25 січня
Цього дня колись:
1935 рік. Заарештовано викладача Кам’янець-Подільського силікатного інституту Жана Яковича Страутмана (народився 1897 року в латвійському міста Єлгава, за національністю — латиш, до 1935 року був членом ВКП(б), мав незакінчену вищу освіту). Жана Яковича звинуватили в контрреволюційній діяльності. Газета «Червоний кордон» у № 14 за 1935 рік гнівно писала: «Троцькістський послідовник Страутман (викладач діамату в силікатному інституті), викладаючи філософію, використовував цитати Зінов’єва, Троцького та інших опозиціонерів». 22 жовтня 1935 року особлива трійка НКВС СРСР ухвалила вислати Страутмана на три роки в Казахстан. Пізніше його ув’язнили у виправно-трудових таборах на п’ять років. Реабілітовано прокуратурою Хмельницької області 24 жовтня 1989 року.
1958 рік. Міністерство освіти Української РСР видало наказ «Про роботу Кам’янець-Подільського педагогічного інституту». Звернено особливу увагу на недотримання у стінах вишу єдиного мовного режиму при викладанні.
1993 рік. У Кам’янці-Подільському при міському Центрі соціальної служби для молоді запрацював телефон довіри.
1997 рік. Кам’янчанка Віта Рудик стала бронзовим призером на чемпіонаті Хмельницької області з шахів.
1999 рік. Сільським головою Завальської територіальної громади, до якої входять чотири села — Завалля, Вітківці, Кудринці та Червона Діброва, обрано Івана Васильовича Вергуна. Вибори були призначені у зв’язку з тим, що попередній сільський голова Михайло Сливчук подав заяву до територіальної виборчої комісії про увільнення його із займаної посади у зв’язку з виходом на пенсію та за станом здоров’я. Серед трьох претендентів виборці надали перевагу Івану Вергуну. Він народився 27 серпня 1965 року на Тернопільщині, закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), де здобув фах інженера-механіка. До обрання на нову посаду працював механіком психоневрологічного диспансеру в Мілівцях. Тепер сільським головою в Заваллі працює Ірина Миколаївна Павлюк.
2000 рік. У Кам’янці-Подільському побачила світ перша збірка віршів Олега Будзея «З архіву душі» (передмова Віталія Нечитайла, художнє оформлення Дмитра Ярового, видав Мирослав Мошак).
2013 рік. У готелі «Клеопатра» вручено міські «Відзнаки року». Найкращим виданням 2012 року визнано книгу Ольги Пламеницької «Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець».
Під час урочистостей виступає Ярослав Сисин — видавець книги Ольги Пламеницької
Цього дня народилися:
1879 рік. У селі Крукеничі (нині Мостиського району Львівської області) народився Степан Іванович Баран — український правознавець, громадський і політичний діяч, доктор права з 1909 року, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Закінчив 1906 року юридичний факультет Львівського університету. Продовжував навчання у Берлінському та Віденському університетах. Працював адвокатом, у березні 1916 року склав останній заповіт Івана Яковича Франка. У 1918—1919 роках був членом Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), державним секретарем (міністром) земельних справ у першому уряді ЗУНР. Подав проект першого українського земельного закону, що мав розв’язати земельну проблему в західноукраїнському краї. Від жовтня 1919 року до середини липня 1920 року був заступником голови Всеукраїнської Національної Ради в Кам’янці-Подільському. В цей період підготував проект Конституції Української Народної Республіки, який був ухвалений Всеукраїнською Національною Радою. Помер 4 червня 1953 року в Мюнхені (Федеративна Республіка Німеччини).
1932 рік. Народився Станіслав Антонович Токар — директор ЗАТ «Кам’янець-Подільська реставрація» (у 1969—1997 роках), заслужений будівельник України (1996), член-кореспондент Академії будівництва України (1996). 1997 року вийшов на пенсію.
1938 рік. У Москві народився Володимир Семенович Висоцький — російський поет, актор, автор-виконавець пісень. Помер 25 липня 1980 року в Москві. Батько поета — Семен Володимирович Висоцький (1915—1997) — під час Великої Вітчизняної війни був начальником зв’язку при штабі 4-ї гвардійської танкової армії, яка визволяла Кам’янець-Подільський, тож брав активну участь у визволенні міста над Смотричем. Уперше про це повідала землякам кам’янчанка Олена Ковнер, яка листувалася з ветеранами 4-ї танкової армії. 5 березня 1988 року вона опублікувала в «Прапорі Жовтня» в рубриці «Про що розповів лист» статтю «Воїн-уралець про Висоцьких».
1949 рік. У Кам’янці-Подільському народився Василь Тимофійович Мак — доктор фізико-математичних наук (1997), професор. 1966 року закінчив із золотою медаллю середню школу № 1 в Кам’янці-Подільському. Працює в Одеському національному університеті. Завідувач кафедри менеджменту та математичного моделювання ринкових процесів. 1997 року захистив докторську дисертацію «Роль радіаційно-стимульованих процесів у модифікації властивостей напівпровідників і напівпровідникових приладів із дефектами структури».
1956 рік. У селі Гуменці Кам’янець-Подільського району в родині Антона Афіцького й Тамари Смоляренко народився (згідно з метричним записом — 29 січня) Віктор Антонович Смоляренко (отець Віктор) — митрофорний протоієрей, настоятель храму святих апостолів Петра та Павла в Старому місті (Українська православна церква Київського патріархату), лицар Подільського пріорства Лицарського Ордену Архистратига Михаїла, лицар-командор. З 1974 до 1977 року перебував на дійсній військовій службі у Військово-морському флоті Збройних сил СРСР. Вищу освіту здобув, закінчивши історичний факультет Кам’янець-Подільського державного університету. Був головою Кам’янець-Подільської міськрайронної організації Народного Руху України, у 1994—1998 роках — депутатом Кам’янець-Подільської міської Ради 2-го (22-го) скликання. Працював журналістом у редакціях газет «Кам’янець-Подільський вісник» і «Фортеця». Помер 24 вересня 2009 року. Поховано на подвір’ї храму, де служив. 2012 року в тридцятому томі «Православної енциклопедії», що видається в Москві під редакцією патріарха Московського та всієї Русі Кирила, в статті «Кам’янець-Подільська та Городоцька єпархія» згадано й Смоляренка: «В 1993 году Петропавловский приход УАПЦ перешел в УПЦ КП. Его настоятель Виктор Смоляренко стал одним из основателей местного отделения ордена тамплиеров, а также учрежденного по согласованию с М. А. Денисенко «православного духовно-рыцарского ордена св. Михаила». После смерти Смоляренко в 2010 году община храма разделилась, половина прихода выступила за возвращение в УАПЦ» (геть незрозуміло про тамплієрів).
Віктор Смоляренко. Малюнок Валерія Петренка, 2016 рік
1961 рік. Народився Іван Борисович Павлевич — учасник війни в Афганістані, народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум. Працював майстром буро-вибухових робіт тресту «Чорноморвибухпром» (Миколаївська область), після армії — на Кам’янець-Подільському електромеханічному заводі. Після трьох курсів історичного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту перевівся на заочне навчання і працював секретарем комітету комсомолу індустріального технікуму, одночасно два роки викладав там історію та суспільствознавство. Після закінчення інституту працював педагогом військово-спортивного клубу для підлітків. 17 жовтня 2003 року Павлевича обрали головою Кам’янець-Подільської міськрайонної спілки афганців.
1964 рік. У селі Вербка-Мурована Ярмолинецького району Хмельницької області народився Василь Степанович Ядуха — голова Хмельницької обласної державної адміністрації від 18 березня 2010 року до 7 березня 2014, заслужений працівник сільського господарства України (2001). У 1981—1986 роках навчався у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), здобув фах агронома.
1983 рік. Народилася Оксана Іванівна Почапська-Красуцька — українська поетеса, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Член Національної спілки письменників України (від 29 травня 2006 року). Автор збірок віршів «За тридев’ять земель, за тридесять дзеркал» (2006), «КлЕнопис осені» (2007). 15 червня 2011 року Оксані Почапській-Красуцькій присуджено Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України за 2010 рік у номінації «За наукові досягнення».
Цього дня відійшли у вічність:
1983 рік. У місті Штарнберг (Федеративна Республіка Німеччини) помер Афанасій Іванович Шелоумов — російський живописець. Народився 29 серпня (17 серпня за старим стилем) 1892 року в Кам’янці-Подільському. 1900 року разом із сім’єю переїхав у Балту — одне з повітових міст Подільської губернії. У 1904—1908 роках брав приватні уроки малювання. Від 1908 року навчався в Одеському художньому училищі. Закінчивши його, продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв у відомого баталіста Миколи Семеновича Самокиша. Перша світова війна перервала навчання. 1920 року з частинами Білої армії евакуювався в Туреччину. Далі жив в Югославії. 1941 року вступив до Російського корпусу (у складі Вермахту), воював на Балканах. З частинами корпусу потрапив до Німеччини. Від 1945 року мешкав у Штарнбергу, недалеко від Мюнхена. 1982 року у свій 90-річний ювілей отримав звання почесного громадянина Штарнберга та подарував міській управі картину «Російська трійка».
Картина Афанасія Шелоумова «Російська трійка»
1988 рік. У Москві помер Михайло Давидович Львов — російський поет. Народився 4 січня 1917 року (22 грудня 1916 року за старим стилем) у селі Насібаш (тепер Салаватського району Башкиртостану). В роки війни працював на військових будовах Уралу, пішов на фронт у складі Уральського добровольчого танкового корпусу. Брав участь у визволенні Кам’янеччини і Кам’янця-Подільського, відобразив події тих днів у віршах «Я жив», «Каменец-Подольский» (обидва — 1944), маленькій поемі «Дорога» (1944). Також занотував у записнику: «В Каменец-Подольском после большого перерыва впервые мылся в ванне! Пальцем скатывал грязь с шеи… Уральским ножом скоблил свое черное белье».
Поет Михайло Львов читає вірші розвідникам
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
