1919 рік. У Кам’янці-Подільському з’їзд представників губерніальних і повітових земств піддав гострій критиці соціалістичну діяльність уряду Української Народної Республіки на чолі з Борисом Мартосом.
1954 рік. Унаслідок укрупнення сільських рад у Кам’янець-Подільському районі ліквідовано 16, в Орининському та Староушицькому районах — по 6 сільських рад.
1989 рік. Реабілітовано українського мовознавця Григорія Костянтиновича Голоскевича (1884—1935), уродженця села Супрунківці, засудженого 19 квітня 1930 року в справі вигаданої Спілки визволення України.
1997 рік. Віце-прем’єр-міністром України призначено Валерія Андрійовича Смолія — відомого українського історика, випускника (1970) Кам’янець-Подільського педінституту.
1997 рік. Делегація з китайської провінції Хебей перебувала в Кам’янці-Подільському.
1999 рік. У Кам’янці-Подільському перебували кандидат у Президенти України, народний депутат України Геннадій Йосипович Удовенко та його помічник-консультант Тарас В’ячеславович Чорновіл.
Цього дня народилися:
1903 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Серафима Миколаївна Метельницька (у заміжжі — Годованець) — дружина українського поета-байкаря Микити Павловича Годованця (1893—1974). Її батько і дід були австро-угорськими підданими. Померла 1 січня 1991 року.
Микита Годованець із дружиною й сином, 1950-і роки
1946 рік. Народився Микола Миколайович Головко — колишній директор радгоспу «Староушицький» (спочатку — імені Орджонікідзе) в селищі міського типу Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району. Очолював господарство від 1987 до 2003 року. Закінчив 1982 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), за фахом учений агроном.
1957 рік. Народився Анатолій Іванович Мишляковський — голова первинної профспілкової організації ВАТ «Кам’янець-Подільськавтоагрегат». 1990 року обрано членом Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України, тоді працював інженером відділу техніки безпеки автоагрегатного заводу. Згодом став начальником служби охорони праці відкритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський автоагрегатний завод». 1998 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради.
1972 рік. Народилася Наталія Георгіївна Лящук (дівоче прізвище — Акимович) — голова правління публічного акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський хлібокомбінат» (від 5 березня 2005 року). Закінчила Кам’янець-Подільську середню школу № 5, з відзнакою філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, заочно аспірантуру Інституту української мови при Національній академії наук України. У 2000—2005 роках — начальник цеху переробки зерна ЗАТ «Кам’янець-Подільський хлібокомбінат». Була кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради (зареєстровано 15 лютого 2002; висунуто Кам’янець-Подільською міською організацією виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна»). Співзасновниця (із братом Сергієм Акимовичем та Ігорем Лобашовим) громадської організації «Кам’янець-Подільський центр повітроплавання «Триглав» (зареєстровано 11 січня 2005 року).
1977 рік. У Кам’янці-Подільському народився Андрій Ігорович Мастикаш — комерційний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Поділбудсервіс» (від 1 квітня 2004 року), депутат Кам’янець-Подільської міської ради двох останніх скликань — п’ятого та шостого. Навчався в рідному місті: у 1985—1992 роках — у середній школі № 4, у 1992—1994 роках — у загальноосвітній школі № 9, у 1996—2001 роках — у Подільській державній аграрно-технічній академії за спеціальністю «Зооінженерія». 2004 року здобув другу вищу освіту у Подільському державному аграрно-технічному університеті за спеціальністю «Менеджмент організації». Від 1996 року веде підприємницьку діяльність.
1984 рік. У Кам’янці-Подільському народився Петро Віталійович Гаврилюк. Закінчив Кам’янець-Подільське училище культури за спеціальністю «Хореографія». Навчався у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв, де здобув кваліфікацію керівника ансамблю народного танцю. Був артистом балету Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Григорія Петровського та балетмейстером народного ансамблю танцю «Кам’янчанка» Кам’янець-Подільського міського Будинку культури. Від 2007 року працює в Кам’янець-Подільській міській раді. Спочатку був заступником завідувача відділу культури. Від 2011 року — завідувач відділу культури управління культури та туризму департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради, одночасно — заступник начальника цього ж управління. Від 19 березня 2014 року — начальник управління культури та туризму.
Петро Віталійович Гаврилюк
Цього дня відійшли у вічність:
1932 рік. У Києві помер Степан ВасильовичВасильченко (справжнє прізвище — Панасенко) — український письменник, педагог. Народився 8 січня 1879 року (27 грудня 1878 року за старим стилем) у містечку Ічня (тепер місто, один із районних центрів Чернігівської області) в сім’ї безземельного селянина-шевця. Навчався в 1888—1893 роках в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 року вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив 1898 року). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в селі Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Богуслава. Учителював на Київщині та Полтавщині. У часи вчителювання (у 1898—1904 роках) вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 року (1 січня 1904 року за новим стилем) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете». 1904 року вступив до Глухівського учительського інституту, 1905 року покинув інститут. Виїхав на Донбас, учителював у Щербинівці. 1906 року заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у тюрмі. 1908 року хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив із Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати. Повернувся до Ічні, заробляв на життя приватними уроками. У 1910—1914 роках — завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада». Під час Першої світової війни мобілізовано до армії, був (до Лютневої революції 1917 року) командиром саперної роти на Західному фронті. Перші збірки новел — «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915). 1919 року жив у Кам’янці-Подільському, написав тут оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». За часів Центральної Ради написав політичну думу-казку «Ось та Ась» (видано 1919 року в Кам’янці-на-Поділлі). Наталія Микитівна Шумило зазначила, що в ній Степан Васильченко «завдяки синтезу давніх жанрів досягнув органічної для української літератури модернізації народної поетичної традиції. Двоплановість алегоричних образів, парадоксальність ситуації, зіткнення несумісних характерів, гіперболізованих у стилях поведінки героїв, оксюморон, химерна мандрівка з настановою навчитися мудрості із зав’язаними очима та при забороні говорити, намагання поховати людину живцем і фальшиве голосіння над «померлим», персоніфікація долі — ця необарокова атрибутика вводиться до тексту казки, в якій засобом очуднення подій автор «розіграв» багатовікову історію національно гнобленого українського народу». Уродженець Ічні Анатолій Дрофань (1919—1988) написав про Васильченка історико-біографічний роман «Буремна тиша» (1984).
Степан ВасильовичВасильченко
1967 рік. Померла Олександра Семенівна Плевако (дівоче прізвище — Яновська) — педагог, заслужена вчителька школи Української РСР (від 2 листопада 1945 року). Народилася 1882 року. Закінчила Вищі жіночі курси в Петербурзі. Від 16 (29) серпня 1904 року працювала вчителькою математики жіночої гімназії Славутинської в Кам’янці-Подільському. У 1941—1943 роках перебувала в евакуації в Челябінській області, де також працювала педагогом. Працювала в Кам’янці-Подільському в дев’ятій школі. Була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради другого скликання (обрано 21 грудня 1947 року), третього скликання (обрано 17 грудня 1950 року). Нагороджено орденом Леніна (1949), орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (1946).
1905р. - 29.07 за старим стилем - у с.Дениші, тепер Житомирськ. р-ну Житомир. обл. народився Володимир Гаврилович Бондарчук - укр. геолог, академік АН України (з 1951), засл. діяч науки України (1970), лауреат Держ. премії України (1976). За довідником він "Автор праць з текторніки, регіональної геології і геології антропогену, геоморфології України, в яких належно представлено Поділля. Зокрема глибоко розробив питання Подільськ. плато, його територ. межі, описав Побужжя (визначив в районі Вінниці 3 тераси) і Подністров'я (виявив 6 терас)"
0
