1985 рік. У Кам’янці-Подільському газета «Прапор Жовтня» започаткувала сторінку для жінок під назвою «Кам’янчанка».
1988 рік. Стартував автопробіг Кам’янець-Подільський — Урал, присвячений 45-річчю визволення міста та 70-річчю створення Всесоюзної Ленінської комуністичної спілки молоді.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському тижневик «Подільський цемент» уперше вийшов під назвою «Фортеця». Перший випуск «Подільського цементу» як щомісячного інформаційного бюлетеня однойменного акціонерного товариства побачив світ 22 грудня 1994 року. 4 травня 1996 року місячник став тижневиком із програмою телебачення (саме 4 травня «Фортеця» святкувала свій день народження). Очолювала часопис Ольга Жмудовська (на перших порах як шеф-редактор, потім як директор товариства з обмеженою відповідальністб «Фортеця» та головний редактор однойменної обласної газети). Сьогодні в Кам’янці-Подільському замість «Фортеці» виходить газета «Фортеця +» (головний редактор — Ірина Жуковська). 1999 рік. У Кам’янці-Подільському сім’ї «афганця» Сергія Кріля вручено ордер на чотирикімнатну квартиру.
Цього дня народилися:
1931 рік. У селі Сорокодуби теперішнього Красилівського району народився Анатолій Йосипович Туровський — журналіст. Працював у Кам’янці-Подільському відповідальним секретарем газети «Край Кам’янецький» (до серпня 1991 року — «Прапор Жовтня»). Нагороджено відзнакою Кам’янець-Подільської районної ради «За заслуги».
1954 рік. Народився Абузар Гашимович Абдурахманов — голова правління Кам’янець-Подільського публічного приватного підприємства «Завод «Металоприлад» (очолює підприємство з 20 червня 1995 року).
1964 рік. Народився Микола Іванович Сосула — власник готельного комплексу «Тарас Бульба» в Старому місті Кам’янця-Подільського.
1966 рік. Народився Юрій Євгенович Нестеровський — тренер-викладач Кам’янець-Подільської дитячо-юнацької спортивної школи № 1, депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
1978 рік. У селі Супівка Барського району Вінницької області народився Володимир Петрович Калашнік — майор міліції. Закінчив навчання в Національній академії Міністерства внутрішніх справ і почав служити в групі конвойної служби Барського районного відділу. Працював старшим оперуповноваженим цього ж райвідділу, начальником сектору карного розшуку. 2010 року став першим заступником начальника Томашпільського райвідділу — начальником кримінальної міліції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області. 2011 року очолив Цюрупинський райвідділ міліції в Херсонській області, згодом — Новокаховський міський відділ. Від січня 2015 року до переїзду в Кам’янець-Подільський був начальником відділу оперативних розробок управління державної служби боротьби з економічною злочинністю МВСУ в Херсонській області. 1 квітня 2015 року представлений як начальник Кам’янець-Подільського міського відділу міліції.
Цього дня відійшли у вічність:
1919 рік. На шляху з Бреслау до Кам’янця-Подільського в авіакатастрофі над Сілезією поблизу Ратибора загинули полковник Української Галицької Армії Дмитро Вітовський та його ад’ютант Юліан Чучман. Літак уряд Української Народної Республіки зафрахтував у Німеччини для перевезення грошей, друкованих у Бреслау, до Кам’янця-Подільського. Доктор історичних наук Павло Гай-Нижник писав: «Як свідчить розслідування української Ревізійної комісії в Німеччині, 2 серпня 1919 року з Бреслау до Кам’янця-Подільського о третій з половиною ранку збиралися відлетіти два літака («Р.70» і «Р.71») з українськими грішми. Перший літак («Р.70»), крім грошей, узяв на борт ще й Ю.Бачинського і своєчасно вилетів. Інший літак («Р.71»), на якому мав відлетіти й Д.Вітовський, не вилетів через злам у моторі і його довелося лагодити. Вилетів він з Бреслау (з Д.Вітовським на борту) того ж дня але близько 10-ї годині ранку (про це свідчив спеціальний рапорт Фогта, «котрий подаючи відомости про відправку грошей пише, що аероплян полетів тільки в 10 годин, бо мотор був несправний і його приходилось лагодити»). Це факт офіційно занотований у звіті Ревізійної комісії в Берліні для уряду УНР. Таким чином літак на кордоні тогочасних Німеччини і Польщі міг зазнати катастрофи лише 2 серпня 1919 року, позаяк не робив зупинок на цьому відрізку шляху, а отже — саме ця дата і є днем загибелі Дмитра Вітовського. Пізніше вже почалися розмови та пересуди, що ніби то польський літак напав на цей аероплан і знищив його, або що його збили тощо. Все це, безумовно, вигадки; літак розбився через несправність у моторі, а Д.Вітовський був похований у Берліні 14 серпня 1919 року на цвинтарі Гугенотів (2002 року у Львові відбулося урочисте перепоховання Д.Вітовського)».
Могила Дмитра Вітовського та Юліана Чучмана у Львові на Личаківському цвинтарі
Довідник дослідників Поділля (1993) підказав дати:
1879р. - помер польський письменник, етнограф і фольклорист Казімеж Владислав Вуйціцький. Про те що про нього написано у довіднику я цитував у "Кам'янецькому календарі за 3 березня" - у дату народження письменника
1941р. - у м. Чернігів народився Юрій Миколайович Малєєв - український історик, археолог, музеєзнавець, кандидат історичних наук (з 1981), доцент (з 1988). За довідником він "Досліджує бронзовий та ранній залізний віки на терит. Зх. України, в Подністров'ї. Канд. Дис.: "Історія племен Західного Поділля і Прикарпаття у кінці бронзи - початку залізного віків" (1981)"
1905р. - у с.Козацьке, тепер Звенигородськ. р-ну Черкаськ. обл. народився укр. зоолог-палеонтолог Іван Григорович Підоплічко. Про нього уже згадвалось у "Кам'янецькому календарі за 20 червня" - у дату смерті науковця
1927р. - у с.Суслівці Летичівського р-ну Хмельницьк. обл. народився Ілля Хомич Шиманський - краєзнавець Хмельниччини, археограф, архівіст. З біографії читаємо що він "В 50-60-ті рр. учителював на Летичивщині, перебував на комсомольськ. і парт. роботі. В 1976-90 - зав. Хельницьким облпартархівом КПУ. З 1990 - член обл. редколегії по підготовці до видання "Книги пам'яті Хмельниччини". Про діяльність говориться "Досліджує історію, публікує архівні документи з громадянськ. і Вел. Вітч. воєн на Поділлі."
Микола Іванович Сосула відомий в місті також підтримкою деяких видів спорту, зокрема він дуже багато робить для кам'янецького, а одже і для українського боулдерінгу. Про нього дуже тепло висловлюються наші боулдерінгери, зокрема найуславленіша у цьому виді кам'янчанка Марія Муляр, читайте, наприклад інтерв'ю з нею: "Марічка Муляр і болудеринг по-кам'янецьки"