20 лютого
Цього дня колись:
1895 рік. Указом Синоду в селі Залуччя (нині Подоляни Кам’янець-Подільського району) відкрито (8 лютого за старим стилем) самостійну парафію.
1905 рік. Художник В’ячеслав Розвадовський звернувся (7 лютого за старим стилем) із клопотанням до Імператорської академії мистецтв у Петербурзі про відкриття в Кам’янці-Подільському художнього училища з відділенням прикладних мистецтв.
1919 рік. У Кам’янці-Подільському Дмитро Іванович Дорошенко завершив написання коротенької історії краю «Про минулі часи на Поділлю».
1920 рік. У Кам’янці-Подільському польська влада закрила часопис «Трудова громада», який був органом місцевої організації Української партії соціалістів-революціонерів, і видавництво «Дністер».
1967 рік. Рада Міністрів УРСР у постанові про стан і заходи щодо дальшого поліпшення охорони пам’яток архітектури, мистецтва, археології та історії в республіці передбачила створення в низці міст, зокрема в Кам’янці-Подільському, історико-архітектурних заповідників. Інші міста, названі в постанові — Київ, Львів, Луцьк, Білгород-Дністровський, Новгород-Сіверський.
1967 рік. У Кам’янці-Подільському в кінотеатрі імені Войкова вперше в місті продемонстровано широкоформатний фільм — другу серію кінострічки «Война и мир».
1986 рік. Перший секретар Центрального комітету Комуністичної партії України Володимир Щербицький і голова Ради міністрів Української РСР Олександр Ляшко підписали постанову «Про присудження Державних премій Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва і архітектури 1986 року», яка чомусь не призначалася для друку. Всього було присуджено десять премій у восьми номінаціях. Серед двадцяти семи відзначених був і уродженець села Оринин Кам’янець-Подільського району Антон Аполлінарійович Комарницький. Йому дісталася премія в галузі кінематографії як співавторові сценаріїв трьох повнометражних документальних стрічок, знятих 1980, 1983 та 1985 року Українською студією хронікально-документальних фільмів. Це «Командарми індустрії» (про керівників промислового виробництва; відзначено 1982 року призом 15-го Всесоюзного кінофестивалю в Таллінні), «Головуючий корпус» (відзначено 1984 року спеціальним призом 17-го Всесоюзного кінофестивалю в Києві за глибинне розкриття теми «Людина на землі») та «Стратеги науки» (про талановитих учених, організаторів науки). Разом з Олександром Комарницьким престижну премію за ці фільми отримали ще четверо: режисер і автор сценарію Валентин Сперкач, сценарист Ігор Сабельников, оператор Юрій Стаховський і композитор Ігор Поклад. Про Антона Комарницького див. «Шевченківський лауреат з Оринина».
Антон Аполлінарійович Комарницький
1989 рік. Керівником Кам’янець-Подільського відділення Житлосоцбанку (який невдовзі став Укрсоцбанком) призначено Василя Кириловича Марценюка. Очолював відділення майже 7 років (до 25 грудня 1995 року).
1992 рік. Верховна Рада України змінила дату відзначення Дня незалежності України з 16 липня на 24 серпня.
1998 рік. Народний депутат України, член Народно-демократичної партії Іван Степанович Плющ відвідав Кам’янець-Подільський, мав зустрічі в районній державній адміністрації, міському Будинку культури, провів прес-конференцію з журналістами. Помер 25 червня 2014 року.
1998 рік. У Кам’янці-Подільському перебував і зустрічався з виборцями у Подільській державній аграрно-технічній академії та педагогічному університеті голова Української республіканської партії, народний депутат України другого скликання (у 1994—1998 роках) Богдан Харитонович Ярошинський. Помер 18 червня 2008 року.
2008 рік. Визначено переможця конкурсу відеофільмів про сім чудес Кам’янця-Подільського. Конкурсна комісія на чолі із заступником міського голови Олегом Демчуком, переглянувши три подані роботи, одноголосно визнала найкращим чотирихвилинний фільм «Сон Лаури» (режисер Олеся Бортняк, оператор Дмитро Глухенький). Переможцям вручено 5000 гривень, а їх фільм розтиражовано. Друге місце посів фільм Олексія Абросімова, в якому відеоряд про пам’ятки поєднано з віршованою розповіддю про них (читає текст Павло Тихонов), а третім став фільм, який зняв Анатолій Перець. Авторам цих фільмів вручено заохочувальні премії — відповідно 1000 і 500 гривень.
2015 рік. На історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка проведено круглий стіл «Перша річниця Революції Гідності: підсумки та перспективи». На ньому, зокрема, доктор історичних наук Валерій Степанков сформулював шість уроків Революції Гідності, перший з яких полягає в тому, що великою помилкою більшості політиків і громадськості було би вважати революцію завершеною.
Цього дня народилися:
1887 рік. У Харкові народився Олександр Іванович Удовиченко — український військовий діяч, генерал армії УНР, командир Третьої Залізної дивізії. Третього червня 1919 року Третя Стрілецька дивізія армії УНР під командуванням полковника Удовиченка, атакувавши більшовицькі частини під Кам’янцем-Подільським і розбивши їх ущент, оволоділа містом. Помер 19 квітня 1975 року в Ментеноні (Франція).
1928 рік. У Дніпропетровську в сім’ї робітника народився Іван Олексійович Немирович — український письменник. Закінчив заочно факультет журналістики Київського університету. З 1943 року працював вантажником на Нижньодніпровському вагоноремонтному заводі, пізніше — солістом-бандуристом в обласній філармонії. У 1948—1953 роках служив на Балтійському флоті. Працював артистом Державної заслуженої капели бандуристів УРСР, одночасно навчався у музичній школі. У 1956—1959 роках — директор районних будинків культури на Київщині, у 1959—1964 роках — заступник, згодом директор республіканського Будинку літераторів. Працював у видавництві «Радянський письменник», потім у журналі «Перець». У вересні 1963 року був учасником урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя байкаря Микити Павловича Годованця. Помер 16 червня 1986 року в Києві.
1957 рік. У селе Купине Шепетівського району Віктор Михайлович Гончарук, згодом відомий як ігумен Віссаріон. Закінчив 1974 року середню школу в селі Михайлючка, 1979 року — Київський будівельний інститут (інженер-будівельник). У 1979—1982 роках працював майстром Київського будівельно-монтажного управління № 39, у 1982—1986 роках — інженером технології будівництва Трипільського біохімічного заводу (Обухів), у 1986—1987 роках — майстром заводобудівельного комбінату (Бровари), у 1987—1990 роках — виконробом колгоспу імені Леніна (Карарлик), у 1990—1991 роках — головним технологом будівництва в тресті «Оргтехбуд» (Київ). У 1991—1993 роках навчався у Київській духовній семінарії. У 1993—1995 роках був священиком храму Георгія Побідоносця (Кам’янець-Подільський), у 1995—2003 роках — настоятелем храму Олександра Невського. 1996 року пострижено в монахи з іменем Віссаріон. Закінчив 2000 року Київську духовну академію. У 2003—2005 роках будував собор святого Миколая (Хмельницький). 2005 року став священиком парафії святого пророка Іллі (Слобідка-Кульчієвецька). 2006 року був кандидатом на посаду міського голови Кам’янця-Подільського (2006).
Цього дня відійшли у вічність:
1990 рік. У Москві помер Володимир Павлович Бєляєв — український і російський письменник. Народився в Кам’янці-Подільському 4 квітня (22 березня за старим стилем) 1909 року (офіційно — 1907 року). Почесний громадянин Кам’янця-Подільського (1967). Найвідоміший твір — трилогія «Стара фортеця».
Могила письменника Володимира Бєляєва та його дружини — актриси Тетяни Забродіної
1998 рік. У Мінську помер Яків Павлович Яровий — білоруський композитор і диригент українського походження, заслужений артист Білоруської РСР (1970). Народився 1 травня 1923 в місті Стара Ушиця (нині селище міського типу Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Був диригентом-хормейстером ансамблю пісні й танцю Червонопрапорного Білоруського військового округу, хормейстером Республіканського Палацу культури ветеранів війни та праці. Третього квітня 1992 року за заслуги в розвитку та пропаганді білоруської самодіяльної творчості відзначено Почесною грамотою Верховної Ради Республіки Білорусь.
2014 рік. У Києві на вулиці Інститутській від вогнепального поранення в серце загинув Анатолій Петрович Корнєєв — герой Небесної сотні, Герой України. Народився 23 січня 1961 року в селі Цвіклівці Кам’янець-Подільського району. Закінчив 1976 року восьмирічну школу в Руді, 1978 року — середню школу в Жванці. У 1978—1982 роках навчався в Кам’янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищі. Служив у 1982—1987 роках у групі радянських військ у Німеччині, у 1987—1991 роках — на Далекому Сході. У 1991—2003 роках працював на Кам’янець-Подільському хлібокомбінаті, де пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора. Від 2010 року був сільським головою Рудської територіальної громади Кам’янець-Подільського району. 27 березня 2014 року Кам’янець-Подільська міська рада ухвалила надати ім’я Корнєєва одній із нових вулиць селища Смирнова. 21 листопада 2014 року Указом Президента України надано звання Героя України. Див. про нього статтю «Знаєте, яким він хлопцем був!».
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
