1947 рік. Першою з повоєнних викладачів Кам’янець-Подільського учительського інституту захистила кандидатську дисертацію Євгенія Мойсеївна Гінзбург. Захист відбувся в Києві в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР. У дисертації розглянуто соціальний роман англійського письменника Вільяма Годвіна (1756—1836) «Калеб Вільямс».
Євгенія Мойсеївна Гінзбург
1989 рік. У Кам’янці-Подільському члени місцевої організації Народного Руху України провели перший мітинг. Він пройшов у міському Будинку культури.
1993 рік. У Києві кам’янецькі рухівці Едуард Косянтинович Крилов і Віктор Вікторович Генералюк узяли участь у роботі V Всеукраїнських зборів Народного Руху України.
1996 рік. Завідувачем юридичного відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому став Микола ПавловичХудик. До цього від жовтня 1994 року працював юрисконсультом, головним спеціалістом юридичного відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому. Указом Президента України від 30 вересня 1999 року Худика призначено суддею Кам’янець-Подільського міського суду (приступив до роботи 15 жовтня 1999 року).
1997 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті розпочала роботу Всеукраїнська науково-теоретична конференція, присвячена 120-річчю з дня народження Миколи Леонтовича.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському перебувала (10—12 грудня) делегація з польського міста Санок. Підписано договір між Кам’янець-Подільським педагогічним університетом і Вищою Школою Заводовою міста Санок.
Цього дня народилися:
1821 рік. У містечку Немирів Подільської губернії (тепер місто, один із районних центрів Вінницької області) народився (28 листопада за старим стилем) Микола Олексійович Некрасов — російський поет, літературний діяч. Восени 1832 року 11-річний Микола готувався стати учнем першого класу Ярославської гімназії. Для вступу потрібна була довідка про його народження та хрещення. По таку довідку батько Миколи, відставний майор Олексій Сергійович Некрасов, звернувся в Кам’янець-Подільський — в розташовану в цьому губернському місті Подільську духовну консисторію. 18 жовтня 1832 року потрібну довідку («выпись») консисторія видала. Цей документ дослідники життя поета виявили тільки 1939 року, а вперше факсимільне відтворення «выписи» опублікував 1949 року в томі «Литературного наследия», присвяченого Некрасову, дослідник його життя Олександр Попов. Помер поет 8 січня 1878 року (27 грудня 1877 року за старим стилем) у Санкт-Петербурзі. Ім’я Некрасова увічнено на мапі Кам’янця-Подільського. Щоправда, не в центрі, а на окраїні. На Підзамчі є вулиця Некрасова, яка відходить від однієї з трьох тутешніх магістралей — вулиці Папаніна. Поруч проліг ще один об’єкт на честь поета — провулок Некрасова.
Микола Олексійович Некрасов
1922 рік. У селі Левківці (нині Волочиського району Хмельницької області) народився Андрій Леонтійович Казиміров — кандидат філологічних наук (1973), доцент. Закінчив факультет романо-німецької мови Одеського педагогічного інституту іноземних мов (навчався в 1950—1956 роках). Працював у школах Базалійського (в 1950—1957 роках), Деражнянського (в 1957—1960 роках) районів, у Кам’янець-Подільській середній школі № 1 (від лютого 1960 року), у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (від вересня 1960 року): асистент, старший викладач, доцент. 1986 року вийшов на пенсію.
1946 рік. У Кам’янці-Подільському народився Микола ІвановичЄдинак — футболіст. Під час служби в армії виступав за команду «Балтика» (Калінінград). Працював інструктором зі спорту Кам’янець-Подільського цементного заводу. 1977 року першому в Кам’янці-Подільському надано республіканську суддівську категорію з футболу.
