матвея. Выборщиками были «сорок братьев» во главе со

своим маршалом и 50 представителей от «простого люда». Этих последних избирали «сорок

братьев» и их маршал за 2—3 дня до выборов из числа «добрых, честных и основательно

оседлых» членов своей общины, с условием, чтоб они были прилично одеты. Не оседлые, т. е.

люди, не имевшие звания горожан, не имели права принимать участие в выборах. Звание

горожанина можно было получить лишь имея постоянное занятие и обладая недвижимым

имуществом в городе, что же касается слов «добрые и честные» и «прилично одетые» люди, то

под ними следует подразумевать имущих людей. Из этого явствует, что для участия в выборах

нужен был определенный имущественный ценз, а неимущие были лишены избирательного

права, не привлекались к руководству колонией, следовательно, они не могли выражать или

осуществлять свои желания, свою волю.

До выборов список 50 представителей направлялся войту и членам армянского магистрата.

Ясно, что они стремились оставить в списке лишь верных и преданных им лиц. Войту и членам

магистрата предоставлялось право пригласить к себе этих лиц до выборов и иметь с ними

беседу. Когда войт, говорится в решении, посылал этих людей на выборы, то они обязаны были

держаться скромно и прилично, относиться с уважением к членам магистрата. После того, как

войт слагал свои полномочия, выборщики, поблагодарив его за проделанную им работу,

избирали войтом одного из судей, не бывшего до этого войтом. По вышеупомянутому

решению, члены магистрата не имели права занимать одновременно две должности.

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz