Роздуми над старими фото, або де були Гунські Криниці?
Якось непомітно відбувається зміна історичних назв у нашому місті… Wikimapia,
майже по-Азаровськи, каже «Сквер «Гунски Криницы», карти від Yandex і
Google, ніби домовившись, пишуть «оз. Гунські Криниці», їм часом
допомагає місцева преса. А де ж вони, ці криниці, були насправді? Власне,
питання не нове і краєзнавці знають на нього відповідь, але масла у
вогонь підлили фотографії з «Пам’ятної книжки…» 1859р., тому була
зроблена спроба знайти точки, з яких зроблені перші фото Кам’янця.
Процедура ця не складна і відома кожному рибалці, який ловить з човна.
Тому, озброївшись Яндекс-картою і відшукавши на старих світлинах
характерні об’єкти, які дійшли без суттєвих змін до наших днів, я
заходився будувати лінії, спрямувавши погляд вздовж яких можна побачити
схожі ракурси.
ВИДЪ Г. КАМЕНЦА ОТЪ ГУНСКОЙ КРЫНИЦЫ ВИДЪ Г. КАМЕНЦА ОТЪ ПОЛЬСКИХЪ ФОЛЬВАРКОВЪ
Як
бачимо, на першому фото Кафедральний костел нависає якраз над вигином
дороги (сучасна вул. Довга), отож, провівши лінію через ці точки,
знаходимо її продовження на лівому березі Смотрича (зелена лінія). Аналогічну
побудову проводимо для другої світлини, орієнтуючись на зміщений на
половину куполу Троїцької церкви правий край Турецького бастіону і
мінарет, який виглядає з-за корпусу російської чоловічої гімназії
(сучасного історичного факультету). Перетин цих двох ліній (червоних)
дає можливість точно визначити точку зйомки.
Схема для
розрахунку. На перетині зеленої і червоної ліній – мінарет; у голубому
колі вигин вул. Довгої; у жовтому – орієнтир, споруди водоканалу; рожева
лінія показує зміну кута зору на мінарет через зміщення точки зйомки.
Починаю
з виду від Гунських Криниць. Вийшовши через парк на скелю, роблю
знімок – недоліт. Посуваюсь на пару десятків метрів вправо – переліт.
Зайняти правильну позицію заважають зарості. Отже шукана точка
майже посередині (зелена стрілка), але ж вона виходить на сучасну вул.
Д.Галицького, а зовсім не на сквер «Водойма»! І з іншими, правильними
описами не зовсім співпадає. Може ліньки було маестро, що приїхав «із
городу Парижу», пройти кілька зайвих метрів? А може упорядники
«Пам’ятної книжки» були не дуже точними коли вигадували підпис для
світлини? Знову загадка! Але ж і криниця, судячи із всього, була не
одна. Навіть зараз їхня вода, вириваючись із потужного підземного
резервуару, живить «Лебедине озеро», нуртує під храмом Олександра
Невського, то тут то там пробиває каміння і асфальт, стікає до річки
водоспадами між вулицями Пушкінською і Князів Коріатовичів. А є
інформація, що під Новим планом з півночі на південь протікає ціла
підземна ріка! До неї можна докопатися і на вул. Тімірязєва, і на
Уральській, і біля Гала-готелю. А місце де були колись природні джерела,
очевидно, назвали Гунськими Криницями.
Переміщуюсь на ділянку вул.
Збарського, що нависає над скелею, і знімаю другу панораму,
але зайняти розрахункову позицію заважає сучасна забудова і буйна
рослинність. Приходиться посунутись, що одразу ж змінює положення
мінарету відносно будівлі істфаку, але зміщення несуттєві. Тепер можна викласти на суд читачів результати дослідження. Нажаль,
через вищезгадані проблеми обидва фото зроблені з дещо нижчого рівня,
ніж у 1859р. Порівняйте старі світлини із сучасними і знайдіть
відмінності. До речі, а чи всі об’єкти на старих фото ви упізнали?
Гарний підхід і здається все вірно. Проведено промені кожен через дві точки. Цікаво було почитати дякую.
А тепер по своїм спостереженням: Перша фотка не накладається. Те що стара знята вище це однозначно і сумніву не підлягає. Переконливий доказ - башта Баторія яка на старій фотці не виглядає за горизонт а на сучасній дах і верхній поверх стирчить. Крім того виникли проблеми з відстанями, тому поки що щодо точки зйомки першої фотографії беруть сумніви.
А от з другою здається все набагато краще.
Непогано все накладається і практично співставляються турецькі бастіони, дзвіниця кафедрального костелу, спуск до нижньої польсьої брами, початок вул. Кузнечної. Але все ж таки якщо глянути на дах пивзаводу на старій фотці і на кут розміщення істфаку, то напевне все ж таки потрібно трохи лівіше точку зйомки брати. Хоча нічого не берусь стверджувати. Мої висновки лише по роботі з приведеними зображеннями. Думаю можливо невраховані нюанси, як кути заломлення кадрів у старої і сучасної фототехніки.
Безумовно, кут зору буде залежати від відстані до об'єкта. Крім того, на його вигляд впливає вертикальна складова. Але як знімати через зарості, або вилізти на чиюсь хату, збудовану на колишньому пустирі? При зйомках першої панорами потрібно було піднятися по скелі вздовж зеленої лінії, одночасно змістившись у північному напрямку. Тоді б фото співпали краще. І навіть при помилці у десятки метрів ми не потрапимо у сквер "Водойма". Щодо пивзаводу, то він був збудований лише у 1872 році, а отже на фото 1859 року відсутній. Бонус для любителів Кам'янецького пива - етикетки за різні роки, починаючи з 19ст.
Так, не подумав про дату спорудження заводу. Ціль була просто співставити два зображення. Тоді що, виходить навпаки потрібно трохи вліво зміститись бо мінарет на старій фотці над правим крилом істфака, а на новій посередині.
Якщо стояти обличчям до старого міста, то вправо і назад, не втрачаючи курс заданий Петропавлівською церквою і Турецьким бастіоном, але там знімати неможливо.
Оті полосаті етикетки "Жигулівського пам'ятаю, хоча можливо я їх плутаю з цими етикетками Хмельницького заводу Хоч я тоді більше цікавився напоями "Сітро", "Буратіно", "Лимонад", але і про пивні етикетки пам'ятаю. А ще пригадую було таке з Хмельницького заводу:
Як я розумію камянецького аналога "ячмінного колосу" не було.
0
