Чт, 28.03.2024, 11:32
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 8 жовтня
8 жовтня
 
Цього дня колись:
 
1865 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито (26 вересня за старим стилем) Подільську духовну семінарію в новому приміщенні на Новому плані.

 
 
1865 рік. У Кам’янці-Подільському освячено (26 вересня за старим стилем) Іоанно-Богословську домову церкву Подільської духовної семінарії.
 
1919 рік. У Кам’янці-Подільському з ініціативи Івана Івановича Огієнка засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів.
 
1996 рік. У Кам’янець-Подільському міськвиконкомі начальником управління економіки, підприємницької діяльності та комунальної власності призначено Людмилу Аліївну Таїрову (народилася 22 січня 1954 року). Раніше, в 1984—1996 роках працювала начальником відділу зарплати та праці на Кам’янець-Подільському приладобудівному заводі. Очолювала управління до 1998 року.
 
2000 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» відбувся (7—8 жовтня) перший Всеукраїнський дитячий фестиваль мистецтв «Стара фортеця» (голова журі — український естрадний співак Микола Васильович Гнатюк). Засновник, президент і головний режисер фестивалю — Броніслава Совтисик. Гран-прі здобула кам’янчанка Наталя Овчарук.
 
2001 рік. Зареєстровано районну організацію Всеукраїнського політичного об’єднання «Жінки за майбутнє» (голова Лідія Скидан).
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському в загальноосвітній школі № 5 удруге відкрито наново створений музей українського поета Миколи Платоновича Бажана. Уперше музей Бажана в тодішній середній школі № 5 було відкрито в жовтні 1984 року. Тоді в урочистостях узяли участь сестра поета Алла Платонівна, український письменник, кореспондент газети «Літературна Україна» Микола Федосійович Кагарлицький. 2001 року на базі музею Бажана створили музей історії школи. Через 20 років повторне відкриття музею Бажана обійшлося без високих гостей із Києва.
 
2004 рік. В університеті на факультеті української філології відбулася науково-практична конференція «Майстер карбованого слова: сучасне прочитання творчості Миколи Бажана».
 
2004 рік. Міст «Стрімка лань», що проліг у Кам’янці-Подільському через Смотрич, передано, згідно з розпорядженням українського уряду, з комунальної до державної власності (у власність Укравтодору). До речі, сесія Кам’янець-Подільської міської ради ще 14 лютого 2001 року ухвалила передати міст із комунальної до державної власності.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури 40-річчя відсвяткувало відкрите акціонерне товариство «СКБ МЕТ».
 
2004 рік. У Кам’янець-Подільському державному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) презентовано кабінет полоністики.
 
2005 рік. У Кам’янці-Подільському на сцені біля Ратуші в рамках військово-історичного фестивалю «Терра Героїка» співав заслужений артист України Віктор Павлик. Гостями фестивалю також були духовний театр вогню «Воскресіння» зі Львова, український гурт «Гайдамаки».
 
2005 рік. У Кам’янець-Подільській Ратуші під час фестивалю «Терра Героїка» відбулася презентація сигнальних примірників монографії Ольги Анатоліївни Пламеницької «Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі», що побачила світ у видавництві «Абетка» (Кам’янець-Подільський). Це розширена й доповнена наукова авторська версія науково-популярної книги авторки «Християнські святині Кам’янця на Поділлі» (2001). Для масового читача книжка з’явилася в березні 2006 року в книгарні «Книжковий двір». Наклад — 1000 примірників. В анотації зазначено: «В науковій монографії, на основі нових матеріалів і досліджень, вперше представлено архітектурно-містобудівну концепцію еволюції сакрального будівництва Кам’янця-Подільського впродовж його багатовікової історії. Розглянуто понад шістдесят сакральних споруд і комплексів історичної столиці Поділля, з яких дотепер збереглося десять. Наукове видання, розраховане на істориків архітектури і урбаністики, реставраторів, істориків, мистецтвознавців, археологів, культурологів, краєзнавців і всіх тих, хто цікавиться поліетнічною культурною спадщиною України і Поділля».

 
 
2013 рік. У Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику пройшла третя Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я». Автори представили 49 доповідей, які стосувалися різних питань археології та фортифікації. На конференції з доповіддю виступив також гість із Російської Федерації — директор із наукової роботи Центру вивчення історії фортифікації Костянтин Носов.
 
 
Цього дня народилися:
 
1832 рік. У селі Курівка Проскурівського повіту Подільської губернії (нині Городоцького району Хмельницької області) народився (26 вересня за старим стилем) Іван Квартирович — священнослужитель. Закінчив 1855 року в Кам’янці-Подільському Подільську духовну семінарію. Навчався разом із Степаном Руданським. Помер 15 травня (2 травня за старим стилем) 1901 року. Детальніше див. про нього у статті «Любовний трикутник, що став піснею».
 
1885 рік. У селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії (нині Тиврівського району Вінницької області) в багатодітній сім’ї священика народився (26 вересня за старим стилем)  Володимир Євтимович Свідзінський — український поет, перекладач. Навчався в 1894—1899 роках у Тиврівському духовному училищі, в 1899—1904 роках — у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Тривалий час (у 1918—1925 роках) жив і працював у Кам’янці-Подільському. 1922 року в Кам’янецькій філії Державного видавництва вийшла друком перша збірка Свідзінського «Ліричні поезії». Восени 1925 року переїхав із Кам’янця-Подільського до Харкова. 1941 року, під час війни, коли німці наблизилися до Харкова, Свідзінський як член Спілки письменників СРСР отримав евакуаційний талон, проте зволікав із від’їздом через непевність свого становища та незгоду доньки Мирослави (дружина померла ще 1933 року). Очевидно, це було витлумачено як намагання дочекатися приходу німців. 27 вересня 1941 року поета заарештували, в середині жовтня 1941 року відправили разом з іншими арештантами пішим етапом на схід. Коли десь неподалік стався прорив німецької танкової колони, конвой дістав наказ позбутися в’язнів. 18 жовтня 1941 року поблизу хутора Бутирки Уразовського району Курської області (нині село Валуйського району Білгородської області) в’язнів, серед них і Свідзінського, загнали до покинутої господарської будівлі, замкнули та спалили.  Див. ще про поета статтю
«Кам’янецькі адреси Володимира Свідзінського».
 

Володимир Євтимович Свідзінський
 
1898 рік. У Вільнюсі народився (26 вересня за старим стилем) Сергій Олександрович Семенов — російський археолог, засновник трасологічного методу дослідження в археології, доктор історичних наук (1958), лауреат Державної премії СРСР (1974). Закінчив Петроградську вищу військово-педагогічну школу та педагогічний інститут. 1937 року захистив кандидатську дисертацію «Вивчення функцій верхньопалеолітичних знарядь за слідами використання». У 1945—1977 роках працював завідувачем експериментально-трасологічної лабораторії Ленінградського відділення інституту археології Академії наук СРСР. У 1946—1950 роках брав участь у роботі Дністровської (Подільської) археологічної експедиції. У працях, присвячених методиці мікроаналізу кам’яних і кістяних знарядь первісної епохи, використовував матеріали археологічних розкопок палеолітичних поселень Луки-Врубловецької та інших на Середньому Дністрі. Помер 6 грудня 1978 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург).
 
1922 рік. У містечку Оринин (нині село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народилася Стефанія Войтович (Stefania Woytowicz) — польська співачка академічного репертуару (сопрано), сестра композитора Болеслава Войтовича. Виросла в Бресті, від 1943 року жила у Варшаві, після закінчення Другої світової війни перебралася до Кракова та вступила до Краківського університету на відділення романістики, одночасно навчалася у Краківській вищій школі музики у Станіслави Завадської. 1950 року виграла конкурс вокалістів імені Баха в Познані, 1954 року була серед лауреатів Міжнародного фестивалю «Празька весна». 1955 року здійснила гастрольні поїздки в СРСР, Китай і Австрію, надалі понад три десятиліття гастролювала по всьому світу. Була постійною учасницею музичного фестивалю «Варшавська осінь». Войтович не виступала на оперній сцені, хоча і взяла участь у кількох повних записах опер (серед них «Сила долі» Верді та «Галька» Монюшко). Замість цього вона зосередилася на камерному й особливо вокально-симфонічному репертуарі. Серед цілої низки значних творів польської музики, з якими пов’язане ім’я Войтович, — Третя симфонія Генріка Гурецкого (Войтович співала 1977 року на прем’єрі, 1978 року на першому записі, а також на двох пізніших записах), твори Кшиштофа Пендерецького, Тадеуша Байрда та інших. У 1977—1992 роках була головою Варшавського музичного товариства. Померла 31 серпня 2005 року у Варшаві.
 
1928 рік. У містечку Летичів (нині селище міського типу Хмельницької області) народився Ізяслав Ілліч Медведовський — архітектор. Від 1954 року був головним архітектором Кам’янця-Подільського упродовж 35 років. Помер 23 червня 2006 року.
 
1936 рік. У місті Бершадь Вінницької області народився Олег Феофанович Манжуловський — педагог, шахіст. Закінчив 1954 року середню школу в селі Довжок Кам’янець-Подільського району, 1959 року — фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював викладачем Кам’янець-Подільського коледжу (раніше технікуму) харчової промисловості (з 1962 року), потім Кам’янець-Подільського індустріального технікуму (нині теж коледж). Відомий як організатор шахового життя в Кам’янці-Подільському (зокрема, був головою міської шахової федерації в 1981—1991 роках).

1967 рік. У місті Магнітогорськ у Росії народився В’ячеслав Володимирович Сухінін — поет. У дошкільному віці разом із батьками переїхав в Україну — на батьківщину матері в Кам’янець-Подільський. За фахом — художник-графік. Вірші почав писати підлітком спочатку російською, а потім і українською мовою. В останні роки життя був безхатьком. 2015 року накладом у сто примірників побачила світ збірка Сухініна «Existentia», до якої увійшли його вірші й одне оповідання. Автор присвятив її світлій пам’яті матері Ганни Максимівни Сухініної (Ткачук) і сина Ігоря, що трагічно загинув. Помер 27 листопада 2015 року в Кам’янці-Подільському.

 

Автограф від В’ячеслава Сухініна

1973 рік. У селищі міського типу Гриців Шепетівського району Хмельницької області народилася Ірина Петрівна Шелепницька. Працювала начальником служби у справах неповнолітніх при Кам’янець-Подільському міськвиконкомі. 1998 року була кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради.
 
1985 рік. У Кам’янці-Подільському народився Віктор Вікторович Лічкевич — шахіст. 2001 року, коли навчався в одинадцятому класі педагогічного ліцею, став чемпіоном Кам’янця-Подільського з шахів.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1974 рік. У Москві померла Віра Дмитрівна Бендіна — російська актриса, народна артистка РРФСР (1948). Народилася 23 вересня (10 вересня за старим стилем) 1900 року в селі Красний Яр Самарської губернії. Закінчила школу Третьої студії Московського художнього академічного театру (МХАТ). 1924 року її прийняли в трупу МХАТу. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів («У людях» Максима Горького).
 
1997 рік. У Кам’янці-Подільському в автомобільній катастрофі загинув В’ячеслав Володимирович Дідук — колишній воротар і колишній тренер мотобольної команди «Поділля» (Кам’янець-Подільський), колишній тренер збірної України з мотоболу. Народився 1951 року.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (07.10.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 577 | Коментарі: 2 | Теги: Свідзінський, 8 жовтня, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (08.10.2015 18:48) [Материал]
10 років з дня презентації "Сакральної архітектури" Ольги Пламеницької, а вона досі зовсім не втратила актуальності і часто стає в нагоді. От що значить книжки на історичних фактах

0
2 KamPod   (08.10.2015 18:50) [Материал]
Ніколи не був у музеї Бажана, може б якось зібратись і в рамках наших мандрівок завітати туди. Хтось знає у кого можна запитати за цей музей?

Цитата
2004 рік. У Кам’янці-Подільському в загальноосвітній школі № 5 удруге відкрито наново створений музей українського поета Миколи Платоновича Бажана. Уперше музей Бажана в тодішній середній школі № 5 було відкрито в жовтні 1984 року. Тоді в урочистостях узяли участь сестра поета Алла Платонівна, український письменник, кореспондент газети «Літературна Україна» Микола Федосійович Кагарлицький. 2001 року на базі музею Бажана створили музей історії школи. Через 20 років повторне відкриття музею Бажана обійшлося без високих гостей із Києва.

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz