Чт, 28.03.2024, 17:03
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 30 жовтня
30 жовтня
 
Цього дня колись:
 
1877 рік. У Петербурзі розпочався (18 жовтня за старим стилем) один із найбільших судових процесів у Росії — над сто дев’яносто трьома учасниками «ходіння в народ». Серед підсудних була і Ольга Іванівна Розумовська. Вона походила з родини подільських священиків. Її прадід — Ігнатій Розумовський — був настоятелем храму святого Миколая Чудотворця в селі Черче (нині Чемеровецького району). Дід Ольги — Гаврило Гнатович Розумовський — 54 роки (у 1822—1876 роках) був настоятелем храму великомученика Димитрія Солунського в селі Вербка (нині Кам’янець-Подільського району). Як зазначив Юхим Сіцінський, «це був вельми діяльний пастир; улаштував у Вербці церковнопарафіяльну школу ще в 1850-х роках, приєднав до православ’я понад 100 католиків; прах його покоїться на церковному погості». Помер отець Гаврило 10 квітня (29 березня за старим стилем) 1876 року на 80-му році життя. Батько Ольги Розумовської, священик Іван Гаврилович Розумовський, був смотрителем духовного училища в селі Привороття Ушицького повіту Подільської губернії (нині село Подільське Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). За словами протоієрея Олександра Олександровича Бачинського (брата чоловіка рідної сестри Ольги — Ганни), Іван Гаврилович «був людиною освіченою, лінгвістом, знавцем старих і нових мов, любителем книги. Всі твори Шекспіра він знав напам’ять. У 1872—1874 роках він тримав для трьох своїх дочок учительку французької та англійської мов». За свідченням Андрія Ярошевича (небожа Ольги), Іван Розумовський любив і вмів декламувати Шевченка (як зауважив дослідник біографії Ольги Розумовської Сергій Буда, серед тогочасного подільського духовенства це не було явищем звичайним). Ольга Розумовська навчалася в Кам’янці-Подільському в жіночій гімназії, йшла однією з перших учениць і закінчила курс 1871 року. Це був перший випуск гімназії, відкритої 1867 року. Навчальний заклад розміщувалася в міському будинку на Довгій вулиці в Старому місті. На початку 1870-х років Ольга — член революційного гуртка в Кам’янці-Подільському. Протоієрей Бачинський, розповідаючи, як Ольга чомусь розійшлася з гуртком своєї подруги, дочки соборного протоієрея Павла Вартмінського Олени (закінчила гімназію того ж 1871 року із золотою медаллю), додав: «У Кам’янці тоді був інший гурток й інша течія, до якого вона була схильна». Сестра Ольги Ганна Бачинська пояснила, який саме то був гурток: «Тодішній рух мав народницький характер. До нього примикали в Кам’янці вчителі Романовський-Романько, Білогруд, із молодих діячів — Аксельрод («Кислород»), Мачтет. Українського руху в Кам’янці не пам’ятаю». Незабаром Ольга одружилася з одним із членів гуртка — Олександром Григоровичем Романьком-Романовським. На цьому шлюбові відбилися тогочасні ідеї, і сам шлюб був фіктивний. У 1873–1875 роках підтримувала зв’язки з революційними гуртками та діячами українського руху в Києві та Одесі. Переклала українською мовою «Історію французького селянства». 1876 року разом із чоловіком Дмитром Жолтановським заснувала в селі Осипенки Брацлавського повіту Подільської губернії (нині село Йосипенки Немирівського району Вінницької області) «ферму соціалістів», де бували відомі революціонери-народники.
 
1938 рік. У Кам’янці-Подільському із сольним концертом виступила Оксана Андріївна Петрусенко (1900—1940) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), одна з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Рецензію на цей виступ опубліковано в газеті «Червоний кордон» від 3 листопада 1938 року.

 

Оксана Андріївна Петрусенко
 
1944 рік. Директором Кам’янець-Подільського учительського інституту (сьогодні його правонаступником є Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) призначено Василя Михайловича Бєліцького. Він народився 1902 року, 1930 року закінчив Саратовський державний університет, де здобув фах викладача російської мови та літератури. У 1930—1937 роках працював завідувачем школи сільської молоді, інспектором середніх шкіл Ульяновського міського відділу народної освіти Куйбишевської області. Пізніше був старшим викладачем Ульяновського педагогічного інституту й помічником декана літературного факультету. 1942 року став заступником директора з навчально-наукової частини учительського інституту в місті Коканд Узбецької РСР. 1943 року Бєліцького мобілізували до лав Червоної армії. Невдовзі він працював заступником директора з навчально-наукової частини та завідувачем кафедри літератури Криворізького педагогічного інституту. Директором Кам’янець-Подільського учительського інституту Василь Михайлович Бєліцький був усього два роки — до січня 1947 року, коли його наступником став Іван Степанович Зеленюк.
 
1996 рік. Заслуженим артистом України став співак Михайло Петрович Дідик — уродженець села Колубаївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, соліст опери Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. Цим самим відзначено його «вагомий особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, високу професійну майстерність». Згодом, 8 травня 1999 року, Михайло Дідик за значний особистий внесок у розвиток української культури, вагомі творчі здобутки став народним артистом України.

 

Михайло Дідик на сцені
 
 
Цього дня народилися:
 
1790 рік. У селі Колтів (тепер Львівської області) народився Кароль-Юзеф Ліпінський — польський скрипаль і композитор. Не раз гастролював в Україні, зокрема в Кам’янці-Подільському. Помер 6 грудня 1861 року в селі Вірлів (тепер Тернопільської області).
 
1910 рік. У селі Верхівка (нині Тростянецького району Вінницької області) народився (17 жовтня за старим стилем) Кузьма Кіндратович Гриб — український письменник. Закінчив 1933 року Вінницький педагогічний інститут, навчався в Київському інституті народної освіти. Учителював у середніх школах і технікумах. Коли почалася війна, у вересні 1941 року організував з учнів технікуму підпільну групу, яка переросла у великий партизанський загін. У грудні 1943 року в одному з боїв поранено й захоплено в полон. Грибу із шістьма товаришами вдалося втекти з Уманської тюрми й пробратися до своїх. Після лікування Гриба направлено директором Київської середньої школи № 133. Проте несподівано 14 травня 1946 року заарештовано, після року слідства 17 травня 1947 року засуджено на 15 років позбавлення волі. 18 жовтня 1955 року звільнено, а 18 лютого 1956 року скасовано несправедливий вирок. Друкувався з 1929 року. Автор повістей «Бойове завдання» (1959), «Побратими» (1960), «Перший постріл» (1974), збірок оповідань і повістей «Зрадливі кульбаби» (1961), «Климко» (1966), «В зоряну ніч» (1970), «Партизанські таємниці» (1979). «Назустріч юності» (1980; премія імені Лесі Українки, 1986), «Подарунок командира» (1987). 1972 року перебував у Кам’янці-Подільському, з поетом-гумористом Василем Іващенком виступав у трудових колективах (зокрема, на металоштампувальному заводі, в ремонтно-будівельному управлінні, районному об’єднанні «Сільгосптехніка», міському харчоторзі, автодорожній школі). Загальна концепція творчості Гриба не виходила за межі радянської ідеології, перебувала в руслі «виховання героїчного покоління». Лише роман «Чад» (Хмельницький, 1996) написано в дусі вимог сьогодення; автор реалістично розкрив картини революційної та пореволюційної України, яка перебувала в «чаду» – лещатах оманливої більшовицької ідеології. Окремі твори письменника перекладено російською, азербайджанською, грузинською, казахською, польською, румунською, чеською мовами.

 

Кузьма Кіндратович Гриб
 
1934 рік. У Києві народилася Інга Олександрівна Горленко — фахівець з економічної географії, доктор географічних наук (1982), професор (1996), лауреат Державної премії України у галузі науки й техніки (1993). Закінчила 1956 року Київський університет. У 1958—1964 роках працювала в Раді з вивчення продуктивних сил Академії наук Української РСР, від 1971 року — у Відділенні географії Інституту геофізики АН УРСР, у 1988—1996 роках — завідувач відділу суспільно-географічних досліджень; водночас від 1996 року — завідувач кафедри економіки підприємництва Українського фінансово-економічного інституту, від 2001 року — професор Національного університету державної податкової служби України в місті Ірпінь Київської області. Була учасницею конференції «Проблеми екології Поділля», яка відбулася наприкінці жовтня 1989 року в Кам’янці-Подільському: виступила з доповіддю «Вдосконалення територіальної структури виробництва як фактор вирішення регіональних екологічних проблем», дала інтерв’ю газеті «Прапор Жовтня».

 

Інга Олександрівна Горленко
 
1949 рік. У селі Підгайці Шумського району Тернопільської області народився Володимир Андронович Тивонюк — директор Кам’янець-Подільського відділення Хмельницької філії науково-дослідного інституту «Укрпроектреконструкція».
 
1981 рік. У селищі міського типу Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народилася Наталія Петрівна Яцемірська — журналіст. У 1999—2005 роках навчалася в Кам’янець-Подільському державному педагогічному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) за спеціальностями «Українська мова та література. Українознавство» та «Практична психологія». У 2004—2011 роках працювала репортером приватної газети «Подолянин». 2009 року взялася за копірайтинг, рерайт для українських медіа-ресурсів. Наприкінці 2011 року стала одним із восьми співзасновником газети «Кам’янецький часопис КлюЧ», нині — заступник головного редактора цього видання, одна із двох співзасновників газети.

 

Наталія Петрівна Яцемірська
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1920 рік. Загинув Микола Григорович Козицький — революціонер, радянський державний і партійний діяч. Народився 20 січня (8 січня за старим стилем) 1880 року в селі Сцибори Ушицького повіту Подільської губернії (нині Соснівка Дунаєвецького району). Дитинство та юність Козицького пройшли в Кам’янці-Подільському, тут він навчався в міському училищі та гімназії, вів революційну роботу, заарештовувався. 1920 року був головою Подільського губернського революційного комітету у Вінниці. 30 жовтня 1920 року виїхав до Харкова (тодішньої столиці Радянської України), де мав доповідати про становище в Подільській губернії, але по дорозі потрапив до рук повстанців із Холодного Яру й застрелився. Про смерть Козицького розповів Юрій Горліс-Горський у романі «Холодний Яр»: «Голова ревкому, зробивши жахливо-розпачливу міну, підніс праву руку і вистрілив собі в скроню з маленького «Браунінга», який тримав у рукаві». Іменем Козицького 29 вересня 1970 року названо вулицю на Підзамчі (до того — вулиця Спортивна). На вулиці Козицького розмістилися школа й дитячий садок.

 

Погруддя Козицького у Вінниці, встановлене 1976 року
та демонтоване 22 лютого 2014 року в рамках акції «Антикомуністичний рейд»
 
1982 рік. У Львові померла Ірина Вільде (насправді — Дарина Дмитрівна Полотнюк) — українська письменниця. Народилася 5 травня 1907 року в Чернівцях. Донька письменника й педагога Дмитра Макогона (1881—1961). 24—25 травня 1971 року як учасниця Тижня літератури та мистецтва на Поділлі зустрічалася з кам’янчанами (зокрема, на швейній фабриці, в педагогічному інституті, на комбінаті хлібопродуктів).

 

Могила Ірини Вільде у Львові на Личаківському цвинтарі
 
2008 рік. У Москві помер Валентин Борисович Бубукін — радянський і російський футболіст (грав у нападі) та тренер, заслужений майстер спорту СРСР (1960), заслужений тренер РРФСР (1990), чемпіон Європи (1960). Народився 23 квітня 1933 року в Москві. Був капітаном «Локомотива» (Москва) і збірної СРСР. Від 1966 року на тренерській роботі. Тренував «Локомотив» (Москва), «Таврію» (Сімферополь), «Карпати» (Львів) та ЦСКА (Москва). У складі збірної ветеранів СРСР 3 березня 1990 року грав у Старій Ушиці й Кам’янці-Подільському в товариських матчах із місцевими футболістами.

 

Валентин Борисович Бубукін, 2007 рік


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (29.10.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 653 | Теги: Михайло Дідик, Оксана Петрусенко, 30 жовтня, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz