1966 рік. У Кам’янці-Подільському у фестивалі кіномистецтва взяв участь український актор Іван Миколайчук.
1972 рік. Депутати Кам’янець-Подільської міської ради вперше зібралися на сесію в новому адміністративному будинку (сучасна адреса — майдан Відродження, 1) — в спеціально виділеному на четвертому поверсі сесійному залі.
1986 рік. У Кам’янці-Подільському міський бліцтурнір із шахів «Кубок року» виграв Юрій Зайцев.
1997 рік. У Києві на міжнародних змаганнях з легкої атлетики (13—14 грудня) студенти Кам’янець-Подільського педагогічного університету Андрій Мельников і Василь Матвійчук посіли відповідно перше та друге місце у бігу на 2000 метрів із перешкодами.
1999 рік. Заступником міського голови Кам’янця-Подільського став Дмитро СергійовичВасильянов. Нині він — секретар Кам’янець-Подільської міської ради.
Цього дня народилися:
1840 рік. У селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Чорнобаївського району Черкаської області) народився (2 грудня за старим стилем) Михайло Петрович Старицький — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч, один із корифеїв українського побутового театру. Його дружиною була сестра композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Восени 1879 року з дружиною, дочками Людмилою та Оксаною три місяці жив у Кам’янці-Подільському. Помер 27 квітня (14 квітня за старим стилем) 1904 року в Києві.
Михайло Петрович Старицький, 1870-і роки
1905 рік. У селі Безгинове Старобільського повіту Катеринославської губернії (тепер Новоайдарського району Луганської області) народився (1 грудня за старим стилем) Іван Приблудний (насправді — Яків Петрович Овчаренко) — російський поет. У грудні 1920 року в Таращі на Київщині вступив добровольцем до дивізії, якою командував Григорій Котовський. Працював у Кам’янці-Подільському. Звідси, очевидно, за путівкою комсомолу вступив 1922 року до вищого літературно-художнього інституту, яким керував Валерій Брюсов. Побачили світ збірки поезій «Тополь на камне» («Никитинские субботники», 1926), «С добрым утром» («Федерация», 1931), «У родных верб» («Донбасс», 1985), «Стихотворения» («Советская Россия», 1986). Володів соковитим народним гумором. Уся літературна Москва 1920-х років знала напам’ять його строфу: «Я жениться никогда не стану, этой петли я не затяну, потому что мне не по карману прокормить любимую жену». Розстріляно 13 серпня 1937 року в Бутирській тюрмі. Посмертно реабілітовано 24 листопада 1956 року, а 1985 року посмертно прийнято в члени Спілки письменників СРСР.
Пам’ятний знак Іванові Приблудному в рідному селі
1928 рік. У місті Новогеоргіївськ (нині Світловодськ Кіровоградської області) народилася Тамара Олександрівна Бажан — українська лікар-гігієніст, історик медицини, доктор медичних наук (1983), професор (1984). 1954 року закінчила Дніпропетровський медичний інститут (нині академія), де й працювала від 1957 року: асистент, від 1969 року — доцент, від 1976 року — професор кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров’я, від 1998 року — професор-консультант кафедри соціальної медицини, організації та управління охорони здоров’я. Автор наукових досліджень у галузі теорії та історії української медицини, розвитку соціальної гігієни та охорони здоров’я. Важливим дослідженням початку 1980-х років стала докторська дисертація Тамари Бажан «Розвиток охорони праці та медико-санітарна допомога робітникам промислових підприємств в Українській РСР» — історично-медичне дослідження розвитку фабрично-заводської медицини в Україні. У серпні 1974 року в московському журналі «Советское здравоохранение» опублікувала статтю про визначного санітарного лікаря, прогресивного діяча земської медицини Антона Людвіговича Смідовича — уродженця Кам’янця-Подільського. Померла 2005 року.
Тамара Олександрівна Бажан
1937 рік. Народився Володимир ІвановичРудаков. Працював начальником Кам’янець-Подільської ТЕЦ (теплоелектроцентралі).
1938 рік. У селі Ірклій Чорнобаївського району Черкаської області народився Микола Михайлович Тихонов — кандидат ветеринарних наук, заслужений працівник освіти України (1998). Закінчив 1953 року семирічну школу, 1956 року — школу робітничої молоді. Навчався з 1957 року у Львівському зооветеринарному інституті, в 1964—1967 роках — в аспірантурі цього вишу. Працював у Золочівському сільськогосподарському технікумі, з червня 1967 року — в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (тепер Подільський державний аграрно-технічний університет, з 1983 року — проректор з навчальної частини. Був у тривалих службових відрядженнях в Алжирі (в 1972—1976 роках), Афганістані (в 1979—1981 роках), Лаосі (1988 року). 1994 року був кандидатом у депутати Хмельницької обласної ради.
1945 рік. У селі Верхолюджа Тростянецького району Сумської області народилася Лідія Микитівна Скидан (дівоче прізвище — Абросімова) — голова Кам’янець-Подільської районної ради від 8 квітня 1998 року до 18 квітня 2002 року (її наступником став Едуард Євстафійович Кульчицький). Закінчила Обоянський бібліотечний технікум у Курській області Росіі (навчалася в 1965—1967 роках), Київський інститут культури (навчалася в 1973—1978 роках), де здобула фах бібліотекаря-бібліографа. Працювала секретарем Кам’янець-Подільського райвиконкому, від липня 1994 року — заступником голови Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації.
1949 рік. У місті Прилуки Чернігівської області народився Костянтин Костянтинович Жоль — український філософ і соціолог, доктор філософських наук (1992), професор (2003). Закінчив 1972 року філософський факультет Київського університету. Відтоді працював у Києві: в Інституті філософії Академії наук Української РСР; у 1981—1989 роках — старшим викладачем кафедри філософії АН УРСР, у 1985—1990 роках — старшим науковим співробітником відділу наукової інформації з суспільних наук при Президії Академії наук Української РСР, від 1991 року — старшим науковим співробітником Інституту соціології Національної академії наук України. Від 1998 року — професор кафедри філософії та культурології Подільського аграрно-технічного університету в Кам’янці-Подільському. Автор наукових досліджень із логіки, філософії науки, соціології, історії філософії права. Автор праць «Логіка в особах і символах» (Москва, 1993), «Соціологія в систематичному викладі» (Київ, 2000), «Філософія та соціологія права» (Київ, 2000), «Індуїзм в історії Індії» (Москва, 2006), наукових посібників «Логіка» (Москва, 2004), «Соціологія» (Москва, 2004).
0
