1987 рік. Михайла Козу звільнено з посади заступника голови Кам’янець-Подільського районного виконавчого комітету й призначено головою районного комітету народного контролю.
1994 рік. Головою Державного комітету України з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості призначено Володимира Яковича Гончарука, який у 1973—1979 роках заочно навчався на агрономічному факультеті Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет) і здобув фах ученого агронома. У серпні 1997 року став заступником міністра агропромислового комплексу України, головою комітету «Укрсадвинпром».
1995 рік. У Кам’янці-Подільському переможцем міського конкурсу для наймолодших школярів «Котигорошко-95» став восьмирічний Андрій Баскаков — учень школи № 17.
1997 рік. Укладено угоду про співпрацю в галузі культури, освіти, спорту, самоврядування та господарського розвитку між Кам’янцем-Подільським і польським містом Перемишль.
2004 рік. Лауреатами премії Президента України для молодих учених стали Евеліна Олександрівна Жигульова (Кам’янець-Подільський державний університет) за роботу «Механізми підтримання гомеостазу міді у ссавців з ембріональним типом метаболізму міді», Сергій Миколайович Блюсюк (Подільський державний аграрно-технічний університет) за роботу «Використання енергії поживних речовин раціонів молодняком абердин-ангуської та волинської м’ясної порід при різних рівнях енергетичного живлення».
Цього дня народилися:
1883 рік. У місті Золотоноша (нині Черкаської області) народився (27 листопада за старим стилем) Микола ІвановичБезбородько — український геолог, метролог, дослідник української кристалічної смуги, доктор геологічних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1926). Закінчив 1910 року Гірничу академію у місті Фрайбург у Німеччині, 1916 року — екстерном Харківський університет. Від 6 вересня 1920 року — екстраординарний професор кафедри мінералогії Кам’янець-Подільського державного українського університету. Працював у Київському університеті, завідувачем відділу мінералогії та петрографії Інституту геологічних наук Академії наук Української РСР (у 1926—1938 роках). Розробив петрогенетичні характеристики п’ятнадцяти типів гранітів, шести типів гранодіоритів, бугітової серії та габромонцонітової й сієнітової формацій, установив 29 спряжених пар гірських порід, які характеризуються спільними фізико-хімічними, геологічними й тектонічними умовами, склав першу петрогенетичну карту й першу стратиграфічну схему Українського щита, в межах Північного Кавказу встановив змієвиковий пояс і пов’язані з ним прояви рудоносності хрому. Репресовано 14 вересня 1938 року. Розстріляно більшовиками 7 травня 1942 року в концтаборі поблизу станції Пікша Архангельської області Росії. Реабілітовано 1957 року.
Микола ІвановичБезбородько
1890 рік. У селі Дворічна (тепер селище міського типу Харківської області) народився (27 листопада за старим стилем) Микола АнтоновичПлевако — український літературознавець, бібліограф. Закінчив 1916 року Харківський університет. У 1918—1920 роках — доцент кафедри української літератури Кам’янець-Подільського державного українського університету. 17 травня 1938 року заарештовано. Загинув у таборах 11 квітня 1941 року.
Микола АнтоновичПлевако
1952 рік. У Кам’янці-Подільському народився Павло СергійовичНікуляк — соціолог, син краєзнавця Сергія Кириловича Шкурка. Закінчив 1979 року філософський факультет Київського університету. Працював у Дніпропетровську, в 1980—1991 роках — у Кам’янці-Подільському на заводі «Електроприлад», у 1991—1992 роках — консультантом Кам’янець-Подільської міської Ради. У 1995—1998 роках активно публікував статті соціологічної тематики в газеті «Кам’янець-Подільський вісник». У 1999—2000 роках був керівником проекту Хмельницької обласної організації партії «Міжрегіональний блок реформ», пов’язаного з виданням у Кам’янці-Подільському збірника інформаційно-аналітичних матеріалів «Перспектива» (від жовтня 1999 року до лютого 2000 року — «Перспективи»).
Павло СергійовичНікуляк
1955 рік. У селі Зарічанка Чемеровецького району Хмельницької області в сім’ї сільського коваля народилася Надія Павлівна Ганасюк (дівоче прізвище — Полюляк) — юрист. 1975 року закінчила Чернігівський юридичний технікум, 1985 року — заочне відділення юридичного факультету Київського університету. Трудову діяльність розпочала на посаді інспектора відділу соціального забезпечення в місті Славута. Далі працювала в Кам’янці-Подільському: юрисконсультом підприємства 22011, інструктором організаційного відділу міськкому Комуністичної партії України, завідувачем юридичного відділу міськвиконкому, від 1999 року — завідувачем Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори.
Надія Павлівна Ганасюк
Цього дня відійшли у вічність:
1909 рік. У Томську (Росія) помер (26 листопада за старим стилем) Созонт Михайлович Лобатинський — історик релігії, археолог. Народився 19 вересня (7 вересня за старим стилем) 1842 року в селі Димитрашівка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині Дмитрашівка Піщанського району Вінницької області). Закінчив 1865 року Подільську духовну семінарію, 1869 року — Київську духовну академію. Працював у Кам’янці-Подільському: в 1869—1875 роках викладачем Подільської духовної семінарії, у 1875—1899 роках — настоятелем Петропавлівської церкви в Старому місті. Опублікував низку статей у «Подільських єпархіальних відомостях». Серед них історично-статистичні описи Тульчина, парафій і церков Брацлавського повіту. За фінансову розтрату заслано 1899 року до Томська.
