Ср, 21.11.2018, 13:52
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 27 жовтня
27 жовтня
 
Цього дня колись:
 
1799 рік. Єпархію Брацлавську та Подільську перейменовано (16 жовтня за старим стилем) на Подільську та Брацлавську.
 
1833 рік. Подільським губернатором уперше став (15 жовтня за старим стилем) дійсний статський радник Григорій Сергійович Лашкарьов. Він очолював губернію дев’ять місяців — до 6 серпня (25 липня за старим стилем) 1834 року. Після невеликої перерви, пов’язаної зі службою в армії генерал-інтендантом, Григорій Сергійович 29 жовтня (17 жовтня за старим стилем) 1835 року повернувся на посаду начальника Подільської губернії та очолював її тепер понад три роки — до 8 лютого (27 січня за старим стилем) 1839 року (до призначення, уже в званні генерал-майора, волинським губернатором).
 
1861 рік. На Польських фільварках освячено (15 жовтня за старим стилем) Георгіївську церкву. На честь цієї події в притворі храму було встановлено мідну таблицю з написом: «Создася и освятися храм сей во имя св. великомученика и победоносца Георгия, при державе благополучно царствующего Благочестивейшего Государя Императора Александра II, при Высокопреосвященнейшем Иринархе, Архиепископе Подольском и Брацлавском, приношениями местных и иногородних благотворителей, тщанием и трудами кафедрального собора ключаря, протоиерея, магистра Павла Троицкого, 1861 года октября 15 дня». До парафії Георгіївської церкви, крім Польських фільварків, належали передмістя Кам’янця-Подільського Біланівка, містечко Зіньківці, село Оленівка з присілком Слобідка-Оленівська (Флоріянівка), а також усі хутори на північ від Польських фільварків і Нового плану. Детальніше про церкву див. статтю «Храм, що був і планетарієм, і собором».

 

Георгіївська церква на ювілейній листівці 1911 року
 
1981 рік. Ухвалою Хмельницького обласного виконавчого комітету у зв’язку з будівництвом Дністровського гідровузла вилучено з облікових даних села Конилівка, Кривчани, Бакота, Студениця.
 
1985 рік. У Кам’янці-Подільському відбулося свято вулиці Котовського (нині вулиця Соборна).
 
1993 рік. У селі Грушка Кам’янець-Подільського району на позачерговій сесії сільської Ради головою сільради обрано вчителя місцевої середньої школи Василя Мельника. Він змінив на цій посаді Михайла Василенка, звільненого депутатами 22 жовтня. Нині сільський голова Грушківської територіальної громади — Наталія Олександрівна Чорненька.
 
1993 рік. У Кам’янці-Подільському перебував (26—27 жовтня) доктор отець Іван Дацько — канцлер Патріарха Української греко-католицької церкви Мирослава-Івана Любачівського.
 
1996 рік. В Івано-Франківську на Міжнародному пісенному конкурсі-фестивалі «Золоті трембіти» (21—27 жовтня) кам’янчанки Марина Одольська та Олена Петрова посіли відповідно перше та друге місця.
 
2004 рік. У Кам’янці-Подільському у виставковій залі на вулиці Соборній відкрилася виставка творів викладача Кам’янець-Подільської дитячої художньої школи Олександра Олександровича Брензея «Поезія душі».

 

2018 рік. У селі Пудлівці Кам’янець-Подільського району святкували храмове свято Параскеви Сербської, під час якого відбулася презентація книжки — краєзнавчого нарису Володимира Воронюка «Село Пудлівці на Поділлі: сторінки історії», виданого накладом сто примірників.

Яцимірська Наталія. 17 років до мрії // Кам’янецький часопис КлюЧ. — 2018. — № 44 (350). — 2 листопада. — С. 11.
 
 
Цього дня народилися:
 
1920 рік. У селі Ширяєве (нині місто Одеської області) народився Георгій Миколайович Вербицький — український живописець і графік, заслужений художник Української РСР (1989). Серед творів: акварелі «Кам’янець-Подільський» (1960), «Надвечір’я. Кармалюкова башта (фортеця XІV—XVІІІ століть)» (1963). Помер 2011 року.

 

Георгій Миколайович Вербицький
 
1925 рік. На хуторі Варуни (тепер Козельщинського району Полтавської області) народився Юрій Михайлович Кругляк — український поет. Закінчив 1951 року філологічний факультет Львівського університету. Працював у львівських обласних газетах «Ленінська молодь», «Вільна Україна» (у 1951—1953 роках), журналі «Перець» (у 1953—1973 роках), редактором видавництва «Радянський письменник». Автор топонімічного словника «Ім’я вашого міста» (1978). У вересні 1963 року був учасником урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя байкаря Микити Павловича Годованця. Помер 1998 року.
 
1928 рік. У селі Шелехове (нині Деражнянського району Хмельницької області) народився Олександр Степанович Ліпінський — економіст, педагог. Від 27 серпня 1970 року працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) на посадах асистента та старшого викладача. Викладав політичну економію, економічну теорію, історію економічних вчень. Написав кандидатську дисертацію «Економічна роль агропромислової інтеграції в умовах інтенсифікації суспільного виробництва», але внаслідок інфаркту міокарда відмовився, за наполяганням лікарів, від захисту виконаної роботи. У вересні 1997 року вийшов на пенсію. Був другим секретарем Кам’янець-Подільського міськкому відновленої Комуністичної партії України, кандидатом у депутати Хмельницької обласної ради (1998).
 
1958 рік. У селі Дубинка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Володимир Йосипович Антонюк — підприємець.
 
1960 рік. У селищі міського типу Гніздичів Жидачівського району Львівської області народилася Віра Семенівна Чеховська — заступник директора департаменту соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради, до того — перший заступник начальника міського управління праці та соціального захисту населення. Закінчила Львівський політехнічний інститут (1978—1983; хімік-технолог). У 1983—1984 роках — змінний майстер сировинного цеху Кам’янець-Подільського цементного заводу, у 1984—1989 роках — секретар комітету комсомолу цементного заводу, другий секретар міського комітету ЛКСМУ, у 1989—1997 роках — інженер лабораторії цементного заводу (акціонерного товариства «Подільський цемент»). Від 18 червня 1997 року — головний фахівець із питань засобів масової інформації та громадських організацій у Кам’янець-Подільському міськвиконкомі.
 
1971 рік. У селі Балки Барського району Вінницької області народився Ігор Юрійович Ковальський — засновник і співвласник групи компаній «Нова будова».
 
1972 рік. У селі Демшин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Юрій Васильович Безродний — сільський голова Калачковецької територіальної громади (до неї входить п’ять сіл — Калачківці, Демшин, Патринці, Рогізна, Субіч). Закінчив 1999 року Подільську державну аграрно-технічну академію (нині — університет), спеціальність за освітою — вчений агроном. 31 жовтня 2010 року вдруге обрано сільським головою.
 
1982 рік. Народилася Павлина Василівна Мочарна — головний спеціаліст департаменту соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1934 рік. Помер Борис Борисович Жерве — російський теоретик військово-морського мистецтва, військовий історик, професор (1927), капітан першого рангу (1917). Народився 13 серпня (1 серпня за старим стилем) 1878 року в Кам’янці-Подільському. 1895 року закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію, 1898 року — Морський корпус, 1901 року — мінні класи, 1913 року — Морську академію. Учасник російсько-японської війни та Першої світової війни. 1917 року був начальником берегової оборони Фінської затоки. Нагороджений орденами Святого Станіслава другого ступеня, Святої Анни другого ступеня та мечами до ордена Святої Анни другого ступеня. Під час Жовтневого перевороту 1917 року перейшов на бік радянської влади. По сфабрикованому звинуваченню арештований 1930 року, згодом звільнений. Від 1918 року викладач, начальник кафедри стратегії, а в 1928—1931 роках — начальник Військово-морської академії. У 1931—1934 роках — керівник кафедри у Військово-політичній академії, а далі у Військово-інженерній академії. Праці Жерве з теорії та історії військово-морського мистецтва мали значний вплив на розвиток радянської військово-теоретичної думки. Основні праці: «Німеччина та її морська сила» (Санкт-Петербург, 1914), «Значення морської сили для держави» (Петроград, 1921), «Морська стратегія Наполеона» (Петроград, 1922), «Десантна операція» (Ленінград, 1931), «Основи військово-морської стратегії» в книзі «Питання стратегії та оперативного мистецтва в радянських військових працях (1917–1940)» (Москва, 1965).
 
1979 рік. У Буенос-Айресі (Аргентина) помер Євген Дементійович Онацький — український громадський діяч, учений і філософ, автор востмитомної «Малої Української Енциклопедії» (Буенос-Айрес, 1957—1967). Народився 13 січня 1894 року в місті Глухів. Закінчив Кам’янець-Подільську гімназію.
 
1986 рік. Помер Іон Юхимович Яков’юк — партійний і господарський працівник.. Народився 5 жовтня 1914 року в селі Васьківчики (тепер Ізяславського району Хмельницької області). У 1932—1941 роках перебував на педагогічній роботі в селі Пузирки Антонінського району, у 1941—1944 роках — у Радянській армії, учасник війни з німцями (комісар батальйону). У 1944—1951 роках — інструктор, завідувач сектору відділу кадрів, інструктор відділу партійних, профспілкових, комсомольських органів Кам’янець-Подільського обкому Комуністичної партії (більшовиків) України. На заклик партії в числі тридцятитисячників очолив колгосп. У 1951—1955 роках — перший секретар Орининського райкому КПУ. У 1956—1975 роках працював у Кам’янці-Подільському: директор пивзаводу, міськпромкомбінату, металоштампувального заводу, від 1967 року — завідувач промислового відділу міськвиконкому.
 
1991 рік. В Івано-Франківську помер (за даними «Енциклопедії сучасної України», насправді — ще до 15 жовтня, коли з’явився некролог у газеті «Педагог Прикарпаття») Степан Дмитрович Бабишин — український педагог, історик, доктор педагогічних наук (1980), професор (1981). Народився 5 грудня 1918 року в селі Нове Поріччя Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Городоцького району Хмельницької області). Закінчив Тульчинський педагогічний технікум. 1940 року, закінчивши Київський учительський інститут, працював директором семирічної школи у Вінницькій області. Того ж 1940 року Бабишина призвали до лав Червоної армії. Був учасником війни фінами, а потім — із німцями, зазнав поранення. Після війни — перший секретар Кам’янець-Подільського міського комітету Ленінської комуністичної спілки молоді України (його наступником 21 жовтня 1946 року став Семен Дмитрович Дудочка). 1948 року закінчив Львівський педагогічний інститут. У 1951—1963 роках працював завідувачем Кам’янець-Подільського (від 1954 року — Хмельницького) обласного відділу народної освіти. Від 1963 року — викладач, доцент (від 1965 року), завідувач кафедри (у 1977—1988 роках), професор (від 1988 року) кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського державного педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Досліджував історію освіти в Україні, а також історію міст і сіл Поділля. Уклав хрестоматію «Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства XIV—XVII веков» (Москва, 1985). Серед інших праць: «Топоніміка в школі» (Київ, 1962), «Топоніміка в позакласній роботі з географії» (Київ, 1968), «Археологические источники о распространении грамотности в Древней Руси» (Москва, 1977). Нагороджено орденами Вітчизняної війни першого та другого ступеня, орденом «Знак Пошани». Син Леонід Степанович Бабишин (народився 20 березня 1947 року в Проскурові, нині Хмельницький) також став педагогом.

 

Степан Дмитрович Бабишин


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (26.10.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 328 | Теги: 27 жовтня, Георгіівська церква, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится

Доброго дня. Був би Вам дуже вдячний! Мо...

Доброго дня. Я в дружніх відносинах з йо...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2018Створити безкоштовний сайт на uCoz