1881 рік. При Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії засновано (5 грудня за старим стилем) стипендію імені Миколи Івановича Пирогова. Положення про стипендію затверджено 20 січня (8 січня за старим стилем) 1882 року.
1936 рік. Газета «Червоний кордон» повідомила, що в Кам’янці-Подільському «приміщення колишньої німецької кірхи перетворилося на міський спортивний будинок». Будинок, обладнаний спортивним інвентарем, відкрили 1 січня 1937 року. Сьогодні тут, на вулиці Шевченка, розміщується дитячо-юнацька спортивна школа № 1.
1937 рік. В Одесі заарештовано українського поета Пантелеймона Михайловича Педу (літературне ім’я — Панько Педа) — уродженця містечка Жванець (нині село Кам’янець-Подільського району), автора збірки віршів «Перший рейд» (1931). 23 грудня 1937 року «трійкою» при управлінні Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР по Одеській області засуджено до розстрілу. Посмертно реабілітовано.
1971 рік. Кам’янець-Подільський цементний завод уперше випустив цемент марки 600.
1974 рік. Директором Кам’янець-Подільської міської друкарні став В’ячеслав Олексійович Дєвін, який до того (в 1971—1974 роках) працював на цьому підприємстві головним інженером. Очолював друкарню майже 27 років — до 1 жовтня 2001 року.
1983 рік. По першій програмі Центрального телебачення СРСР показано 20-хвилинний документальний телефільм «Кам’янець-Подільський», знятий у червні 1983 року.
1990 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури 17—19 грудня кандидат технічних наук, директор Київського інституту душі «Атма» Юрій Андрійович Кривоногов, більше відомий як організатор і лідер «Білого Братства», провів цикл лекцій.
1993 рік. Ухвалою Хмельницької обласної ради в Кам’янець-Подільському районі створено Кам’янську сільську раду, до складу якої увійшло єдине село — Кам’янка. Вибори депутатів новоствореної ради відбулися 23 січня 1994 року. Розпочала роботу 17 лютого 1994 року.
1994 рік. Головою Хмельницької обласної організації «Просвіта» обрано Віталія Петровича Мацька. У 1990—1994 роках працював у газеті «Кам’янець-Подільський вісник» заступником редактора, коректором, виконувачем обов’язків редактора. Водночас викладав у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Від 1994 року мешкає в Хмельницькому, нині — доктор філологічних наук, професор.
1996 рік. Журналіст Микола Петрович Гординчук із Кам’янця-Подільського зареєстрував першу в Хмельницькій області дитячу приватну газету «Долонька». Згодом з обласної перереєстровано на всеукраїнську газету.
1996 рік. Завідувачем організаційно-інформаційного відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому призначено Валентину Вікторівну Стельмах.
1998 рік. У Кам’янці-Подільському житлові будинки, зовнішні інженерні мережі й об’єкти селища Першотравневого (селища цементного заводу) прийнято в комунальну власність міста.
2005 рік. У Кам’янці-Подільському при реконструкції Новопланівського мосту знято всі чотири скульптури, що прикрашали його як з боку Старого міста, так і з боку Нового плану. Серед них була й скульптура шахтарки.
Цього дня народилися:
1693 рік. У Дубовій Горі народився МиколайДембовський — кам’янецький біскуп від 1743 року. Помер 17 листопада 1757 року в Кам’янці-Подільському. Поховано в Кафедральному костелі.
1799 рік. В одному із сіл Сергачовського повіту Нижегородської губернії народився (6 грудня за старим стилем) Микола МиколайовичАнненков — російський військовий і державний діяч, поет-дилетант. Був далеким родичем російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова: двоюрідна сестра Анненкова — Катерина Аркадіївна — у другому шлюбі стала дружиною Дмитра Олексійовича Столипіна — рідного брата бабусі Лермонтова Єлизавети Олексіївни Арсеньєвої (уродженої Столипіної). Два роки — від 18 грудня (6 грудня за старим стилем) 1862 року до 31 січня (19 січня за старим стилем) 1865 року — був генерал-губернатором Київського генерал-губернаторства (Південно-Західного краю), до складу якого входили Київська, Подільська та Волинська губернії. 24 червня (12 червня за старим стилем) 1864 року брав участь у закладанні Нового (Новопланівського) моста в Кам’янці-Подільському. Серед трьох імен, вибитих на мідній табличці, закладеній у підніжжя мосту, було і його ім’я. Помер 7 грудня (25 листопада за старим стилем) 1865 року в Санкт-Петербурзі.
Микола МиколайовичАнненков
1896 рік. У селі Спаське Веньовського повіту Тульської губернії Російської імперії (нині Новомосковського району Тульської області Російської Федерації) народилася (5 грудня за старим стилем) Анастасія ПлатонівнаЗуєва — російська актриса театру й кіно, народна артистка СРСР (1957), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1952). У трупі МХАТу (Московського художнього академічного театру) працювала від 1924 року. Серед зіграних ролей — Коробочка. 9 липня 1949 року разом із групою акторів МХАТу показувала в Кам’янці-Подільському сцени із спектаклів: Анастасія Зуєва зіграла з Володимиром Бєлокуровим епізод із «Мертви душ» за поемою Миколи Гоголя. Померла 23 березня 1986 року в Москві.
1908 рік. У Харкові народився Юрій Володимирович Шевельов — славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції, професор Гарвардського, Колумбійського університетів, іноземний член Національної академії наук України (з 1991 року). Автор 17 книг і низки фундаментальних наукових праць, зокрема: «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979). На початку вересня 1993 року відвідав Кам’янець-Подільський. Доктор філологічних наук Віталій Мацько згадав, що тоді на його пряме запитання про те, чому він покинув Україну, Шевельов відповів: «Я прагнув до вільної думки». А ось спогад письменниці Світлани Матвієнко: «Мені пригадується вересень 1993 року, коли я була ще студенткою Кам’янець-Подільського інституту. Перебуваючи тоді в Україні, Юрій Шевельов відвідував Огієнківські місця і, звісно, приїхав у заснований ним інститут. Зала була повна, з передостаннього ряду я добре його не розгледіла. Пам’ятаю лише голос, який жартував, що йому не вісімдесят, а всього лише чотири рази по двадцять…». Помер 14 квітня 2002 року в Нью-Йорку.
1914 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Інна Олександрівна Городецька — українська художниця. Закінчила Харківське державне художнє училище (навчалася в 1933—1938 роках) і Харківський художній інститут (навчалася в 1938—1947 роках), де її педагогами були Семен Маркович Прохоров, Олексій Опанасович Кокель, Василь Ілліч Касіян. Працювала в жанрі станкового мистецтва та графіки. Була членом Харківської організації Спілки художників України (від 1958 року). Учасниця республіканських виставок (від 1952 року). 1976 року в Харкові відбулася посмертна персональна виставка Інни Городецької. Серед творів: літографія «Олексій Максимович Горький і Антон Семенович Макаренко у трудовій дитячій колонії у Куряжі», «На птахофермі», «Веселий вітер», «Думи», «Весна», «Майбутній чемпіон». Померла 20 листопада 1972 року в Харкові.
Інна Олександрівна Городецька
1969 (або 1973) рік. Народилася Оксана Антонівна Григораш — завідувач дошкільного навчального закладу «Сонечко» в селі Завалля Кам’янець-Подільського району.
Цього дня відійшли у вічність:
1886 рік. У Кам’янці-Подільському помер (5 грудня за старим стилем) Ян (Іван) Михайлович Грейм — український живописець і графік, син фотографа й нумізмата Михайла Грейма. Народився 6 липня (24 червня за старим стилем) 1860 року в Кам’янці-Подільському. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв (з 1877 року; 1883 рік провів у Мюнхені, де вчився в академії мистецтв). 1879 року отримав срібну медаль за серію малюнків, присвячених Кам’янцю-Подільському. Клімат Петербурга виявився шкідливим для Грейма, він захворів на сухоти і змушений був повернутися до Кам’янця-Подільського, де й помер. Серед творів: композиції на історичні, міфологічні та біблійні теми: «Голгофа» (1883), «Мойсей», «Отаман Кільце» (обидві — 1884), «Дедал та Ікар» (1885, золота медаль у Петербурзькій академії мистецтв), альбом рисунків та акварелей; картини «Вид замку над морем», «Два вершники в бою» (1884).
1891 рік. Помер (5 грудня за старим стилем) Микола Богданович Преженцов — надвірний радник, перший голова Кам’янець-Подільської комісії Імператорського людинолюбного товариства, створеної в губернському центрі 2 березня (19 лютого за старим стилем) 1884 року з ініціативи Преженцова. 1864 року закінчив Імператорське училище правознавства. Був членом Кам’янець-Подільського окружного суду.
Жетон Кам’янець-Подільської комісії Імператорського людинолюбного товариства,
який належав Миколі Богдановичу Преженцову
1968 рік. Трагічно загинув Лаврентій Ілліч Карпінський — партійний і освітній керівник. Народився 1922 року в селі Довжок (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Трудову діяльність розпочав 1940 року в редакції районної газети. Від грудня 1940 року до 1946 року перебував у лавах Червоної (Радянської) армії. 1942 року вступив до Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). У 1946—1950 роках працював інструктором Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії (більшовиків) України, в 1950—1957 роках — інструктором і завідувачем сектора відділу пропаганди й агітації Кам’янець-Подільського (від 1954 року — Хмельницького) обкому Комуністичної партії України. Від 1955 року працював лектором, а в 1957—1961 роках — завідувачем відділу пропаганди й агітації Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України. Від 1962 року був деканом Кам’янець-Подільського загальнотехнічного факультету Київського автодорожнього інституту. Обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради, членом Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України.
Пам’ятник Лаврентієві Іллічу Карпінському на могилі на Руськофільварецькому кладовищі.
Фото Сергія Єрмакова
