Ср, 21.11.2018, 13:52
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 27 грудня
27 грудня
 
Цього дня колись:
 
1889 рік. Резолюцією Його Преосвященства затверджено (15 грудня за старим стилем) проект облаштування в Кам’янці-Подільському єпархіального церковного давньосховища. Його відкрили 11 лютого (30 січня за старим стилем) 1890 року. Нині це Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.

 

1897 рік. Призначено (15 грудня за старим стилем), згідно з проханням, на місце псаломщика в село Цибулівка Кам’янецького повіту (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) Петра Нестеровського, який закінчив курс семінарії.

Перемены по службе // Подольские епархиальные ведомости. — 1897. — № 51—52. — 27 декабря. — С. 742.
 
1938 рік. Президія Верховної Ради СРСР встановила звання Герой Соціалістичної Праці. Відкрив список Героїв 20 грудня 1939 року сам Йосип Віссаріонович Сталін. Другим це звання 2 січня 1940 року надали конструкторові зброї Василеві Олексійовичу Дегтярьову. Героями Соціалістичної Праці стали понад 20 тисяч радянських трудівників. Серед них уродженці Кам’янця-Подільського: письменник Микола Платонович Бажан, біохімік Борис Ілліч Збарський, геолог Василь Іванович Яворський, а також письменник Юрій Корнійович Смолич — уродженець Умані, який свого часу навчався в гімназії у місті над Смотричем. Уродженець Красилова Йосип Тимофійович Сівйолов досяг слави, працюючи на Кам’янець-Подільському цукровому заводі. Високого звання удостоєні п’ять уродженців Кам’янець-Подільського району: Володимир Васильович Козярський (Шутнівці), Марія Андріївна Латюк (Цвіклівці), Мусій Веремійович Підгородецький (Нігин), Леонід Юрійович Скринчук (Подоляни), Сергій Йосипович Яцимирський (Стара Ушиця). Ганна Прокопівна Прокопенко, відзначена за самовіддану працю на чайних плантаціях Грузії, від 1993 року мешкала в Ластівцях.
 
1961 рік. У Кам’янці-Подільському в колишньому кафедральному костелі відкрилася пересувна виставка творів радянських художників, зокрема — Петра Кончаловського, Бориса Пророкова, Ореста Верейського, Тетяни Яблонської, Миколи Ромадіна, братів Олексія та Сергія Ткачових, Володимира Стожарова.
 
1961 рік. У Кам’янці-Подільському на Польських фільварках перейменовано вулицю Ворошилова на вулицю Суворова, провулок Ракоші на провулок Спартака.
 
1986 рік. Партійно-господарський актив міста обговорив питання зміцнення дисципліни, забезпечення належних умов праці та техніки безпеки на виробництві.
 
1991 рік. Побачила світ перевидана історико-культорологічним Подільським братством із Кам’янця-Подільського 32-сторінкова книжечка Костянтина Віталійовича Широцького «Подільські колядки та щедрівки». Друк здійснено в Хотині.
 
1994 рік. У Кам’янці-Подільському в художньому салоні на Соборній відкрилася персональна виставка Асрора Мурадова.
 
1994 рік. Директором Кам’янець-Подільського міського Центру дитячої творчості став Олександр Володимирович Ткачук. До цього працював у Кам’янець-Подільському міськвиконкомі головою спортивного комітету, після реорганізації — головою комітету в справах молоді та спорту, після ще однієї реорганізації — заступником завідувача відділу культури, молоді та спорту.
 
1995 рік. Заступником голови Кам’янець-Подільської міської ради (на громадських засадах) і водночас членом міськвиконкому став Олександр Володимирович Мазурчак — майбутній міський голова.
 
1999 рік. Наказом по регіональному відділенню Фонду держмайна державне підприємство Кам’янець-Подільський завод «Електрон» перетворено на відкрите акціонерне товариство.
 
2001 рік. У Кам’янці-Подільському міський відділ освіти перейменовано на управління освіти та науки.
 
2002 рік. У Кам’янець-Подільському державному педагогічному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) створено факультет післядипломної освіти.
 
 
Цього дня народилися:
 
1886 рік. У місті Богодухів (нині Харківської області) народився (15 грудня за старим стилем) Микола Тимофійович Геращенко — український фізіолог, доктор медицини. Закінчив Харківський університет. У 1911—1918 роках працював прозектором медичного факультету Саратовського університету (нині у Російській Федерації) та лікарем у місцевих лікувальних закладах. Від 1919 року — професор, одночасно від 1920 року — декан сільськогосподарського факультету, від 1924 року — завідувач кафедри анатомії і фізіології Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (до 1921 року — сільськогосподарський факультет Кам’янець-Подільського державного українського університету). 1933 року заарештовано органами Державного політичного управління за сфабрикованим звинуваченням у приналежності до Української військової організації, покарання відбував разом із родиною в Сибіру (в 1934—1936 роках) і Середній Азії (в 1936—1946 роках). Реабілітовано 1958 року. Від 1946 року працював лікарем; від 1955 року — викладачем Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Був засновником і головним редактором «Записок Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту» (в 1924—1927 роках). Був членом Медичної секції Українського наукового товариства. Досліджував проблеми фізіології людини і тварин. Винайшов пологове ліжко. Розробляв способи консервування м’яса. Помер 15 травня 1963 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області.
 
1890 рік. У селі Жаборівці (тепер селище міського типу Шарівка Богодухівського району Харківської області) народився (15 грудня за старим стилем) Василь Костянтинович Ємець — український бандурист, письменник і педагог. Навчався у Харківському, від 1914 року — в Московському університетах. Перший виступ як кобзаря відбувся 1911 року. 1913 року заснував у Катеринодарі (тепер Краснодар) школу гри на бандурі для нащадків запорізьких козаків. У 1917—1918 роках учителював у місті Сосниця (тепер Чернігівської області). 1918 року став організатором Першої київської капели кобзарів, був її диригентом. 24 серпня 1919 року в Літньому театрі Кам’янця-Подільського відбувся другий концерт Ємця. Він виконав на бандурі кілька народних дум, пісню гайдамаків «Тарасова ніч», народну пісню про отамана Петлюру, кілька народних і запорізьких танців. У листопаді 1919 року міністр освіти Української Народної Республіки Іван Іванович Огієнко направив Ємця в закордонне концертне турне. 1924 року отримав запрошення повернутися в Україну, від якого відмовився. Гастролював як бандурист-соліст у Європі, Північній Америці. Став першим українським бандуристом, який виступав у Голлівуді (місто Лос-Анджелес). Помер 6 січня 1982 року в Лос-Анджелесі (штат Каліфорнія, США).

 

Василь Костянтинович Ємець
 
1934 рік. У селі Турчинці (нині Городоцького району Хмельницької області) народився Дмитро Юліанович Онкович — український поет, перекладач. Закінчив 1964 року факультет журналістики Київського університету. Працював кореспондентом РАТАУ, редактором видавництва «Молодь», завідувачем відділу преси Українського товариства дружби і культурного зв’язку із зарубіжними країнами, редактором поезії журналу «Всесвіт». Член Спілки письменників з 1977 року. Видав збірки «Голуби» (1966), «Зимові яблука» (1969), «Межа» (1971), «Толока» (1975), «Біла конюшина» (1981), «Пам’ять» (поема, 1983), «Поезії» (1984), «Леміш до сонця» (1991), «Зелені гуси» (для дітей, 1991). 1986 року був учасником зустрічі у міському Будинку культури письменників і майстрів мистецтв України з трудівниками міста Кам’янця-Подільського та Кам’янець-Подільського району, організованої Українським телебаченням. 27—28 вересня 1997 року був учасником свята «Подільські вечорниці» в Кам’янці-Подільському: він, а також журналісти Василь Плющ, Валентин Чемерис, Вітольд Кирилюк, письменники Ганна Чубач, Євген Дудар, Микола Сом, Анатолій Мойсієнко, письменники-подоляни Микола Федунець, Віталій Нечитайло, Василь Кравчук, Роман Болюх, Олександра Ванжула 27 вересня провели зустріч зі студентською та учнівською молоддю в школі-гімназії № 14 (в рамках днів газети «Літературна Україна» на Поділлі); увечері письменники в сквері «Гунські криниці» узяли участь у літературно-мистецькому вечорі пам’яті Микити Годованця, 28 вересня гостювали в Старій Ушиці. Помер 20 вересня 2011 року.
 
1943 рік. У станиці Солдато-Александровськ Ставропольського краю Росії народилася Георгіна (Євгенія) Антонівна Кремінська (дівоче прізвище — Малій) — фінансист. 1948 року переїхала з батьками в Сторожинець. 1950 року вступила в перший клас Сторожинецької середньої школи. Закінчила 1960 року середню школу в Кельменцях, 1962 року — Чернівецький фінансовий технікум (політекономію викладав Леонід Макарович Кравчук — майбутній Президент України), згодом економічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Працювала в Кам’янець-Подільському фінансовому відділі: інспектор бюджету (11 квітня 1962 — 23 вересня 1965 року), старший інспектор бюджету (24 листопада 1965 — 1 грудня 1970 року), начальник бюджетного відділу (від 1 грудня 1970 року), заступник завідувача фінансового відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому.
 
1963 рік. У селі Цвіклівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Олександр Олександрович Киценький — молодший сержант. Закінчив восьмирічну школу в рідному селі, Кам’янець-Подільське медичне училище. У Збройних Силах СРСР перебував від 23 березня 1983 року. У жовтні 1983 року Киценького направили в Афганістан. Проходив службу санітарним інструктором у мотострілецькій роті. Ця рота 14 листопада 1984 року супроводжувала автомобільну колону на маршруті Кабул — Гардез. На одній із ділянок маршруту противник із засідки здійснив напад на колону. Під безперервним вогнем Киценький надавав допомогу пораненим. Евакуював у безпечне місце чотирьох поранених, повернувся до місця бою і відкрив вогонь з особистої зброї. У цьому бою він зазнав поранення та помер на полі бою 14 листопада 1984 року. За мужність та героїзм Киценького нагороджено орденом Леніна (посмертно). Поховано в рідному селі.

1966 рік. У Кам’янці-Подільському народився Василь Миколайович Яблонський — кандидат історичних наук (1998), доцент (2000). У 1973—1983 роках навчався в рідному місті в середній школі № 10. Закінчив історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка (навчався в 1983—1990 роках), аспірантуру там же (навчався в 1993—1996 роках), докторантуру Національного університету «Києво-Могилянська академія» (навчався в 2001—2005 роках). Захистив кандидатську дисертацію «Директорія Української Народної Республіки: формування засад української державності (1918—1920)». Працював у 1990—1993 роках викладачем Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, в 1993—1994 роках — головним спеціалістом у Міністерстві України у справах національностей та міграції, в 1994—1995 року — керівником аналітичного відділу Фонду «Українська перспектива», в 1996—1997 роках — заступником генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «РІА-Світ», у 1997—1998 роках — помічником голови правління закритого акціонерного товариства «Інформаційні технології XXI», у 1999—2001 роках — доцентом Київського національного лінгвістичного університету. Від 2000 року — доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2002—2003 роках — заступник директора Української аграрної конфедерації. У 2005—2006 роках — заступник керівника Головної аналітичної служби — керівник департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Президента України в Секретаріаті Президента України. Від лютого 2006 року — заступник директора, керівник оперативно-аналітичного відділу в Національному інституті стратегічних досліджень.

 

Василь Миколайович Яблонський
 
1966 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Вікторович Борейко — підприємець, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь». Навчався в Кам’янець-Подільській середній школі № 5, у Кам’янець-Подільському будівельному технікумі. У 1986—1988 роках служив у військах протиповітряної оборони у Львові. Потім три роки навчався в Київському інженерно-будівельному інституті. Був членом виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради.
 
1966 рік. У місті Коростень Житомирської області народилася Інна Володимирівна Салій. У 1987—1992 роках навчалася на історичному факультеті Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), за фахом — учитель історії та суспільствознавства. У 1986—1992 роках працювала в неповній середній школі № 11 піонерською вожатою та вчителем, у 1993—1996 роках — у школі-гімназії № 14, у 1996—1999 роках — в індустріальному технікумі базовим методистом та викладачем, у 1999—2001 роках — директором центру соціальних служб для молоді, в 2001—2002 роках — начальником управління у справах сім’ї та молоді, 2005 року — головним спеціалістом з організаційних питань організаційно-контрольного відділу, у 2005—2006 роках — керівником виконавчого комітету Кам’янець-Подільської районної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна» Працювала також (від 2011 року) начальником управління праці та соціального захисту населення. Була депутатом Кам’янець-Подільської міської ради шостого скликання (в 2010—2015 роках).

 

Інна Володимирівна Салій
 
1966 рік. Народився Олег Михайлович Вощинський — приватний підприємець, голова товариства зі збереження культурної спадщини Кам’янця-Подільського.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1937 рік. Загинув, незаконно репресований, Пантелеймон Михайлович Педа (в літературу увійшов як Панько Педа) — український поет, перекладач. Народився 23 грудня 1907 року в містечку Жванець Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 1932 року закінчив Одеський інститут народної освіти. Деякий час учителював, потім перейшов на викладацьку роботу в педагогічний інститут, далі — до театру, де завідував літературною частиною. Педу заарештували 17 грудня 1937 року в Одесі. 23 грудня 1937 року «трійкою» при УНКВС УРСР по Одеській області Педу засуджено до розстрілу (цього дня поетові виповнилося 30 років). Вирок виконано 27 грудня 1937 року. Військовим трибуналом Одеського військового округу 1 березня 1957 року цей вирок скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину. Панька Педу реабілітовано посмертно. Сприяла реабілітації поета рідна сестра Інна Педа-Кравченко. 1961 року завдяки їй у видавництві «Радянський письменник» вийшла збірка віршів «Горять вогні» з передмовою Степана Олійника. 1992 року в Одесі професор Іван Дузь перевидав твори Панька Педи, назвавши збірку «Бринить весна».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (23.12.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 400 | Коментарі: 8 | Теги: Панько Педа, Василь Ємець, 27 грудня, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
0
1 OlegB   (23.12.2015 15:29)
Є всі 366 днів року!

0
2 KamPod   (23.12.2015 17:39)
Класно. Велика справа доведена від початку і до кінця і хочу відмітити, що на найвищому рівні, завжди вчасно, завжди змістовно, завжди цікаво. Щиро дякую Олегу Васильовичу за такий чудовий подарунок для сайту і сподіваюсь це буде не останній наш проект, хоча гадаю і цей ще буде довго жити, адже матеріал календаря залишиться актуальним завжди і може лише доповнюватись новими даними

0
3 OlegB   (23.12.2015 18:10)
Залишилося тільки підключити грудень для прямого виходу на його дні

0
4 KamPod   (23.12.2015 23:08)
Так звісно. Уже зроблено - ГРУДЕНЬ

0
5 RD   (27.12.2015 19:04)
Виходить що історичному музею-заповіднику уже 125 років :)

0
6 KamPod   (28.12.2015 14:42)
Ну да. До цієї дати видали книжечку і деяку загальноужиткову продукцію з атрибутикою ювілею. А також 15 травня було проведено конференцію. До речі я на ній був присутній і навіть публікацію написав по одному з того, що почув. От: "Чому всі українські Президенти народжуються на Поділлі?"

0
7 KamPod   (27.12.2016 03:27)
Два роки календарю на "Вічному"  bear

0
8 RD   (27.12.2016 21:41)
Два роки календарю, трохи звучить дивно, але в нашому випадку це лише плюс, надіюсь що календар з року в рік буде доповнюватись і ставати цікавішим .

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится

Доброго дня. Був би Вам дуже вдячний! Мо...

Доброго дня. Я в дружніх відносинах з йо...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2018Створити безкоштовний сайт на uCoz