1922 рік. Українського поета Володимира Свідзінського призначили архіваріусом новоствореного архівного управління в Кам’янці-Подільському. 10 січня 1923 року він став секретарем, а від липня 1923 року виконував обов’язки завідувача управління.
1932 рік. У Кам’янці-Подільському започатковано міжрайонні механічні майстерні, на базі яких 1959 року створено завод автозапчастин, перепрофільований 1968 року в автоагрегатний.
1934 рік. Постановою Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету ліквідовано Кам’янець-Подільський район. Його територію та районні установи підпорядковано Кам’янець-Подільській міській раді. Так тривало чотири з половиною роки — до 28 червня 1939 року, коли було відновлено Довжоцький район із центром у селі Довжок. 10 липня 1944 року Довжоцький район став Кам’янець-Подільським із центром у місті Кам’янець-Подільський.
1970 рік. На пленумі Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України редактором газети «Прапор Жовтня» затверджено Сергія ВолодимировичаСевастьянова. Змінив на посаді редактора Пилипа Бадєєва, після нього редактором був Віктор Спігер.
1986 рік. Кам’янець-Подільський завод сільгоспмашин, який 1985 року першим у СРСР освоїв випуск чизельних плугів для безвідвального обробітку ґрунту, виготовив п’ятитисячний плуг.
1987 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму «Солом’яні дзвони», що знімався на Кам’янеччині — в селах Дерев’яне та Гелетина. Актори Лесь Олександрович Сердюк (зіграв Василя Вільготу) і Сергій Олександрович Підгорний (зіграв Якова Чернету) провели три зустрічі з глядачами в кінотеатрах імені Войкова та «Юність».
1990 рік. У міському Будинку культури востаннє урочисто відсвяткували чергову річницю встановлення Радянської влади в Україні.
1992 рік. Ухвалою сесії Хмельницької обласної ради створено ботанічний заповідник місцевого значення «Наддністрянський» площею 1167 гектарів.
1995 рік. З посади керівника Кам’янець-Подільського відділення Укрсоцбанку звільнено Василя Кириловича Марценюка (очолював відділення з 20 лютого 1989 року). Виконувачем обов’язків керівника відділення став Аполлон В’ячеславович Дацюк (до 25 червня 1996 року).
1996 рік. Після значної перерви (433 дні) відновлено рух ранкового потягу Кам’янець-Подільський — Хмельницький.
2001 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті відбулася презентація наукового збірника, присвяченого 65-річчю ректора університету Анатолія Копилова.
Цього дня народилися:
1907 рік. У селі Володимирівка (тепер Доманівського району Миколаївської області) народився (12 грудня за старим стилем) Євген СергійовичКравченко — український драматург, гуморист. Закінчив 1933 року Одеський інститут соціального виховання. У вересні 1963 року був учасником урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя байкаря Микити Годованця. Помер Кравченко 28 червня 1975 року в Києві. Син Євгена Сергійовича Ігор теж став український письменником.
1907 рік. У місті Охтирка (нині Сумської області) народився (12 грудня за старим стилем) Олексій Миколайович Ріпко — український режисер, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1982). Навчався в 1932—1934 роках у Харківському театральному інституті. Учень Бориса Тягна. Творчу діяльність почав 1929 роках. Працював у театрах Харкова, Сум, Тернополя, Охтирки, у 1956—1983 роках — у Львівському українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Улітку 1951 року гастролював у Кам’янці-Подільському з Тернопільським обласним українським драматичним театром імені Шевченка. Помер 7 березня 1983 року у Львові.
1908 рік. У містечку Черняхів (нині селище міського типу Житомирської області) народився (12 грудня за старим стилем) Йосип ШмульовичБухбіндер — єврейський поет. Закінчив єврейську школу робітничої молоді, Одеський єврейський педагогічний технікум, 1935 року — історичний факультет єврейського сектора Київського педагогічного інституту. У 1920-х роках працював учителем єврейської мови та літератури в Кам’янці-Подільському. Писав мовою ідиш. Друкувався від 1929 року. 24 січня 1951 року за обвинуваченням у єврейському націоналізмі виключено зі Спілки письменників України. 26 квітня 1951 року заарештовано. Вилучені під час обшуку рукописи неопублікованих творів Бухбіндера за постановою слідчих органів спалено. Бухбіндера засудили до десяти років виправно-трудових робіт. Певний час перебував в одній камері з митрополитом Йосипом Сліпим, про якого написав у своїх спогадах. 1954 року термін покарання скорочено до п’яти років. Бухбіндера звільнили, але звинувачення в антирадянській націоналістичній творчості знято лише в січні 1957 року, після амністії. Помер 21 серпня 1993 року в Києві.
Йосип ШмульовичБухбіндер
1924 рік. У селі Заугольни (тепер Яранського району Кіровської області Росії) народився Іван ОлександровичСмирнов — почесний громадянин Кам’янця-Подільського (1994). Помер 21 лютого 1996 року.
1936 рік. У Грузії народився Леонід Михайлович Крощенко — український реставратор. З Євгенією Пламеницькою й Анатолієм Тюпичем брав участь у дослідженні Покровської церкви-замку ХІV—ХІХ століть у селі Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області для розроблення проекту її реставрації. Серед статей: «Визначення часу побудови мурованого замку в Кременці» (1996), «Старий Костянтинів — нове волинське місто XVI століття» (2002).
1943 рік. Народився Володимир КостянтиновичЦапін — педагог. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (навчався в 1968—1972 роках). Працював у відділі освіти Кам’янець-Подільського міськвиконкому, директором Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи № 3. Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради першого (21-го) скликання (в 1990—1994 роках). Відійшов у вічність.
1947 рік. У селі Олишівка (нині селище міського типу Чернігівського району Чернігівської області) народився Віктор ОлександровичПолегкий — реставратор. Один з авторів проекту регенерації Вірменського ринку в Кам’янці-Подільському (співавтори — Євгенія Пламеницька, Анатолій Тюпич).
1952 рік. У селі Сирватинці (нині Городоцького району Хмельницької області) народився Микола Борисович Петров — український історик, археолог, краєзнавець, кандидат історичних наук (1987), доцент (1992). 1977 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював у цьому навчальному закладі. Від листопада 1990 року до листопада 2004 року був завідувачем кафедри історії України. 1987 року в Інституті археології Академії наук Української РСР захистив кандидатську дисертацію «Історична топографія Кам’янця-Подільського XII—XVII століть». Автор монографії «Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII — XVIII століть (Історіографія. Джерела)» (Кам’янець-Подільський, 2004). Помер 2 жовтня 2008 року в Кам’янці-Подільському. Посмертно побачила світ монографія «Місто Кам’янець-Подільський в 30-х роках XV — XVIII століть: проблеми соціально-економічного, демографічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Міське і замкове управління» (Кам’янець-Подільський, 2012). Співавтор (з Іоном Винокуром) давньоруської гіпотези про заснування Кам’янця-Подільського.
Цього дня відійшли у вічність:
1918 рік. Загинув Микола ЄвтихійовичВрублевський (партійний псевдонім — Сергій) — український революційний, громадсько-політичний діяч, учасник боротьби за владу Рад в Україні. Народився 16 лютого (4 лютого за старим стилем) 1897 року в селі Рункошів Ушицького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Від 1915 року навчався в Київському комерційному інституті. Від грудня 1916 року — в армії. Активний учасник революційного руху на Південно-Західному фронті. 1917 року — лівий український соціал-демократ, від липня 1918 року — член Комуністичної партії (більшовиків) України. У листопаді 1917 року — голова військового революційного комітету в місті Бар (нині Вінницької області). На ІІ Всеукраїнському з’їзді Рад (Катеринослав, 17—19 березня 1918 року) обрано до складу Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) Рад України. На першому після з’їзду засіданні ЦВК увійшов до складу уряду (народного секретаріату) на посаді народного секретаря освіти. Член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України і Народного секретаріату в Москві. Від квітня 1918 року — член Бюро з керівництва повстанською боротьбою у тилу австро-німецьких окупантів; від червня — член підпільного Київського губернського комітету партії; від вересня — співробітник нелегальної газети «Киевский коммунист» — органу Київського обласного, губернських і міських комітетів КП(б)У. 28 жовтня 1918 року заарештований гетьманським урядом у Києві. Загинув у часи Директорії, поховано в Києві.
Микола ЄвтихійовичВрублевський
1921 рік. У Полтаві помер Володимир Галактіонович Короленко — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Народився 27 липня (15 липня за старим стилем) 1853 року в Житомирі. У Кам’янці-Подільському в селищі Смирнова є вулиця Короленка, яка з’єднує вулиці Пархоменка та Чехова. Назву надано 5 червня 1947 року. 27 липня 1959 року Кам’янець-Подільський міськвиконком, даючи найменування вулицям нового планування північної частини селища Смирнова, ухвалив продовжити вулицю Короленка на північ (за вулицю Хмельницьку). Того ж 27 липня 1959 року в селищі Смирнова з’явився і провулок Короленка, який з’єднує вулиці Короленка та Панфілова.
1923 рік. У селі Івонинці (тепер Летичівського району Хмельницької області) помер Захар Кузьмич Кицюк — український поет. Народився 7 лютого 1900 року в селі Івонинці. Закінчив 1916 року Меджибізьку трирічну духовну школу. Навчався у Хмільницькій педагогічній семінарії, у 1922—1923 роках — на факультеті соціального виховання Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. 1921 року був інструктором Летичівського повітового комітету комсомолу.
2016 рік. Помер Степан Іванович Ковальчук — кандидат сільськогосподарських наук (1962), заслужений природоохоронець України (2009), почесний громадянин Кам’янець-Подільського району. Народився 2 вересня 1933 року в селі Солонка Пустомитівського району Львівської області. Від 1961 року мешкав у Кам’янці-Подільському. Працював у сільськогосподарському інституті, потім старшим науковим співробітником Національного природного парку «Подільські Товтри».
Вулицю Короленка думаю можна сміливо назвати центральною вулицею селища Смірнова. По-перше вона і справді приблизно по центрі між Хм.шосе на сході і Ніг.шосе на заході, а по друге, на ній і школа (№10) і раніше єдиний садок селища "Ивушка" (зараз початкова школа №10). Та й взагалі там завжди найбільше руху було із внутрішніх вулиць селища, адже з Короленка можна вийти майже на будь-яку вулицю, що тягнеться з заходу на схід
1960р. - у м.Хмельницький народився Сергій Юрійович Демидко - "краєзнавець, музеєзнавець Поділля"... "з 1986 - ст. наук. співробіт. Хмельницьк. обл. краєзнавчого музею. Досліджує історію Поділля і Волині Давньоруського періоду."
1848р. - у с.Маячки народився Орест Іванович Левицький - про те що про нього пише довідник я згадував у календарі за 9 травня - дату смерті історика
1952р. - згадана тут дата народження Миколи Борисовича Петрова. Про нього довідник пише "краєзнавець Поділля"... "Досліджує різні аспекти історії середньовіччя Поділля, археології, історичної топографії, забудови м.Кам'янця.
1918р. - у с.Холми (тепер смт. Корюківського р-ну Чернігів. обл.) народився Олександр Панкратович Черниш - "укр. археолог, доктор історичних наук"... "Досліджує історію первісного суспільства епохи давнього кам'яного віку (палеоліту) на тер. України і Молдови, голов. чином у Верх. і Серед. Подністров'ї".
0
