1884 рік. З посади подільського губернатора звільнено (19 липня за старим стилем) і того ж дня призначено катеринославським губернатором дійсного статського радника Дмитра Миколайовича Батюшкова. Через п’ять днів, 5 серпня (24 серпня за старим стилем) на його місце призначено генерал-майора Віктора Вільгельмовича фон Валя. Батюшков пробув начальником Подільської губернії всього два роки — від 20 липня (8 липня за старим стилем) 1882 року.
1920 рік. У Кам’янці-Подільському вдруге проведено комуністичний суботник.
1934 рік. Розукрупнено Староушицький район: територію 19 сільських рад передано до складу Кам’янець-Подільського району.
1982 рік. У Кам’янці-Подільському газета «Прапор Жовтня» розповіддю про будинок колишньої Подільської духовної консисторії (сучасна адреса — Вірменський ринок, 4) започаткувала рубрику «Біографія будинку». Упродовж 1982—1988 років у серії публікацій наукові працівники Кам’янець-Подільського державного історико-архітектурного заповідника Ганна Ківільша (Дроздовська), Галина Осетрова, Станіслава Папевська, а також архівіст Іван Гарнага, краєзнавець Ніна Козлова розповіли про найцікавіші пам’ятки Старого міста й Нового плану.
2000 рік. Шляхом повідомлення про заснування легалізовано Кам’янець-Подільське відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль» на чолі з Віктором Петровичем Єрменчуком.
2001 рік. Мюнхенські телевізійники знімали (31 липня — 9 серпня) документальний фільм про природні та історичні пам’ятки Кам’янця-Подільського та Кам’янеччини.
Цього дня народилися:
1911 рік. У місті Жмеринка (нині Вінницької області) в сім’ї українського селянина народився (18 липня за старим стилем) Віктор Кіндратович Харченко — радянський військовий начальник, маршал інженерних військ (1972). Член ВКП(б) від 1931 року. У Червоній армії від 1932 року. Закінчив 1938 року Військову електротехнічну академію, 1948 року — Вищу військову академію імені Климента Ворошилова. Під час війни начальник штабу управління спеціальних робіт Західного фронту (у 1941—1942 роках), начальник штабу й заступник командира окремої інженерної бригади спеціального призначення та окремої гвардійської мотоінженерної бригади (1942—1945 роках), яка брала участь в обороні Москви, в Сталінградській і Курській битвах, у форсування Дніпра, Бугу, Вісли, Одеру, в Берлінській операції. Від травня 1961 року заступник начальника, від лютого 1965 року — начальник інженерних військ Міністерства оборони СРСР. Багато зробив для створення та становлення Кам’янець-Подільського військово-інженерного командного училище (урочисто відкрито 31 серпня 1967 року; від 1969 року стало вищим військовим навчальним закладом). Загинув 10 січня 1975 року при виконанні службових обов’язків. Поховано в Москві. Нагороди: ордени Червоного Прапора (п’ять), Кутузова другого ступеня, Вітчизняної війни першого та другого ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалі; ордени й медалі низки соціалістичних країн. Ім’я Харченка 24 березня 1975 року надано Кам’янець-Подільського вищому військово-інженерному командному училищу. Біля училища встановлено бюст маршала (автор — Дмитро Крвавич). Іменем Харченка названо вулицю в місті Лебедин. 31 серпня 1993 року вулиця Маршала Харченка з’явилася і в Кам’янці-Подільському (до того — частина вулиці Крупської).
1929 рік. У Кам’янці-Подільському народився Юрій Миколайович Давидов — російський критик, літературознавець, доктор філософських наук, член Спілки письменників СРСР з 1979 року. Помер 21 квітня 2007 року в Москві. Див. про нього статтю «Дуже начитаний і чорноокий».
Юрій Миколайович Давидов
1937 рік. Народилася Едіта Станіславівна П’єха — російська естрадна співачка, народна артистка СРСР (1988). Закінчила педагогічний ліцей (вчителька початкових класів), факультет психології Ленінградського університету. Від 1955 року була солісткою Ленконцерту. Знімалася в кіно. 6—7 грудня 1989 року виступала з концертами в Кам’янці-Подільському. П’єху нагороджено орденом «За зміцнення дружби мистецтвом» (Франція).
1943 рік. У селі Сивороги (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Григорій Михайлович Решетюк — заслужений працівник освіти України (1993). Закінчив Львівський технікум харчової промисловості. Директор (з 15 травня 1983 року) Кам’янець-Подільського технікуму харчової промисловості (нині коледж).
1946 рік. У селі Шутнівці Кам’янець-Подільського району народився Микола Іванович Любенчук — довголітній (з лютого 1982 року) голова колгоспу (згодом селянської спілки) імені Котовського в села Гуменці, народний депутат України (у 1990—1994 роках). Помер 17 липня 1997 року в селі Гуменці.
Цього дня відійшли у вічність:
1997 рік. У Києві помер Михайло Гордійович Дерегус — український живописець і графік, народний художник СРСР (1963), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1958), дійсний член Академії мистецтв України (1996), професор (1995). Народився 5 грудня (22 листопада за старим стилем) 1904 року в селі Веселе (нині Харківського району Харківської області). Закінчив 1930 року Харківський художній інститут, У 1932—1941 і 1947—1948 роках — його викладач (від 1935 року — доцент). У 1942—1944 роках — редактор видавництва ЦК КП(б)У, у 1944—1946 роках — директор Державного музею українського образотворчого мистецтва Української РСР, у 1954—1956 роках — головний редактор видавництва «Мистецтво». У 1956—1962 роках — голова правління Спілки художників України. Від 1962 року — керівник графічної майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві. Серед творів: «Над Збручем» (1990), графічна серія естампів «Шляхами України» (1938—1940). Виконав ілюстрації до творів Івана Котляревського («Енеїда», 1936), Миколи Гоголя («Тарас Бульба», 1953), Тараса Шевченка (поеми «Катерина» й «Наймичка», 1964), Лесі Українки, Натана Рибака («Переяславська рада», 1953) та ін. Лауреат Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка (1969) за створення картин та ілюстрацій на шевченківські теми, за серію нових живописних і графічних творів «Пісня», «Кам’янець-Подільська фортеця», «Старі верби». Картину «Кам’янець-Подільська фортеця» написано 1966 року, нині вона зберігається в Ізмаїльській картинній галереї. Дерегус був депутатом Верховної Ради Української РСР (у 1958—1963 роках). Серед нагород: ордени Леніна, Дружби народів, «Знак Пошани», медалі. Донька Вікторія-Марина (1929—1995) була живописцем, донька Наталія (1931) відома як скульптор.
У липні (точну дату не встановлено)
1991 рік. Заслуженим працівником транспорту Української РСР став головний інженер АТП-16855 Володимир Бабелюк.
1991 рік. У Ратуші відкрилася (до 10 серпня) виставка українських художників «Україна — в серці, Україна — в творі». Серед представлених художників — Андрій Андрійович Коцка (1911—1987), Гаврило Мартинович Глюк (1912—1983), Микола Іванович Мазур (1948), Іван Степанович Марчук (1936).
1991 рік. Кам’янець-Подільський райком комсомолу разом із малим підприємством «Катарсис» запросив кам’янчан і гостей міста до участі в економічній грі «Банк», обіцяючи можливий максимальний виграш одного учасника — 12800 карбованців.
1996 рік. З другої половини липня в Кам’янці-Подільському користування телефонами-автоматами знову стало платним. Жетон для трихвилинної розмови коштував тоді 15 тисяч карбованців.
1998 рік. Помер Іван Іванович Мельник — директор Кам’янець-Подільського вищого професійного училища № 14.
0
