Ср, 26.06.2019, 18:42
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 18 серпня
18 серпня
 
Цього дня колись:
 
1672 рік. Турки, взявши Кам’янець в облогу, розпочали (8 серпня за старим стилем) методичний обстріл міста та фортеці.
 
1986 рік. На радянському телебаченні виступив Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов із Заявою про продовження Радянським Союзом мораторію на будь-які ядерні вибухи. У Кам’янці-Подільському в зв’язку з цим було проведено п’ятитисячну загальноміську антивоєнну маніфестацію та мітинг, а 27 серпня в кожному трудовому колективі — відповідний єдиний політдень.
 
1992 рік. У Кам’янці-Подільському на майдані біля адміністративного будинку демонтовано пам’ятник Леніну та відправлено на зберігання в КАТП-222808.
 
1996 рік. Відбулося сходження на найвищу гору України — Говерлу, де освячено семиметровий хрест та стелу, в яку вмуровано мармурову плиту з написом «Конституція України» та капсули — дрібки землі з різних місць України (є там і кам’янецька грудочка чорнозему). У складі кам’янецької делегації був тодішній заступник голови міськвиконкому Анатолій Нестерук.
 
 
Цього дня народилися:
 
1928 рік. Народився Павло Андрійович Горішній — український археолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч культури України. 1956 року закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту. Від 1963 року працював старшим науковим співробітником Інституту археології Академії наук України. Захистив кандидатську дисертацію про пам’ятки пізнього середньовіччя та визвольної війни українського народу 1648—1654 років. Досліджував давньоруські літописні міста та городища Поділля: Бакоту, Стару Ушицю, Студеницю та інші. Був учасником Подільських історико-краєзнавчих конференцій Керував археологічними експедиціями 1970—1980-х років з вивчення Подністров’я періоду Київської Русі. Співавтор (з Іоном Винокуром) монографії про Бакоту.
 
1952 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Людмила В’ячеславівна Лопатинська (дівоче прізвище — Жолткевич) — колишня завідувач Кам’янець-Подільського відділення РАГС (реєстрації актів громадянського стану). Закінчила 1969 року Кам’янець-Подільську середню школу № 3 (була секретарем комсомольської організації школи), 1974 року — Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування (інженер-економіст). В інституті була командиром студентських загонів. Після закінчення інституту працювала в ньому асистентом кафедри економіки, секретарем комсомольської організації інституту. 1975 року, вийшовши заміж за кам’янчанина, повернулася в Кам’янець-Подільський, працювала на станції хімізації сільського господарства. Після народження доньки Валентини (1976 рік) — секретар комсомольської організації технічного училища № 15, інструктор по школах відділу пропаганди та агітації Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України. Після народження сина Олександра (1981 рік) — начальник відділу кадрів харчоторгу, вихователь училища № 15. Від 3 жовтня 1984 року працювала завідувач Кам’янець-Подільського міського відділу реєстрації (раніше — запису) актів громадянського стану.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1871 рік. У Києві помер Анатолій Свидницький — український письменник. Народився 1834 року. Навчався в 1851—1856 роках у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. За рік до закінчення семінарії покинув її, відмовившись від духовної кар’єри. Побут семінаристів у Кам’янці-Подільському відобразив у романі «Люборацькі» — першому українському соціальному романі. 1870 року, за рік до смерті, в пошуках роботи відвідав Кам’янець-Подільський, але безуспішно. Останню поїздку в місто над Смотричем відобразив у дорожніх нотатках «Туда и обратно». У Кам’янці-Подільському іменем Свидницького названо вулицю на Підзамчі.
 
1948 рік. У лікарні Лук’янівської в’язниці Києва помер Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (псевдонім Василь Вишиваний) — австрійський архікнязь, полковник Українських Січових Стрільців, поет. Належав до династії Габсбургів, онук австрійського імператора Франца Йосифа І. Народився 10 лютого 1895 року в місті Пола (Італія). З поваленням гетьманату Скоропадського в грудні 1918 року Вільгельм Габсбург-Вишиваний почав співпрацювати з урядом Директорії. Він отримав звання полковника армії УНР, у вересні 1919 року був призначений головою відділу закордонних зв’язків Головного Управління Генерального Штабу УНР. Переїхавши до Кам’янця-Подільського, де тоді були розташовані керівні установи Директорії, Вишиваний розпочав формування мережі військових шкіл для армії УНР. Використовуючи своє знання мов, Вільгельм налагодив для цього контакти з військовими місіями держав Західної Європи. Однак діяльність архікнязя в армії Директорії була нетривалою. Він поставився вкрай негативно до укладеної Петлюрою в квітні 1920 року Варшавської угоди з Польщею, за якою визнавалась приналежність західних земель, і зокрема Галичини, до Польщі. На знак протесту Вільгельм пішов у відставку і виїхав через Румунію до Чехословаччини.

 

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний)
 
1982 рік. У Харкові помер Марко Степанович Терещенко — український актор і режисер театру й кіно, заслужений артист Української РСР (1930). Народився 19 січня (7 січня за старим стилем) 1894 року в селі Ковалиха (тепер Смілянського району Черкаської області). Закінчив 1914 року Музично-драматичну школу імені Миколи Лисенка. Творчу діяльність почав як актор «Молодого театру». 1 листопада 1919 року разом з іншими його акторами (Гнат Юра, Йона Шевченко, Юрковський) прибув до Кам’янця-Подільського. Роботи для них не було, актори голодували і мали намір емігрувати до Америки. У 1921—1926 роках очолював «Центростудію» у Києві. У 1927—1929 роках — художній керівник Одеської державної драми. В 1930-і роки поставив кінофільми «Микола Джеря», «Навздогін за долею» (обидва — 1927) та інші. У 1945—1976 роках викладав у Харківському інституті культури. Автор книг «Мистецтво дійства» (1921), «Будова і методи роботи» (1921), «Режисер і театр» (1971), «Крізь лет часу» (1974), «Театральні горизонти» (1981).


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (17.08.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 318 | Коментарі: 2 | Теги: 18 серпня, Павло Горішній, Анатолій Свидницький, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (18.08.2015 11:17)
Довідник дослідників Поділля (1993):

1929р. - згадана тут під 1928роком дата народження Павла Андрійовича Горішнього. За довідником він "Спеціалізується по дослідженню давньоруських літописних міст і городищ (Бакота, Стара Ушиця, Студениця й ін.) Поділля. Керівних археол. експедицій 70-80-х рр. по вивченню Подністров'я періоду Київ. Русі."

1918р. - у с. Кевсалі Іпатівського р-ну Ставропольського краю народився Григорій Іванович Марахов - укр. історик-славіст, доктор історичних наук (з 1965), професор (з 1967). За довідником він "Спеціалізується з історії суспільно-політичного і польськ. нац.-визвольного руху в Україні XIX-поч. XXст. Автор понад 120 праць, в яких широко відображене Поділля"

1871р. - згадана вже тут дата смерті Анатолія Патрикійовича Свидницького. За довідником під час навчання в 1850-1856рр в Кам'янець-Под. духовній семінарії, "був ативним членом учнівського гуртка С.Руданського, К.Шейковського й ін. по вивченню нар. побуту Поділля.", а ще таке: "Зібрані С. фольлорно-етнографічні мат-ли на Поділля були покладені в основу його голов. твору "Люборацькі (1861-62), опубл. з-за цензури тільки в 1886. Одночасно С. пише народознавчі статті, серед яких найбільш відомі "Великдень у подолян", "Відьми, чарівниці й упирі..." та ін."

0
2 KamPod   (18.08.2015 11:25)
у праці Ю.Сіцінського "Поділля під владою Литви" знаходимо:
___________________
Того же року 1402, 9 серпня в Червоногороді Ягайло дає на вічні часи Люблінському горожанинові Георгію войтовство в м.Кам'янці, з правом одержувати третю частину судових штрафів, а також село Кормільче, в Кам'янецькій окрузі (над р(і) ч (кою) Жванчик, в 22 км. від Кам'янця), зо всіма податками, при чому Георгій має служити з одною сулицею, чи копійщиком (cum una hasta). Надання це він не може кому продати, передати чи виміняти без спеціального корол(івського) дозволу.
___________________

Автоматичний конвертер дат говорить, що за новим стилем це якраз сьогоднішнє число

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz