5 лютого
Цього дня колись:
1831 рік. У Кам’янці-Подільському під час боротьби з епідемією холери військового лікаря Володимира Івановича Даля призначили (24 січня за старим стилем) завідувати першою карантинною частиною. У знаменитому чотиритомному словникові живої російської мови Володимира Даля залишив слід і Кам’янець-Подільський. У першому томі слово «беда» проілюстровано висловом «Кругом вода, а в середине беда» і зазначено, що так кажуть про Кам’янець, а також про місто Себеж на Псковщині.
Казарми фортеці, в яких розмістився військовий шпиталь,
де як військовий лікар працював Володимир Даль під час боротьби з епідемією холери
1832 рік. Замість Ксенофонта (Троєпольського) архієпископом Подільським призначено (24 січня за старим стилем) Кирила (Костянтина Лук’яновича Богословського-Платонова), який очолював подільську кафедру до смерті. Помер 20 травня (8 травня за старим стилем) 1841 року в Санкт-Петербурзі, куди архієпископа Кирила викликали бути присутнім на Синоді. В особистому житті був строгим аскетом. У середу та п’ятницю нічого не споживав, крім проскури та чаю. Всі гроші роздавав бідним. В останні дні життя в Санкт-Петербурзі не мав грошей навіть на купівлю недорогих ліків.
1919 рік. У Вінниці міністр народної освіти Української Народної Республіки Іван Іванович Огієнко видав наказ, згідно з яким уся садиба колишньої двокласної дівочої церковнопарафіяльної школи в Кам’янці-Подільському на Лагерній вулиці (нині вулиця Гагаріна) з усіма на ній будинками та всім її рухомим і нерухомим майном передається в користування Кам’янець-Подільському державному українському університету з 1 січня 1919 року до часу збудування власних помешкань університету. Сьогодні це один із корпусів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, в якому навчаються майбутні музиканти та художники.
Сучасний вигляд головного будинку переданої університету садиби
1919 рік. У Вінниці міністр народної освіти Української Народної Республіки Іван Іванович Огієнко видав наказ, яким в. о. екстраординарного професора кафедри історії Кам’янець-Подільського державного українського університету Пилипа Васильовича Клименка затвердив в. о. декана історико-філологічного факультету з 2 лютого 1919 року на один рік.
 1990 рік. Заслуженим артистом Української РСР «за заслуги у розвитку і пропаганді українського радянського мистецтва, професійну майстерність, активну участь у проведенні Днів літератури й мистецтва Української РСР у Казахській РСР» став уродженець села Ходорівці, художній керівник ансамблю «Рідні наспіви» Київської філармонії Анатолій Станіславович Мамалига. Він закінчив 1973 року восьмирічну школу в рідному селі, Хотинську дитячу музичну школу, згодом Чернівецьке музичне училище, 1982 року — Київську консерваторію. Служив у прикордонних військах, згодом у ансамблі пісні і танцю Червонопрапорного Західного прикордонного округу. У 1987—1996 роках був художнім керівником ансамблю «Рідні наспіви», від 1996 року — художній керівник і диригент оркестру народних інструментів «Жар-птиця» в Лос-Анджелесі (США).
1992 рік. У Кам’янець-Подільському районі збори колгоспників села Рункошів (бригадного села колгоспу імені Суворова села Грушка) ухвалили виділитися в окреме господарство. Через два дні головою новоствореного колгоспу «Садовий» обрано Івана Трикуліча.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському від шахово-шашкової федерації відділилася в окрему шашкова федерація.
2013 рік. У Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Гнатовича Заболотного відбулася презентація книжки українського архітектора-реставратора Ольги Анатоліївни Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець». У вступному слові директор бібліотеки Галина Войцехівська зазначила важливість виходу у світ презентованого видання, яке є першою архітектурною монографією про фортецю Кам’янця-Подільського.
Ольга Пламеницька з «Відзнакою року» від Кам’янця-Подільського
Цього дня народилися:
1855 рік. У Санкт-Петербурзі народився (24 січня за старим стилем) Олександр Олександрович Ейлер — подільський губернатор у 1901—1911 роках. Єдиний з подільських губернаторів, який керував губернією понад десять років. Праправнук знаменитого математика Леонарда Ейлера (1707—1783). Помер 28 березня 1920 року в Москві.
1910 рік. У місті Лебедин (нині Сумської області) народився (23 січня за старим стилем) Василь Ілліч Півторадні — український літературознавець, кандидат філологічних наук (1950). Закінчив 1929 року Черкаський кооперативний технікум, 1937 року — Харківський педагогічний інститут. Працював у Чернігівському, Львівському, Житомирському педагогічних інститутах. У 1962—1963 роках приїжджав у Кам’янець-Подільський, вивчав літературний процес на Поділлі 1920-х року, що склало основу книги Василя Ілліча «Українська література перших років революції», виданої 1967 року. Помер 18 січня 1982 року в Житомирі.
 1921 рік. У селі Ольховець (нині Чапаєвського району Рязанської області Росії) народився Василь Іванович Єрмаков — генерал-майор. 1938 року закінчив Михайлівську середню школу, а через рік вступив до Московського військово-інженерного училища. Брав участь у війнах із Фінляндією та Німеччиною. У вересні 1941 року був важко поранений, а в лютому 1942 року контужений під Слов’янськом Донецької області. Після одужання знову брав участь у бойових операціях. Нагороджено орденами Червоної Зірки та Вітчизняної війни першого та другого ступенів, медалями. 1955 року закінчив Московську військово-інженерну академію імені Куйбишева. У 1967—1983 роках був начальником новоствореного Кам’янець-Подільського військово-інженерного командного училища, яке 1969 року стало вищим. Помер 30 січня 1991 року, не доживши шість днів до 70-ліття. 19 грудня 2005 року на будинку, в якому жив Єрмаков (Огієнка, 59), відкрито йому меморіальну дошку.
1921 рік. У селі Литвинівка (нині у складі міста Верхньодніпровськ Дніпропетровської області) народився Віктор Володимирович Бабенцов — український живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР (1977), народний художник України (2004). Закінчив 1952 року Київський художній інститут. Працює в галузі тематичного живопису, портрета і пейзажу. Серед творів: «Т. Г. Шевченко у Кам’янці-Подільському» (1964).
 1934 рік. Народився Микола Кузьмич Анісюткін — російський археолог, доктор історичних наук. Фахівець із раннього та середнього палеоліту південного заходу Східної Європи, з питань класифікації та хронології мустьєрських індустрій, мисливської діяльності та господарства в середньому палеоліті. 1963 року закінчив Ленінградський університет. 1971 року захистив кандидатську дисертацію «Мустьє Пруто-Дністровського міжріччя», 1992 року — докторську дисертацію «Ранній і середній палеоліт південного заходу європейської частини СРСР». Проводив археологічні розвідки в селах Кам’янець-Подільського району (Нігин, Думанів, Вербка та інші). Керував розкопками палеолітичної стоянки Атаки біля Хотина (близько 1967 року; серед учасників розкопок — Анатолій Федорович Гуцал). У 2010—2012 роках керував Придністровською археологічною (палеолітичною) експедицією Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук.
 1937 рік. У селі Ніверка (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Никанор Миколайович Дубицький — український прозаїк-гуморист, публіцист, журналіст, член Національної спілки письменників України від 1999 року, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського. Закінчив Хмельницьке медичне училище. Завідував клубом, працював на будовах Кам’янця-Подільського, зубним лікарем на Рівненщині. Навчався у Львівському університеті. 35 років віддав журналістиці, з них 25 — в Мурованих Курилівцях. Працював у чемеровецькій районній газеті «Нове життя» на Хмельниччині, мурованокуриловецькій «районці» — «Наше Придністров’я» на Вінниччині. Автор книжок: «Генеральна репетиція», «Козирний туз», «Плач Геракла», «Дуля з маком», «Чому тужить сопілка» (для дітей дошкільного віку), «Вони з Придністров’я» (нариси), «Притча про дублянку», «Вибрик фортуни», «І тут підійшов Сянко…», «Файне слово». Окремі твори друкувалися російською, білоруською і польською мовами.
1960 рік. У Молдавії народився В’ячеслав Миколайович Бориславський — суддя Кам’янець-Подільського місьрайонного суду (від 2002 року). 1991 року закінчив Пермський університет. 16 листопада 1993 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Цього дня відійшли у вічність:
 1940 рік. У Празі померла Софія Федорівна Русова (дівоче прізвище — Ліндфорс) — українська громадська, культурно-освітня діячка, педагог. Народилася 18 лютого 1856 року в селі Олешня (тепер Ріпкинського району Чернігівської області). Перше знайомство Софії Русової з Кам’янцем-Подільським припадає на 22 жовтня 1918 року, коли в місті над Смотричем пишно відкривали державний український університет. На цих урочистостях 62-річна Софія Федорівна була делегатом Всеукраїнської учительської спілки. Згодом Русова деякий час працювала в цьому університеті. Детальніше про перебування Софії Федорівни в місті над Смотричем можна прочитати в статтях: «Кам’янець очима Софії Русової», «Коли в університет прийшли більшовики…» та «Як бабуся української революції тричі з Кам’янця втікала».
 1955 рік. У канадському місті Вінніпег помер Леонід Тимофійович Білецький — український літературознавець. Народився 5 травня 1882 року в селі Литвинівці (нині Жашківського району Черкаської області). 1907 року вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, але, провчившись рік, 1908 року перевівся на історико-філологічний факультет, який закінчив 1913 року з дипломом першого ступеня. У 1918—1920 роках працював приват-доцентом кафедри української літератури Кам’янець-Подільського державного українського університету. Після відставки Пилипа Васильовича Клименка був деканом історико-філологічного факультету, а з 18 травня 1920 року приступив до виконання функцій проректора. Покинув Кам’янець-Подільський 16 листопада 1920 року. Залишив детальні спогади про становлення університету в місті над Смотричем.
1982 рік. У Нью-Йорку помер Віктор Кіндратович Приходько — український політик, громадський діяч, автор спогадів «Під сонцем Поділля». Народився 31 січня 1886 року в селі Княжпіль Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області).
 1984 рік. У Львові помер Каленик Іванович Геренчук — український фізико-географ, геоморфолог, ландшафтознавець, доктор географічних наук (1958), професор (1960). Народився 14 листопада 1904 року в селі Біла (нині Чемеровецького району Хиельницької області). Закінчив 1925 року Кам’янець-Подільський інститут народної освіти. У 1932—1935 роках викладав у рідному виші. У 1945—1954 роках працював у Чернівецькому університеті, завідував кафедрою фізичної географії. Від 1954 року викладав у Львівському університеті, у 1954—1974 роках був завідувачем кафедри фізичної географії. Згідно із заповітом, Каленика Івановича поховали в Кам’янці-Подільському.
 1995 рік. У Чернівцях помер Михайло Григорович Івасюк — український письменник і фольклорист, кандидат філологічних наук (1972), батько українського поета і композитора, автора знаменитої «Червоної рути» Володимира Івасюка (1949—1979). Народився 25 листопада 1917 року в місті Кіцмань (тепер Чернівецької області). Закінчив 1939 року румунську гімназію в Чернівцях, вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, звідки його виключили. У листопаді 1939 року перейшов у Радянський Союз. У 1939—1946 роках перебував у таборах Гулагу. Навчався на курсах середніх медпрацівників і протягом усіх воєнних років працював фельдшером. По війні повернувся в Буковину, викладав французьку мову в Кіцманській середній школі. Закінчив заочно 1949 року факультет іноземних мов Чернівецького університету. Викладав у 1964—1987 роках у Чернівецькому університеті. У вересні 1973 року був учасником урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 80-річчя байкаря Микити Годованця.
1998 рік. У Кам’янці-Подільському помер Степан Федорович Ананьїн — майстер спорту СРСР із городків, полковник у відставці. Народився 19 грудня 1919 року в селі Орловка (нині Наб-Чолнинського району Татарстану). Закінчив 1938 року Єлабузьке педагогічне училище, рік працював у школі. У 1939—1941 роках навчався у Пензенському артилерійському училищі. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджено трьома орденами Червоної Зірки, орденом Олександра Невського та орденом Вітчизняної війни другого ступеня, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграда» та іншими. Після війни служив у Радянській армії. 1958 року звільнився в запас за станом здоров’я. У 1960—1996 роках працював лаборантом кафедри спорту і спортивних ігор Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
