8 липня 1980 року Кам’янець-Подільський район і місто Кам’янець-Подільський приймали естафету Олімпійського вогню, що мандрував із гори Олімп у Греції до Москви, де мали відбутися ХХІІ Олімпійські ігри. Підготовку до зустрічі посла миру, як образно охрестили Олімпійський вогонь штатні ідеологи, розпочали заздалегідь і вели дуже ретельно. Передусім, було створено оргкомітети «Олімпіада-80»: в області його очолювала заступник голови облвиконкому Алла Городецька, в районі — заступник голови райвиконкому Євген Дмитришин, у місті — заступник голови міськвиконкому Володимир Крилов.
У місті особливу увагу було звернено на проспект Леніна (тепер Грушевського) та Хмельницьке шосе — основні магістралі Олімпійської естафети. Так, ще 1979 року відремонтували проїжджу частину мосту «Стрімка лань» (введеного в експлуатацію в листопаді 1973 року — тобто, всього шість років тому); на проспекті від мосту до вулиці Годованця збудували тротуари, розбили газони, озеленили цю дільницю дороги; реконструювали Хмельницьке шосе, розширивши його проїжджу частину. Тільки в жовтні 1979 року обабіч Олімпійської траси посадили близько 200 дерев.
Усім підприємствам і організаціям міста було доведено завдання з упорядкування та оформлення Олімпійської траси. Щомісяця відбувалися засідання оргкомітету, де заслуховували керівників. Навіть міськвиконком розглянув питання «Про хід виконання заходів з упорядкування Олімпійської траси підприємствами та організаціями міста». Звісно, найкращих хвалили, а тих, хто зволікав із запланованими роботами, нещадно гудили.
Ще гарячішим для «вилизувальних» робіт виявився 1980 рік. Зокрема, було посаджено багато квітів, розбито нові газони, споруджено криті павільйони на автобусних зупинках, облицьовано житлові будинки, встановлено відповідну наочну агітацію, олімпійську символіку. Так за два роки місто значно причепурилося: принаймні, вздовж усієї траси Олімпійського вогню воно стало привабливішим.
Не менш інтенсивна робота велася в районі. Особливо довелося «попотіти» мешканцям Жванця, Гаврилівців, Ходорівців, Колибаївки, Довжка, Смотрича, адже через ці або попри ці села пролягла Олімпійська траса, за яку відповідав район.
Заздалегідь, більше ніж за півроку, було розпочато й відбір тих, хто нестиме та супроводжуватиме Олімпійський вогонь. Так, у місті було оголошено конкурс «На старт запрошуються майбутні факелоносці». На район припало 18 етапів: від кордону між Чернівецькою та Хмельницькою областями до мосту «Стрімка лань»; на місто — 17 етапів: від мосту до кордону між Кам’янець-Подільським і Дунаєвецьким районами. Графік передачі вогню було розписано буквально до секунди. Кожен факелоносець повинен був пробіги 1 кілометр рівно за 4 хвилини — ані менше, ані більше. Наполегливими тренуваннями відточувався спортивно красивий і технічно грамотний біг.
Настало довгождане 8 липня 1980 року. І ось о 10.55 на мосту через Дністер, що зв’язує Атаки Хотинського району зі Жванцем, показався ескорт машин, що супроводжують факелоносця й сам спортсмен з Олімпійським вогнем у руці. Точніше, спортсменка. Це гандболістка, кандидат у майстри спорту, уродженка Хотина Лілія Кирик. Назустріч їй із незапаленим факелом вийшов майстер спорту, лікар із Хмельницького, майстер спорту з легкої атлетики Микола Хорунжий. Його супроводжує група дівчат у національних костюмах. На вишитому рушнику вони несуть запашний коровай.
Після 5-хвилинного мітингу, на якому обмінялися люб’язностями голови Чернівецького та Хмельницького обласних оргкомітетів, Олімпійський вогонь помандрував Кам’янеччиною. Крізь шеренгу мешканців навколишніх сіл, що стояли обабіч траси з букетами, естафету передавали один одному найкращі з найкращих спортсменів району. Це, зокрема, учні радгоспу-технікуму, вчителі сільських шкіл. Серед факелоносців був інструктор зі спорту радгоспу «Кам’янець-Подільський» села Слобідка-Кульчієвецька В’ячеслав Грозний. Сьогодні це відомий футбольний тренер, який, зокрема, був головним тренером дніпропетровського «Дніпра», київського «Арсеналу», одним з тренерів московського «Спартака».
Останній районний етап — вісімнадцятий — біжить учень радгоспу-технікуму Микола Штунь — кандидат у майстри спорту, чемпіон України серед сільських лижників. Його супроводжує найкращий ескорт — 22 спортсмени радгоспу-технікуму. На мосту факел від нього приймає студент педінституту Олександр Колісник. Його супроводжує 22 кращих легкоатлети рідного навчального закладу.
А в центрі міста, на площі Леніна (нині майдан Відродження), цілу годину, поки вогонь несли спортсмени району, тривав концерт художньої самодіяльності... Але ось звучать фанфари — і на майдан із факелом у руках вбігає майстер спорту СРСР, чемпіон області, студент педінституту Станіслав Іліка та запалює Олімпійський вогонь у спеціально встановленій тут чаші. До речі, спочатку цей почесний етап мала бігти студентка педагогічного інституту Тетяна Короткова (відома нині в місті журналістка, головний редактор газети «Кам’янецький часопис КлюЧ» Тетяна Шуханова). Але коли взнали, що Тетяна готується стати матір’ю, її замінили.
О 12.24 на майдані розпочався мітинг. На ньому, зокрема, виступили голова міського оргкомітету «Олімпіада-80» Володимир Крилов, дворазовий олімпійський чемпіон із боксу Борис Лагутін, депутат Верховної Ради СРСР, бригадир теслярів-бетонярів тресту «Кам’янець-Подільськпромбуд» Петро Столяр, директор дирекції естафети Олімпійського вогню, Герой Радянського Союзу Михайло Макаричев.
Новий урочистий момент: студент сільськогосподарського інституту Валерій Руснак запалює факел від чаші й продовжує естафету Олімпійського вогню. На одному з наступних етапів, біля зупинки селища цементного заводу, Борис Ладиняк із педінституту передає естафету Володимиру Пташнику з приладобудівного заводу (нині відомому в місті футбольному тренерові), а той через кілометр передає вогонь студентові педінституту Іванові Павлюку.
А ось і останній міський етап — сімнадцятий. Його доручили майбутньому педагогові Віктору Гусару. Через кілометр естафету підхоплюють дунаєвчани. І так від бігуна до бігуна вогонь мандруватиме ще 11 днів. Аж доки 19 липня в Москві легендарний легкоатлет Віктор Санєєв не передасть факел не менш легендарному баскетболісту Сергієві Бєлову — і на два тижні світ заживе Олімпіадою-80.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
