2 квітня
Цього дня колись:
1938 рік. У Кам’янці-Подільському стала виходити обласна молодіжна газета «Сталінська молодь» — орган обласного та міського комітетів ЛКСМУ. У травні 1941 року її переведено до Проскурова. Згодом газета стала відома як «Корчагінець».
1944 рік. 211-а стрілецька дивізія оволоділа Зіньківцями, хутором Козак (нині — північно-західні околиці села Довжок); 70-а гвардійська стрілецька дивізія визволила Довжок, Суржу, а 224-а стрілецька дивізія зайняла Жабинці (нині — південна частина села Довжок).
1944 рік. Частини 101-го стрілецького корпусу завершили деблокування Кам’янця-Подільського. До міста прибув Микола Мамічев, призначений ЦК КП(б)У секретарем Кам’янець-Подільського міськкому Компартії.
1944 рік. Частини 67-го стрілецького корпусу оволоділи Янчинцями (нині Колибаївка), Острівчанами, Цвіклівцями та Рудою. Нацистські війська втекли із сіл Сокіл, Межигір, Каветчина, Малинівці, Слобідка-Малиновецька, Гринчук, Бабшин, Брага.
1944 рік. 129-а гвардійська стрілецька дивізія завершила визволення села Думанів, оволоділа селами Дубинка, Залісся, Жердя, Кочубіїв, Красноставці. 317-а стрілецька дивізія визволила Пудлівці та Голосків, зайняла Теклівку та Ріпинці.
1990 рік. На першій сесії Кам’янець-Подільської міської ради ХХІ скликання на альтернативній основі з трьох чоловік (перший секретар міськкому КПУ Іван Григорович Гермаківський, завідувач кафедри фізики педінституту Михайло Дмитрович Аносов, начальник молодіжного центру виробничого об’єднання «Електроприлад» Ігор Володимирович Земськов) головою ради обрано Михайла Аносова, його заступником — Ігоря Земськова.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури виступав хор імені Григорія Верьовки.
1997 рік. Президентові акціонерного товариства «Адамс» Адаму Михайловичу Яхієву надано звання «Заслужений працівник промисловості України».
Адам Яхієв
2005 рік. Кам’янець-Подільський відвідав голова Державної туристичної адміністрації України Валерій Цибух.
Цього дня відійшли у вічність:
1981 рік. У місті Ірпінь Київської області покінчив життя самогубством Віктор Семенович Близнець — письменник, член Спілки письменників України (1966), лауреат премії імені Лесі Українки (1988). Народився 10 квітня 1933 року в селі Володимирівка (нині Компаніївського району Кіровоградської області). Закінчив 1957 року факультет журналістики Київського університету. Працював у газеті «Комсомольское знамя» (Київ), завідувачем сектору преси ЦК ЛКСМУ, в редакціях журналів «Піонерія», «Малятко», заступником головного редактора видавництва «Молодь». Друкувати оповідання почав 1959 року. Перша збірка оповідань для дітей «Ойойкове гніздо» побачила світ 1963 року. Окремими виданнями вийшли повісті «Паруси над степом» (1965), «Землянка» (1966), «Древляни» (1968), «Звук павутинки» (1970), «Мовчун» (1972), «Женя і Синько» (1974), роман «Підземні барикади» (1977). Писав для дітей і дорослих. Виступав із нарисами, публіцистичними статтями та як перекладач із російської мови. Був членом КПРС з 1952 року. 1969 року відвідав Кам’янець-Подільський, у міській бібліотеці імені Затонського взяв участь у зустрічі творчої групи літераторів видавництва «Молодь» (Дмитро Онкович, Дмитро Чередниченко та інші) із молоддю міста, серед якої були й поети-початківці Надія Пакулько, Василь Цілий, Анатолій Ненцінський.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
