1910 рік. Подільський губернатор видав (4 вересня за старим стилем) свідоцтво раді Подільського союзу російських націоналістів на видання в Кам’янці-Подільському щоденної газети «Подолянин» під редакцією дворянина Бориса Володимировича Плеського. Перший номер побачив світ через десять днів — 27 вересня (14 вересня за старим стилем) 1910 року.
1919 рік. У Кам’янці-Подільському Міністерство народної освіти Української Народної Республіки видало наказ про створення комісії з підготовки статуту Національного архіву в Києві. Очолив комісію професор Пилип Васильович Клименко, а серед її членів був Юхим Йосипович Сіцінський.
1939 рік. О другій годині ночі посла Німеччини в СРСР Фрідріха Вернера фон дер Шуленбурга викликали до Кремля, де Йосип Сталін у присутності В’ячеслава Молотова й Климента Ворошилова особисто повідомив німецького дипломата про те, що зранку Червона армія перетне польський кордон від Полоцька до Кам’янця-Подільського. Німецькій авіації пропонувалося не робити вильотів на схід від лінії Білосток — Брест — Львів.
1957 рік. Постановою Ради Міністрів Української РСР до Кам’янця-Подільського переведено з Києва будівельний технікум. Згідно з наказом корпорації «Укрбуд» від 30 листопада 2007 року Кам’янець-Подільський будівельний технікум перейменовано на Кам’янець-Подільський коледж будівництва, архітектури та дизайну.
1991 рік. Уперше програми українського радіо о шостій годині ранку розпочалися мелодією «Ще не вмерла Україна».
1996 рік. У Кам’янці-Подільському в ЖЕК № 2 при допомозі товариства «Вісбаден — Шірштайн — Кам’янець-Подільський» відкрито швейну майстерню «Лілея».
2001 рік. Міський голова Олександр Мазурчак і фахівці американської програми «Полісі» Ніколь Джудіс і Варунт Драйнатна підписали договір про співпрацю у галузі репродуктивної медицини.
2002 рік. Міністерство аграрної політики України видало наказ про перетворення Кам’янець-Подільської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції у відкрите акціонерне товариство. Обов’язки голови правління ВАТ до моменту скликання загальних зборів акціонерів покладено на директора Кам’янець-Подільської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції Михайла Андрійовича Андруховича.
2003 рік. У Кам’янець-Подільському державному університеті відкрився Другий міжнародний конгрес українських істориків. Перший такий конгрес «Українська історична наука на порозі XXI століття» проходив 16—18 травня 2000 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. На першому урочистому пленарному засіданні виголошено привітання до учасників конгресу Президента України Леоніда Кучми та Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. З привітальними промовами виступили голова Хмельницької обласної державної адміністрації Віктор Лундишев, міський голова Кам’янця-Подільського Олександр Мазурчак, президент Українського історичного товариства, голова наукової ради Світового конгресу українців Любомир Винар, останній президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав’юк, голова Наукового товариства імені Шевченка в Словацькій Республіці Микола Мушинка, голова секції античної історії Української вільної академії наук (Нью-Йорк, США) Олександр Домбровський та інші. 2003 рік. При вході до головного корпусу Кам’янець-Подільського державного університету відкрито пам’ятну дошку Іванові Огієнку.
2003 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» міжнародний гросмейстер із Києва Спартак Височин провів сеанс одночасної гри з шахів на 26 дошках (21 перемога, три нічиї, дві поразки).
2007 рік. Указом Президента України орденом «За заслуги» третього ступеня відзначено доктора історичних наук із Кам’янця-Подільського Валерія Степановича Степанкова. Це сталося напередодні його 60-річчя (народився 18 вересня 1947 року). Орден вручив Віктор Андрійович Ющенко 22 вересня 2007 року в Хмельницькому.
2009 рік. У картинній галереї Кам’янця-Подільського відкрито персональну виставку Віктора Дейсуна «Спостереження», на якій представлено 17 робіт живописця. Віктор Миколайович народився 22 липня 1962 року в Кам’янці-Подільському. Навчався в школі спочатку на Довжку (передмісті Кам’янця-Подільського), де проживали батьки Віктора, потім на Підзамчі (мікрорайоні Кам’янця-Подільського). Навчався у Кам’янець-Подільській міській дитячій художній школі, яку закінчив 1976 року. Далі 1980 року закінчив республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка в Києві, 1988 року — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська академія мистецтв). Див. про художника статтю «Митець, що вміє випасати тигрів».
2009 рік. Кам’янець-Подільська міська організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» розпочала багатоденну акцію «Ровесник Незалежності». Вона стартувала поблизу головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Студентам роздавали символічні календарі, формуляри для запису розкладу занять, блокноти, значки, прапорці та партійні газети.
2011 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито гіпермаркет будівельних матеріалів «Епіцентр». На його відкриття прибув на лише міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич, а й співвласники мережі гіпермаркетів Олександр та Галина Гереги. Гіпермаркет у місті над Смотричем став для «Епіцентру» тридцятим в Україні.
Під час відкриття «Епіцентру» в Кам’янці-Подільському
2011 рік. Кам`янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою відзначив подвійне свято — одинадцяту річницю з дня заснування навчального закладу та посвяту десятикласників у ліцеїсти.
2014 рік. Кам’янець-Подільський відвідав Нодар Берідзе — учасник відкритого міжнародного велотуру «Усі за мир». Спортивний захід стартував у День Незалежності з Києва. Велотур задумав грузинський спортсмен Джумбер Лежава — 14-разовий рекордсмен «Книги рекордів Гіннесса», єдина людина у світі, котра здійснила безперервну навколоземну подорож велосипедом. Але здійснити чергову мрію в Україні Лежаві не судилося: за місяць до старту він раптово помер, тож утілити в життя ідею свого земляка взявся його сподвижник Нодар Берідзе.
Цього дня народилися:
1864 рік. У Вінниці народився (5 вересня за старим стилем) Михайло Михайлович Коцюбинський — український письменник. Закінчив 1880 року Шаргородське духовне училище. Перебував у 1880—1882 роках у Кам’янці-Подільському. Помер 25 квітня (12 квітня за старим стилем) 1913 року в Чернігові. Див. статтю «Михайло Коцюбинський і сходи Фаренгольца».
1953 рік. Народилася Марія Миколаївна Сухова — колишня завідувач дошкільного навчального закладу № 15 у Кам’янці-Подільському.
1964 рік. Народився Олександр Вікторович Чернець — головний лікар комунальної (бюджетної) установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги» в Кам’янці-Подільському.
1971 рік. У селі Нефедівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народилася Інна Василівна Думанська — директор загальноосвітньої школи I—II ступенів у селі Крушанівка Кам’янець-Подільського району.
Цього дня відійшли у вічність:
1863 рік. У Дрездені помер (поховано у Варшаві) Юзеф Коженьовський — польський письменник, педагог. Народився 19 березня 1797 року на фільварку Коренівка в селі Смільне (тепер у складі міста Броди Львівської області). Закінчив 1819 року Вищу Волинську гімназію в Кременці. У 1823—1832 роках викладав у Кременецькому ліцеї, у 1834—1838 роках — у Київському університеті. У 1838—1846 роках працював директором гімназії в Харкові, у 1846—1863 роках перебував на педагогічній роботі у Варшаві. Часто подорожуючи, побував у багатьох містах Поділля, зокрема й у Кам’янці-Подільському. Автор реалістичних повістей «Спекулянт» (1846), «Коллокація» (1847) та інших, в яких зображено побут, звичаї, фольклор населення Кам’янця-Подільського, Летичева, Ярмолинців та інших міст і сіл Поділля першої половини XІX століття.
0
