1764 рік. Королем Польщі обрано Станіслава Августа Понятовського. Коронація відбулася 25 листопада 1764 року, зрікся престолу 25 листопада 1795 року. Став останнім королем Речі Посполитої. Тричі (1766, 1775, 11—16 листопада 1781 року) відвідував Кам’янець-Подільський. В пам’ять про останній візит у місті збудовано тріумфальну арку як вхід на подвір’я Кафедрального костелу. Проводив політику, яка повністю відповідала інтересам Росії, що значною мірою спричинилося до утворення Барської конфедерації (1768). Нерішуче й непослідовно здійснював реформи, спрямовані на зміцнення державного ладу Речі Посполитої. За Понятовського відбулися три поділи Польщі (1772, 1793, 1795) між Австрією, Пруссією та Росією, внаслідок яких польська держава перестала існувати. Зокрема, внаслідок другого поділу Кам’янець-Подільський від Польщі відійшов до Російської імперії.
Станіслав Август Понятовський
1941 рік. У Кам’янці-Подільському побачило світ перше число української газети «Подолянин» — органу окружного комісаріату. В умовах німецької окупації часопис (видавався упродовж 1941—1944 років) намагався стояти на захисті української нації, сповідував необхідність зберегти найкращі народні традиції, інформував читачів про злочини сталінського режиму, постійно друкував матеріали з історії Поділля. Насамкінець підкреслимо, що дореволюційний «Подолянин» Союзу російських націоналістів, «Подолянин» часів німецької окупації та сучасний «Подолянин», перший номер якого побачив світ 26 грудня 1992 року, — це три різні газети.
1944 рік. Надруковано лист Верховнокомандувача Йосипа Сталіна трудівникам міста з його братерським привітом і подякою Червоної армії жителям міста за зібрані 520 тисяч 985 карбованців на побудову танкової колони «Радянське Поділля» і 50 тисяч карбованців облігаціями Держпозики у фонд оборони СРСР.
1950 рік. В Орининському районі до колгоспу імені Димитрова села Привороття приєднано колгосп імені Восьмого березня села Добровілля. Нині ці села входять до Кам’янець-Подільського району.
1957 рік. У Кам’янці-Подільському в Старому місті став до ладу двоповерховий будинок районного комітету Комуністичної партії України. Нині в цьому будинку на Троїцькій вулиці розміщується Кам’янець-Подільська районна державна адміністрація.
1965 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася (7—9 вересня) перша Подільська історико-краєзнавча конференція.
1986 рік. У Кам’янці-Подільському на міському стадіоні відбулося вшанування стотисячного мешканця Кам’янця-Подільського — Віталія Кравцова (народився 5 липня). Урочисту реєстрацію провела депутат Верховної Ради Української РСР Людмила Кірова. Подружжю Кравцових від міськвиконкому вручено ордер на квартиру, а від цементного заводу — ордер на меблевий набір «Агат».
1990 рік. Здійснено перший (рекламно-інформаційний) випуск газети «Кам’янець-Подільський вісник». Її засновником стала Кам’янець-Подільська міська рада. У зверненні до читачів голова міської ради Михайло Аносов, висловлюючи своє бачення нового видання, назвав створювану газету народною, тобто «доступною, зрозумілою і близькою всім». У жовтні та грудні 1990 року побачили світ ще два пробні випуски нового часопису, а з 1 січня 1991 року було налагоджено його регулярний — двічі на тиждень — випуск і тим самим покладено край багатолітній монополії «Прапора Жовтня» на висвітлення подій у регіоні.
1997 рік. В Ялті на фестивалі «Море друзів» співачка Марина Одольська з Кам’янця-Подільського посіла перше місце.
2004 рік. У Кам’янці-Подільському конкурс на заміщення посади начальника управління житлово-комунального господарства виграв Віктор Володимирович Дибаш.
Цього дня народилися:
1948 рік. У місті Азанка Свердловської області Росії народилася Софія Василівна Майданська — українська письменниця, заслужений діяч мистецтв України (2004). Середню та спеціальну освіту здобула в Чернівцях. Закінчила 1973 року Львівську консерваторію. Викладала з 1973 року в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (скрипка), потім у Київському інституті культури. Член Спілки письменників України з 1979 року. Видала збірки віршів «Мій добрий світ» (1977), «Долоні континентів» (1979), «Похвала землі» (1981), «Терези» (1986), «Повноліття надій», «Освідчення», «Ввійди і ти у цей собор» (вибране), роман «Землетрус», книги для дітей «Їде мишка на машині», «Ой радуйся, земле», «Пригоди Галки Димарівни», «Христос воскрес», п’єси «Чарівна шабля», «Чалинка».
Софія Василівна Майданська
1960 рік. У селі Ходорівці Кам’янець-Подільського району народився Валентин Іванович Янішен — полковник служби цивільного захисту населення, депутат Кам’янець-Подільської міської ради першого (21-го) скликання (у 1990—1994 роках). Навчався в 1977—1980 роках у Львівському пожежно-технічному училищі. Працював у Старій Синяві начальником пожежної інспекції. Від 1981 року в Кам’янці-Подільському: інспектор, старший інспектор відділення пожежної охорони, старший інженер, від 1985 начальник пожежної частини (загону державної пожежної охорони) № 4. Закінчив заочно Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). 1998 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради. У листопаді 2010 року обрано сільським головою Ходоровецької територіальної громади.
1962 рік. Народився Василь Вікторович Маковський — радник міського голови Кам’янця-Подільського (на громадських засадах).
1972 рік. Народилася Тетяна В’ячеславівна Рудяк — завідувач першої державної нотаріальної контори в Кам’янці-Подільському.
Цього дня відійшли у вічність:
1962 рік. У Нью-Йорку (США) помер Тодось (Феодосій) Степанович Осьмачка — український поет-імпресіоніст, прозаїк, перекладач, педагог, громадський і політичний діяч. Народився 16 травня (4 травня за старим стилем) 1895 року в селі Куцівка (тепер Смілянського району Черкаської області). Навчався в Київському інституті народної освіти. Вчителював у Києві. 1928 року приїздив у гості до дядька Михайла Юхимовича в село Драганівка (нині Чемеровецького району). 1931 року приїхав у містечко Лянцкорунь (тепер село Зарічанка Чемеровецького району), прожив літо у дядька, з осені — вчитель української мови і літератури, а також російської мови в трудовій школі Лянцкоруня. 1932 року на прохання Осьмачки його переведено в село Вільхівці Чемеровецького району, потім в село Івахнівці. 5 лютого 1933 року заарештовано в Івахнівцях, доставлено в Чемірівці, а 12 лютого — в Кам’янець-Подільський і поміщено до камери попереднього ув’язнення. На три роки позбавлено права проживати в прикордонній зоні. Автор збірок поезій «Круча» (1922), «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929), виданих в Україні, роману «Ротонда душогубців».
Зв'язок з календарем за 26 листопада по довіднику (1993) за датою народження Созонта Лобатиньского, який у цей день 1842р. народився в с.Димитрашківка, тепер с. біля м.Ольгополя Вінн. обл.
0
