25 лютого
Цього дня колись:
1894 рік. До Кам’янця-Подільського, закінчивши медичний факультет Київського університету, як лікар-епідеміолог прибув (13 лютого за старим стилем) Данило Заболотний.
1926 рік. У селі Крушанівка (нині Кам’янець-Подільського району) організовано сільськогосподарську артіль (колгосп) «Червоний орач». Пізніші назви: з 1929 року — «Радянська думка», з 1935 року — імені Калініна, з 1952 року — «Шлях до комунізму», з 1992 року — спілка селян «Вікторія».
1986 рік. Розподілювач робіт з кабельного заводу Галина Сколота, бригадир із заводу «Електроприлад» Марія Тюхтій, перший секретар райкому КПУ Володимир Смирнов взяли участь у роботі XXVІІ з’їзд КПРС, що відкрився у Москві (завершив роботу 6 березня). А в Кам’янці-Подільському в дні роботи з’їзду перших поселенців прийняв готель «Смотрич» на розі нинішніх вулиць Соборної та Огієнка (нині готель «Сім днів»).
1988 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті розпочала роботу дводенна Всеукраїнська міжвузівська науково-практична конференція «Екологічна освіта та виховання учнівської молоді».
1999 рік. У посольстві Польщі в Києві на званому обіді з нагоди візиту Прем’єр-міністра Польщі Єже Бузека в Україну побував міський голова Кам’янця-Подільського Олександр Мазурчак.
1999 рік. Степан Павловський здобув перемогу в конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача міського відділу фізичної культури та спорту.
1999 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» відбувся перший регіональний фестиваль танцювальної аеробіки та фітнесу «Едельвейс».
Цього дня народилися:
1871 рік. У місті Новоград-Волинський (нині Житомирської області) народилася (13 лютого за старим стилем) Леся Українка (справжні ім’я, по батькові та прізвище — Лариса Петрівна Косач-Квітка) — українська поетеса та громадська діячка. Померла 1 серпня (19 липня за старим стилем) у місті Сурамі (Грузія). Поховано поетесу в Києві. У Кам’янці-Подільському 19 серпня 1977 року Малу Біланівську вулицю (на Біланівці) перейменовано на вулицю Лесі Українки, а 1 червня 1992 року вулицю Ленінградську (на Новому плані) теж перейменовано на вулицю Лесі Українки. Понад вісім місяців у місті було дві вулиці Лесі Українки — аж доки 18 березня 1993 року меншу з них (на Біланівці) не перейменували на вулицю Івана Сірка. Про Лесю Українку див. статтю «Їхала дівчина до моря…».
1918 рік. У місті Богородськ (нині Ногінськ Московської області) народився Михайло Артемович Кузнецов — російський актор, заслужений артист УРСР (1955), народний артист РРФСР (1965). Закінчив 1941 року Оперно-драматичну студію імені Станіславського. В кіно від 1940 року. Серед ролей: солдат Скобєлєв («Тарас Шевченко», 1951; Сталінська премія, 1952), матрос Чижик («Матрос Чижик», 1956), воєвода Прозоровський (телефільм «Росія молода», 1982). У березні 1979 року був учасником Тижня кіно РРФСР на Хмельниччині, присвяченого «325-річчю возз’єднання України з Росією». У складі делегації (актори Жанна Прохоренко, Людмила Шагалова, Раїса Куркіна, Ніна Маслова) побував у Кам’янці-Подільському, зустрівся зі старшокласниками в міському Будинку культури, із глядачами в кінотеатрі «Юність». Помер 23 серпня 1986 року в Москві.
1936 рік. Народився Володимир Миколайович Слабінський — педагог. Від серпня 1978 року працював директором Кам’янець-Подільського професійно-технічного училища № 15 (нині професійний художній ліцей). Помер 1992 року.
1942 рік. У селі Тарасівка (нині Ярмолинецького району Хмельницької області) в сім’ї колгоспників народився Анатолій Дмитрович Ониськов — педагог, поет, відмінник освіти України, кавалер відзнаки Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана». Після закінчення середньої школи навчався у 8-му військово-авіаційному училищі льотчиків у Павлограді Дніпропетровської області. У 1961—1967 роках працював у тресті «Челябметалургбуд» на посадах електромонтера, майстра, виконавця робіт. Без відриву від виробництва здобув вищу освіту, навчаючись у Челябінському політехнічному інституті, за фахом — інженер-будівельник. Від 1967 року мешкав у Кам’янці-Подільському. Працював незначний час у будівельному управлінні «Промжитлобуд», а з вересня 1967 року — в будівельному технікумі на посадах викладача, завідувача відділення, заступника директора з навчальної роботи. Від 1980 року — директор Кам’янець-Подільського будівельного технікуму (нині коледж будівництва, архітектури та дизайну). 9 жовтня 2003 року його наступницею стала Надія Антонівна Сільченко. Чотири рази обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради. Автор поетичних збірок «Дивосвіт», «Миттєвості», «Театр життя», «Зорепад». Помер 2007 року.
1949 рік. Народився Микола Михайлович Дуцик. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (навчався у 1968—1972 роках). Працював завідувачем Кам’янець-Подільського районного відділу субсидій.
1965 рік. Народилася Лілія Станіславівна Казачук — власниця корчми «Три ставки» при виїзді з Кам’янця-Подільського в бік Хмельницького.
1972 рік. Народилася Світлана Миколаївна Багінська — економіст. Працювала головним спеціалістом управління економіки Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації.
1986 рік. Народилася Ірина Валентинівна Ладоренко — молодший науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (від 5 січня 2015 року). 2002 року закінчила гімназію в Кам’янці-Подільському, 2008 року — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Упорядник (разом із Русланом Нагнибідою) книги «Літопис Свято-Троїцької церкви містечка Жванця (1869—1898)», що побачила світ у грудні 2015 року у львівському видавництві «Апріорі».
Цього дня відійшли у вічність:
1932 рік. У селі Ржевниці біля Праги помер Микита Юхимович Шаповал — український політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, письменник, лісовик за фахом. Народився 6 червня 1882 року в селі Сріблянка Бахмутського повіту на Донеччині (тепер Артемівський район Донецької області) у сім’ї шахтаря. Закінчив 1906 року Чугуєвське юнкерське училище, 1909 року — Харківський університет. 22—23 жовтня 1919 року перебував у Кам’янці-Подільському, брав участь у відкритті Кам’янець-Подільського державного українського університету як делегат Національного Союзу; написав про це спогади. Від грудня 1918 року до січня 1919 року був міністром земельних справ в уряді Директорії. На еміграції — голова Українського Громадського Комітету, голова Українського соціологічного інституту, редактор і видавець місячника «Нова Україна». Автор близько 60 публіцистичних праць і соціологічних досліджень, зокрема «Революційний соціалізм на Україні» (1921), «Стара і нова Україна» (1926), «Міжнаціональне становище українського народу» (1934), «Велика революція й українська визвольна програма» (1928). Видав поетичні збірки «Самотність», «Лісові ритми», публіцистичну брошуру «Жертви громадської байдужості». Створив перші українські фахові посібники «Про ліс» (1909), «Лісова справа на Україні» (1917).
1954 рік. У Києві помер Юрій Іванович Яновський — український письменник. Народився 27 серпня (14 серпня за старим стилем) 1902 року на хуторі Маєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області). 3—4 грудня 1940 року з Петром Панчем, Андрієм Малишком і Володимиром Сосюрою відвідав Кам’янець-Подільський, виступав тут із творами.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
