10 квітня
Цього дня колись:
1851 рік. Єпископом Подільським і Брацлавським призначено (29 березня за старим стилем) Євсевія (в миру — Олексій Олексійович Ільїнський). Перебував на кафедрі до 13 березня (1 березня за старим стилем) 1858 року.
1939 рік. У Кам’янці-Подільському в театрі імені Шевченка (нині міський Будинок культури) домогосподарок ознайомили з підсумками роботи XVIII з’їзду ВКП(б).
1944 рік. У Кам’янці-Подільському став виходити щоденний бюлетень міськкому КП(б)У і міськвиконкому. Побачило світ 21 число. Його наступником стала газета «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький»).
1945 рік. За захоплення й утримання переправи на ріці Одер звання Героя Радянського Союзу надано Михайлові Никифоровичу Дейнеженку. Підполковник у відставці Дейнеженко після війни жив у Кам’янці-Подільському, працював у бюро технічної інвентаризації. Помер 1977 року.
1959 рік. Драматичному колективу Кам’янець-Подільського міському Будинку культури надано звання самодіяльного народного театру.
1960 рік. Кам’янець-Подільський відвідав Пилип Поплавський — кавалер ордена Червоної Зірки, який ще із трьома товаришами на самохідній баржі, зірваній штормом зі швартування, 49 днів дрейфував у Тихому океані. У Кам’янці-Подільському він виступав на Радянській площі (нині Вірменський ринок).
1992 рік. У клубі Кам’янець-Подільського кабельного заводу дала концерт відома співачка Ауріка Ротару (рідна сестра Софії Ротару).
1994 рік. Народним депутатом України обрано проректора Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту Валентина Андрійовича Яблонського.
1995 рік. Приступив до роботи на посаді директора Кам’янець-Подільського радгоспу-технікуму Тарас Петрович Муравка.
1998 рік. Кам’янець-Подільську філію ВАТ «Хмельницькгаз» очолив Анатолій Макарович Нестерук.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському посаду директора навчально-виховного комплексу № 16 обійняв В’ячеслав Дмитрович Ніколайчук.
2003 рік. У Кам’янці-Подільському згоріло архівосховище в колишньому Францисканському костелі в Старому місті.
2003 рік. У Старому місті відкрито крамницю «Домінанта» Кам’янець-Подільської міської друкарні.
2003 рік. У Києві завершила роботу міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми вербальної комунікації: мова та суспільство», присвячена 110-річчю з дня народження мовознавця Бориса Ларіна. Від Кам’янця-Подільського з доповіддю «Діалектне слово в художньому тексті» виступила доктор філологічних наук Ольга Литвинникова.
Цього дня народилися:
1898 рік. У Полтаві народився Степан Іванович Скрипник, згодом відомий як Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Українська автокефальна православна церква). Його мати Маріамна була рідною сестрою Симона Петлюри. Закінчив Першу класичну гімназію в Полтаві. Навчався в Оренбурзькій козачій школі. Служив у дійових частинах Української армії (1917—1921), був дипломатичним кур’єром, згодом старшиною для спеціальних доручень Головного отамана. Цей період діяльності пов’язаний, зокрема, з Кам’янцем-Подільським, який, за словами патріарха Мстислава, «заложив у моєму серці багато добрих елементів», «це мої найкращі роки, найкращі роки молодості моєї». 6 червня 1990 року в Києві на першому соборі відродженої УАПЦ обрано Патріархом. 18 листопада 1990 року в соборі святої Софії в Києві інтронізовано. 23 квітня 1991 року відвідав Кам’янець-Подільський. Помер 11 червня 1993 року.
Леся Петлюра (донька Симона Петлюри) з двоюрідним братом Степаном Скрипником. Кам’янець-Подільський, 1919 рік
1921 рік. Народився Іван Плескун. Працював головним лікарем Кам’янець-Подільської водолікарні. Помер 1982 року.
1933 рік. У селі Володимирівка (нині Компаніївського району Кіровоградської області) народився Віктор Семенович Близнець — український письменник, лауреат премії імені Лесі Українки (1988). 1969 року відвідав Кам’янець-Подільський, у міській бібліотеці імені Володимира Затонського взяв участь у зустрічі творчої групи літераторів видавництва «Молодь» (Дмитро Онкович, Дмитро Чередниченко та інші) із молоддю міста, серед якої були й поети-початківці Надія Пакулько, Василь Цілий, Анатолій Ненцінський. Віктор Близнець покінчив життя самогубством 2 квітня 1981 року в місті Ірпінь Київської області.
1964 рік. У селі Рихта Кам’янець-Подільського району народився Володимир Петрович Атаман — молодший сержант, гранатометник. Закінчив Слобідсько-Рихтівську середню школу, Кам’янець-Подільське професійно-технічне училище № 5 (оператор контрольно-вимірювальних приладів і автоматики). У Збройних силах СРСР служив від 1 листопада 1983 року, в Афганістані — від березня 1984 року. Загинув у бою 27 квітня 1984 року. Поховано в рідному селі.
Цього дня відійшли у вічність:
1827 рік. У Задонському монастирі помер архієпископ Антоній (у миру — Олексій Федорович Соколов). Народився близько 1767 року в сім’ї священика Казанської єпархії. Закінчив Казанську духовну семінарію. 2(14) лютого 1808 року відбулася його хіротонія в єпископа Староруського з архімандрита Казанського Преображенського монастиря та ректора Казанської духовної академії. Був єпископом Воронезьким від 23 вересня (5 жовтня) 1810 року та Калузьким від 7(19) лютого 1816 року. Від 15(27) березня 1819 року — архієпископ Подільський і Брацлавський. Після прибуття в Кам’янець-Подільський сильно захворів від простуди і не міг здійснювати богослужіння. На прохання Антонія його звільнено на спочинок 3(15) квітня 1821 року в Задонський Богородицький монастир, де і помер. Там же поховано.
1954 рік. У Бєлграді (Югославія) помер Володимир Дмитрович Ласкарєв — російський геолог, геоморфолог, магістр мінералогії та геології (1905), професор (1914). Народився 9 липня 1868 року в селі Бірючі (тепер Воронезької області). Закінчив 1892 року в Одесі Новоросійський університет і працював у ньому до 1920 року. За завданням Геологічного комітету у 1901—1907 роках проводив геологічні та геоморфолічні дослідження у Подільській і Волинській губерніях, на основі яких складено 17-й аркуш Загальної геологічної карти Європейської Росії (1914). 1920 року виїхав до Греції, пізніше жив і працював у Югославії, проводив геологічні дослідження балканських країн. Був членом Сербської академії наук і мистецтв.
1982 рік. Після перенесених кількох важких операцій помер у Ташкентському окружному військовому шпиталі Олександр Володимирович Волощук — гвардії лейтенант. Народився 4 квітня 1959 року в Кам’янці-Подільському. В Збройних силах СРСР перебував з 5 серпня 1976 року. Закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. У грудні 1981 року був направлений в Афганістан. Проходив службу на посаді командира інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти в Кандагарі. Проявив себе сміливим, грамотним офіцером. Інженерно-саперний взвод під його командуванням 8 квітня 1982 року успішно виконав бойове завдання. У ході пошуку було знешкоджено два склади з вибуховими речовинами та склад зі стрілецькою зброєю, захоплено 45 одиниць стрілецької зброї. У цьому бою, керуючи взводом, Олександр був важко поранений.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
