Вс, 16.06.2019, 11:03
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 15 серпня
15 серпня
 
Цього дня колись:
 
1672 рік. На жванецьких полях турецький султан Магомет ІV прийняв (5 серпня за старим стилем) у шатрі Петра Дорошенка, подарував йому дорогий халат, булаву та коня з нарядною збруєю.
 
1854 рік. У Кам’янці-Подільському Степан Руданський написав 14—15 серпня (2—3 серпня за старим стилем) баладу «Люба».
 
1860 рік. Подільським губернатором (3 серпня за старим стилем) став статський радник Рудольф Іванович Брауншвейг. Змінив на цій посаді дійсного статського радника Володимира Пилиповича Пфеллера. Рудольф Іванович спочатку виконував обов’язки губернатора, а 5 травня (23 квітня за старим стилем) 1861 року його затвердили на посаді. 12(24) червня 1864 року як губернатор брав участь у закладанні Новопланівського моста в Кам’янці-Подільському. Пропрацював губернатором майже чотири року: до 12(24) червня 1864 року (тобто, день закладання мосту став останнім днем його роботи). Наступником Брауншвейга на посту губернатора був генерал-майор Микола Миколайович Сухотін.
 
1918 рік. Український історик мистецтва Костянтин (Кость) Віталійович Широцький став виконувачем обов’язків екстраординарного професора кафедри історії українського мистецтва в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. Тяжко захворівши, вчений викладів в університеті не розпочав і перебував у вимушеній відпустці. Його оглянув університетський лікар Кость Солуха і встановив діагноз «туберкульоз кишкового тракту». Згодом до університету надійшла телеграма, що Широцький помер. Це сталося 13 вересня 1919 року в селі Білоусівка (тепер Тульчинського району Вінницької області).
 
1963 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному інституті розпочав роботу на посаді асистента кафедри історії Анатолій Олексійович Копилов — майбутній довголітній ректор навчального закладу (нині це Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1967—1975 роках був деканом історичного факультету, у 1975—1977 роках — проректором із наукової роботи, у 1977—2001 роках — ректором.
 
1966 рік. Указом Президії Верховної Ради Української РСР омилозвучено назви чотирьох сіл Кам’янець-Подільського району: перейменовано Безнісківці на Абрикосівку, Козодавинці на Каштанівку, Раколупці на Барвінкове, Погорілу на Привітне.
 
1972 рік. Директором Кам’янець-Подільської середньої школи № 5 став Олександр Амвросійович Будник.  Перед тим він працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Кам’янець-Подільського міського комітету Комуністичної партії України.

 
1992 рік. «Кам’янець-Подільський вісник» вийшов з численними порожніми місцями — на знак протесту проти неуваги міської влади до проблем газети.
 
1996 рік. У Кам’янці-Подільському шляхом виокремлення низки механовиробництв заводу «Електроприлад» створено науково-технічний комплекс «Завод точної механіки».
 
2001 рік. У Кам’янці-Подільському на полігоні випробувано нову 30-міліметрову автоматичну гармату, яку розробив НТК «Завод точної механіки».
 
 
Цього дня народилися:
 
1899 рік. У селі Бреусівка (нині Полтавської області) народився Мирон Онисимович Логвин — український філософ, доктор філософських наук, професор. 1924 року став членом ВКП(б). Був професором Української сільськогосподарської академії. Досліджував філософські питання фізіології вищої нервової діяльності. Учасник Днів науки на Кам’янеччині у листопаді 1970 року. У залі засідань Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України виступив із лекцією «Фрідріх Енгельс і критика сучасного філософського ревізіонізму». Побував також в Оринині, Старій Ушиці. Помер 1977 року.
 
1905 рік. У Херсоні народився в родині агронома (2 серпня за старим стилем) Володимир Никифорович Гавриленко — український письменник. У 1920-х роках перебував на комсомольській і профспілковій роботі. Навчався у 1929—1932 роках на літературному факультеті Харківського педагогічного інституту професійної освіти, створеного на базі Харківського університету. Керував літературною групою «Трактор» (засновано 1930 року), редагував літературний журнал «Трактор» (у 1930—1934 роках). У перші дні війни захищав Вітчизну на підступах до Кам’янця-Подільського. Працював у газетах і видавництвах до 1954 року. Приїжджав до Кам’янця-Подільського 1975 та 1981 року. Друкувався від 1929 року. Автор збірок оповідань, нарисів «Портрети друзів» (Харків, 1935), «Безсмертя» (Уфа, 1943), «Комуністи» (1963), «Хто дорогий для мене» (1964), «Коли приходить щастя: Вибране» (1965; усі — Харків); романів «Щирість» (Київ; Харків, 1941) та «Максим Попелюх» (Харків, 1957); повісті «Москвичка Тоня» (Харків, 1954). Тематика творів Гариленка: довоєнне та післявоєнне село; роки Другої світової війни; життя молоді, суспільства радянської доби. На тему казок Максима Горького написав лібрето до балету «Данко» (композитор Володимир Нахабін, поставлено 1948 року на сцені Харківського театру опери і балету імені Миколи Лисенка). Помер 20 березня 1995 року в Харкові.

 

Володимир Никифорович Гавриленко
 
1913 рік. У селі Михайлівка (нині Первомайського району Харківської області) народився (2 серпня за старим стилем) Іван Федотович Бугайченко — Герой Радянського Союзу (звання надано 8 травня 1965 року посмертно). Навчався в 1930—1932 роках у Київському педагогічному технікумі. Потім був на комсомольській роботі в Харківській області: працював завідувачем піонерської бази, очолював комсомольський осередок тваринницького радгоспу села Карасівка Золочівського району, був інструктором Золочівського райкому ЛКСМУ, від квітня 1934 року — секретар комітету ЛКСМУ спиртового заводу. Восени 1934 року почав дійсну, а від 1937 року понадстрокову службу в Кам’янець-Подільському прикордонному загоні № 23 (прикордонна школа загону, де служив Бугайченко, розташовувалася за залізничним полотном у розвилці шосейних доріг між нинішніми селами Кам’янка і Жовтневе). Був секретарем комсомольської організації прикордонного загону. Від кінця 1938 року — другий секретар Кам’янець-Подільського обкому комсомолу, від жовтня 1939 року — перший секретар Тернопільського обкому комсомолу. Під час Великої Вітчизняної війни за завданням ЦК ЛКСМУ на підпільній роботі в Житомирській області. У грудні 1942 року схоплено гестапівцями й після катувань живим закопано в землю 14 січня 1943 року. Одну з вулиць села Кам’янка названо іменем Бугайченка. У селі Кам’янка жила його дружина — Лідія Михайлівна Бойко.
 
1922 рік. У Харкові народився Анатолій Іванович Фесенко — художник. Мешкав і працював (з 1951 року) у Кам’янці-Подільському. Помер 13 травня 1994 року в Кам’янці-Подільському.
 
1926 рік. У Кам’янці-Подільському в родині агронома народився Герман Олексійович Барановський — фахівець у галузі радіозв’язку, кандидат технічних наук (1980), лауреат Державної премії СРСР у галузі науки й техніки (1983). 1933 року сім’я переїхала в Житомир. Навчався у середній школі в Житомирі. Від вересня 1941 року продовжував навчання у селищі Башанта Калмицької АРСР, куди евакуювалася сім'я Барановських. Після закінчення дев’ятого класу працював на різних роботах у сільському господарстві. Через окупацію німцями Башанти школу не закінчив. Після окупації пішов добровольцем до армії у березні 1943 року. На фронті був тяжко поранений і у січні 1944 року повернувся до матері, що працювала в Башанті. Відразу став до роботи в місцевому районному комітеті комсомолу інструктором. Улітку 1944 року склав іспити за середню школу екстерном і у вересні вступив до Московського інституту інженерів зв'язку, який закінчив влітку 1949 року. Працював у Московському науково-дослідному інституті № 885 (нині Науково-дослідний інститут приладів). Починав техніком, 1948 року став начальником лабораторії. Далі працював на заводі № 285 (нині Харківський приладобудівний завод імені Тараса Шевченка). Від 1956 року був на цьому заводі головним конструктором. Від 1959 року начальник комплексу — головний конструктор Харківського особливого конструкторського бюро № 692 (нині ВАТ «ХАРТРОН»). Від 1968 року директор Української філії Науково-дослідного інституту вимірювальної техніки (нині АТ «НДІ вимірювальної техніки», Харків). Від 1986 року — провідний науковий співробітник. Усі наукові праці засекречені. Автор спогадів «Перейдена нива» (Харків, 2001). Помер 2007 року. Див. також статтю «За що розстрілювали Леніна...».

 

Герман Олексійович Барановський
 
1936 рік. У селі Нижнів (нині Тлумацького району Івано-Франківської області) народився Михайло Прокопович Мисів — кандидат педагогічних наук. 1963 року закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Працював у рідному виші доцентом кафедри теорії та методики фізичного виховання, у 1985—2000 роках був її завідувачем.
 
1944 рік. Народився Олександр Йосипович Вольський — директор товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» села Подільське Кам’янець-Подільського району (очолює господарство від 1988 року). Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради.
 
1958 рік. У Києві народився Віктор Васильович Вечерський — архітектор, заслужений працівник культури України (1995). Син графіка Василя Вечерського. Закінчив 1981 року Київський художній інститут. Від 1983 року працює в Київському науково-дослідному інституті теорії, історії архітектури та містобудування. Головний редактор наукового часопису «Пам’ятки України». Автор малюнків «Церква на Карвасарах у Кам’янці-Подільському», «Замок у Кам’янці-Подільському».
 
1974 рік. У Хмельницькому народився Любомир Станіславович Михалець — український шахіст, гросмейстер (1999). 1998 року переміг на чемпіонаті України в Алушті. Був учасником шахових фестивалів «Стара фортеця» у Кам’янці-Подільському.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (14.08.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 403 | Коментарі: 5 | Теги: кам'янецький календар, 15 серпня, Бугайченко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 5
0
1 KamPod   (15.08.2015 15:22)
турки три з половиною століття тому уже почали наступ на Кам'янець
Цитата
1672 рік. На жванецьких полях турецький султан Магомет ІV прийняв (5 серпня за старим стилему шатрі Петра Дорошенка, подарував йому дорогий халат, булаву та коня з нарядною збруєю.

0
2 KamPod   (15.08.2015 15:32)
Довідник дослідників Поділля (1993):

1869р. - у с.Бирне, тепер Новгород-Сіверськ. р-ну Чернігів. обл. народився Олександр Юхимович Андрієвський - укр. фольклорист, етнограф, бібліограф. За довідником він "З 1921 працював наук. співробіт. Етнографічної комісії УАН. Автор історико-бібліографічних праць, в яких належно представлено Поділля ("До історії видання "Лит-ры украинского фольклора" Б.Д.Грінченка", 1926-27). Уклав грунтовний анотований покажчик "Бібліографія літ-ри з укр. фольлору" (Т.1, 1930), який охоплює дожовтневий період і подає фольклористичну спадщину укр. письменників, історикі, публіцистів (А.Свидницького, М.Коцюбинського й ін.)." у коментарі до календаря за 15 червня я вже писав про нього - це була дата смерті науковця

1903р. - у Петербурзі народилась Тетяна Сергіївна Пассек. Про неї я вже згадував у коментарі до календаря за 4 серпня - дати смерті науковця

0
3 KamPod   (15.08.2015 15:47)
А ще сьогодні схоже числиться і перша писемна згадка про францискан у Кам'янці. Про це знайшов у монографії М.Петрова (2012):
_______________________

З південного боку садиби католицького єпископа, між вулицями Францисканською і Вулицею від замку понад скелею, великою садибою з костелом і монастирськими приміщеннями володіли францискани, котрі поселилися в Кам'янці ще наприкінці XIVст. Правда, найдавніші писемні свідчення про них зафіксовані лише у 1402р. Саме тоді (6 серпня) польський король Владислав Ягайло видав кам'янецьким францисканам жалувану грамоту на сад та дві десятини землі з селом Глісківці.
_______________________

Автоматичний конвертер дат переводить 6 серпня 1402року на новий стиль як 15 серпня. Тобто сьогодні

0
4 KamPod   (15.08.2015 15:54)
А ще сьогодні завершились переговори Директорії Петлюри з військовою місією Антанти, які відбувались... у нашому місті!!!
От як про це пишеться у путівнику: "Кам'янець - остання столиця УНР":
________________

Столичний Кам'янець бачив іноземних гостей. Місцем їх прийому була, очевидно, резиденція (будинок Осавулової по Сіцінського, 2 - прим. С.Є.). Впродовж 20 липня по 15 серпня 1919р. в місті велись переговори з військовою місією Антанти щодо з'єднання військ Директорії УНР та ЗУНР з армією Денікіна та польською армією проти більшовиків при матеріальній підтримці Антанти. Денікін був проти. Антанта вимагала відставки С.Петлюри, тому перемовини завершились провалом
________________

Таким чином про цю подію можна згадати і в календарі за 20 липня - дату початку переговорів

0
5 RD   (15.08.2015 21:44)
Каштанівка мабудь дійсно милозвучніше звучить :)

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz