Чт, 28.03.2024, 14:44
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 14 жовтня
14 жовтня
 
Цього дня колись:
 
1846 рік. Архієпископ Подільський і Брацлавський Арсеній (у миру Федір Павлович Москвін) надіслав (2 жовтня за старим стилем) із Кам’янця-Подільського в Київ до Археографічної комісії повідомлення про те, що він розпорядився сприяти Тарасові Григоровичу Шевченку у виконанні ним завдань комісії.
 
1859 рік. Завершився (2 жовтня за старим стилем) дводенний візит до Кам’янця-Подільського російського імператора Олександра II. Високий гість відвідав католицький кафедральний костел, провів огляд піхотного полку та гарнізонного батальйону, оглянув місце на майбутньому Новому плані, де передбачалося збудувати нові приміщення для губернських служб, і схвалив це місце (нині майдан Відродження), ще раз побував у чоловічій гімназії, а також у міській богадільні, пообідав і відбув у Почаїв.
 
1919 рік. У Кам’янці-Подільському Директорія, уряд, військо дали урочисту обітницю на вірність Українській Народній Республіці.

 

Під час обітниці
 
1919 рік. У Кам’янці-Подільському відбулося перше засідання Українського Священного Синоду. На церемонії відкриття був Головний Отаман Симон Петлюра.
 
1951 рік. Заслуженим учителем Української РСР став Пилип Федорович Хоптяр, який у 1950—1956 роках працював директором Кам’янець-Подільського педагогічного училища.
 
1968 рік. У Кам’янці-Подільському в Ратуші відкрилася виставка українського художника зі Львова Семена Борисовича Грузберга, який народився в місті над Смотричем.
 
1980 рік. У Бакоті Кам’янець-Подільського району відбулося останнє храмове свято.
 
1997 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито стоматологічний центр «Атланта» на проспекті Грушевського. 2005 року мережа «Атланти» поповнилася стоматологічною клінікою на вулиці Гагаріна.
 
2011 рік. У Кам’янці-Подільському на корпусі коледжу культури та мистецтв у Круглому провулку на Польських фільварках відкрито меморіальну дошку українському поету Володимиру Свідзінському (автор — молодий художник Олександр Олександрович Кордончук). Вшанувати пам’ять Свідзінського приїхали з Києва та Хмельницького доктор філологічних наук Елеонора Соловей (автор першої монографії про поета, упорядник двотомника та однотомника вибраних творів Свідзінського), письменники Анатолій Дністровий (директор із піару видавництва «Грані-Т», яке видало збірку казок Свідзінського «Чудесна тростка») і Василь Горбатюк (директор Хмельницького обласного літературного музею). На відкритті дошки з натхненним словом про поета виступили також доктори філологічних наук Полікарп Свідер і Микола Васьків.

 

Меморіальна дошка Володимиру Свідзінському
 
2014 рік. Голова Хмельницької обласної ради видав розпорядження про звільнення Ярослави Дмитрівни Смольницької з посади директора Кам’янець-Подільського медичного училища. Це розпорядження 26 грудня 2014 року затвердила Хмельницька обласна рада.
 
 
Цього дня народилися:
 
1887 рік. У місті Охтирка Харківської губернії (нині Сумської області) народився (за іншими даними — 2 або 27 жовтня) Михайло Якович Рудинський — український археолог, етнограф, мистецтвознавець, доктор історичних наук (1949), дослідник палеолітичних стоянок у селах Сокіл, Китайгород, Калачківці нинішнього Кам’янець-Подільського району. Помер 23 червня 1958 року.

1918 рік. Народився Віктор Митрофанович Суботін — доктор ветеринарних наук, професор. 1938 року закінчив Калузький зооветеринарний технікум. У 1938—1940 роках працював у районній ветеринарній лікарні в місті Таруса. У 1940—1941 роках навчався на курсах Ленінградського військово-ветеринарного училища. Під час війни з німцями був ветеринарним фельдшером в армії. 1951 року закінчив Омський ветеринарний інститут. У цьому навчальному закладі був асистентом, пізніше — доцентом кафедри фармакології, від 1968 року — проректором із наукової та навчальної роботи, у 1972—1974 роках завідував кафедрою фармакології. Потім працював у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), у 1985—1992 роках був завідувачем кафедри нормальної та патологічної морфології та фізіології. Основний напрямок наукових досліджень Суботіна — вивчення впливу антибіотиків на процеси травлення у телят, хворих на паратиф, на процес травлення та зростання сільськогосподарських тварин. Брав участь у багатьох конференціях, а 1969 року — в IV Міжнародному конгресі фармакологів у Швейцарії. Помер 18 квітня 2006 року.

 

Віктор Митрофанович Суботін
 
1950 рік. У селі Кривуші (нині Кременчуцького району Полтавської області) народився Віктор Федорович Баранов — український письменник (поет, прозаїк, перекладач), член Національної спілки письменників України (1983). Закінчив 1974 року філологічний факультет Київського університету. Видав збірки віршів «Народження полум’я» (1978), «У середу рано» (1981), збірку повістей та оповідань «Переступаючи поріг» (1985), збірку гумористичних творів і літературних пародій «Вічний двигун» (1980). Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза. 1989 року з Марією Влад відвідав Кам’янець-Подільський, був на зустрічі з місцевими рухівцями в майстерні художника Анатолія Лучка на вулиці Довгій. 19 листопада 2011 року Баранова було обрано головою Національної спілки письменників України, змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював спілку протягом десяти років. Помер Віктор Баранов 30 липня 2014 року після тривалої важкої хвороби.

 

Віктор Федорович Баранов, 13 січня 2012 року
 
1955 рік. У селі Вільхівчик Гусятинського району Тернопільської області народився Володимир Михайлович Кундис — останній начальник Кам’янець-Подільського аеропорту, згодом православний священик. Помер 2006 року.
 
1951 рік. У селі Чугор (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Михайло Миколайович Мікшанський. Закінчив середню школу в селі Косиківці Новоушицького району, працював у колгоспі імені Чапаєва села Чабанівка, від 1969 року — в радгоспі «Харківська овочева фабрика» на різних роботах. Після служби в армії повернувся в радгосп: бригадир, керівник відділку. У 1982—1986 роках працював директором консервного заводу в Харкові. Закінчив 1985 року Харківський сільськогосподарський інститут (за фахом — економіст-організатор). Був головою колгоспу в селі Підпилип’я Кам’янець-Подільського району, директором відкритого акціонерного товариства «Лактіс» (молокозаводу) в Кам’янці-Подільському, головою сільськогосподарського кооперативу «Кам’янець-Подільський» села Боришківці Кам’янець-Подільського району.

1960 рік. У місті Дунаївці Хмельницької області народилася Людмила Миколаївна Марчук — доктор філологічних наук (2008), професор (2010). 1977 року закінчила із золотою медаллю Дунаєвецьку середню школу № 2, а 1981 року — з відзнакою філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від 1988 року працює в рідному виші. У 1990—1993 роках навчалася в аспірантурі Харківського педагогічного університету імені Григорія Сковороди, у 2004—2007 роках — в докторантурі Інституту української мови Національної академії наук України.

 

Людмила Миколаївна Марчук
 
1961 рік. У селі Гуменці Кам’янець-Подільського району народилася Лариса Іванівна Пиж — завідувач дошкільного навчального закладу «Вітерець» у селі Гуменці.
 
1970 рік. Народилася Любов Анатоліївна Ковальчук — директор загальноосвітньої школи I—III ступенів у селі Жовтневе Кам’янець-Подільського району.

 

Любов Анатоліївна Ковальчук
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1975 рік. У Києві помер Петро Якимович Вільховий — український письменник. Народився 25 вересня (12 вересня за старим стилем) 1900 року в селі В’язівок (нині Павлоградського району Дніпропетровської області). Закінчив 1920 року вчительську семінарію, 1925 року — курси журналістики при ЦК Комуністичної партії (більшовиків) України в Харкові. У 1920—1923 роках служив у Червоній армії. Працював у редакції газети «Колгоспне село», у 1935—1940 роках був редактором Держлітвидаву Української РСР. Під час війни працював на кіностудії в Ташкенті, був секретарем партійної організації Спілки письменників Узбекистану. У 1945—1959 роках — уповноважений Ради в справах релігійних культів по Україні при Раді Міністрів Української РСР. Друкувався від 1921 року. Писав про революційні перетворення на селі, про «трудовий ентузіазм народу» під час перших п’ятирічок, інтернаціональну єдність і дружбу трудящих. Провідна тема – «викриття релігійного мракобісся» в дусі радянського атеїзму. Видав збірки оповідань «Зубата баба» (1927), «Трифонове озеро» (1962), «Серцем до серця» (1965), повість та оповідання «У Тополиному» (1966), повість «Небояни» (1928), романи «Зелена фабрика» (книга перша — 1930; книга друга — 1934), «На берегах двох рік» (1956), книжки нарисів «Чапаєвці» (1937), «Промені життя» (1938), «Листи Паші Яблунівни» (1939), дослідження «Ленін у творчості народу України» (1939). Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. У лютому 1967 року в Кам’янці-Подільському разом із Григорієм Полянкером брав участь у вечорі, присвяченому 70-річчю з дня народження письменника Івана Кулика.

 

Петро Якимович Вільховий
 
1996 рік. У Кам’янці-Подільському помер Василь Федорович Ширко — кандидат економічних наук (1984), доцент (1990), генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «ПКБ АСУ», депутат Кам’янець-Подільської міської Ради чотирьох поспіль скликань (у 1982—1994 роках). Народився 29 жовтня 1944 року (згідно із офіційним записом — 12 березня 1945 року) в селі Степань Сарненського району Рівненської області. Вчився в Українському інституті інженерів водного господарства в місті Рівне (від вересня 1961 року до листопада 1964 року), служив у армії на Кавказі (у 1964—1967 роках). Закінчив 1971 року факультет автоматики Львівського політехнічного інституту, 1984 року — аспірантуру при Московському інституті народного господарства. Працював інженером-конструктором, начальником лабораторії, заступником начальника відділу на заводі «Електроприлад» (від жовтня 1971 року до жовтня 1974 року), начальником відділу АСУ на Кам’янець-Подільському електромеханічному заводі (від жовтня 1974 року до грудня 1979 року). Від грудня 1979 року — директор Кам’янець-Подільського проектно-конструкторського бюро АСУ. 1984 року в Москві захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комбінаторно-евристичного методу розв’язання задач керування підприємством». Викладав (у 1985—1993 роках, як сумісник) у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Депутат Кам’янець-Подільської міської ради 18-го, 19-го, 20-го, 1-го (21-го) скликань (у 1982—1994 роках). Кандидат у народні депутати України та кандидат у депутати Кам’янець-Подільської міської ради (1994).


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (12.10.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1107 | Коментарі: 3 | Теги: 14 жовтня, кам'янецький календар, Василь Ширко, Віктор Баранов | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
0
1 KamPod   (13.10.2015 23:04) [Материал]
На дошці наукових шкіл ПДАТУ у головному корпусі висить інформація про такого науковця, дата народження якого співпадає з сьогоднішнім числом


0
2 KamPod   (14.10.2015 10:52) [Материал]
Шукаючи відповідне фото до події 1919 року в інтернеті і книжках знайшов різногласся щодо дати присяги. В одних джерелах це 14 жовтня як і тут, але в інших вказується що присяга була в серпні. От як на цьому скані

0
3 KamPod   (14.10.2015 12:37) [Материал]
У книзі "Кам'янець - остання столиця УНР" (2012) підтверджується факт прийняття присяги 14 жотня 1919року. Зацитуємо:
_____________________

14 жовтня 1919 р. на майдані і в церкві відбулося свято присяги Директорії, уряду і війська на вірність Українській державі. Церемонію відвідали представники польської і румунської урядових місій.

Під стінами собору14 жовтня 1919 р. Симон Петлюра та керівництво Директорії приймали військовий парад, тут українські війська та весь уряд УНР клялися на вірність українській державі під час свята присяги Директорії. Українське військо тоді налічувало 80 тисяч осіб.

Складання присяги на вірність Україні було обов'язковим для всіх держслужбовців УНР. Працівники Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Швейцарії складали «Урочисту обітницю урядовців» і підписували її текст.
_______________________

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz