Пт, 29.03.2024, 16:01
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 2 липня

2 липня

Цього дня колись:

1941 рік. У зв’язку з наближенням  фронту в Кам’янці-Подільському припинив існування учительський інститут.

1990 рік. Створено Кам’янець-Подільську районну податкову інспекцію, яку очолив Іван Леонідович Романов.

1990 рік. У Москві відкрився XXVІІІ і, як виявилося, останній з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (завершив роботу 13 липня). Його делегатами були і двоє кам’янчан — перший секретар міськкому Комуністичної партії України Іван Григорович Гермаківський, секретар парткому виробничого об’єднання «Електроприлад» Володимир Петрович Кандирал.

1990 рік. До Кам’янця-Подільського, щоб з’ясувати можливості включення нашого міста до американсько-радянського проекту «Еталонне місто», прибули заступник голови Державної комісії Ради Міністрів СРСР з питань надзвичайних ситуацій Олександр Павлович Циганков і завідувач сектору цієї комісії Олег Васильович Федоров.

1991 рік. Голова Кам’янець-Подільського міськвиконкому Михайло Дмитрович Аносов прийняв групу християнських місіонерів з Канади та Сполучених Штатів Америки.

1991 рік. Запланований на міському стадіоні Кам’янця-Подільського концерт артистів естради, в якому мали взяли участь Василь Зінкевич, Микола Мозговий, Олексій Попов, Надія Шестак, Микола Невідничий, не відбувся: замість необхідних 3000 квитків було продано 100. Врятувала престиж артистів Стара Ушиця: там стадіон був повний.

1993 рік. До Кам’янця-Подільського прибув архітектор Юрій Шульмінський (Буенос-Айрес) — син відомих кам’янецьких діячів Олександра Шульмінського та Олімпіади Пащенко.

1996 рік. У місті Кременець Тернопільської області завершилися (розпочаті 27 червня) всеукраїнські змагання з пішохідного туризму серед учнівської молоді. Чемпіоном України, перемігши у двох видах із трьох, уперше стала команда з Кам’янця-Подільського, сформована на базі міської станції юних туристів (директор Тетяна Атаманюк). Сходження юних кам’янчан на туристичний олімп було послідовним: 1991 рік — 23-є місце, 1992 рік — 19-е місце, 1993 рік — 14-е місце, 1994 рік — шосте місце, 1995 рік — третє місце в одному з видів змагань. Абсолютним чемпіоном України серед юнаків став студент другого курсу історичного факультету педінституту Дмитро Ващук, чемпіонське звання серед дівчат виборола студентка вищого професійно-технічного училища № 14 Олена Самойленко.

1998 рік. У Хмельницькому відкрилася персональна виставка живопису «Верлібри пастелі» художника Бориса Михайловича Негоди з Кам’янця-Подільського.

2002 рік. У селі Нефедівці Кам’янець-Подільського району керівником сільськогосподарського підприємства «Нефедівське» замість Сергія Артемовича Тимчука, призначено головою Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації, обрано його сина — Сергія Сергійовича Тимчука.

2005 рік. У Кам’янці-Подільському на руїнах Вірменського Миколаївського собору урочисто відкрито й освячено хачкар, який виготовив вірменський майстер з Хмельницького Шамхал Месропович Акопян.

 

Цього дня народилися:

1887 рік. У містечку Муровані Курилівці Ушицького повіту Подільської губернії (нині селище міського типу, один із районних центрів Вінницької області) народився (20 червня за старим стилем) Федір Михайлович Шумлянський — український мовознавець. Навчався духовному училищі в Приворотті (нині село Подільське Кам’янець-Подільського району), у 1918—1922 роках у Кам’янець-Подільському державному українському університеті (дійсний студент історико-філологічного факультету з 19 жовтня 1918 року), перетвореному 1921 року на інститут народної освіти. Був членом Подільської «Просвіти». Уклав із Сергієм Іваницьким російсько-український словник у двох томах (видано 1918 року у Вінниці; перевидано 1923 року в Лейпцигу). Працював викладачем (з кінця 1925 року — професором) у Херсонському, Полтавському, Луганському інститутах народної освіти. Від 1932 року — професор Бєлгородського педагогічного інституту, у 1933—1939 роках — професор і завідувач кафедри російської мови та літератури Тамбовського педагогічного інституту. У 1939—1941 роках — професор і завідувач кафедри української мови Одеського університету, після перерви знову викладав у ньому (у 1956—1968 роках). Автор докладного дослідження з історії українського правопису «Найголовніші правила українського правопису Української академії наук 1921 року» (1926). Співавтор «Програми-питальника для збирання матеріалів до крайового словника української мови Одещини» (1959). Помер 14 березня 1980 року в Одесі.

1909 рік. У Харкові народився (19 червня за старим стилем) Сергій Олександрович Борзенко — український і російський письменник, журналіст, Герой Радянського Союзу (1943), автор збірки оповідань «Народження комуніста» (1933), романів «Втамування спраги» (1949), «Який простір!» (перша книга — 1958; друга книга — 1963). До війни працював у газеті «Соціалістична Харківщина». На початку німецько-радянської війни як кореспондент армійської газети «Знамя Родины» побував у Кам’янці-Подільському, Новій Ушиці; розповів про подвиги радянських воїнів на подільській землі, про льотчика Івана Бондаря, який над Кам’янцем-Подільським таранив німецького літака, про двобій радянських артилеристів із фашистськими танками в Новій Ушиці; ці матеріали 1958 прку включив до книги «Життя на війні». 1944 року був у Летичеві; в газеті «За честь Родины» в квітні 1944 року в кореспонденції «Костьол у Летичеві» розповів про знущання німецьких окупантів над військовополоненими у Летичівському таборі. Помер 19 лютого 1972 року в Москві.

1922 рік. В Одесі народився Дмитро Володимирович Затонський — український літературознавець, літературний критик, дійсний член Академії наук Української РСР (обрано 18 травня 1990 року). Син українського партійного й державного діяча Володимира Затонського. Закінчив 1950 року Київський університет. У серпні 1988 року з нагоди сторіччя з дня народження батька відвідав Хмельницьку область, зустрічався з громадськістю Кам’янця-Подільського, Дунаївців, Хмельницького. Видав монографії «Франц Кафка и проблемы модернизма» (1965), «У пошуках сенсу буття» (1967), «Про модернізм і модерністів» (1972), «Искусство романа и ХХ век» (1973), «Шлях через ХХ століття (Статті про німецькомовні літератури)» (1978), «В наше время. Книга о зарубежных литературах ХХ века» (1979), «Европейский реализм XIX века. Линии и лики» (1984), «Австрийская литература в ХХ столетии» (1985), «Художественные ориентиры ХХ века» (1988), «Реализм — это сомнение?» (1992), «Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств» (2001). Помер 7 червня 2009 року в Києві.

1937 рік. У селі Владична (нині Хотинського району Чернівецької області) народився Дмитро Потапович Доманчук — український економіст-аграрник, доктор економічних наук (1986), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006). 1964 року закінчив Білоруську сільськогосподарську академію (місто Горки), де відтоді й працював: від 1972 року — доцент кафедри організації виробництва на соціалістичних сільськогосподарських підприємствах, водночас — декан економічного факультету заочного відділення. Від 1974 року працював у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічних університет), був завідувачем кафедри менеджменту та бізнесу. Вивчав проблеми науково-технічного прогресу в аграрно-промисловому комплексі, а також процес реформування аграрно-промислового комплексу в нових умовах господарювання. Помер 11 січня 2014 року.
 


Дмитро Потапович Доманчук


1950 рік. У селі Сирватинці (нині Городоцького району Хмельницької області) народився Іван Борисович Петров — кандидат фізико-математичних наук, шахіст, брат кандидата історичних наук Миколи Борисовича Петрова. Викладав у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, який згодом став Подільським державним аграрно-технічним університетом.

1950 рік. У селі Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району народився Володимир Петрович Луньов. Був військовим комісаром Кам’янця-Подільського (від липня 1992 року), депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (обрано 29 березня 1998 року).

1953 рік. У селі Шепарівці (тепер Коломийського району Івано-Франківської області) народився Петро Петрович Слободян — український футболіст, майстер спорту міжнародного класу (1976), дворазовий чемпіон СРСР (1975, 1977). Виступав у 1970—1972 роках за «Авангард» (Тернопіль), у 1972—1974 роках — за «Дніпро» (Дніпропетровськ), у 1974—1979 роках — за «Динамо» (Київ), 1980 року — за «Локомотив» (Москва). Після завершення кар’єри футболіста працював тренером і викладачем. У лютому 1990 року у складі ветеранів «Динамо» (Київ) виступав у Кам’янці-Подільському.

1955 рік. На Сахаліні в невеличкому місті Долінськ в сім’ї офіцера народилася Наталія Іванівна Томчишина (дівоче прізвище — Пантелеєнко) — архівіст. Від 1968 року мешкає в Кам’янці-Подільському. Тут 1972 року закінчила середню школу № 15. Рік працювала на заводі «Електроприлад». Закінчила історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. 1982 року пішла на роботу в Державний архів Хмельницької області, який тоді розміщувався в Кам’янці-Подільському. Починала з архіваріуса, потім — старший архівіст, головний охоронець фондів, нарешті — начальник відділу схоронності документів і науково-довідкового апарату. Від березня 1989 року працювала завідувачем (начальником) архівного відділу Кам’янець-Подільського райвиконкому, потім — Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації. 1998 року разом із Сергієм Коваленком уклала й видала інформаційний довідник «Кам’янець-Подільський район (1923—1998 роки)».

1957 рік. У селі Завалля Кам’янець-Подільського району народився Іван Миколайович Васильчук — поет. Закінчив 1974 року середню школу в рідному селі. Служив у армії, працював робітником на підприємствах Кам’янця-Подільського (консервний завод, міжрайбаза). Публікувався у місцевих газетах, видав збірки віршів «Відлуння розіп’ятих скель» (1993), «Сонети» (2002), «Полонений птах» (2003), «Кам’янець. Вінок сонетів» (2005). Відійшов у вічність.

1959 рік. Народився Олексій Миколайович Бараковецький — депутат Кам’янець-Подільської районної ради. Працював головою правління сільськогосподарського підприємства «Цвікловецький».

1961 рік. Народився Геннадій Йосипович Трішньовський — підприємець. Генеральний директор фірми «Тріада».

 

Цього дня відійшли у вічність:

1895 рік. У Софії (столиці Болгарії) помер  (20 червня за старим стилем) Михайло Петрович Драгоманов — український громадський і політичний діяч, історик, філософ, публіцист, фольклорист, літературознавець. Народився 30 вересня (18 вересня за старим стилем) 1841 року в місті Гадяч (нині місто обласного підпорядкування, один із районних центрів Полтавської області) у дворянській родині. Закінчив 1863 року історико-філологічний факультет Київського університету, згодом працював у ньому доцентом кафедри античної історії. 1876 року через переслідування царськими властями за участь у діяльності київської громади емігрував до Женеви (Швейцарія), де заснував Вільну українську друкарню, видавав у 1878—1882 роках перший український політичний журнал «Громада». Через розрив із громадівцями Санкт-Петербурга та головним чином із київською громадою (1886) Драгоманова було позбавлено фінансової підтримки. 1889 року він прийняв запрошення обійняти посаду професора кафедри загальної історії Софійського університету в Болгарії. У Кам’янці-Подільському в 1923—1936 роках на Новому плані була вулиця Драгоманова (первісна назва — Кишинівська, від 1936 року — Миколи Островського, від 1992 року — Данила Галицького). 1 червня 1992 року іменем Драгоманова вдруге названо одну з вулиць Нового плану (первісно — Могилівська, в радянський час — Дзержинського).
 


Михайло Петрович Драгоманов


1947 рік. У Москві помер Микола Григорович Чеботарьов — радянський математик, член-кореспондент Академії наук СРСР (1929), професор Казанського університету (з 1928 року), лауреат Державної премії СРСР (1948). Народився 1894 року в Кам’янці-Подільському.

1990 рік. Померла Наталія Григорівна С’єдіна — довголітній (з 1970 року) керівник дитячого танцювального колективу Кам’янець-Подільського міського Палацу піонерів. Народилася 18 листопада 1948 року в Кам’янці-Подільському.

1991 рік. У Києві померла Наталя Омелянівна Кащук — українська письменниця, перекладачка. Народилася 25 жовтня 1937 року в місті Слов’янськ Донецької області. Після війни жила в Кам’янці-Подільському, де закінчила середню школу № 5. У 1954—1959 роках навчалася у Чернівецькому, потім Київському університетах (закінчила філологічний факультет). Працювала муляром-бетонницею на будовах Криворіжжя, редактором у видавництві «Дніпро» та Політвидаві України, кореспондентом журналу «Україна». Друкувалася з 1953 року. Член Спілки письменників з 1968 року. Видала збірки поезій «Весняне пробудження» (1959), «Переднівок» (1968), «Світлодення» (1974), «Обереги» (1979), «Вічний вогонь» (1980), «Високе Відродження» (1986), «Ярінь» (1987), «Самоцвіти» (1989), збірки нарисів «Земна орбіта» (1972), «Веселкова брама» (1978), документальні повісті про двічі Героїв Соціалістичної Праці Марію Савченко («Щедрість», 1971) і Пилипа Желюка («Золоті жнива», 1977), повість «Рудана» (1977), збірку оповідань «Озимина бринить» (1981), збірку статей, оповідей, спогадів «Сонячний камертон» (1984). Переклала з російської мови повість «Матір людська» Віталія Закруткіна (1974). Нагороджено орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Білоруської РСР. Неодноразово приїжджала до Кам’янця-Подільського. Учасниця зустрічі у міському Будинку культури письменників і майстрів мистецтв України з трудівниками міста й Кам’янець-Подільського району, організованої Українським телебаченням (1986), урочистостей у Кам’янці-Подільському (25 жовтня 1988 року) з нагоди відкриття меморіальної дошки на будинку, де народився Микола Бажан.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (01.07.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 821 | Коментарі: 8 | Теги: Наталя Кащук, 2 липня, Микола Чеботарьов, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 8
0
1 KamPod   (01.07.2015 22:52) [Материал]
Автоматичний конвертер дат, який віднедавна з'явився на нашому сайті (див. новину ТУТ) видав на 2 липня за новим стилем подію описану у книзі Ю.Сіцінського "Поділля під владою Литви". От цитата за виданням 2009
_______________________

23 червня 1402 р. Подільський староста, поставлений Свидригайлом, Грицько Кердеєвич дав зобов'язання королеві Ягайлові передати Кам'янець та інші подільські замки Ягайловому відпоручникові Дереславові Конопці.
Після цього Ягайло прибув на Поділля; в серпні 1402 р. він був у Кам'янці, а потім в Червоногороді, де видав кілька привілеїв для Поділля.

_______________________

2
2 leonsem777   (02.07.2015 06:53) [Материал]
Вітаю Віталія Горбуленка з Міжнародним днем спортивного журналіста!   =777=

0
3 KamPod   (02.07.2015 08:51) [Материал]
І я вітаю Віталія bear і журналіста і активного спортсмена. От і із найсвіжішого уже є +1 сплав в активі

4 gorbulenko   (03.07.2015 11:11) [Материал]
Дякую!

0
5 KamPod   (03.07.2015 17:48) [Материал]
Цікаво про хачкар. тепер буду знати коли він з'явився - 10 років тому

0
6 KamPod   (03.07.2015 18:06) [Материал]
Довідник дослідників Поділля (1993) підказав дати:

1871р. - у Парижі помер Фелікс Вротновський (Wrotnowski) - польськ. історик, публіцист, картограф, перекладач. У довіднику говориться "Доклав багато зусиль по збору док. і мат-в, свідчень і спогадів про польське повстання 1830-31. Серед інших публікацій має актуальне значення й досі його книга "Повстання на Волині, Поділлі і Україні в році 1831 (Т.1-2, 1837-38), написаної на основі док. і мемуарів колишніх повстанців".

1894р. - у с.Кукавка, тепер Могилів-Подільського р-ну Вінн.обл. народився Мефодій Васильович Рябий . Про нього я вже згадував у коментарі до календаря за 29 травня, у дату смерті історика

0
7 KamPod   (03.07.2015 18:21) [Материал]
У книзі "Кам'янець - остання столиця УНР" знайшов згадку про подію 19220року у цей день

0
8 KamPod   (05.07.2015 13:30) [Материал]
У довіднику дослідників Поділля (1993) до написаного у коментарі №6 знайшлась ще одна дата яка у мене була записана на червень:

1895р. - (за старим стилем 20.06) у м.Софія (Болгарія) помер Михайло Петрович Драгоманов -  український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.
За довідником "Досліджував історію рос.-польсько-укр. взаємин, культуру, побут, фольклор укр. населення Правобереж. і Зах. України, популяризував прогрес. рос. і укр. літ-ру, особливо творчість Т.Г.Шевченка, вніс вагомий вклад у вивчення історії та культури Польщі, Болгарії, Словаччини, Югославії. В працях "Народні школи в Півд.-Зах. краї", "Євреї і поляки в Пд.-Зх. краї" (1875), в збірках укр. нар. пісень належно представлено Поділля."

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz