1898 рік. У Кам’янці-Подільському розпочато будівництво банку біля Новопланівського мосту.
1939 рік. Уперше депутатів Кам’янець-Подільської міської ради обрано на основі нової Конституції Української РСР.
1965 рік. У Таллінні уродженець Кам’янця-Подільського Леонід Захарович Штейн удруге став чемпіоном СРСР із шахів.
1976 рік. Кавалером ордена Трудової слави третього ступеня став ланковий механізованої ланки з вирощування кукурудзи Василь Михайлович Прус із села Нігин Кам’янець-Подільського району. Згодом він став повним кавалером ордена Трудової слави.
1986 рік. Кам’янець-Подільська міська санітарна станція зупинила роботу Кам’янець-Подільського молокозаводу через низький санітарний стан виробництва. Після проведеної повної реконструкції виробництва завод відновив роботу через два місяці — 23 лютого 1987 року.
1986 рік. Ухвалено бюджет Кам’янця-Подільського на 1987 рік із доходами та видатками в сумі 13,5 мільйона карбованців.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському на приватизаційному аукціоні продано універмаг «Смотрич» у Старому місті. Його власником стало товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос». Згодом новим власником універмагу стала відома на всю Україну фірма «Фуршет». Попри зміну власників, приміщення універмагу стоїть у руїнах.
1996 рік. «Край Кам’янецький» переміг у конкурсі Міжнародного фонду «Відродження» на краще висвітлення газетами України процесу економічних реформ.
1998 рік. Кам’янець-Подільський відвідали народні депутати України Олександр Олександрович Мороз і Іван Сергійович Чиж. Зокрема, вони спілкувалися з мешканцями міста в молодіжному центрі «Юність».
2010 рік. Зареєстровано всеукраїнську газету «Вісник Меморіалу», яка видається в Кам’янці-Подільському (редактор Олександр Новомирович Корольов).
Цього дня народилися:
1876 рік. У місті Новий Буг (тепер Миколаївської області) народився Спиридон Феодосійович Черкасенко — український письменник, драматург. Закінчив 1875 року Новобузьку учительську семінарію. 1919 року разом із театром Миколи Садовського перебував у Кам’янці-Подільському. Першій річниці відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету, яка відзначалася 22 жовтня 1919 року, присвятив вірш «Наш світлий храм». Помер 8 лютого 1940 року в Празі.
1912 рік. У селі Івча (тепер Літинського району Вінницької області) народився Петро Флорович Лаптін — історик. Закінчив 1937 року історичний факультет Київського університету. У 1951—1986 роках — доцент, професор кафедри загальної історії Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Помер 16 грудня 1986 року в Кам’янці-Подільському.
1919 рік. У Катеринославі (нині Дніпропетровськ) народився Олександр Юхимович (Хаїмович) Азарін — російський майстер художнього читання, заслужений артист РРФСР, народний артист Російської Федерації (1996), учень і послідовник Володимира Яхонтова. 1920 року з батьками переїхав у Москву. Працював артистом Москонцерту. 1976 року виступав у Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі (нині Кам’янець-Подільський коледж культури та мистецтв) із програмою «Подорож у смішне». 2001 року нагороджено орденом Пошани.
1923 рік. У містечку Оринин (нині село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Семен ІсаковичРойтман — педагог, краєзнавець Поділля. Був учасником війни з німцями. Закінчив 1955 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1950—1980-х роках працював учителем історії та географії середньої школи в селі Борисів Ізяславського району Хмельницької області. Досліджував і популяризував у місцевій пресі історію та природу Ізяславщини. Був головою бюро Ізяславського районного відділення Географічного товариства України.
1932 рік. У селі Ясенівка (нині Ярмолинецького району Хмельницької області) народився Анатолій Петрович Мігаль — педагог, журналіст, гуморист. Закінчив 1948 року семирічку, 1951 року — Новосільську середню школу, 1961 року — філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Вчителював, від 1967 року працював в Ярмолинцях у редакції районної газети «Вперед». 1983 року став членом Спілки журналістів СРСР. Керував літературною студією «Пролісок» при районній газеті. Перше оповідання «Валя» побачило світ у районній газеті «Вперед». У колективній збірці «Гоп, кума, не журися» (Хмельницький, 1991) опублікував гуморески «Дефіцит», «Відпочив», «Не забудьте свого...», «Лист», «Гірка помилка», «Монолог». 1991 року видав першу збірку віршів для дітей, через рік — «Гумористичні оповідки».
1937 рік. У селі Єрки тепер Звенигородського району Черкаської області народився В’ячеслав Максимович Чорновіл — український політичний і державний діяч. Як претендент у кандидати на посаду Президента України 29 вересня 1991 року на майдані перед будинком Кам’янець-Подільської міської ради зустрічався з виборцями, після короткого виступу відповів на їх запитання. 1 грудня 1991 року 14336 виборців Кам’янця-Подільського (23,1 відсотка від числа тих, хто голосував) і 7092 виборці Кам’янець-Подільського району (11,9 відсотка) віддали голоси за Чорновола під час виборів Президента. Загинув у автокатастрофі 25 березня 1999 року на трасі Золотоноша — Бориспіль при нез’ясованих обставинах.
1943 рік. У селі Дем’янівка Нижньосірогозького району Херсонської області народився Микола Петрович Білоблоцький — кандидат економічних наук, народний депутат України першого (дванадцятого) скликання (в 1990—1994 роках). Будучи інспектором Центрального комітету Комуністичної партії України, 23 квітня 1985 року брав участь у роботі пленуму Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України.
1952 рік. Народилася Валентина Костянтинівна Шевчук — доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (2001). 1976 року закінчила агрономічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працює у рідному виші, нині — завідувач кафедри захисту рослин і загальних біологічних дисциплін.
Валентина Костянтинівна Шевчук
1958 рік. У Кам’янці-Подільському народився Сергій ОлександровичБорисевич — доктор історичних наук. Закінчив 1976 року Кам’янець-Подільську середню школу № 9, 1982 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Вчитель історії та географії Колибаївської школи (до 1989 року), асистент Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, аспірант. Від 19 серпня 1993 року — у Кам’янець-Подільській філії Хмельницького обласного державного архіву, від 24 листопада 1994 року — директор філії (перетвореної 27 січня 1998 року на Кам’янець-Подільський міський державний архів — його директор до 10 серпня 2001 року). Потім — доцент Подільського державного аграрно-технічного університету, нині — в Києві.
1961 рік. Народився Ігор Олександрович Титов — директор товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна».
Цього дня відійшли у вічність:
1785 рік. У Кам’янці-Подільському помер Ян де Вітте (Вітт) — військовий інженер, архітектор, комендант (у 1768—1785 роках) Кам’янець-Подільської фортеці. Народився 8 липня (27 червня за старим стилем) 1709 року в обозі під Полтавою в день битви між російською та шведською арміями.
1868 рік. У містечку Ставище (нині селище міського типу, один із районних центрів Київської області) помер (12 грудня за старим стилем) Антон (Антоній) Лук’янович Анджейовський (Andrzejowskі, Андржейовський, Андрієвський) — природознавець. Народився 1785 року в селі Варковичі (нині Дубнівського району Рівненської області). Закінчивши Кременецьку гімназію, працював там помічником учителя малювання. Захопившись збиранням ботанічних колекцій, пішки сходив Київську, Волинську та Подільську губернії. Був професором у польському Кременецькому ліцеї, в 1839—1856 роках — у ліцеї Безбородька в Ніжині. Досліджував рослинний світ південно-західної частини України (між Бугом і Дністром, від Збруча до Чорного моря), вивчав систематику та морфологію хрестоцвітих. Здійснив ботанічне обстеження Поділля та Волині (1814, 1816, 1818, 1822, 1823, 1824).
1881 рік. В Іркутську (нині один з обласних центрів Російської Федерації) помер Павло ХомичВигодовський (при народженні — Павло Тимофійович Дунцов) — російський чиновник, декабрист. Народився 1802 року в селі Ружичне Проскурівського повіту Подільської губернії (нині в складі міста Хмельницький). Син селянина Тимофія Дунцова. Єдиний серед декабристів мав селянське походження. Навчався в училищі села Привороття Ушицького повіту Подільської губернії (нині село Кам’янець-Подільського району) та в Теофіпольській повітовій народній школі.
Павло ХомичВигодовський. Акварель Миколи Бестужева, 1828 рік
1962 рік. Помер Ілля ЯковичШтаєрман — український математик, професор (1924), доктор фізико-математичних наук (1930), член-кореспондент Академії наук Української РСР (1939). Народився 19 квітня 1891 року в місті Могилів-Подільський. Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії. Закінчив 1915 року Київський університет, 1918 року — Київський політехнічний інститут. Працював у 1918—1941 роках у Київському політехнічному інституті, в 1930—1941 роках також у Київському університеті, в 1920—1944 роках — в Академії наук Української РСР, з 1943 року — в Московському інженерно-будівельному інституті.
1972 рік. У Торонто (Канада) помер Микола Оверкович Битинський — український геральдист, графік, поет, громадський діяч, підполковник Армії Української Народної Республіки, член Української вільної академії наук. Народився 6 грудня (24 листопада за старим стилем) в місті Літин Подільської губернії (нині селище міського типу, один із районних центрів Вінницької області). Навчався на педагогічних курсах і в художньо-промисловій школі в Кам’янці-Подільському. Від 1923 року — в Чехії, де закінчив Український педагогічний інститут імені Драгоманова.
1985 рік. У селі Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району помер Іван Федорович Андрейцев — повний кавалер ордена Слави. Народився 27 травня 1912 року в селі Велика Слобідка. До війни працював їздовим у колгоспі. 1941 року призвано до армії, воював на території Молдавії. 1941 року під Сокирянами потрапив у оточення і полон. Німці, оскільки Айдрейцев був з окупованої території, відпустили його. До 1944 року проживав у рідному селі. Після визволення села мобілізовано на фронт. Був кулеметником. Орден Слави першого ступеня (1944) — за знищення в бою п’ятнадцяти солдатів противника. Орден Слави другого ступеня (1944) — за доблесть і відвагу при звільненні Тернополя: взяв у полон вісім німецьких солдат-розвідників. Орден Слави третього ступеня (1945, вручено 1974) — за хоробрість у боях за звільнення Праги. Після війни працював у колгоспі «Україна» їздовим, у будівельній бригаді. Один із героїв документального фільму «Герої Кам’янеччини» (1992, автор сценарію Йосип Ляхнович, оператор-постановник Григорій Павленко).
1997 рік. Помер Іван ЮхимовичГнатенко — кандидат педагогічних наук (1964), доцент (1967). Народився 4 липня 1920 року в селі Гринівка (нині Недригайлівського району Сумської області). Закінчивши 1938 року середню школу, вступив на педагогічний факультет Київського педагогічного інституту. Після трьох курсів війна перервала навчання. Працював на будівництві оборонних споруд Києва. З евакуацією інституту відбув до Лебедина, а відтак — до Куйбишева. Працював на цукровому заводі. 7 січня 1942 року призвано до армії, направлено на навчання за прискореною програмою до місцевого військового училища. У липні 1942 року як молодший лейтенант відбув у армію. Перебував на фронті у складі Волховського, Калінінського, Другого та Третього Прибалтійських, Третього Білоруських фронтів. У червні — вересні 1945 року лікувався у військовому шпиталі в Польщі. Демобілізувавшись у жовтні 1945 року, відновив навчання у Київському педагогічному інституті (закінчив 1946 року). Після закінчення аспірантури в цьому ж інституті Міністерство освіти УРСР направило Гнатенка на роботу в Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Був деканом історико-філологічного (у 1953—1960 роках) і загальнонаукового (у 1962—1966 роках), філологічного (у 1968—1970 роках) факультетів. У 1960—1961 роках перебував у річній аспірантурі Київського педагогічного інституту. У 1970—1981 роках — доцент, завідувач кафедри педагогіки та психології. 16 березня 1983 року ухвалою Хмельницької обласної ради призначено персональну пенсію. Серед нагород: ордени Вітчизняної війни другого ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани»; медалі «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», Антона Макаренка; Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР. Відмінник народної освіти Узбецької РСР.
1950р. - у Ленінграді помер Лев Семенович Берг - російський письменник і біолог. Хоча мабуть тут закрилась помилка адже Вікіпедія дає інші дати як народження так і смерті - https://uk.wikipedia.org/wiki/Берг_Лев_Семенович
1923р. - згадана тут дата народження Семена Ісаковича Ройтмана. Написано що він "краєзнавець Поділля" і "Досліджує і популяризує в місцевій пресі історію та природу Ізяславщини"
0
