Чт, 28.03.2024, 19:18
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Суспільство

Одних уже немає, інших ще немає

21 січня 1993 року Кам’янець-Подільський міськвиконком видав ухвалу № 40 «Про ліквідацію застарілих символів нашої держави». У ній зазначено, що для «ствердження основ розбудови державності та незалежності України, здійснення заходів із ліквідації символів неіснуючого СРСР та застарілих символів нашої держави» міськвиконком ухвалив: «Зобов’язати управління житлового господарства, керівників підприємств, організацій, навчальних закладів міста провести роботу з ліквідації застарілих символів, зокрема меморіальних таблиць, які було встановлено на адміністративних і житлових будинках, громадських спорудах».

До ухвали було додано список 21 меморіальної дошки, що підлягали ліквідації. Їх можна розбити на три групи. Так, перші сім пам’ятних таблиць присвячено конкретним подіям, що відбулися в місті. Перелічимо їх і будинки, де ці події відбувалися.

Татарська, 14 (колишній будинок чоловічої гімназії, нині корпус історичного факультету національного університету) — у 1898—1906 роках тут у гімназії навчався Володимир Затонський, радянський партійний і державний діяч.

Вірменський ринок, 4 (колишній будинок духовної консисторії) — тут 1 листопада 1917 року в Кам’янці-Подільському проголошено Радянську владу.

Шевченка, 20 (колишній Пушкінський дім, нині міський Будинок культури) — тут у березні 1922 року відбулася зустріч трудящих міста з Михайлом Калініним і Григорієм Петровським.

Шевченка, 26 (колишня казенна палата) — тут у 1920—1923 роках було розташовано Кам’янець-Подільський повітовий військово-революційний комітет.

Шевченка, 35 (міська дитяча музична школа) — у цьому будинку в 1921—1922 роках було розташовано повітовий партійний комітет.

Шевченка, 25 (житловий будинок) — тут у 1923—1939 роках розміщувався штаб двічі Червонопрапорного прикордонного загону.

Польський ринок, 6 (корпус загальноосвітньої школи № 1) — тут стояла будівля контори «Надія», через яку в 1901—1903 роках транспортувалася більшовицька газета «Іскра».

До другої групи входило п’ять таблиць. Чотири з них сповіщали на честь кого названо вулицю, а саме — на честь Станіслава Косіора (нині Зарванська вулиця), Григорія Котовського (нині Соборна), Фелікса Дзержинського (нині Драгоманова), Миколи Островського (нині Данила Галицького). Ще одна таблиця на міській друкарні повідомляла, що в лютому 1924 року її названо на честь Леніна.

І, нарешті, до третьої групи входило дев’ять дощок, які інформували, що даний будинок побудовано «на честь 50-річчя Радянської влади». Це універмаг «Ювілейний», один з навчальних корпусів сільськогосподарського інституту (нині ПДАТУ), один із гуртожитків педагогічного інституту (нині університету), дитячий садок на Тімірязєва, міська поліклініка, автовокзал, корпус УТОГ у Старому місті, загальноосвітня школа № 16 і житловий будинок (Привокзальна, 18). Одну дошку з цієї серії — на дитячому садку на Черемушках (Червоноармійська, 40) — прискіпливі члени міськвиконкому не помітили. І це не дивно: згодом фотографія цієї дошки стала одним із найважчих завдань вікторини «Хто знає де?». Фотографія, виставлена на сайті «Вічний Кам’янець» 31 жовтня 2013 року, була розгадана тільки 21 жовтня 2014 року, тобто практично через рік.

Міцний горішок

Постанову успішно виконано — пам’ятні таблиці ліквідовано. Громадськість міста неоднозначно оцінила цей крок тодішньої міської влади. Зокрема, негативно до цього поставився доктор історичних наук, професор Іон Винокур. Газета «Подолянин» 12 червня 1993 року відгукнулася на подію редакційною статтею «Розбудова — розбудовою, але навіщо стіни длубати?»

Відтоді спливло понад два десятки років. У місті з’явилися нові меморіальні таблиці. Зокрема, колишнім першим секретарям міськкому Комуністичної партії України Григорію Тонкочеєву, Олександру Лєсовому, колишньому першому секретареві райкому Комуністичної партії України Іванові Мальченку. Разом із тим встановлено дві меморіальні таблиці з іменем голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри, пам’ятні знаки композитору Миколі Леонтовичу, поетесі Наталі Кащук, видатному вченому та церковному діячеві Івану Огієнку, ще низку дощок. Проте жодного системного підходу до цієї справи, на жаль, немає.

Напевно, настав час комплексно взятися за проблему увічнення пам’яті про минуле в історичному Кам’янці-Подільському. Адже в місті над Смотричем народилося, проживало, навчалося, працювало багато славетних людей, тут відбулося чимало значних історичних подій. А увічнено в іменах вулиць, навчальних закладів, у встановлених меморіальних таблицях тільки окремі з цих людей і подій.

Почнемо з назв вулиць. Досі на мапі міста маємо, для прикладу, вулиці Валер’яна Куйбишева, Василя Чапаєва, Михайла Фрунзе, провулки Петра Войкова, Миколи Щорса, Власа Чубаря, яких абсолютно ніщо не зв’язує з Кам’янцем. Або ж є у нас вулиця Шмідта. Але якого Шмідта — невідомо. Чи Петра Шмідта — лейтенанта Чорноморського флоту, одного з керівників повстання на крейсері «Очаків»? Чи Отто Шмідта — математика, астронома, геофізика, дослідника Арктики, Героя Радянського Союзу? На жаль, знайдена в архіві постанова президії Кам’янець-Подільської міської ради від 9 квітня 1936 року на це запитання відповіді не дає. Там зазначено, що вулицю Садову перейменовано на вулицю Шмідта, оскільки в місті є ще одна Садова вулиця (нинішня Микити Годованця). Але не вказано ні імені Шмідта, ні його звання (лейтенант, академік). Тож треба або уточнити назву вулиці, або, взагалі, її перейменувати, оскільки жоден із двох Шмідтів нічим не пов’язаний із Кам’янцем.

Інший приклад. Є на Підзамчі провулок Попова. Спочатку я думав, ще мається на увазі винахідник радіо Олександр Попов. Потім подумав, що це, напевно, Федір Попов — почесний громадянин міста, автор виданої 1961 року книги спогадів «Розповідь про незабутнє». І чисто випадково, гортаючи підшивку «Прапора Жовтня» за 1962 рік, натрапив на статтю Тамари Сис «Слід на землі», звідки довідався, що провулок названо на честь Івана Попова. Це був молодший лейтенант родом із Сибіру. 1944 року він на Підзамчі так замінував вулицю Папаніна, що всі німецькі танки, які намагалися прорватися, підірвалися. Загинув у бою.

У Кам’янці-Подільському народилися хроніст, мемуарист, геральдик Шимон Окольський, філософ Сильвестр Гогоцький, етнограф Каленик Шейковський, історик Іван Лучицький, математик-педагог Семен Шохор-Троцький, актриса Марія Савіна, художник-медальєр Антон Васютинський, літературознавець Гнат Житецький, геолог Василь Яворський, поет Микола Чирський, військовий історик Борис Жерве, піаніст Лео Сирота, лікар і письменник Валер’ян Захаржевський, шахіст Леонід Штейн, мистецтвознавець Володимир Січинський, чеський журналіст Станіслав Будін, математик Микола Кільчевський, адмірал Сергій Горшков, художник Семен Грузберг, співачка Ія Мацюк, письменниця Ольга Мак. Цей перелік можна продовжити (список славних уродженців Кам’янця-Подільського місить понад сто імен). А де ж у місті вулиці, названі на їх честь?

А де меморіальні таблиці Степанові Руданському, Анатолю Свидницькому, Юзефу Ролле, Євтиму Сіцінському, Володимиру Далю, Наталі Забілі, Іванові Багряному, Миколі Чеботарьову, Тетяні Яблонській? Список можна продовжити. Де вулиця Остапа Вишні, який у Кам’янці-Подільському надрукував перший фейлетон?

Висновок напрошується сам по собі. Пам’ять про історичне минуле Кам’янця, про його славних людей на сьогодні увічнено надзвичайно слабко та хаотично. Тож, на мій погляд, потрібно передусім скласти реєстр подій і осіб, вартих увічненню, далі розробити план дій на майбутнє щодо перейменування вулиць, встановлення меморіальних таблиць, пам’ятників тощо. Цьому може, зокрема, посприяти і сайт «Вічний Кам’янець», де розміщено чимало публікацій про знаних людей, а події день за днем регулярно відслідковуються в «Кам’янецькому календарі».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Суспільство | Додав: OlegB (25.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1134 | Коментарі: 10 | Теги: 21 січня, вулиці, меморіальні дошки, Будзей | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 10
0
1 RD   (25.01.2015 10:30) [Материал]
Роботу по впорядкуванню звичайно потрібно провести, але щось мені здається що цей процес затягнеться надовго...

0
2 KamPod   (25.01.2015 13:33) [Материал]
Суперська стаття. Стала справжньою знахідкою для мене. Багато дощок пам'ятаю, багато навіть не пригадую, але однозначно є багато думок щодо всього написаного.

0
3 KamPod   (25.01.2015 14:14) [Материал]
Пройдусь по наведеним "подійним" дошкам:

Цитата
Татарська, 14 (колишній будинок чоловічої гімназії, нині корпус історичного факультету національного університету) — у 1898—1906 роках тут у гімназії навчався Володимир Затонський, радянський партійний і державний діяч.

"+/-" - Дошку Затонського здається пригадую, а здається і ні. Принаймні чітко в пам'яті не вимальовується, хоча здається таки бачив. Вона була якщо не помиляюсь там де зараз Шевченко розміщений.

"-/+" - Про радянську владу 1листопада 1917р. аналогічно, але ще смутніші спогади.

"-" - А от про дошку на МБК взагалі нічого не знав. Зараз від неї я так розумію і сліда немає. А де вона була?

"-" - Теж нічого не пам'ятаю про дошку на музичній школі

"+" - дошку про Червонопрапорний загод пригадую, там ще здається до цих пір дошка про уральців є

"-" - дошку про "Надію" точно не бачив вживу, але бачив на картинці у чорненькому київському путівнику за 1988р

Тепер вже зрозуміло звідки вона.

____________________

До цього ряду я ще б додав дві існуючі дошки: дошку на школі №8 про штаб оборони і дошку на замку про гурток Раєвського.

0
4 KamPod   (25.01.2015 14:19) [Материал]
На таблиці з назвами вулиць теж цікаво звернути увагу
Цитата
До другої групи входило п’ять таблиць. Чотири з них сповіщали на честь кого названо вулицю, а саме — на честь Станіслава Косіора (нині Зарванська вулиця), Григорія Котовського (нині Соборна), Фелікса Дзержинського (нині Драгоманова), Миколи Островського (нині Данила Галицького). Ще одна таблиця на міській друкарні повідомляла, що в лютому 1924 року її названо на честь Леніна.


Я зацікавився ними ще десь в 8-9 класі, коли складав карту Смірнова. До речі на Смірнова є дві таблиці з назвами вулиць + на школі №10 таблиця на честь назви Селища. Можна буде окремо пройтись і пару слів про це написати
_______________
А ще завжди цікавило що то за заштукатурена латка на розі Д.Галицького і Шевченка

Якось зрозуміло що начеб то меморіальна таблиця була, але кого не питав (а питав я у багатьох), ніхто не пам'ятав. Тепер здається зрозуміло - тут була дошка про вулицю на честь М.Островського. Вірно?

0
9 OlegB   (25.01.2015 15:20) [Материал]
Так, правильно.

0
10 KamPod   (25.01.2015 15:38) [Материал]
Нарешті таємниця розкрита evrika

0
5 KamPod   (25.01.2015 14:52) [Материал]
А ось по третій групі є мені що сказати і проілюструвати )

Цитата
І, нарешті, до третьої групи входило дев’ять дощок, які інформували, що даний будинок побудовано «на честь 50-річчя Радянської влади». Це універмаг «Ювілейний», один з навчальних корпусів сільськогосподарського інституту (нині ПДАТУ), один із гуртожитків педагогічного інституту (нині університету), дитячий садок на Тімірязєва, міська поліклініка, автовокзал, корпус УТОГ у Старому місті, загальноосвітня школа № 16 і житловий будинок (Привокзальна, 18). Одну дошку з цієї серії — на дитячому садку на Черемушках (Червоноармійська, 40) — прискіпливі члени міськвиконкому не помітили.

Почнемо по порядку.

1. У мене є фотка з універмагу "Ювілейний" уже після того, мабуть, як її ухвалили знищити. Не знаю як там що там, але я фотографував її не раніше 1997р (точно в проміжку 1997-1999) у 2000 її вже не було, але я її з застереженням ще використовував у "Хто знає де" як неіснуючий об'єкт. Ось вона:


2. Аналогічна дошка була у той час, до речі, і на проспекті Грушевського в районі маг."Колгоспник" (біля ринку). Пам'ятаю що я її планував фотографувати, але здається не встиг ((. Ця дошка тут не згадана, але знищена як і ювілейнівська.

3. Вцілівша дошка з садку на Черемушках, ілюстрація якої є в публікації має ще сестру і вона теж була у "Хто знає де?"

Сюди ж можна віднести і "радянську" дошку на кінотеатрі "Юність"

Мабуть іще подібні вцілівші знайдуться

4. Решту згаданих до знищення дощок мабуть не бачив, бо не пам'ятаю

0
6 KamPod   (25.01.2015 15:00) [Материал]
Цитата
А де меморіальні таблиці Степанові Руданському, Анатолю Свидницькому, Юзефу Ролле, Євтиму Сіцінському, Володимиру Далю, Наталі Забілі, Іванові Багряному, Миколі Чеботарьову, Тетяні Яблонській? Список можна продовжити. Де вулиця Остапа Вишні, який у Кам’янці-Подільському надрукував перший фейлетон?

Не знаю за інших, але Степану Руданському дошка була, але вже знята і лежить на території НІАЗу

0
7 Dimboy   (25.01.2015 15:07) [Материал]
Так, дуже інформативно, гарна публікація... Бажан тільки на окраїні, Укупник цікаво чи цікавиться своїм містом...??? Про Роллє багато заходів у програмах цього року... може щось і додумають...

0
8 KamPod   (25.01.2015 15:16) [Материал]
Цитата
Висновок напрошується сам по собі. Пам’ять про історичне минуле Кам’янця, про його славних людей на сьогодні увічнено надзвичайно слабко та хаотично. Тож, на мій погляд, потрібно передусім скласти реєстр подій і осіб, вартих увічненню, далі розробити план дій на майбутнє щодо перейменування вулиць, встановлення меморіальних таблиць, пам’ятників тощо. Цьому може, зокрема, посприяти і сайт «Вічний Кам’янець», де розміщено чимало публікацій про знаних людей, а події день за днем регулярно відслідковуються в «Кам’янецькому календарі».

Щодо цього, то зараз поширюється тенденція вішати кам'яні дошки на честь проживання в тому чи іншому будинку відомих людей. Так з'явились дошки Сербіну, Росю, Єрмакову, Алексєєвій, Кащук  та іншим достойним людям. А от щодо увіковічнення подій... то тут також є подвижки. Згадаємо зокрема дошку про перебування Булгакова, Петлюрівські дві дошки. Хоча дійсно роботи в цьому напрямку неоране поле. Мені наприклад одразу згадується публікація про Русову, яка допомогла розгадати завдання для фотополювання, і цитата з неї:
Цитата
Двоповерховий будинок дворянського зібрання, який згадала Русова, зберігся. Його сучасна адреса — Огієнка, 49. Нині тут на першому поверсі розмістився салон весільних суконь. До речі, 1917 року тут ночував Олександр Керенський, 1918 року розміщувався штаб III Кавказького корпусу на чолі з генерал-лейтенантом князем Олександром Ерістовим. Варто також згадати, що тут столоначальником, а з 1910 року секретарем Подільського дворянського депутатського зібрання працював батько майбутнього наркома освіти УРСР Володимира Затонського — Петро Матвійович. Тож Володимир і його друзі вечорами друкували тут листівки, які потім розповсюджували серед солдатів міського гарнізону й населення. Тому, можливо, на цьому будинку колись з’явиться меморіальна дошка на кшталт: «Тут друкував листівки Затонський, ночував Керенський, обідав Петлюра».

На мій погляд справа задумана хороша, виховна це точно і в деякій мірі патріотична, тому дійсно варта уваги. Ще раз дякую Олегу Васильовичу за цікаву публікацію. Черговий раз розкриваєте питання які нагально цікавлять. Тільки було піднято питання у календарі за 21 січня (див. коментар 3), як одразу розширена відповідь. 

ПС. Якщо автор вважає за потрібне, то думаю непогано було б використати деякі наведені ілюстраційні матеріали з коментарів для основної публікації

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz