14 березня
Цього дня колись:
1838 рік. Подільський губернатор заборонив (2 березня за старим стилем) чиновникам і канцелярським служителям ходити по вулицях у мужичих опанчах і сіряках.
1919 рік. У Кам’янець-Подільському університеті приват-доцент кафедри церковної археології Євтим Сіцінський прочитав вступну лекцію «Значення церковної археології при сучасному стані православної церкви на Україні».
1941 рік. ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР постановили обласний центр Кам’янець-Подільської області перенести з Кам’янця-Подільського до Проскурова.
1959 рік. Ліквідовано Думанівську сільську Раду (відновлено через 31 рік — 7 березня 1990 р.). Ліквідовано також Цвікловецьку, Княгининську та Нагорянську сільські Ради.
1961 рік. В Україні, відповідно до постанови колегії Міністерства культури УРСР, всі технікуми підготовки культосвітніх працівників, зокрема і в Кам’янці-Подільському, стали культосвітніми училищами.
1965 рік. Відбулася чергові вибори депутатів Кам’янець-Подільської міської ради. Серед тих, за кого кам’янчани віддали голоси, був і робітник Валентин Іванович Андрійонок родом із Псковської області, який у Ленінграді закінчив технічне училище, працював слюсарем-інструментальником на заводі, а 1961 року на запрошення директора Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу Дионісія Ткачука переїхав до міста над Смотричем. 20 березня 1965 року на першій сесії міськради нового скликання Валентина Івановича обрали членом Кам’янець-Подільського міськвиконкому.
2001 рік. Начальником Кам’янець-Подільського районного відділення Державної автоінспекції призначено Віктора Манчука.
2002 рік. У молодіжному центрі «Юність» завершився триденний фестиваль команд КВК із Західної України «КВКактус».
Цього дня народилися:
1883 рік. У селі Карабчіївка Мала Ушицького повіту Подільської губернії (нині Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Октавій Костянтинович Ланге — гідрогеолог, доктор геолого-мінералогічних наук (1940), заслужений діяч науки Узбецької РСР (1936). Закінчив 1903 року Кам’янець-Подільську класичну гімназію, 1910 року — природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Професор (від 1926 року) Московського університету. Організатор і керівник кафедр гідрогеології в Московській гірничій академії (у 1920—1923 роках), Московському гідрометеорологічному інституті (у 1930—1935 роках), Середньоазіатському (у 1926—1930 роках) і Московському (у 1953—1964 роках) університетах, Середньоазіатському індустріальному інституті (у 1930—1940 роках). Завідувач кафедри динамічної геології Московського університету (у 1943—1953 роках). Вивчав підземні води Бессарабії (у 1915—1916 роках), Середньої Азії (у 1924—1949 роках) та ін. Основні праці пов’язано з класифікацією підземних вод, вивченням їх зональності, динаміки та режиму. Автор підручників із загальної геології і гідрогеології для вузів. Нагороджено орденами Леніна (1952), Трудового Червоного Прапора (1961), медалями. Помер 3 грудня 1975 року в Москві.
1891 рік. У Львові народився Амвросій Максиміліанович Бучма — український актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (1944), професор (1940), лауреат двох Сталінських премій (1940, 1949). На сцені з 1906 року. Працював у театрах Львова, Києва, Черкас, Херсона, Житомира, у 1922—1936 роках (із перервою) — в театрі «Березіль» (з 1935 року — Харківський український драматичний театр), у 1936—1957 роках — у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. Під час гастролей неодноразово грав на сцені в Кам’янці-Подільському. Іван Громик, який у 1921—1925 роках навчався в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, згадував про одні з таких гастролей: «Ми всі були зачаровані грою акторів і «заочно» закохані в молодих акторок — в Ужвій, Блакитну та інших; студентки в більшості закохалися в Бучму». Помер актор 6 січня 1951 року в Києві.
Амвросій Бучма
1928 рік. У селі Чорна (тепер Чемеровецького району Хмельницької області) народився Григорій Іванович Івасишин — педагог, відмінник народної освіти. Закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Працював учителем математики в Тернопільській області, від 1955 року — в Орининській середній школі, від 1959 року був її директором. Помер 5 вересня 1986 року.
1952 рік. Народився Анатолій Степанович Боровський — полковник у відставці. Був командиром військової частини в Кам’янці-Подільському. Депутат Кам’янець-Подільської міської ради другого скликання (у 1994—1998 роках). 1998 року був кандидатом на посаду міського голови Кам’янця-Подільського.
1952 рік. У Тирасполі (Молдова) народився Віктор Іванович Шишкін — заслужений юрист України, народний депутат України перших трьох скликань, генеральний прокурор України у 1991—1993 роках, суддя Конституційного суду України (призначено в листопаді 2005 року, склав присягу 4 серпня 2006 року). 5 серпня 2001 року в Кам’янці-Подільському виступив із співдоповіддю про правоохоронну систему України на круглому столі «Десять років української незалежності: здобутки, втрати, перспективи».
1953 рік. У Львові народився Ярослав Михайлович Андрушків — український політичний діяч, перший голова Всеукраїнського об’єднання «Свобода», яке до лютого 2004 року називалося Соціал-національна партія України. За фахом — лікар, кандидат медичних наук. Закінчив 1976 року Львівський медичний інститут, 1982 року — клінічну ординатуру при ньому. У 1982—1993 роках працював лікарем Львівського психоневрологічного диспансеру. Від 1988 року — активний учасник національно-визвольного руху, зокрема Народного руху України. Один з ініціаторів відродження «Пласту» на Львівщині. Від 1990 року на громадських засадах керував навчальним відділом «Варта Руху» Один з ініціаторів створення, а від 13 жовтня 1991 року до 14 лютого 2004 року — голова Соціал-національної партії України (його наступником став Олег Тягнибок). Від 1999 року — шеф-редактор видання «Орієнтири». 11 вересня 1998 року з Олегом Тягнибоком відвідав Кам’янець-Подільський, мав зустріч із міським головою Олександром Мазурчаком.
Цього дня відійшли у вічність:
1956 рік. Трагічно загинув Федір Савович Мартинчик — головний лікар Довжоцької районної лікарні (від 1953 року), розташованої на Підзамчі.
1980 рік. В Одесі помер Федір Михайлович Шумлянський — український мовознавець. Народився 2 липня (20 червня за старим стилем) 1887 року в містечку Муровані Курилівці (нині селище міського типу, один із районних центрів Вінницької області). Навчався в Приворотському духовному училищі, у 1918—1922 роках у Кам’янець-Подільському університеті, перетвореному 1921 року на інститут народної освіти. Був членом Подільської «Просвіти». Уклав із Сергієм Іваницьким російсько-український словник у двох томах (видано 1918 року у Вінниці; перевидано 1923 року в Лейпцигу). Працював викладачем (з кінця 1925 року — професором) у Херсонському, Полтавському, Луганському інститутах народної освіти. Від 1932 року — професор Бєлгородського педагогічного інституту, у 1933—1939 роках — професор і завідувач кафедри російської мови та літератури Тамбовського педагогічного інституту. У 1939—1941 роках — професор і завідувач кафедри української мови Одеського університету, після перерви знову викладав у ньому (у 1956—1968 роках). Автор докладного дослідження з історії українського правопису «Найголовніші правила українського правопису Української академії наук 1921 року» (1926). Співавтор «Програми-питальника для збирання матеріалів до крайового словника української мови Одещини» (1959).
1982 рік. У Кам’янці-Подільському помер Олександр Протальйонович Дудін — Герой Радянського Союзу (звання надано 10 січня 1944 року за форсування Дніпра). Народився 15 лютого 1919 року в селі Простатіно (нині Солігалічського району Костромської області). У 1948—1950 роках був головою Колибаївської сільської ради, у 1950—1953 роках — голова колгоспу в селі Руда. 1953 року поселився в Кам’янці-Подільському. Мешкав на вулиці Папаніна (Підзамче), працював на різних роботах. Іменем Дудіна названо вулицю в селі Колибаївка.
1988 рік. У Києві померла Катерина Андріївна Бровкіна — український агрохімік, доктор сільськогосподарських наук (1969). Народилася 19 листопада (6 листопада за старим стилем) 1900 року в селі Новоселиця (нині Літинського району Вінницької області). 1929 року закінчила Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працювала у 1929—1932 роках агрохіміком лабораторії агрохімії на Миронівській дослідно-селекційній станції Міністерства сільського господарства Української Соціалістичної Радянської Республіки. У 1932—1935 роках у Воронезькій області завідувала агрохімічною лабораторією на Рамонській дослідно-селекційній станції Міністерства сільського господарства СРСР. У 1935—1971 роках працювала в Києві старшим науковим співробітником лабораторії агрохімії у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків. 1971 року вийшла на пенсію. Під керівництвом Бровкіної досліджено поживний режим ґрунту в усіх зонах бурякосіяння та відпрацьовано на цій основі наукові рекомендації його поліпшення та підвищення продуктивності цукрових буряків. 1975 року видала в Москві «Рекомендації щодо застосування добрив під цукрові буряки по зонах бурякосіяння».
2014 рік. У Києві помер Володимир Андрійович Яремчук — почесний громадянин Кам’янець-Подільського району. Народився 22 листопада 1939 року в селі Соснівка Ляховецького району Кам’янець-Подільської області (нині Білогірського району Хмельницької області). Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), де здобув фах ученого зоотехніка. Закінчивши Вищу партійну школу при ЦК КПУ, від липня 1970 року працював за направленням у Кам’янець-Подільському районі: спочатку завідувачем відділу організаційної роботи, потім другим секретарем райкому Компартії України. У 1980—1998 роках — голова районного виконавчого комітету, представник Президента України, голова районної державної адміністрації, голова районної ради. Від 2001 року був членом партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Був членом політради цієї партії, першим заступником керівника департаменту кадрів, документообігу та управління громадськими приймальнями, керівником відділу кадрів і багаторічним куратором Чернівецької обласної партійної організації ВО «Батьківщина». 2012 року на виборах до Верховної Ради України був включений до виборчого списку політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» під № 192. Поховали Володимира Андрійовича на Байковому кладовищі Києва.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
