20 квітня
Цього дня колись:
1945 рік. Постановою № 485 Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) створено Кам’янець-Подільський індустріальний технікум.
1962 рік. Кам’янець-Подільський кабельний завод випустив першу дослідну партію продукції.
1989 рік. З ініціативи міськкому ЛКСМУ (МДС) ухвалою міськвиконкому з числа молодих учителів, робітників, службовців створено другий у Кам’янці-Подільському МЖК (молодіжний житловий кооператив) «Зодчий».
1996 рік. Народна дитяча хорова капела «Журавлик» (керівник Іван Нетеча) завершила тижневі (13—20 квітня) гастролі в Німеччині.
1999 рік. Указом Президента України звання «Заслужений художник України» надано кам’янчанину Борису Михайловичу Негоді.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» народна дитяча хорова капела «Журавлик» відсвяткувала 20-річчя. Вели вечір заслужена артистка України Лариса Недін і ведучий музичних програм для дітей та юнацтва Національної телерадіокомпанії Вадим Колосок.
Цього дня народилися:
1920 рік. У селі Купіль (нині Волочиського району Хмельницької області) народився Хаїм Волькович (Юхим Володимирович) Бейдер — єврейський поет. Закічив 1933 року місцеву єврейську семирічну школу. Працював директором Дерев’янської середньої школи (1953), у редакції газети «Прапор Жовтня» (Кам’янець-Подільський). 1973 року переїхав у Москву, працював у журналі «Совєтіш геймланд» — завідувач відділу, заступник головного редактора. 1991 року вийшов на пенсію в зв’язку з хворобою. 1996 року переїхав у Нью-Йорк (США). Помер 7 грудня 2003 року в Нью-Йорку.
Хаїм Бейдер
1943 рік. У Челябінську народився Анатолій Ошерович Кролл — джазовий диригент, композитор, піаніст, аранжувальник, народний артист Російської Федерації (1998). У 1963—1970 роках був художнім керівником Тульського біг-бенду. Цей колектив 28 липня 1969 року виступав у Кам’янці-Подільському.
1948 рік. У селі Ходорівці Кам’янець-Подільського району народився Володимир Валентинович Шедловський — працівник культури, лауреат Хмельницької обласної премії імені Павла Фараонова (вручено 22 лютого 2006 року в Хмельницькому). Закінчив восьмирічну школу в рідному селі (навчався у 1955—1963 роках), Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище (у 1963—1967 роках; хорове диригування), заочно — музично-педагогічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1972—1977). У 1967—1969 роках перебував на службі в армії (в роті з обслуговування Кам’янець-Подільського військово-інженерного училища; грав у духовому оркестрі, керував курсантським хором). У 1969—1976 роках — директор Будинку культури Кам’янець-Подільського цукрового заводу; у 1976—1984 роках — завідувач районного відділу культури; у 1984—1986 роках — художній керівник ансамблю «Дністрянська хвиля» при Будинку культури цукрового заводу. Від вересня 1986 року — завідувач відділу культури Кам’янець-Подільського міськвиконкому (ухвалу виконкому затверджено 12 листопада 1986 року на дев’ятій сесії міської ради; його попередником був Микола Павлюк; деякий час був завідувачем розширеного відділу культури, молоді та спорту). З цієї посади вийшов на пенсію.
Цього дня відійшли у вічність:
1622 рік. У Києві помер (10 квітня за старим стилем) Петро Кононович Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) — гетьман українського реєстрового козацтва. Народився в селі Кульчиці (тепер Самбірського району Львівської області). 1621 року очолив козацьке військо у битві під Хотином, дістав тяжке поранення. У жовтні 1621 року був у Кам’янці-Подільському гостем вірменського старости Лукаша Грицьковича.
1920 рік. У Кам’янці-Подільському помер Олександр Федорович Колодій — генерал. Народився 8 лютого 1872 року. Походив з дворян Чернігівської губернії. Закінчив 1889 року 4-й Московський кадетський корпус, 1892 року — Михайлівське артилерійське училище, вийшов підпоручиком до 1-ї кінно-артилерійської батареї. 1899 року закінчив два курси Миколаївської академії Генерального штабу за другим розрядом. У листопаді 1919 року в Кам’янці-Подільському Головноуповноважений Уряду Української Народної Республіки Іван Огієнко призначив Колодія референтом військових справ. Той сумлінно виконував обов’язки референта аж до смерті від тифу.
1944 рік. У Києві помер Віктор Леонідович Маслянников — український живописець. Народився 1877 року в Кам’янці-Подільському. Навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, у 1905—1910 роках — у Краківській академії мистецтв. Писав ліричні пейзажі («Взимку», «Сірий вечір», обидва — 1911 рік). 1906 року брав участь в ілюструванні журналу «Шершень».
1981 рік. В Одесі помер Олександр Силович Пресич — український диригент, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1967). Народився 9 вересня (27 серпня за старим стилем) 1909 року на станції Погранична (тепер Китай). 1934 року закінчив Київський музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка. Очолював симфонічні оркестри: у 1934—1935 роках — у Кам’янці-Подільському, у 1935—1940 роках — у Запоріжжі. 1934 року в Кам’янці-Подільському розпочав педагогічну діяльність — працював викладачем духових інструментів музичного технікуму імені Миколи Лисенка. Перед війною Олександр Силович працював в оркестрі Київського оперного театру. Коли німці наступали, Пресича, як молодого диригента, залишили в Києві для евакуації майна театру. Проте сім’я Пресичів не встигла покинути столицю. Донька Маргарита так згадувала цей період: «Пам’ятаю багато страшних картин і епізодів війни. Крик мами, коли тато, якого незадовго до цього оголосили загиблим, повернувся». У 1946—1947 роках Пресич працював диригентом Львівського театру опери та балету. У 1947—1964 роках очолював симфонічний оркестр в Одесі. У 1964—1971 роках Пресич був головним диригентом Донецького театру опери та балету. 1967 року Олександрові Силовичу надали звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». 1971 року повернувся в Одесу й останні десять років життя — у 1971—1981 роках — був головним диригентом оперної студії Одеської консерваторії. Олександра Пресича нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Дружина Ганна Пресич була солісткою-вокалісткою Одеської філармонії. Їхня дочка Маргарита Пресич — актриса Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
