17 червня
Цього дня колись:
1652 рік. Богдан Хмельницький звернувся (7 червня за старим стилем) з листом до кам’янецького магістрату та керівництва залоги з вимогою здати місто.
1866 рік. Російський цар Олександр ІІ скасував (5 червня за старим стилем) Кам’янець-Подільську дієцезію і приєднав її до Луцько-Житомирської.
1965 рік. У Кам’янці-Подільському в Зеленому театрі парку культури та відпочинку відбулася зустріч з народним артистом Української РСР Борисом Сабуровим.
Борис Сабуров у ролі командира полку у фільмі «Їм було дев’ятнадцять», 1960 рік
1970 рік. Першим секретарем Кам’янець-Подільського райкому Компартії України обрано Володимира Смирнова.
1991 рік. До Кам’янця-Подільського для проведення науково-дослідних робіт у Старому місті вперше прибула велика група американських фахівців на чолі з Андріяном Мандзієм.
1993 рік. У Варшаві головний архітектор Кам’янця-Подільського Віктор Яворський і директор ДІАЗу Василь Фенцур узяли участь (12—17 червня) у міжнародному конгресі, присвяченому 70-річчю Польського товариства урбаністів.
1993 рік. У Кам’янці-Подільському з посади директора школи-ліцею № 18 звільнено Руслана Дібаєва.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському під час мотобольного матчу «Поділля» — «Митник» уперше в місті проведено спортивний тоталізатор.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському вручено перші нові українські паспорти: їх власниками стали 18 випускників середньої школи №1.
1997 рік. У Кам’янці-Подільському урочисто відкрито міні-пивзавод.
1998 рік. Головному лікареві Кам’янець-Подільської міської станції переливання крові Надії Іванівні Антонецькій надано звання «Заслужений лікар України».
2001 рік. У Кам’янці-Подільському в день 10-ої річниці з дня смерті довголітнього (1963 — 1985) першого секретаря міськкому Компартії України, Почесного громадянина міста (1986) Олександра Лєсового (1926 — 1991), на будинку (вул. Драй-Хмари, 5), де він мешкав в останні роки секретарювання та після виходу на пенсію за станом здоров’я, урочисто відкрито меморіальну дошку (художники Володимир Лашко, Леонід Киселюк).
Цього дня народилися:
1926 рік. У селі Ладан (нині селище міського типу Прилуцького району Чернігівської області) народилася Наталія Сергіївна Шумада — український фольклорист, мистецтво- і літературознавець, сценарист, доктор філологічних наук (1984), професор (1993). Дитячі і юнацькі роки (до 1945 року) провела в Кам’янці-Подільському, тут закінчила середню школу. Закінчила 1949 року філологічний факультет Київського університету. Учителювала, у 1958—1961 роках — редактор видавництва «Веселка». Від 1961 року працювала в ІМФЕ (Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії) Академії наук України в Києві, від 1989 року — провідний науковий співробітник. Одночасно викладала в Київському театральному інституті (від 1996 року — завідувач кафедри філології). Твори: «Українсько-болгарські фольклористичні зв’язки» (1969), «Визвольний рух слов’ян у народнопісенній творчості XVІІ—XІX ст.» (1972, у співавторстві), «Сучасна пісенність слов’янських народів» (1981), «Фольклор українців поза межами України» (1989), «Українська народна культура очима чужоземців» (1995), «Фольклорні витоки драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (1996) та ін. Кіносценарії: «Слово-пісня» (1983), «Дружба» (1984), «Пісенна пам’ять про війну» (1986). Упорядник словника «Східнослов’янський фольклор» (1993). У серпні 1992 року в Кам’янці-Подільському виступила з доповіддю «Фольклор у слов’янському світі» на міжнародній науково-практичній конференції «Культура України та слов’янський світ». Померла 5 листопада 2013 року в Києві.
1932 рік. У Москві народився Олександр Якович Аскольдов — російський кінорежисер. Закінчив 1955 року філологічний факультет Московського університету, 1958 року — аспірантуру Літературного інституту імені Максима Горького. У 1959—1960 роках — інспектор відділу театрів Міністерства культури СРСР, у 1960—1964 роках — головний редактор Управління виробництва фільмів Міністерства культури СРСР, член сценарної редколегії Комітету кінематографії СРСР. 1966 року закінчив режисерське відділення Вищих курсів сценаристів і режисерів. 1966 року в Кам’янці-Подільському знімав фільм «Комісар» (до 1988 року стрічка була під забороною). Після заборони фільму звільнено з кіностудії імені Максима Горького. Працював бетонярем у Татарстані. У 1981—1985 роках — директор, художній керівник кіноконцертного залу «Росія». 25 жовтня 2002 року в молодіжному центрі «Юність» зустрівся з кам’янчанами на запізнілій прем’єрі фільму. Нині живе в Німеччині. Автор роману «Повернення в Єрусалим».
1948 рік. Народився Михайло Антонович Зенюк — приватний адвокат. 1998 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради.
1949 рік. У місті Стрий (нині Львівської області) народився Леонтій Володимирович Бебешко (псевдонім — Левко Дурко) — естрадний співак, заслужений артист України (2002). 15 березня 2002 року виступав у Кам’янці-Подільському в рамках всеукраїнської мистецької акції «За єдину Україну» (інші учасники акції — гурти «Ван Гог», «Краяни», балет «Дель’с-арт», дует Ліза та Олександр, співаки Оксана Пекун, Анатолій Гнатюк, Петро Чорний, Лілія Білоус).
1953 рік. У селі Порубне (нині Тереблече Глибоцького району Чернівецької області) народився Іво (насправді — Іван Васильович) Бобул — співак, заслужений артист України (1995), народний артист України (1998). Закінчив Чернівецьке музичне училище. Був солістом-вокалістом ансамблю «Море» Кримської філармонії (у 1979—1980 роках), солістом ансамблів «Черемош» (у 1980—1981 роках) і «Жива вода» (у 1981—1987 роках) Чернівецької філармонії. У 1988—1989 роках — соліст Тернопільської, від 1989 року — Чернівецької філармоній. Серед нагород: орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2003). На 31 січня 1993 року було заплановано два концерти Іво Бобула й Лілії Сандулеси в міському Будинку культури Кам’янця-Подільського. Співаки на сцені МБК з’явилися, але не виступили. 16 травня 1999 року у сквері «Гунські криниці» Іво Бобул співав для кам’янчан на Дні міста.
1962 рік. У селі Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області в сім’ї робітників народився Михайло Юрійович Рущак — директор Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», створеного за наказом Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2013 року № 375 шляхом зміни типу Державного навчального закладу «Кам’янець-Подільський професійний будівельний ліцей». Закінчив факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Там він здобув перший дорослий розряд у легкій атлетиці (біг на середній дистанції) та перший розряд із лижних гонок і біатлону.
Михайло Юрійович Рущак
1963 рік. У місті Ніжин Чернігівської області народилася Любов Леонідівна Анисимова — українська співачка (сопрано). Виступає дуетом із братом Віктором. Закінчила 1982 року Київське училище естрадно-циркового мистецтва. Працювала з братом у Тернопільській обласній філармонії. Лауреати ІІІ республіканського конкурсу артистів естради (Чернівці, 1982), переможці ІІІ всесоюзного конкурсу на краще виконання пісень країн соціалістичної співдружності (Ялта, 1983). 24 березня 1994 року гастролювали в Кам’янці-Подільському. 9 вересня 2004 року завітали до Кам’янця-Подільського під час всеукраїнського туру учасників Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»: співали на сцені міського Будинку культури (зокрема, пісню «Мої батьки»).
Цього дня відійшли у вічність:
1991 рік. Помер почесний громадянин міста, довголітній (у 1963—1985 роках) перший секретар міськкому Комуністичної партії України Олександр Миколайович Лєсовой (до 1980 року — Лісовий). Народився 13 березня 1926 року в селі Сокілець (нині Немирівського району Вінницької області).
1995 рік. У Києві помер Микола Васильович Білкун — український письменник. Народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття (нині Подільське Кам’янець-Подільського району) в родині вчителя. Закінчив у рідному селі початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердаклах на Заволжі, де вчився в школі й разом працював на торфорозробках. 1944 року добровільно пішов до Радянської армії. Навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії, демобілізовано через тяжке поранення. Закінчив 1950 року Вінницьку фельдшерську школу, працював дільничним фельдшером на Поділлі. Закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках). Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник». Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957). Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці «Перця») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955). 20 червня 1992 року відвідав рідне село.
2005 рік. У Києві померла Тетяна Нилівна Яблонська — український живописець, народний художник СРСР (1982), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1975). Народилася 24 лютого (11 лютого за старим стилем) 1917 року в Смоленську. Навчалася в Кам’янці-Подільському в п’ятій трудовій школі. Перший внесок у сімейний бюджет 16-річна Тетяна зробила як репетитор із математики. 1935 року вступила до Київського художнього інституту. Жили Яблонські в Кам’янці-Подільському на вулиці Московській (нині Огієнка) неподалік від будинку інституту народної освіти (тепер національний університет імені Івана Огієнка).
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
