29 червня
Цього дня колись:
1919 рік. У Кам’янці-Подільському оприлюднено меморандум громадських діячів Поділля до Директорії Української Народної Республіки з вимогою негайно скликати Державну нараду та сформувати Кабінет міністрів не за партійним, а за професійним принципом.
1945 рік. За героїзм при форсуванні річки Одер Михайлові Івановичу Юрченку надано звання Героя Радянського Союзу. Після війни жив у Кам’янці-Подільському, де й помер 4 січня 2008 року.
1957 рік. Учні Жванецької середньої школи Кам’янець-Подільського району вирушили в тритижневий похід по Хмельницькій області.
1969 рік. На міському стадіоні в Кам’янці-Подільському відбулося велике свято мистецтв, присвячене Дню радянської молоді (о 12.00 розпочалися виступи для передовиків сільського господарства, о 18.00 — для трудівників Кам’янця-Подільського). Виступаючи на ньому, заслужена артистка РРФСР Ніна Алісова сказала: «Мені сьогодні особливо приємно бути серед вас, дорогі кам’янчани. Хоч і живу я в Москві, але моя батьківщина — Україна, тут моя рідна земля. З сімнадцяти років я прийшла в кіно й відтоді брала участь у багатьох фільмах». Потім Алісова виконала кілька популярних циганських романсів. Разом з Алісовою в святі, зокрема, взяли участь Микола Кондратюк, Лариса Руденко, Валентина Сєрова, Надія Чередниченко, Діана Петриненко, Михайло Водяной (він із Маргаритою Дьоміною виконав дует з оперети «Біла акація», розповів про химерні випадки, які сталися з ним під час зйомок у ролі Попандопула у фільмі «Весілля в Малинівці» — стрічка вийшла на екрани 1967 року), вокально-інструментальний ансамбль «Мрія», вокальний квартет «Явір».
1990 рік. У Кам’янці-Подільському Петропавлівський костел, перетворений комуністичною владою на музей атеїзму, урочисто заново відкрито для богослужіння.
1990 рік. У Кам’янці-Подільському пленум райкому комсомолу підтримав пропозицію першого секретаря райкому ЛКСМУ Сергія Віталійовича Бабія про заснування в районі молодіжної газети та створив комісію для підготовки нового видання.
1990 рік. У Кам’янці-Подільському на пленумі райкому комсомолу про роботу як делегатів XXVІ з’їзду комсомолу України прозвітували Олексій Рудман, Віталій Олуйко, Сергій Бабій.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському католики вперше провели урочистий хід від Петропавлівського костелу до Старої фортеці.
1994 рік. У Кам’янець-Подільському радгоспі-технікумі (нині коледж Подільського державного аграрно-технічного університету) вперше отримали дипломи 49 випускників відділення, яке готувало юристів для сільського господарства.
Цього дня народилися:
1891 рік. У селі Стрільчинці Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівського району Вінницької області) народився владика архієпископ Палладій (у миру — Петро Порфирович Відибіда-Руденко) — громадський і церковний діяч, митрополит Константинопольської православної церкви, депутат Української Центральної Ради від Поділля (обрано Всеукраїнським національним конгресом 8 квітня 1917 року; затверджено мандатною комісією шостих загальних зборів 8 серпня 1917 року). Закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському. Був архієпископом Української автокефальної православної церкви в США. Помер 1 вересня 1971 року в Нью-Йорку.
1945 рік. У Житомирі народився Семен Дмитрович Абрамович — доктор філологічних наук (1992), професор (1993). 1968 року закінчив Житомирський педагогічний інститут. Працював учителем у 1965—1974 роках, викладав у Коростишівському педагогічному училищі у 1968—1974 роках. Старший викладач, доцент Кам’янець-Подільського педагогічного інституту у 1974—1988 роках. Від 1988 року працює в Чернівецькому університеті: доцент, від 1993 року — професор, від 1996 року — завідувач кафедри російської філології. У 1995—1996 роках — завідувач кафедри українознавства та гуманітарних наук Чернівецького медичного інституту. Досліджує російську та зарубіжну філологію. Зокрема, творчості Антона Чехова присвячено праці: «Концепция личности у Чехова-повествователя в контексте идейно-эстетических исканий русского реализма» (1990). «”Живая” и “мёртвая” душа в художественном мире Чехова-повествователя» (1991), «Рецепция чеховского эстетического идеала в русской литературе ХХ века» (1999). Серед інших зацікавлень: теорія літератури, риторика, українознавство, культурологія, релігієзнавство.
Семен Дмитрович Абрамович
1955 рік. Народилася Тетяна Степанівна Берник. Працювала сільським головою Нігинської територіальної громади.
1989 рік. У селі Миньківці Дунаєвецького району народилася Лілія Олександрівна Петрук (дівоче прізвище — Мошкіна) — журналістка. 2011 року закінчила факультет української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Працювала в газеті «Фортеця», далі — в газеті «Кам’янець-Подільський вісник». 2015 року дебютувала як прозаїк: опублікувала невеличку повість «Утекти від себе» в третьому випуску літературно-мистецького збірника «White Phoenix».
Цього дня відійшли у вічність:
1958 рік. У Києві помер Захар Петрович Мороз — український драматург, літературознавець, кандидат філологічних наук (1946). Народився 30 жовтня (12 листопада) 1904 року в Немирові. 7 березня 1951 року з поетом Степаном Крижанівським перебував у Кам’янці-Подільському, виступав перед студентами педагогічного інституту, читав уривки з п’єси «Чудодійна сила» (окремим виданням вийшла 1949 року).
1993 рік. Помер Анатолій Васильович Міткевич — заслужений юрист Української РСР (1974). Народився 25 серпня 1920 року в селі Козари (нині Носівського району Чернігівської області). Після закінчення школи вступив до Ніжинського медичного училища (закінчив 1939 року). Працював завідувачем відділу охорони здоров’я міста Ніжин. У грудні 1939 року призвано в лави Червоної армії. Від початку війни з німцями до її закінчення перебував на фронті. 1946 року демобілізувався. У 1946—1948 роках — завідувач відділу охорони здоров’я Староушицького району. 1948 року закінчив Московський юридичний інститут. У 1948—1960 роках — суддя Староушицького району. Голова Кам’янець-Подільського районного суду у 1960—1987 роках. Неодноразово обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради. Серед нагород: ордени Вітчизняної війни (два), Червоної Зірки, медалі «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграда», «За взяття Берліна» та інші.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
