27 червня
Цього дня колись:
1936 рік. У Радянському Союзі постановою Центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів заборонено аборти. 28 червня 1939 року обласна газета «Червоний кордон», що видавалася в Кам’янці-Подільському, опублікувала з нагоди триріччя цієї постанови статтю «Радість материнства і радість праці».
1945 рік. Героєм Радянського Союзу став стрілець-радист бомбардувальників Микола Романович Жмаєв. 1944 року в боях за Кам’янець-Подільський 9 разів у складі екіпажу літака вилітав бомбардувати ворожі війська. Після війни повернувся в рідне місто Міас Челябінської області. До виходу на пенсію працював директором заводу «Уралгума».
1956 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив порушити клопотання перед облвиконкомом про надання лікареві-інфекціоністу Борису Іллічу Баракеру звання «Заслужений лікар Української РСР». Звання надано не було.
1978 рік. Указом Президії Верховної Ради СРСР учительку російської мови та літератури Кам’янець-Подільської середньої школи № 8 Іскру Сергіївну Брик відзначено орденом Жовтневої революції, директора Кам’янець-Подільської станції юних техніків Степана Васильовича Євчука — орденом «Знак Пошани».
1987 рік. У Кам’янці-Подільському в середній школі № 2 відкрито музей комсомолу міста.
1995 рік. В Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України докторську дисертацію «Словотвірна парадигматика російського діалектного дієслова» захистила Ольга Іванівна Литвинникова. Працювала в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті: у 1979—1983 роках — завідувач кафедри російської мови, у 1983—1988 роках — декан філологічного факультету.
1996 рік. Указом Президента України (№ 474/96) для захисту, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля, що містять унікальні історичні та культурні комплекси дуже важливої екологічної, естетичної, наукової, освітньої, рекреаційної та оздоровчої цінності на території Кам’янець-Подільського, Чемеровецького та Городоцького районів створено Національний природний парк (НПП) «Подільські Товтри» площею 261 тисяча гектарів із центром у Кам’янці-Подільському.
2001 рік. Кам’янець-Подільська міська рада ухвалила нагородити відзнакою «Честь і шана» Тамару Сис, Михайла Аносова, Раїсу Павлюкович, Євгенію Сохацьку, Клавдію Грубляк, Богдана Мазура, Миколу Мельника, Петра Ситника, Тамару Плющ, Бориса Зайчука, Анатолія Овчарука.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському створено координаційну раду партій для координації дій на користь міста.
2001 рік. У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича докторську дисертацію, присвячену історії Веймарської республіки, захистив Володимир Прокопович Газін із Кам’янця-Подільського.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському на території міського медичного центру охорони материнства та дитинства урочисто відкрито дружню клініку для молоді.
2004 рік. У Жванці відбулася зустріч колишніх учнів — учасників багатоденних походів по рідному краю у 1956—1962 роках під керівництвом учителя історії Бориса Михайловича Кушніра.
2004 рік. У Старій Ушиці відзначено 860-річчя селища.
Цього дня народилися:
1833 рік. У містечку Дунаївці Ушицького повіту Подільської губернії (нині місто, один із районних центрів Хмельницької області) народився (15 червня за старим стилем) Владислав Іванович Заремба — український композитор, піаніст і педагог. 1846 року Заремби переїхали до Кам’янця-Подільського. Тут Владислав навчався музики в братів Йосипа та Антона Коципінських. Від 1862 року викладав гру на фортепіано і хоровий спів у жіночих пансіонатах Києва. Помер 24 жовтня (11 жовтня за старим стилем) 1902 року в Києві.
1936 рік. Народився Володимир Федорович Лобашов — полковник у відставці. Закінчив Кам’янець-Подільську середню школу № 2. Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (у 1990—1992 роках), заступником голови міськвиконкому (у 1992—1994 року).
1977 рік. У селі Гуків Чемеровецького району Хмельницької області народився Сергій Орестович Сокальський — журналіст. Працював у газетах «Край Кам’янецький», «Сім днів», «Подолянин», був одним із засновників і головним редактором газети «Кам’янецький часопис КлюЧ».
1988 рік. У Цілинограді (нині Астана, Казахстан) народився Артем Чорний — художник. 1995 року почав навчатися в школі в Старій Ушиці, продовжив навчання в Орининській школі-інтернаті, яку закінчив 2004 року. Тоді ж вступив до Кам’янець-Подільського училища культури. 2004 року з Іллею Лашком і Артуром Киселюком утворив мистецьке тріо.
Цього дня відійшли у вічність:
1993 рік. В Анн Арбор (штат Мічіган, США) померла Тетяна Михайлівна Кардиналовська — педагог, перекладач, мемуарист. Народилася 1899 року в Києві. Закінчила у Києві гімназію, навчалася на інженерному факультеті Київського політехнічного інституту (не закінчила). Була дружина українського політичного діяча Всеволода Голубовича, потім письменника Сергія Пилипенка. 1919 року декілька місяців жила в Кам’янці-Подільському, працювала в редакції газети «Червоний шлях», яку редагував Голубович. 1943 року Кардиналовську вивезено на примусові роботи до Австрії. Після втечі жила в Італії, Англії, США. Викладала російську, а потім українську мову в Гарвардському університеті. Автор спогадів «Невідступне минуле». Один з авторів двотомного підручника російської мови «Модерн Рашен» (1964—1965).
Тетяна Кардиналовська та Сергій Пилипенко
2010 рік. Помер Адам Михайлович Щепановський — Герой Соціалістичної Праці (1991). Народився 1 січня 1938 року в селі Підпилип’я (нині Борщівського району Тернопільської області). 1965 року закінчив зоотехнічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працював у Борщівському районному управлінні сільського господарства. Від 1971 року — голова колгоспу «Прапор Леніна» в селі Вовківці Борщівського району. Тут організував будівництво заводу з розливу мінеральної води, склозаводу, тваринницьких комплексів, маслозаводу та консервного заводу, медичного профілакторію, чотирьох нових шкіл, Будинку культури. 12 серпня 1991 року Указом Президента СРСР Михайла Горбачова Щепановському надано звання Героя Соціалістичної Праці «за великий особистий внесок у забезпечення стабільних темпів зростання виробництва продукції рослинництва та тваринництва на основі застосування прогресивних технологій, впровадження передових методів організації праці та успішне розв’язання соціальних питань». Згодом колгосп перетворено на агрофірму «Вікторія», до якої належали декілька сіл. Тут діяли деревообробний комбінат, ковбасний, олійний цехи, млин, цегельний, вапняний, комбікормовий, дріжджовий і спиртовий заводи, сталеплавильний і металоштампувальний цехи, звіроферма, готель, крамниця, фірмовий ресторан. Щепановський фінансово допомагав навчальним і медичним закладам, хворим і літнім людям.
Адам Михайлович Щепановський
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
. Екватор це зважди класно, бо якщо до нього йшли під горку, то зараз пішло на зменшення і з кожним днем все ближче до повного комплекту. 
