1919 рік. У Кам’янці-Подільському оголошено декларацію про намір уряду Української Народної Республіки створити в майбутньому органи місцевого управління на основі всенародного, безпосереднього, таємного, рівного й пропорційного виборчого права, провести вибори до парламенту з правом установчих зборів.
1978 рік. У Кам’янці-Подільському вийшов номер газети «Прапор Жовтня», який востаннє підписав до друку як редактор Віктор Едуардович Спігер. Очолював часопис понад п’ять років (перший номер, підписаний ним до друку як редактором, побачив світ 12 травня 1973 року). Далі півмісяця номери підписував до друку як виконувач обов’язків редактора Іван Ксенофонтович Романюк, а з вересня 1978 року це вже робив як редактор Мар’ян Іванович Красуцький.
1991 рік. Указом Президента СРСР Михайла Сергійовича Горбачова «за великий особистий внесок у забезпечення стабільних темпів зростання виробництва продукції рослинництва та тваринництва на основі застосування прогресивних технологій, впровадження передових методів організації праці та успішне розв’язання соціальних питань»звання Героя Соціалістичної Праці надано Адамові Михайловичу Щепановському — голові колгоспу-агрофірми «Прапор Леніна» Борщівського району Тернопільської області. Адам Михайлович 1965 року закінчив зоотехнічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет).
Адам Михайлович Щепановський
1996 рік. Кам’янець-Подільський відвідала група шанувальників фортифікації з Англії, Голландії та Німеччини, що входять до товариства «Інтерфест». Керівник товариства Ганс Нойман (Берлін) уже був у Кам’янці-Подільському два роки тому (1994 року) — і не міг відмовити собі в задоволенні показати місто колегам.
Цього дня народилися:
1889 рік. У Москві народилася (31 липня за старим стилем) Віра Миколаївна Попова — актриса, народна артистка РРФСР (1948), лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946). У 1933—1964 роках працювала в Московському художньому академічному театрі імені Максима Горького, відомого за абревіатурою МХАТ. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів. Від 1964 року перебувала на пенсії. Померла 27 серпня 1982 року в Москві, проживши 93 роки.
Віра Миколаївна Попова
1928 рік. У селі Ріжки (нині Таращанського району Київської області) народилася Надія Григорівна Литовченко — біохімік, кандидат біологічних наук, доцент, дружина археолога Іона Винокура (від 1955 року). Батько Григорій Сергійович — учасник громадянської та Великої Вітчизняної воєн, за фахом шофер. Мати Наталія Федорівна — домогосподарка. В сім’ї було ще троє сестер. 1936 року Литовченки переїхали в місто Остер Чернігівської області. Тут Надія пішла в перший клас місцевої середньої школи. Того ж року батька перевели на роботу в автоколону до селища Свіса Ямпільського району Сумської області. Закінчила 1948 року Свіську середню школу, 1953 року — біологічний факультет Чернівецького університету. У 1953—1956 роках навчалася в аспірантурі на кафедрі біохімії Чернівецького університету. 1957 року захистила кандидатську дисертацію «Вплив недостатніх і підвищених доз натрію та хлору на біосинтез нікотинової кислоти в організмі тварин». Працювала в Чернівецькому університеті у 1957—1963 роках: асистент, старший викладач кафедри біохімії тварин. Читала спецкурси «Вітаміни», «Біокаталізатори», «Хімія білка», вела практичні заняття з біохімії та біофізики. Від вересня 1963 року працювала в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті: старший викладач, доцент, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини. Здійснювала велику організаційно-методичну роботу на факультеті фізичного виховання. 1984 року вимушено вийшла на пенсію через загострення давньої хвороби — ревматоїдного поліартриту. Донька Тетяна працювала на кафедрі філософських дисциплін Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Померла Надія Григорівна Литовченко 15 березня 1999 року в Кам’янці-Подільському.
1933 рік. У селі Грабарівка (нині Пирятинського району Полтавської області) народився Григорій СеменовичЛевченко — український хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1981). Закінчив 1960 року Полтавське музичне училище. У 1960—1979 роках — керівник самодіяльних музичних колективів у Полтаві. Організатор (1979) і керівник українського народного хору «Калина» Полтавського педагогічного інституту (від 1981 року — його викладач). Серед творів: пісні («Червона калина — Полтавська земля», «Буду милого чекати»), обробки українських народних пісень. 8 квітня 1993 року з «Калиною» виступав у Кам’янці-Подільському в актовому залі педагогічного інституту, побував у Старому місті, дав експрес-інтерв’ю журналісту Іванові Костевичу.
1939 рік. Народилася Ольга Іванівна Литвинникова (дівоче прізвище — Соколова) — доктор філологічних наук (1995), професор, відмінник народної освіти Української РСР і Узбецької РСР. Закінчила Самаркандський університет. Працювала в Самаркандському університеті, потім в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті: у 1979—1983 роках — завідувач кафедри російської мови, у 1983—1988 роках — декан філологічного факультету. Чотири роки працювала в Лінгвістичному університеті (Нижній Новгород, Росія). Докторська дисертація «Словотвірна парадигматика російського діалектного дієслова» (захистилася 27 червня 1995 року в Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України).
1944 рік. У селі Озимина Самбірського району Львівської області народилася Євгенія Іванівна Сохацька — кандидат філологічних наук, голова Всеукраїнського товариства Івана Огієнка та його Кам’янець-Подільського міського об’єднання, лауреат премії імені Огієнка (1998). Закінчила 1965 року філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту. У 1965—1970 роках учителювала на Тернопільщині, 1970 року переїхала до Івано-Франківська. У 1971—1974 роках навчалася в аспірантурі. Захистила кандидатську дисертацію «Російсько-українські літературні взаємозв’язки першої половини ХІХ століття». 16 грудня 1974 року уперше приїхала до Кам’янця-Подільського. Від грудня 1974 року працювала в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), від 1988 року була деканом філологічного факультету, до 2014 року була професором кафедри історії української літератури та компаративістики. Обиралася депутатом Кам’янець-Подільської міської ради. Була головою Кам’янець-Подільської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» (від 7 квітня 1993 року).
Євгенія Іванівна Сохацька
1948 рік. Народився Святослав Олександрович Бадик. Працював у Кам’янці-Подільському директором заводу «Електрон», головою правління відкритого акціонерного товариства «Завод «Електрон», генеральним директором публічного акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський завод «Електрон». Депутат Кам’янець-Подільської міської ради третього і четвертого скликань (обрано 29 березня 1998 року і 2002 року).
1961 рік. Народилася Людмила Вікторівна Кирик — завідувач дошкільного навчального закладу № 21 в Кам’янці-Подільському (вулиця Данила Галицького, 28).
1971 рік. У селі Бабин Кельменецького району Чернівецької області народилася Сніжана Володимирівна Андрущак (дівоче прізвище — Бодянчук) — журналістка. Закінчила 1990 року Житомирське фармацевтичне училище, у 1997—2002 роках заочно навчалася на філологічному факультеті (фах — українська мова та література) Кам’янець-Подільського педагогічного університету (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У селищі міського типу Кельменці працювала в аптеці, в районній державній адміністрації (зокрема прес-секретарем), далі стала кореспондентом газети «Рідне слово». Пише вірші, від 1990 друкується в газетах. Один із віршів присвятила Кам’янцю-Подільському.
1975 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Васильович Бонь — журналіст, поет. Навчався на факультеті журналістики Київського університету. Друкувався в газетах «Кам’янець-Подільський вісник», «Подолянин».
1979 рік. Народився Юрій Валентинович Дахно. Працював начальником Кам’янець-Подільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.
Цього дня відійшли у вічність:
1914 рік. У селі Чернівці (тепер Могилів-Подільського району Вінницької області) під час Першої світової війни помер від тяжкого поранення Анатолій Максимович Богданович — український письменник. Народився 3 липня 1882 року в селі Сокіл (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). У Кам’янці-Подільському навчався в Подільській духовній семінарії (відраховано з п’ятого курсу за українофільські переконання). Вступив до військової школи, отримав офіцерське звання. Перебував на військовій службі. Закінчив 1914 року Київський комерційний інститут. Писав українською і російською мовами. Друкувався від 1909 року в газеті «Рада». Автор статей з питань економіки, культури, медичної допомоги, статистики, страхування. Серед творів: оповідання «Янголи співають», повісті «Несчастная» (Кам’янець-Подільський, 1909), «Всесильная» (Київ, 1910), публіцистичний твір «Эскизы современности» (Київ, 1909), історична драма на 5 дій «Гайдамаки» (Вільно, 1904).
1925 рік. У Боярці під Києвом помер Володимир Іванович Самійленко — український письменник. Народився 3 лютого (22 січня за старим стилем) 1864 року в селі Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. 1919 року в Кам’янці-Подільському редагував друковані органи Директорії — газети «Українське слово», «Нова Україна», «Україна», публікував у них свої твори.
Володимир Іванович Самійленко
1942 рік. У Харкові помер Микола Григорович Бурачек — український живописець-пейзажист, художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР (1941), один із засновників Української академії мистецтв (1917), її президент (1918). Народився 16 березня (4 березня за старим стилем) 1871 року в Летичеві. Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії (малювання йому викладав Іван Васьков), у 1905—1910 роках — у Краківській академії образотворчих мистецтв (у класі Яна Станіславського), у 1910—1912 роках — у Парижі. Один із засновників і викладачів (1917—1921) Української академії мистецтв. У 1918—1921 роках — викладач Київського інституту театрального мистецтва, від 1925 року — директор Харківського художнього технікуму, від 1927 року — професор Харківського художнього інституту.
1965 рік. У Києві помер Василь Андрійович Бегма — партійний і державний діяч, генерал-майор. Народився 14 січня (1 січня за старим стилем) 1906 року в Одесі. У 1950—1959 роках працював першим секретарем Кам’янець-Подільського (від 1954 року — Хмельницького) обкому Комуністичної партії України. Депутат Верховної Ради СРСР від першого до п’ятого скликання, Верховної Ради Української РСР шостого скликання. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет).
1979 рік. У Дачіце (нині Чехія) помер Станіслав Будін (насправді — Бенсіон Бать) — чеський журналіст, громадський діяч. Народився 23 березня 1903 року в Кам’янці-Подільському. У 1913—1919 роках навчався в Кам’янець-Подільській гімназії. 1930 року здобув диплом інженера-електротехніка. У 1930—1934 роках — функціонер Комуністичного союзу молоді та співробітник апарату ЦК Комуністичної партії Чехії, у 1934—1935 роках — шеф-редактор газети «Rudé právo». 1936 року виключено з Комуністичної партії за «троцькізм». У 1937—1939 роках — редактор часопису «Radiojournal». 1939 року виїхав до США, де у 1940—1945 роках був редактором часопису «Newyroské listy». 1946 року повернувся в Чехословаччину. У 1947—1949 роках — шеф-редактор агентства «Pragopress», водночас — редактор часописів «Kulturni politika» (1947—1949), «Lidové noviny» (1950—1953), «ČTK» (Чехословацьке пресове агентство, 1954—1965), «Reporter» (1966—1969). Визначний представник «празької весни» 1968 року, один із перших прихильників «Хартії 77». У 1970-х роках репресовано. Автор спогадів «Jak to vlastnĕ bylo?». Автор праць «USA — portrét národa» (1948); «Karel Havliček Borovský» (1954); «F. D. Roosvelt» (1965); «Sedmá velmoc» (1966); «Dynastie Kennedyý» (1969). Переклав з німецької «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» Карла Маркса (1932), з російської «Пушкін у Михайловському» Івана Новикова (1937; Йозеф Гора), «Зустрічі з Максимом Горьким» Всеволода Іванова (1949), з англійської.
1991 рік. У Буенос-Айресі (Аргентина) помер, проживши понад сто років, Антін Олександрович Постоловський — український громадський діяч. Народився 1889 року в селі Чорнокозинці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 27 червня 1917 року Президію Української Центральної Ради, яка до того складалася з голови та двох його заступників, було доповнено чотирма товаришами голови та чотирма секретарями. Одним із цим секретарів став Антін Постоловський. Від 1949 року жив в Аргентині.
2000 рік. У Баренцовому морі затонув російський атомний підводний крейсер К-141 («Курськ»). Серед тих, хто загинув — капітан-лейтенант Олег Йосипович Насіковський, випускник Кам’янець-Подільських середньої школи № 8 і професійно-технічного училища № 15.
1958р. - у м.Чернівці народилась Марина Миколаївна Куниця - укр. географ, поділезнавець, кандидат географічних наук, доцент. За довідником: "Спеціалізується з історич. та економіч. демографії України й Поділля".
1890р. - помер Іван Петрович Новицький - укр. історик, мовознавець історик, публіцист. За довідником: " З бурж.-ліберальних позицій досліджував історію Правобереж. України, й Поділля XV-XIXст. Антифеод. боротьбу селянства і, зокрема, селян. рух під проводом У.Кармалюка трактував як розбійницькі виступи"
У монографії "Фортеця Кам'янець Ольги Пламеницької (2012) зазначається: ________________
12 серпня 1672року турецька армія, чисельність якої дискутується дослідниками і коливається від 100 до 300 тисяч, розпочала двотижневу облогу Кам'янця. Під час облоги стали очевидними всі вади фортифікаціїної системи міста
0
