Чт, 28.03.2024, 14:31
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 21 лютого

21 лютого

Цього дня колись:

1861 рік. У Кам’янці-Подільському ліквідовано (9 лютого за старим стилем) створену в січні 1797 року губернську лікарську управу.

1879 рік. У Кам’янці-Подільському лікар Едмунд Фаренгольц зробив (9 лютого за старим стилем) першу на Поділлі оваріотомію.

1991 рік. У місті перебувала і зустрічалася з кам’янчанами в міському Будинку культури, педагогічному інституті архітектор, народний депутат України Лариса Павлівна Скорик.

1992 рік. У селі Збруч утворено колгосп «Збруч», його головою обрано Володимира Івановича Скопецького.

1993 рік. У Києві кам’янчани Едуард Крилов, Василь Гищук, Анатолій Лучко, В’ячеслав Полятинчук узяли участь у форумі Антиімперського антикомуністичного фронту України — черговій спробі українських демократів об’єднатися.

2006 рік. У районному Центрі культури та мистецтва відбулася презентація документально-публіцистичного видання про Кам’янець-Подільський район «Край Кам’янецький» (автори — Іон Винокур, Павло Гладченко, Степан Ковальчук, Танасій Колотило, Мар’ян Красуцький, Людмила Любінська, Микола Матвєєв, Сергій Трубчанінов).

 

Цього дня народилися:

1820 рік. У селі Гоноратка (тепер Оратівського району Вінницької області) народився Аполло Коженьовський — польський письменник і революційний діяч. Батько англійського письменника Джозефа Конрада. Навчався в гімназіях у Кам’янці-Подільському, Немирові, Вінниці, Житомирі, у 1840—1846 роках — у Петербурзькому університеті. У 1859—1861 роках жив у Житомирі. За участь у революційному русі 1861—1862 років у Варшаві відбував заслання (у 1862—1868 роках) у Вологді й Чернігові. Автор сатиричних комедій з життя провінційної шляхти — «Комедія» (1856), «Батіжок» (1861), «Перший акт» (1868). Помер 23 травня 1869 року в Кракові.

1925 рік. У Кам’янці-Подільському народився Борис Романович Ліпман — композитор, диригент, почесний громадянин Кам’янця-Подільського (від 16 лютого 2010 року). Народився і жив до 1941 року в Старому місті на вулиці Утьосистій (тепер Успенській) в будинку № 2 (тепер немає, після війни залишилися тільки стіни). Навчався в школах № 1 (у 1932—1936 роках) і № 9 (у 1936—1941 роках, закінчив дев’ятий клас). Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1950—2000 роках був художнім керівником самодіяльної народної хорової капели Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Помер 23 січня 2012 року.

Борис Романович Ліпман

1938 рік. У селі Гута-Яцьковецька Дунаєвецького району народився Цезар Юліанович Зюлковський — баяніст, хормейстер, заслужений працівник культури України. Закінчив 1957 року Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище, 1963 року — Хмельницьке музичне училище, згодом факультет народних інструментів Львівської консерваторії. Трудову діяльність розпочав 1957 року на посаді художнього керівника Чемеровецького районного Будинку культури. Цього ж року перейшов працювати викладачем по класу баяна в Кам’янець-Подільське училище культури. Пізніше Зюлковський працював заступником директора, директором Волочиської дитячої музичної школи, викладачем по класу баяна та диригентом народного оркестру в Хмельницькому музичному училищі, з березня 1986 року — завідувачем відділу культури Волочиського райвиконкому, з 2000 року — директором Волочиської дитячої школи мистецтв. Від 1977 року — художній керівник і диригент організованої ним академічної хорової капели «Мелос» при районному Будинку культури «Гармонія». 12 квітня 1995 року за значний особистий внесок у збагачення культурно-мистецької спадщини народу України, високу виконавську та професійну майстерність надано звання заслуженого працівника культури України.

1949 рік. У селі Кочубіїв Чемеровецького району народився Леонід Олексійович Дьяконов — генеральний директор товариства з додатковою відповідальністю «Кам’янець-Подільський електромеханічний завод». Закінчив 1966 року середню школу, 1969 року Борщівський технікум механізації сільського господарства, 1978 року Вінницький політехнічний інститут (інженер-механік). У 1969—1971 роках служив у підрозділі морської піхоти Балтійського флоту. Трудову діяльність розпочав 1971 року на заводі «Електроприлад», від 1974 року працює на електромеханічному заводі, з 1984 року — директор. 1994 року обрано головою ради та генеральним директором ВАТ «К-ПЕМЗ».

1951 рік. У селі Студениця Староушицького району (нині затоплене) народився (згідно із записом у паспорті — 5 березня) Іван Васильович Покотило — поет, журналіст. Закінчив середню школу в Старій Ушиці. Після цього навчався в професійно-технічному училищі № 41 в шахтарському селищі Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області. До армії працював електрослюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (за шостим розрядом) на першій англійській лінії Дніпропетровського шинного заводу. В армії служив у військах зв’язку спеціального призначення (начальник апаратної ВУЗ, Північна група військ, Польща). 1978 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Був учасником літературної студії імені Максима Рильського Київського університету. Працював завідувачем відділу сільського господарства районної газети в місті Золотоноша Черкаської області. У Кам’янці-Подільському працював у редакції газети «Прапор Жовтня» (завідувач відділу сільського господарства, керівник літературного об’єднання «Розмай», яке діяло при газеті). Від 1983 року був редактором районної газети в Летичеві, у 1990—1991 роках — редактором новоствореної газети «Кам’янець-Подільський вісник», у 1994—1995 роках — відповідальним секретарем (по суті редактором) ще однієї новоствореної газети — «Наша справа» (Кам’янець-Подільський). Потім працював спеціальним кореспондентом при головному редакторові та редактором відділу інформації черкаської обласної газети «Село і люди» (нині — «Земля Черкаська»). Обирався депутатом Летичівської районної ради, членом Летичівського райвиконкому. У 1990—1994 роках був депутатом Хмельницької обласної ради, очолював у ній депутатську групу «Демократичне Поділля». Автор політичної концепції-проекту «Україна і світ: як вижити і жити». В останні роки жив у Кам’янці-Подільському, де і помер 1 березня 2013 року.

1952 рік. У селі Рахнівка Дунаєвецького району народився Віктор Антонович Антонюк — голова правління ТОВ «Промтехнтранс», депутат Кам’янець-Подільської районної ради. Його батьки були педагогами: батько Антон Андрійович — учителем математики, мати Євгена Миколаївна — вчителькою російської мови та літератури. Вчився у селах Маків, Ганнівка, Вихрівка Дунаєвецького району. Закінчив середню школу в Дунаївцях. Служив у армії. Закінчив 1977 року Ленінградський інженерно-економічний інститут. Працював в АТП-16808 від 1977 року — економіст (три місяці), начальник планового, потім виробничо-технічного відділу, секретар партійної організації. Третього листопада 1989 року Віктора Антоновича обрали на конкурсній основі директором АТП-16863 (від 1995 року — колективне підприємство «Атроніп», далі закрите акціонерне товариство «Грузтранс»). На 39-й міській партійній конференції (25—26 листопада 1988 року) обрано членом міськкому Компартії України, делегатом на 25-у обласну партійну конференцію. 2001 року став головою Кам’янець-Подільської районної організації Партії промисловців і підприємців. 2002 року був кандидатом у депутати Хмельницької обласної ради.

1960 рік. У селі Велика Яромирка Городоцького району Хмельницької області в сім’ї службовців народився Борис Ярославович Цвігун — лікар, депутат Кам’янець-Подільської міської ради. 1967 році пішов у перший клас Великояромирської середньої школи. 1971 року з батьками переїхав на постійне проживання в селище міського тиру Чемерівці Хмельницької області. 1977 року закінчив Чемеровецьку середню школу. Того ж року вступив до Чернівецького медичного інституту, який закінчив 1983 року. Відтоді мешкає й працює в Кам’янці-Подільському: лікарем-інтерном дитячої лікарні, шкільним лікарем цієї ж лікарні. 1984 року  переведено в Кам’янець-Подільську міську лікарню на посаду лікаря відділення швидкої медичної допомоги, лікаря-уролога. Від вересня 1998 року працював головним лікарем міської поліклініки № 3 в Хмельницькому, у вересні 1999 року повернувся в Кам’янець-Подільський на посаду  заступника головного лікаря по поліклінічній роботі міської лікарні. В березні 2003 року призначено головним лікарем міської поліклініки № 1.

1971 рік. Народився Ігор Степанович Рибак — підполковник, військовий комісар Кам’янець-Подільського об’єднаного міського військового комісаріату. 1992 року закінчив Львівське військове політичне училище,  2003 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного університету, продовжив здобуття освіти на юридичному факультеті Хмельницького університету управління та права. Працював у Кам’янці-Подільському заступником військового комісара — начальником мобілізаційного відділення. У зв’язку з виходом у відставку полковника Володимира Мороза очолив військкомат.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1943 рік. У Варшаві помер Богдан Свідерський — польський геолог. Народився 30 травня 1892 року в Кам’янці-Подільському. Головним предметом досліджень Богдана Свідерського була тектоніка Альп і Карпат. Автор понад 50 опублікованих праць. 2003 року встановлено міжнародну нагороду імені Богдана Свідерського за геологічні публікації.

1996 рік. Помер Іван Олександрович Смирнов — підполковник запасу, почесний громадянин Кам’янця-Подільського (1994). Народився 25 грудня 1924 року в селі Заугольни (тепер Яранського району Кіровської області Росії). Закінчив Київське танкове училище. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджено орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни другого ступеня, медалями «За відвагу», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна». Велику роботу Іван Олександрович проводив як керівник Кам’янець-Подільської групи ради ветеранів 4-ої гвардійської танкової армії, в складі якої він визволяв місто над Смотричем.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (20.02.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1118 | Коментарі: 3 | Теги: 21 лютого, Борис Ліпман, Леонід Дьяконов, кам'янецький календар, Іван Покотило | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
0
1 KamPod   (21.02.2015 22:11) [Материал]
Пригадую, що мандруючи Тринітарською, ми згадували про Ліпмана з Утьосистої. От і до нього черга дійшла. Тоді у масиві інформації багато чого не затримувалось в пам'яті, але тепер одразу слпило.

0
2 KamPod   (21.02.2015 22:13) [Материал]
Ще один Смірнов, та ще й учасник ВВв, може ввести в оману. Одразу асоціація з тим... що на яого честь селище назвали  :)

0
3 KamPod   (21.02.2015 23:13) [Материал]
У Баженова (1993) мною відмічено ще чотири імені пов'язані з цією датою

1. 1973р. - у Києві помер Гуслистий Костянтин (Кость) Григорович - український історик, етнограф, член.-кор. АН України за спеціальністю "Етнографія", заслужений діяч України (з 1968). Дослідник історії України середніх віків, української культури та етнографії.

Народився 18 вересня (1 жовтня) 1902р. у м.Олександрівськ (суч. Запоріжжя).

Зв'язок з Поділлям у праці Л.Баженова (1993) описано так: " Досліджував історію укр. козацтва, події визвольної війни укр. народу 1648-54, проблеми етнодуховної культури України XIV-XVIIст, проблеми укр.етнографії. У працях належно представлено Поділля".
Відомості підтверджуються Вікіпедією і іншими джерелами, але як бачимо зв'язок не те що з нашим містом, але й з Поділлям дуже опосередкований.

2. 1964р. - у с.Кроква Кельменецького району Чернівецької області народився Жалоба Ігор Володимирович - історик, доктор історичних наук (2005 р.), професор (2007 р.), завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України. Член правління Міжнародної асоціації дослідження історії залізниць.

Зв'язок з Поділлям Л.Баженов (1993) подав так: "Досліджує історію економічних зв'язків Буковини з іншими регіонами України, у т.ч.Поділлям, XIX- поч. XXст.
Відомості про дату народження підтверджуються Вікіпедією і іншими інтернет-джерелами

3. 1814р. - у м.Пшисуха, тепер Клецького воєводства (Польща) народився Кольберг (Kolberg) Оскар - польський фольклорист і етнограф, композитор.

Під час перших подорожей до Литви і Білорусі (1836—37) зацікавився народною культурою. Крім власних експедиційних матеріалів, користувався інформацією аматорів із різних регіонів (учителів, священиків, селян). Збирання етнографічних і фольклористичних матеріалів Кольберг провадив паралельно з музичною діяльністю. Так, він був автором багатьох музичних, зокрема оперних, творів.
На зламі 1850—60-х років і 1880 року досліджував з етнографічної точки зору західноукраїнські землі: «Русь Червону», Волинь, Полісся, Поділля, Покуття, Холмщину, Буковину, Лемківщину.

Кольберг був членом багатьох наукових товариств, зокрема Російського географічного (1865), Педагогічного товариства у Львові (1869), Товариства антропології та етнографії в Москві (1889).
Помер 3 червня 1890 року в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Про зв'язок з Поділлям Л.Баженов (1993) зазначає: "Опублікував в 38 томах фундаментальну працю "Народ, його звичаї, спосіб життя, мова, перекази, прислів'я, обрядипісні, ігри, музика і танці" (1857-90), куди ввійшли матеріали, зібрані в різних регіонах Польщі, України, в т.ч. Зх. і Сх. Поділля, Волині".
Щодо особи Оскара, то вона підтверджується як Вікіпедією, так і іншими джерелами, а от у даті народження схоже таки у джерелі 1993р. закрилась помилка. Схоже все ж таки не 21 а 22 лютого

4. 1880р. - 9 (21) лютого помер Срезневський Ізмаіл Іванович - російський учений-славіст, філолог, історик, палеограф. Вікіпедія ще додає - український письменник.

Народився 1 (13) червня 1812р у м.Ярославль. У 1846, захистивши дисертацію «Святилища и обряды языческого богослужения древних славян по свидетельствам современным и преданиям», став першим у Росії доктором слов'янської філології. Протягом 1847—80 —професор кафедри слов'янознавства Петербурзького університету. З 1851 — екстраординарний, а з 1854 — ординарний Петербурзької АН.
Про зв'язок з Поділлям двічі згадує Баженов: "Відвідав з наук. метою Далмацію, чорногорію та ін. країни, згодом обстежив Серед.Подністров'я, Поділля" -  і тут: "Для вивчення історії Поділля має значення доктораська дисертація: "Святилища і обряди ...", а також статті. присвячені відомому Збручанському ідолу Святовиду".
Особа і дата смерті підтверджені, а от зв'язок з Поділлям знову ж таки опосередкований

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz