21 червня
Цього дня колись:
1990 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив з 1 липня відкрити у місті навчальний заклад нового типу — експериментальну школу-ліцей № 18.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на спільних зборах колишніх політв’язнів фашистських концтаборів створено міськрайонну організацію борців антифашистського опору, яку очолив Володимир Іващенко.
1998 рік. Кам’янець-Подільська міська організація Комуністичної партії України в зверненні до депутатів міської ради наголосила, що необхідно продовжити будівництво тролейбусної лінії.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському підприємці, які торгують на ринку, зустрілися з депутатами міської ради і переконали народних обранців у доцільності послабити місцевий податковий прес на базарних торгівців.
2002 рік. Відбувся перший випуск Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Цього дня народилися:
1900 рік. У Львові народилася Катерина Михайлівна Грушевська — український етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, секретар Українського соціологічного інституту у Відні (у 1919—1924 роках), керівник Кабінету примітивної культури Всеукраїнської академії наук (у 1925—1930 роках), редактор часопису «Первісне громадянство і його пережитки в Україні» (у 1926—1930 роках), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові (з 1927 року). Була єдиною і улюбленою дитиною Михайла Сергійовича і Марії Сильвестрівни Грушевських. Разом із ними у лютому — березні 1919 року мешкала в Кам’янці-Подільському. Померла 30 березня 1943 року.
1937 рік. У польському місті Радом народився Єжи Сковронек (Jerzy Skowronek) — польський історик, доктор наук (1971). Закінчив Сілезький університет в Катовицях. Від 1984 року — професор Варшавського університету, від 1991 року — директор Інституту гуманітарних наук Військово-технічної академії, від 1 січня 1993 року — генеральний директор Державних архівів Польщі. 9 липня 1993 року приватно відвідав Кам’янець-Подільський разом із директором Центрального державного історичного архіву України у Львові Орестом Мацюком. Основні праці: «Історія Польщі 1795—1914»; «Балканська політика Готелю Ламберт. 1833—1856», «Історія південних та західних слов’ян». Загинув в автомобільній катастрофі у Франції 23 липня 1996 року.
1952 рік. Народився Іван Вікторович Шевчук. Закінчив 1974 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працював головою правління колгоспу імені 40-річчя Жовтня села Жванець (з лютого 1985 року; згодом колгосп став спілкою селян «Незалежність»). Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради.
1958 рік. У Кам’янці-Подільському народився Валерій Петрович Кішко. Закінчив Кам’янець-Подільську середню школу № 2, з відзнакою Кам’янець-Подільське вище військове інженерно-командне училище, 1993 року — Тюменський університет. Служив у Забайкаллі, Сибіру, Чернівцях; у Кам’янці-Подільському — заступник командира військової частини А 3136 з виховної роботи. Працював директором Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи № 3 (з 1 вересня 1999 року), заступником міського голови Кам’янця-Подільського, на інших посадах.
1967 рік. У Кам’янці-Подільському народився Віктор Всеволодович Закриничний — художник. Закінчив 1993 року Кам’янець-Подільський педагогічний інститут за спеціальністю «Педагогіка та методика початкового навчання й образотворче мистецтво». Працював у 1994—1996 роках у сфері дизайну та реклами на агрофірмі «Авіс». 1996 року в Афінах ознайомився з античною скульптурою, навчався у відомого скульптора Рамазі. Від 1997 року працює в Брно (Чехія), зокрема, в у 1999—2000 роках у зоопарку (реконструкція павільйонів для звірів). Має в Чехії посвідку на проживання (право на довгодобовий побут). Персональні виставки: березень 1995року — Кам’янець-Подільський, хол кінотеатру «Юність», 19 травня — 8 червня 2004 року — Брно, приватна галерея Романа Калини «Діло-Рока» (50 картин). Видав 1995 року комплект із 12 листівок «Кам’янець-Подільський в картинах Віктора Закриничного». Картини зберігаються у приватних колекціях у Німеччині, США, Італії, Великобританії, Ізраїлі, Польщі, Японії, Ефіопії.
Цього дня відійшли у вічність:
1971 рік. У Києві померла Клавдія Гнатівна Бельтюкова (дівоче прізвище — Повстянко) — український біолог, доктор біологічних наук (1959), професор (1961). Народилася 14 червня (1 червня за старим стилем) 1900 року в містечку Теплик Гайсинського повіту Подільської губернії (нині селище міського типу, один із районних центрів Вінницької області). Батько був працівником фінансового відділу, помер 1938 року; у матері, крім Клавдії, було ще дві доньки. У 1918—1923 роках Клавдія працювала (з перервами) в Кам’янці-Подільському в статистичному бюро та у фінансовому відділі. 1923 року вона закінчила Кам’янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1927—1928 роках працювала в Київському окружному статистичному бюро. 1930 року була асистентом Гірничого інституту, у 1931—1934 роках — науковим співробітником Інституту махорочної промисловості. Від 1934 року працювала в Інституті мікробіології Академії наук Української РСР. У 1937—1941 та 1944—1970 роках — завідувач відділу бактерій рослин, у 1970—1971 роках — старший науковий співробітник-консультант. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації. У 1941—1943 роках працювала на військовому заводі № 235 у місті Воткінську (Удмуртія), у 1943—1944 роках — бактеріологом Мечниковського санітарно-бактеріологічного інституту в Харкові. Бельтюкова досліджувала хвороби махорки й тютюну, зокрема рябуху. З’ясувала джерела інфекції, вплив добрив на стійкість рослин до цієї хвороби. Досліджувала також бактеріози картоплі, зернових, бобових, каучуконосів і овочевих культур. Результатом роботи з гомозу бавовни став запропонований Бельтюковою метод боротьби з внутрішньою зараженістю гомозом насіння бавовни. Як педагог підготувала трьох докторів і 12 кандидатів наук, серед учнів — Ростислав Ілліч Гвоздяк, Марія Дмитрівна Куликовська, Марія Степанівна Матишевська, Іван Гаврилович Скрипаль. Поховано Клавдію Гнатівну в Києві на Байковому кладовищі.
Могила Клавдії Бельтюкової на Байковому кладовищі
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
