1 лютого
Цього дня колись:
1920 рік. У Кам’янці-Подільському приступив до виконання обов’язків польський староста міста Юліан Губерт. Він розпустив міську думу й призначав замість неї магістрат, що складався з бургомістра (бурмістра), його заступника та п’яти членів. Бургомістром призначено Олександра Шульмінського, а його заступником — провізора Дуніна. Крім того, Губерт видав ще два накази: щоб усі українські школи запровадили обов’язкове вивчення польської мови, щоб усі дотеперішні українські урядники урочисто присягнули на вірність Польщі.
1921 рік. У Кам’янці-Подільському наказом повітового виконавчого комітету створено повітовий комітет охорони пам’яток старовини, мистецтва й природи на чолі з Пилипом Васильовичем Клименком. У цьому комітеті Павло Григорович Клепатський став завідувачем архівно-бібліотечно-бібліографічної секції, Юхим Йосипович Сіцінський — археологічної, архітектури та мистецтва, а Володимир Миколайович Гагенмейстер — музейної.
1925 рік. У Кам’янці-Подільському після переїзду в нове приміщення на площі Карла Маркса, 2 (будинок колишньої чоловічої гімназії, а нині корпус історичного факультету національного університету) відновив роботу музей. В його історико-археологічному відділі зберігалися 9454 експонати, а в природничому — 1830. Перший з цих відділів фінансувався з державного бюджету, а другий — з місцевого.
1975 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбувся перший міський зліт наставників. На ньому створено міську раду наставників, ухвалено звернення учасників зльоту до всіх передовиків, новаторів виробництва, ветеранів праці міста.
1986 рік. Пленум Кам’янець-Подільського райкому Компартії України увільнив Тараса Петровича Муравку від обов’язків завідувача сільськогосподарського відділу райкому партії у зв’язку з переходом на роботу в апарат Хмельницького обкому КПУ. Завідувачем сільськогосподарського відділу затверджено Віталія Георгійовича Кураша.
1988 рік. У Кам’янці-Подільському розпочала роботу поліклініка медико-санітарної частини заводу «Електроприлад» (вулиця Франка, 30). За неї закріплено мешканців Східного мікрорайону, де розташований завод «Електроприлад», Руських фільварків, Старого міста, Підзамча, селища цукрового заводу та південної частини Центрального мікрорайону (до вулиці Уральської включно).
1995 рік. У газеті «Кам’янець-Подільський вісник» на посаді кореспондента почалася журналістська кар’єра Валер’яна Болеславовича Баньковського (народився 17 квітня 1958 року) — історика за фахом. Згодом був редактором журналу «Перспективи» (у 1999—2000 роках), газет «Поділля-центр» і «Місто» (від 2002 року). Помер 1 грудня 2003 року.
1996 рік. У Кам’янці-Подільському міську центральну бібліотечну систему очолив 34-річний Валерій Миколайович Любецький (народився 26 вересня 1961 року). Пропрацював директором міської ЦБС понад 18 років — до смерті 14 вересня 2014 року.
2000 рік. Головою правління сільськогосподарського підприємства імені Котовського села Гуменці Кам’янець-Подільського району обрано Леоніда Захаровича Кізюна.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському начальником міського управління економіки, промисловості, підприємництва, інвестицій та споживчого ринку призначено Василя Васильовича Кузьменка.
2001 рік. Головним санітарним лікарем Кам’янець-Подільського району призначено Олега  Володимировича Керничного. Він народився 10 серпня 1965 року в селі Заміхів Новоушицького району Хмельницької області. У 1972—1982 роках навчався в Заміхівській середній школі, у 1983—1985 роках служив у лавах Радянської армії, у 1986—1992 роках навчався в Ленінградському санітарно-гігієнічному інституті, де здобув фах лікаря-гігієніста, епідеміолога. Від вересня 1992 року до червня 1993 року проходив інтернатуру на базі Хмельницької міської санітарно-епідеміологічної станції за спеціальністю санітарний лікар із гігієни праці. Закінчивши інтернатуру, працював завідувачем відділення гігієни праці обласної санепідемстанції та завідувачем епідеміологічного відділу обласної санепідемстанції. У 1995—2000 роках вів підприємницьку діяльність. 28 грудня 2012 року Олега Володимировича призначили начальником Кам’янець-Подільського міськрайонного управління Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби в Хмельницькій області.
2002 рік. Збройні сили України взяли на озброєння автоматичну гармату (30 мм) та два танкових кулемети (12,7 і 7,62 мм), розроблених і виготовлених у Кам’янці-Подільському на заводі точної механіки.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському в Картинній галереї відкрито виставку робіт Івана Степановича Марчука. З цієї нагоди знаменитий український художник відвідав місто над Смотричем.
Іван Марчук у київській галереї «Мистецька збірка», січень 2012 року
2006 рік. У Хмельницькому Голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин вручив Грамоти Верховної Ради України двом кам’янчанам — голові депутатського клубу Сергієві Віталійовичу Бабію та голові правління ЗАТ «Тепловоденергія», депутатові міської ради Валерієві Григоровичу Гордійчуку.
2011 рік. У Кам’янці-Подільському відбулися установчі збори громадсько-політичного руху «Гідність». Головним гаслом організації стало: «Думай! Говори! Дій уже сьогодні!». Утворено координаційну раду громадсько-політичного руху. До її складу увійшли 11 чоловік: Олег Демчук (один з ініціаторів створення організації, депутат Хмельницької обласної ради), Наталія Мерінова, Вадим Мендограло, Володимир Барановський, Василь Товкайло, Юрій Матвєйцев, Павло Білоус, В’ячеслав Полятинчук, Мирослав Мошак, Михайло Аносов, Едуард Крилов.
Цього дня народилися:
1885 рік. У селі Пасинки (нині Шаргородського району Вінницької області) народився Леон Ігнацій Бялковський (Leon Іgnacy Bіałkowskі) — польський історик, дійсний член Польської академії наук з 1949 року. В Російській імперії іменувався Леонідом Болеславовичем. Закінчив Краківський університет. Від 1 липня 1919 року до 1 лютого 1920 року був приват-доцентом кафедри полонознавства Кам’янець-Подільського державного українського університету. 1920 року видав у Варшаві польською мовою працю «Поділля в XVІ столітті». Помер 22 січня 1952 року в Любліні (Польща).
1897 рік. У селі Архангород Херсонської губернії (тепер селище міського типу Новоархангельськ, один із районних центрів Кіровоградської області) народився Євген Филимонович Маланюк — поет української еміграції, публіцист, есеїст, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадський і культурний діяч. Був старшиною Армії Української Народної Республіки, ад’ютантом генерал-хорунжого Василя Тютюнника. У службових справах бував 1919 року в Кам’янці-Подільському, залишив спогади про місто над Смотричем. Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку.
1936 рік. У селі Западинці (нині Деражнянського району Хмельницької області) народився (згідно із записом у паспорті, а насправді 20 січня 1936 року) Микола Маркович Роженко — доктор філософських наук, дійсний член Академії наук вищої школи України, лауреат премії імені Василя Стуса. 1959 року закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1966 року закінчив аспірантуру Інституту філософії АН УРСР. Захистив кандидатську дисертацію «Філософський аналіз проблеми опису і пояснення у квантовій механіці» (1966) та докторську дисертацію «Єдність логічного та історичного в науковому пізнанні (на матеріалах сучасної фізики)» (1985). За письмовий протест 1972 року проти арештів Василя Стуса, Євгена Пронюка, Василя Лісового та інших був негайно звільнений з Інституту філософії й адміністративно висланий з Києва, після чого три роки працював старшим викладачем на кафедрі філософії Хмельницького інституту побутового обслуговування (нині Хмельницький національний університет). 1975 року знову повернувся до Києва, де викладацьку роботу поєднував з науково-дослідною, що увінчалася захистом докторської дисертації. Помер 13 листопада 2012 року в Києві.
1940 рік. У Мельниці-Подільській Тернопільської області народився Василь Іванович Якубовський — археолог, музеєзнавець, кандидат історичних наук. Закінчив 1967 року історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював старшим науковим співробітником, завідувачем відділу Хмельницького обласного краєзнавчого музею. 1984 року захистив кандидатську дисертацію «Давньоруські пам’ятки XІІ—XІІІ століть верхів’їв рік Південного Бугу і Случа». Відтоді працює в рідному виші (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) на кафедрі історії СРСР, а з 1991 року — на кафедрі історії України (нині професор цієї кафедри). Етапною в науковій роботі Василя Івановича стала монографія «Скарби Болохівської землі», видана 2001 року та 2003 року перевидана з доповненнями. Василь Якубовський 1990 року організував студентську вокально-етнографічну групу «Відродження» та став її художнім керівником.
1942 рік. У селі Соколів Бучацького району Тернопільської області народився Микола Васильович Тихоліз — музикант, педагог, керівник Кам’янець-Подільського районного духового муніципального оркестру. Закінчив Тернопільське музичне училище (навчався у 1959—1963 роках), заочно Львівську консерваторію. Працював у Кам’янець-Подільському училищі культури в 1966—1996 роках, директором Кам’янець-Подільської районної дитячої музичної школи (з 12 травня 1999 року). Викладає на кафедрі теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
1953 рік. У селі Ленківці Кельменецького району Чернівецької області народився Павло Ананійович Дворський — український співак, народний артист України (від 4 травня 1994 року). Закінчив 1994 року Львівську консерваторію. Від 1976 року соліст Чернівецької філармонії. Автор музики і виконавець пісень «Смерекова хата», «Стожари», «Мама Марія», «Товариство моє» та ін. У березні 1979 року зі «Смерічкою» виступав у Кам’янці-Подільському в клубі на вулиці Гагаріна. 1986 року був учасником зустрічі у МБК письменників і майстрів мистецтв України з трудівниками міста Кам’янець-Подільський і Кам’янець-Подільського району, організованої Українським телебаченням. 26 жовтня 1997 року виступав у Кам’янці-Подільському на відкритті відновленого ресторану «Україна».
1958 рік. У селі Тереблече Глибоцького району Чернівецької області народився Валерій Федорович Сака — сільський голова в рідному селі (та в селі Привороки, підпорядкованому Тереблеченській сільській раді; обрано 15 грудня 2013 року). Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільська державна аграрно-технічна академія). Працював головним агрономом, головою колгоспу «Прикордонник», начальником державного підприємства Служби міжнародних автомобільних перевезень.
1959 рік. Народився Володимир Володимирович Яловик — депутат Кам’янець-Подільської міської ради першого скликання в 1990—1994 роках, слюсар ВАТ «Модуль».
1965 рік. У Кам’янці-Подільському народився Володимир Володимирович Мельниченко — народний депутат України (від 2012 року). 1996 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 2005 року закінчив відділення перепідготовки інституту післядипломної освіти Подільського державного аграрно-технічного університету (економіст з бухгалтерського обліку). Був членом Соціалістичної партії України, Партії регіонів. Нині у Верховній Раді член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
Цього дня відійшли у вічність:
1733 рік. У Варшаві помер Август ІІ Фридерик Сильний — польський король у 1697—1706 роках і від 1709 року. Народився 12 травня 1670 року в Дрездені. Після смерті 17 червня 1696 року короля Яна ІІІ Собеського разом із короною взяв на себе зобов’язання відібрати в турок Кам’янець-Подільський. Але його похід 1698 року не мав жодного значення, хоча перед походом було вибито медаль у пам’ять взяття Кам’янця-Подільського з портретом Августа ІІ Фридерика. Поділля з Кам’янцем-Подільським відійшли до Польщі за умовами Карловицького трактату між Туреччиною і Польщею (25 січня 1699 року). Кам’янець-Подільський передано Польщі 12(22) вересня 1699 року. На честь цього вибито медаль з портретом Августа ІІ Фридерика. 1703 року заборонив євреям осідати і торгувати в Кам’янці-Подільському понад три дні, а 1725 року підтвердив цю заборону. 1723 року надав українсько-польському магістрату в Кам’янці-Подільському право розпоряджатися оборонними засобами і мати в себе, згідно з давнім звичаєм, ключі від двох міських брам, створив у місті «стрілецьке братство» для того, «щоб мешканці навчилися поводитися зі зброєю і були здатні захищати місто».
1916 рік. На Катеринославщині під час боротьби з епідемією холери помер від неї (19 січня за старим стилем) Антон Людвігович Смідович — український санітарний лікар. Народився 10 червня (29 травня за старим стилем) 1872 року в Кам’янці-Подільському. 1892 року закінчив Кам’янець-Подільську гімназію, 1898 року — медичний факультет Київського університету.
2014 рік. Помер Микола Миколайович Зарицький — журналіст. Народився 6 лютого 1947 року. Мешкав у Кам’янці-Подільському. Працював власним кореспондентом газети «Подільські вісті».
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
