5 липня
Цього дня колись:
1919 рік. Для зміцнення позицій на підступах до Кам’янця-Подільського Головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра віддав наказ про мобілізацію старшин, підстаршин і козаків, які тоді були на державній службі.
1919 рік. У Кам’янці-Подільському Симон Петлюра прийняв Президента Західної області Української Народної Республіки Євгена Петрушевича і обговорив з ним питання про становище Української Народної Республіки й Української Галицької армії.
1944 рік. У Проскурові (нині Хмельницький) відновила роботу Кам’янець-Подільська обласна бібліотека для дітей і юнацтва, заснована до війни в Кам’янці-Подільському, який тоді був обласним центром. Нині це Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Тараса Шевченка.
1966 рік. Дев’ята сесія Кам’янець-Подільської міської ради десятого скликання «на ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та Радянської влади на Україні» встановила звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського». В ухвалі сказано, що звання «надається громадянам, що своєю активною участю в трудовому та громадському житті міста, видатними заслугами в період Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн і в післявоєнний період безпосередньо сприяли розвиткові господарського та культурного будівництва в місті Кам’янці-Подільському і чия діяльність є прикладом дотримання принципів комуністичної моралі та самовідданого служіння справі побудови комуністичного суспільства в нашій країні». Імена перших почесних громадян міста стали відомі тільки через рік і 4 місяці — 5 листопада 1967 року, тобто за два дні до 50-річчя «Великого Жовтня». 15 грудня 1999 року сесія міської ради затвердила нове Положення про звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського». Передусім, було зазначено, що звання надається сесією міської ради до Дня міста (третя субота травня) та до Дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників (26 березня), але не більше ніж двом особам на рік. Підставою для відзначення громадянина є його значний внесок в економічний, соціальний, культурний і духовний розвиток міста, в розв’язання соціальних проблем, а також визнана видатна науково-практична та громадська діяльність, яка сприяє популяризації та утвердженню міста. Усього упродовж 1967—2015 років звання надано 68 особам.
1986 рік. Кам’янець-Подільський став містом-стотисячником: у сім’ї Стефанії Гнатівни та Анатолія Анатолійовича Кравцових народився син Віталій — стотисячний громадянин міста. До речі, Хмельницький (колишній малознаний Проскурів, куди 1941 року було переміщено центр області з Кам’янця-Подільського) на цей час уже перестрибнув і 200-тисячну позначку.
1991 рік. В Україні введено пост Президента республіки. Перші всенародні вибори відбулися 1 грудня 1991 року. Цікаво, що у вересні 1991 року серед перших самовисуванців — претендентів на участь у президентських перегонах — був і кам’янчанин. Це учитель-пенсіонер і самодіяльний поет Олексій Пилипчук, але необхідної кількості підписів на свою підтримку він не зібрав.
1993 рік. У Кам’янці-Подільському на Домініканському костелі сталася велика пожежа.
1993 рік. З Кам’янця-Подільського до литовського міста Укмерге відбули делегація на чолі з Володимиром Лобашовим і дитяча хорова капела «Журавлик».
1996 рік. В Ялті на Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні володаркою другої премії стала 18-річна кам’янчанка Анна Зотьєва. День народження вона відсвяткувала 30 червня — напередодні відкриття фестивалю.
2007 рік. Газета «Голос України» опублікувала замітку «Понтифік оселився в Кам’янці». В ній сказано: «У Кам’янці-Подільському відкрито пам’ятник святійшому понтифіку Іоанну Павлу II. На майданчику, який віднині носитиме його ім’я, біля входу в Кафедральний костьол Петра і Павла Папа мов живий зустрічає мешканців та гостей міста. Статую талановито виконала в бронзі польська скульпторка на пожертви католицької пастви України та Польщі. Висота пам’ятника — 2 м 55 см. Ідею увічнити пам’ять цієї великої людини опротестовувала одна з конфесій. Проте це не зірвало відкриття монумента, яке перетворилося на велелюдне свято з участю гостей із Польщі».
2011 рік. Дунаєвецький районний суд Хмельницької області засудив колишнього міського голову Кам’янця-Подільського Анатолія Нестерука до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у відповідних органах строком на три роки, а колишнього керівника справ виконавчого комітету міськради Миколу Нечая — до трьох років умовного відбування покарання з випробувальним терміном в один рік, визнавши їх винними у зловживанні владою. Водночас суд виправдав Нестерука і Нечая в частині інкримінування їм хабарництва, відхиливши відповідні докази обвинувачення.
2013 рік. Топонімічна комісія при Кам’янець-Подільській міській раді, розглядаючи рекомендації постанови Верховної Ради України «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами» від 16 травня 2013 року, ухвалила звернутися до начальства Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою з пропозицією, щоб їхній заклад став ліцеєм імені героїв бою під Крутами, проте ліцей досі залишається безіменним.
Цього дня народилися:
1857 рік. У Кам’янці-Подільському народився Давид Гораційович Гінцбург — барон, сходознавець, гебраїст, письменник і громадський діяч, спонсор видання та загальний редактор Єврейської енциклопедії Брокгауза й Ефрона. Помер 22 грудня 1910 року в Санкт-Петербурзі.
Давид Гораційович Гінцбург
1919 рік. У Берліні народилася Олена Павлівна Скоропадська (Отт-Скоропадська) — наймолодша донька останнього гетьмана України (1918) Павла Скоропадського. 31 травня 1993 року, перебуваючи в Україні, відвідала Кам’янець-Подільський, зустрілася з членами Подільського Братства.
1922 рік. У Вінниці народився Семен Єфремович Вайнтруб — кандидат філологічних наук, доцент кафедри російського мовознавства Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Закінчив 1948 року Київський університет, 1951 року — аспірантуру при Київському університеті. Від жовтня 1951 року викладав у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. 17 січня 1983 року вийшов на пенсію. Помер у серпні 2001 року.
1950 рік. Народився Мирон Якимович Чень. За освітою інженер-механік. Працював начальником Кам’янець-Подільської районної інспекції Державного технічного нагляду. Вийшовши на пенсію, створив автомобіль (саморобне шасі-всюдихід), який жартома назвав «Полюби мене». На це витратив півтора року та близько тисячі доларів. Потім 400 гривень витратив на проходження експертизи у Львівському науково-дослідному інституті та 700 гривень — на отримання там же дозволу на експлуатацію.
Мирон Якимович Чень. Фото із сайту газети «Кам’янецький часопис КлюЧ»
Саморобне шасі-всюдихід Мирона Ченя. Фото із сайту газети «Кам’янецький часопис КлюЧ»
1953 рік. У селі Голосків Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Іван Іванович Корчистий. Трудову діяльність розпочав 1970 року завідувачем сільського клубу в селі Улянівка Кам’янець-Подільського району. У1971—1974 роках служив у військово-морських силах у Севастополі. У 1974—1980 роках навчався на юридичному факультеті Московського державного університету імені Михайла Ломоносова. У 1980—1981 роках був стажером народного судді Кіровського міського суду Мурманської області. У 1986—1993 роках був суддею Мончегорського міського суду Мурманської області, головою Першотравневого районного суду Мурманська. У 1993— 2004 роках — суддя апеляційного суду Донецької області. Виніс виправдовувальний вирок Юрієві Вередюку, обвинуваченому у вбивстві слов’янського журналіста Ігоря Александрова. У 2004— 2006 роках — керівник Департаменту кримінального, адміністративного права та пенітенціарних установ Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Помер 2006 року.
1955 рік. Народилася Леоніда Василівна Предиткевич. Працювала заступником начальника районного управління сільського господарства.
1961 рік. У селі Маків Дунаєвецького району народилася Ніна Сергіївна Березницька. Закінчила Кам’янець-Подільську середню школу № 3, Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум, Київський торговельний інститут. Працювала головним бухгалтером у Кам’янець-Подільському планово-економічному технікумі, пізніше — в комерційних структурах. Від 1 червня 1994 року — головний бухгалтер на заводі продтоварів № 2 (донедавна «Український кристал»), 1998 року перейшла на таку ж посаду на завод продтоварів, на базі якого сесія Хмельницької обласної ради створила 14 січня 2002 року Кам’янець-Подільське комунальне підприємство обласної власності «Харчовик». 21 березня 2002 на сесії Хмельницької обласної ради Березницьку призначили директором «Харчовика». Від 5 жовтня 2010 року Ніна Сергіївна — директор Кам’янець-Подільської міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
1970 рік. У Кам’янці-Подільському народився Ігор Антонович Бєлко — начальник Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ), член Кам’янець-Подільського міського виконавчого комітету. 1991 року закінчив Ярославське вище військове фінансове училище за спеціальністю «Фінансове забезпечення військ, економіст». Трудову діяльність розпочав 1993 року бухгалтером-економістом малого державного підприємства «Старе місто». Вже через рік приступив до роботи в податковій інспекції на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкових розслідувань. Від 1996 року — начальник відділу податкових розслідувань міжрайонного відділу податкової міліції Кам’янець-Подільської ОДПI. У 2001—2004 роках — заступник начальника Кам’янець-Подільської ОДПI. У 2004—2009 роках працював на різних керівних посадах у Кам’янець-Подільській ОДПI. 2009 року призначено начальником Державної податкової інспекції в Чемеровецькому районі. 17 лютого 2012 року призначено начальником Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції (офіційно представлено в сесійній залі міської ради 21 лютого).
1970 рік. Народився Ігор Володимирович Маматов — підполковник Збройних сил України, спеціаліст із протидії саморобним вибуховим пристроям 143-го Центру розмінування Збройних Сил України (Кам’янець-Подільський). 2012 року перебував у складі українського миротворчого персоналу в Афганістані як спеціаліст із розмінування, працював разом із литовськими військовими в провінції Гор на злітно-посадковій смузі аеропорту міста Чагхчаран. 14 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Маматова відзначено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.
1973 рік. У селищі міського типу Чемерівці Хмельницької області народився Сергій Іванович Цугель — депутат Кам’янець-Подільської міської ради. У 1980—1990 роках навчався в Чемеровецькій загальноосвітній школі, яку закінчив із відзнакою. У 1990—1995 роках навчався на агрономічному факультеті Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Закінчив його з відзнакою, здобув спеціальність агронома. Одночасно пройшов навчання на військовій кафедрі при Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті та отримав звання лейтенанта запасу. У 1995—1996 роках навчався на економічному факультеті Кам’янець-Подільської державної аграрно-технічної академії, де здобув другу вищу освіту за спеціальністю економіст. Трудову діяльність розпочав у квітні 1997 року у Хмельницькому ЗАТ фірма «Бакалія». У 1998—2008 роках працював на керівних посадах у виробничо-комерційних підприємствах агропромислового комплексу в Хмельницькій області (заготівля молока, вирощування та переробка сільськогосподарської продукції). Від лютого 2009 року до серпня 2010 року працював директором комунального підприємства «Інспекція з контролю за благоустроєм та санітарним станом у місті Кам’янці-Подільському». Від вересня 2010 року до грудня 2011 року працював начальником управління комунального майна Кам’янець-Подільської міської ради. Від 2012 року працює менеджером із розподілу та ефективного використання електроенергії ТОВ «ДП «Укренергозбут».
1978 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Володимирович Чорнобиль. Працював заступником завідувача організаційно-контрольного відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому (з лютого 2001 року). Нині — завідувач сектору міжнародних зв’язків Львівського регіонального інституту державного управління.
Цього дня відійшли у вічність:
1967 рік. У Києві помер Валентин Платонович Бажан — український перекладач і журналіст, брат поета Миколи Бажана. Народився 1907 року в Кам’янці-Подільському.
1977 рік. У Києві помер Юрій Васильович Петров — український поет, нарисовець, перекладач. Народився 31 січня 1915 року в Києві. Закінчив електромеханічний технікум. Працював з 1932 року техніком на одному із заводів Києва. Закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Викладав мову й літературу у Валявській середній школі на Київщині. Учасник війни з німуями. У 1947—1973 роках працював у редакціях газет «Молодь України», «Літературна газета», «Друг читача», на редакційній роботі в Міністерстві культури УРСР та Держкомвидаві УРСР. У Кам’янці-Подільському гостював у Микити Годованця, досліджував його творчий шлях. Підсумком цієї роботи став літературно-критичний нарис «Байкар Микита Годованець» (1963).
2003 рік. Від удару блискавки загинув Іван Васильович Демчик — кандидат філософських наук, завідувач (з 1999 року) кафедри філософії та культурології Подільської державної аграрно-технічної академії (ПДАТА), редактор газети ПДАТА «Поле» (згодом «Вісник академії»). Народився 4 липня 1952 року.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
