10 червня
Цього дня колись:
1919 рік. До Кам’янця-Подільського прибув голова Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра.
1922 рік. Ліквідовано Кам’янець-Подільський повітовий комітет охорони пам’яток старовини, мистецтва та природи, створений у лютому 1921 року. Його архівну секцію реорганізовано в Кам’янецьке повітове архівне управління.
1992 рік. Газета «Кам’янець-Подільський вісник» опублікувала інтерв’ю з Іваном Михайловичем Дзюбою, який у Кам’янці-Подільському брав участь у двох міжнародних конференціях.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському в Ратуші завершила роботу виставка Ялтинського музею воскових фігур.
2002 рік. Головою Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації призначено Сергія Артемовича Тимчука.
Цього дня народилися:
1872 рік. У Кам’янці-Подільському народився (29 травня за старим стилем) Антон Людвігович Смідович — український санітарний лікар і громадський діяч. 1892 року закінчив Кам’янець-Подільську гімназію. 1898 року закінчив медичний факультет Київського університету. Після закінчення університету, у 1899—1904 роках, працював земським дільничним лікарем в Одеському повіті. Далі перейшов на санітарну роботу. У 1904—1906 роках був санітарним лікарем у Богучарському повіті Воронезької губернії. У 1906—1908 роках таку ж посаду обіймав в Олександрійському повіті Херсонської губернії. У 1908—1916 роках працював завідувачем санітарного бюро Катеринославського губернського земства (Катеринослав, нині — Дніпропетровськ). Брав активну участь у реорганізації санітарної служби Катеринославського земства, сприяв розвиткові технічного напряму в санітарії та пропаганді санітарних знань. Редагував журнал «Врачебно-санитарная хроника Екатеринославского губернского земства». Автор низки праць з питань санітарії. Учасник боротьби з епідемією холери на Катеринославщині, помер на цю хворобу 1 лютого (19 січня за старим стилем) 1916 року.
1906 рік. У селі Андріївка (нині Чемеровецького району Хмельницької області) народився Антон Петрович Бринський — російський письменник, Герой Радянського Союзу (звання надано 4 лютого 1944 року). 1921 року поселився в Кам’янці-Подільському, жив у свого дядька Івана біля синагоги. Навчався в учительській семінарії (кілька місяців), 1922 року в трудовій школі № 2 (нині ЗОШ № 8), у 1923—1924 роках у лісовій профшколі, у 1925—1926 роках — у радянській партійній школі. У Кам’янці-Подільському вступив у комсомол (1922), партію (1925). Секретар райкому комсомолу, голова райвиконкому в Старій Ушиці (у 1926—1927 роках). Від 1928 року в Червоній армії. Від серпня 1941 року до квітня 1944 року перебував у розпорядженні Генерального штабу Червоної армії, виконував спеціальні завдання в тилу німецько-фашистських загарбників. Партизанська кличка — «дядя Пєтя». Від 1958 року у відставці. Твори з партизанського життя: «По той бік фронту» (Москва, 1958; Київ, 1976 — книга 1, 1978 — книга 2), «Хлопчик у картатій кепці» (Горький, 1960), «Партизанський кур’єр» (Горький, 1961), «Бойові супутники мої» (Горький, 1964), «Моя Андріївка» (автобіографічна повість; Горький, 1976). Нагороджено трьома орденами Леніна. Помер 14 червня 1981 року в місті Горький (нині Нижній Новгород, Росія).
1922 рік. У Тифлісі (нині Тбілісі) народився Борис Сергійович Брунов — конферансьє, режисер, педагог, народний артист Російської РФСР (1985). Був художнім керівником і директором Московського державного театру естради в 1983—1997 роках. 12—13 листопада 1991 року з Кларою Новиковою, молодими артистами театру виступав у Кам’янці-Подільському. Помер 2 вересня (за іншими даними — 1 вересня) 1997 року в Москві. Поховали Бориса Сергійовича на Новодівочому цвинтарі.
Борис Сергійович Брунов
1954 рік. У селі Кульчіївці Кам’янець-Подільського району народився Анатолій Тимофійович Цвігун — доктор сільськогосподарських наук. 1971 року після закінчення школи вступив на зооінженерний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, який закінчив із відзнакою 25 березня 1976 року, одержавши кваліфікацію «зооінженер». З квітня 1976 року працював головним зоотехніком ордена Леніна колгоспу «Перше травня» Коломийського району Івано-Франківської області, а з серпня 1977 року — головним зоотехніком радгоспу «Кам’янець-Подільський» Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. З березня 1980 року працював в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (з 1995 року Подільська державна аграрно-технічна академія, з 2004 Подільський державний аграрно-технічний університет) — спочатку молодшим, потім старшим науковим співробітником кафедри загального тваринництва, з 1982 року асистентом кафедри годівлі сільськогосподарських тварин. 1988 року в Ленінградському сільськогосподарському інституті захистив дисертацію «Рівень енергетичного живлення відгодівельного молодняку великої рогатої худоби при різних типах годівлі» і одержав вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю — годівля тварин та технологія кормів. 1994 року там же захистив дисертацію «Обґрунтування енергетичного живлення молодняку великої рогатої худоби при різних типах годівлі» і одержав вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук Російської Федерації. Після переатестації 28 лютого 1995 року отримав науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук України. У квітні 1996 року надано звання професора кафедри годівлі сільськогосподарських тварин. З 1993 року працював завідувачем кафедри годівлі тварин та технології кормів, з квітня 1999 року був проректором з міжнародних зв’язків, з січня 2000 року — проректором з післядипломної освіти та міжнародних зв'язків, а з 2002 року — проректором з післядипломної освіти та дорадництва. Займався дослідженням особливостей енергетичного живлення сільськогосподарських тварин, переважно молодняку великої рогатої худоби. У червні 2007 року обраний академіком Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності, секція екологія.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
