1992 рік. Українська письменниця Ольга Мак — уродженка Кам’янця-Подільського, що мешкала в Канаді, перед поїздкою восени 1993 року в Україну написала листа до редакції газети «Кам’янець-Подільський вісник». Ще одного листа — до Асоціації дослідників голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні — вона написала 22 квітня 1993 року. Про ці листи письменниця Галина Кирпа написала у березні 2004 року в журналі «Наше життя», який видає Союз українок Америки: «То — листи-нариси, листи-документи, повні інформації, фактів, незабутніх спогадів і емоцій. З картини пам’яті тих літ складається ціла мозаїка болю, невимовного терпіння, страждань, неймовірних трагедій, що спустошували людські душі до невпізнання. Тут теж очевидне вміння письменниці в тому самому кадрі документально передати водночас і усміх, і сльозу».
1993 рік. У конкурсі «Кам’янецька красуня» перемогу здобула першокурсниця Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Ірина Боровик.
1996 рік. У Рівному завершився триденний Всеукраїнський фестиваль-змагання пластунів «Орликіада». Команда пластунів із Кам’янця-Подільського посіла перше місце в номінації «Мистецький виступ».
1998 рік. Указом Президента України Леоніда Даниловича Кучми проректорові Подільської державної аграрно-технічної академії Миколі Михайловичу Тихонову надано звання «Заслужений працівник народної освіти України» — за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, багаторічну сумлінну працю.
2002 рік. У селі Довжок Кам’янець-Подільського району освячено хрест на церкві Різдва Пресвятої Богородиці, відкрито та освячено новозбудовану каплицю на честь ікони Божої Матері Почаївської.
2006 рік. У Кам’янці-Подільському на П’ятницькій вулиці в день мучениці Параскеви П’ятниці освячено каплицю Параскеви-П’ятниці. Розташувалася в мурі між будинками № 7 і № 9. Обладнано з ініціативи Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» і мешканців вулиці при сприянні підприємців Олега Вощинського та Сергія Сереброва. В одній ніші муру вміщено зображення мучениці Параскеви, в другій — напис: «На цьому місці знаходилася протягом 14—15 століть дерев’яна православна церква Святої Параскеви П’ятниці. Їй відводили роль покровительки торгівлі та заступниці всіх, хто знаходився далеко від рідної домівки. Параскева П’ятниця — мудра господиня, яка приносить у хату добро, достаток і щасливу долю. Вона вважається покровителькою весіль. Великомучениця Параскева П’ятниця зазнала жорстоких катувань за християнську віру. В давні часи церква була місцем паломництва прочан з України та Молдавії. Від церкви походить назва вулиці — П’ятницька». Каплицю освятили єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський і настоятель греко-католицької церкви Святої Трійці отець Йосиф Будай.
2006 рік. У Кам’янці-Подільському проведено четвертий конкурс краси «Пані Поділля». Перемогу в ньому здобула Марина Яворська з Кам’янця-Подільського.
Цього дня народилися:
1903 рік. У селі Глодоси (тепер Новоукраїнського району Кіровоградської області) народився (28 жовтня за старим стилем) Терень (Терентій) Германович Масенко — український поет. Навчався на робітничому факультеті Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту у 1922—1925 роках. Помер 6 серпня 1970 року в Києві.
1946 рік. У Кам’янці-Подільському народився Петро Анатолійович (Нафтулович) Ладиженський — український композитор. Навчався в Кам’янець-Подільській дитячій музичній школі. Закінчив Хмельницьке музичне училище, 1972 року — Київську консерваторію (у Миколи Васильовича Дремлюги). Серед творів Ладиженського: балети «Вій», «Місяць росте на небосхилах» (обидва 1977), «Вінні-Пух і все-все-все» (1996), опери «Таємниця заповітної поляни» (1989), «Без вини винуваті» (1995), «Поема Прометея» (1996), моноопера «Липа вікова» (1991), шість сюїт для скрипки і фортепіано (1994—1995), концерт для контрабаса із симфонічним оркестром (1983). У 1972—1985 роках викладав у Криворізькому, у 1985—1995 роках у Новосибірському музичних училищах. Від 1996 року живе в Санкт-Петербурзі.
Петро АнатолійовичЛадиженський
1966 рік. У селі Товсте Гусятинського району Тернопільської області народився Василь Олександрович Сукач — голова Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації (призначено 30 травня 2015 року). Після закінчення середньої школи у 1983—1986 роках навчався в Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі (нині коледж культури та мистецтв). 1986 року вступив до Київського інституту культури. У 1987—1989 роках служив у лавах армії. 1989 року перевівся на історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1993 року отримав диплом за спеціальністю «Вчитель історії та правознавства». У 1994—2006 роках вів підприємницьку діяльність. Від 2006 року — директор приватного підприємства «Вінс-2006». Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради п’ятого скликання. У 2010—2015 роках працював заступником міського голови Кам’янця-Подільського, відав гуманітарними питаннями.
Василь Олександрович Сукач
1968 рік. У селі Шебутинці Новоушицького району Хмельницької області народився Віктор Станіславович Кимаківський. У лютому 2006 року став головою правління відкритого акціонерного товариства «Будіндустрія».
1968 рік. У селі Кочубіїв Чемеровецького району Хмельницької області народилася Броніслава Володимирівна Сопільник — завідувач дошкільного навчального закладу № 2 «Гномик» у Кам’янці-Подільському (від 1 жовтня 2010 року).
1968 рік. Народився Андреа Каттанео (Andrea Cattaneo). Був мером італійського міста Понте Ламбро (Ponte Lambro). 7 жовтня 2006 року мер міста Понте-Ламбро Андреа Каттанео та міський голова Кам’янця-Подільського Олександр Мазурчак підписали угоду про побратимство та співпрацю між містами. Було передбачено співпрацю у таких напрямках: молодіжні програми, спорт, культура, комерційна діяльність, наука та освіта, соціальна сфера, туризм тощо.
Підписання угоди про побратимство між містами Понте-Ламбро та Кам’янець-Подільський.
Фото Олександра Бурковського
1974 рік. У Кам’янці-Подільському народився Віталій Миколайович Михайловський — український історик. 1997 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Учень Наталії Яковенко. 12 листопада 2004 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» захистив кандидатську дисертацію «Надавча поземельна політика володарів Західного Поділля (1402—1506 роки)». 27 серпня 2013 року у Львові в Інституті українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України захистив докторську дисертацію «Подільська шляхта у другій половині XIV — 70-х роках XVI століття». Виявив у Варшавському архіві давніх актів найдавнішу на сьогодні писемну згадку про Хмельницький.
Віталій Миколайович Михайловський
1983 рік. Народилася Елла Геннадіївна Мігунова — директор загальноосвітньої школи I—II ступенів у селі Вихватнівці Кам’янець-Подільського району.
1989 рік. Народилася Світлана Василівна Гаджук — секретар Дерев’янської сільської ради Кам’янець-Подільського району (від 22 жовтня 2012 року). 2012 року закінчила Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, за фахом — філолог.
Цього дня відійшли у вічність:
1976 рік. У місті Оссінг (США) помер Роман Григорович Купчинський — український письменник, критик, композитор. Народився 24 червня 1894 року в селі Розгадів Бережанського повіту (тепер Зборівського району Тернопільської області) в сім’ї греко-католицького священика. Невдовзі батько перейшов на нову парафію до села Кадлубищ на Бродівщині. Роман закінчив 1913 року гімназію в Перемишлі. Того ж року вступив до Львівської духовної семінарії. 1914 року покинув семінарію і записався до легіону Українських січових стрільців. 1919 року після переходу Української Галицької армії за Збруч, коли українські січові стрільці стали в Кам’янці-Подільському залогою, склав одну з найкращих стрілецьких пісень «Ой, та зажурились стрільці січовії...» (по дорозі, на Руських фільварках, у серпні 1919 року).
0
