10 лютого 1918 року в Кам’янці-Подільському побачило світ перше число газети «Известия Каменец-Подольского Совета рабочих и солдатских депутатов». Сама ця дата вважається датою заснування сучасної газети «Подільські вісті» — органу Хмельницької обласної ради та Хмельницької обласної адміністрації. По суті названі «Известия...» стали фундатором більшовицької преси на Поділлі. Тому вже після війни партійні ідеологи заднім числом приписали головній газеті області (тоді вона називалася «Радянське Поділля») історію розвитку, в якій за початок узято саме кам’янецькі «Известия...»

Виходили «Известия...» зовсім недовго — якихось два тижні, адже вже 28 лютого 1918 року війська Центральної Ради оволоділи містом і витіснили звідси більшовиків.

Хоч орган Кам’янець-Подільського комітету КП(б)У «Більшовик», перше число якого побачило світ 1 травня 1919 року, через два тижні після другого приходу більшовиків у Кам’янець, не мав нічого спільного (крім ідеології) з попередніми «Известиями», пізніші партійні ідеологи надали цим двом газетам спільну історію. «Більшовик» теж недовго протримався на плаву — якийсь місяць, оскільки вже на початку червня більшовики вдруге змушені були покинути Кам’янець.

 Наприкінці 1920 року, після остаточного приходу більшовиків у місто, починають виходити «Вісті» — орган Кам’янець-Подільського військового революційного комітету та Кам’янецького бюро КП(б)У. Звісно, пізніші ідеологи вписують «Вісті» в історію розвитку обласної газети «Радянське Поділля».

Поет Іван Кулик, який був редактором «Червоної правди»

1 вересня 1921 року на зміну «Вістям» прийшла «Червона правда», яку редагував Іван Кулик. Газета проіснувала до 11 травня 1922 року. Її наступником став «Червоний шлях», що виходив із 15 вересня 1922 року. Але це ще не все. Новою віхою в розвитку кам’янецької преси став вихід 1 травня 1924 року першого номера «Червоного кордону». Ця газета, не змінюючи назви, але змінюючи «хазяїв», протрималася до війни. Після створення Кам’янець-Подільської області у вересні 1937 року «Червоний кордон» став головною обласною газетою. А вже після війни стало виходити «Радянське Поділля», яке після буремних подій 1991 року наступного року змінило назву на «Подільські вісті».

У березні 1968 року за плідну роботу з комуністичного виховання трудівників Хмельницької області з мобілізації їх на господарське та культурне будівництво і в зв'язку з 50-річним ювілеєм «Радянське Поділля» нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Як бачимо, історія «Подільських вістей» механічно зшита з історії семи різних газет. Сьогодні з таким самим успіхом у цю історію можна вшити (нинішня ідеологія це дозволяє) «Подольские губернские ведомости», які стали виходити 3(15) січня 1838 року, і вважати, що 2013 року обласним «Подільським вістям» виповнилося не 95, а 175 років. Утім, із таким самим успіхом усі ці газети можна прилаштувати до історії нинішніх районного «Краю Кам’янецького» чи міського «Кам’янець-Подільського вісника».

До речі, свого часу «Прапор Жовтня» (так називався «Край Кам’янецький» до серпня 1991 року) ображався, чому «Известия...» вписали в історію «Радянського Поділля», а «Прапору Жовтня» довелося задовольнятися якимось довжоцьким «Колективістом прикордоння», що став виходити 26 лютого 1930 року. Архівіст Іван Гарнага навіть пропонував виводити від «Известий» родовід обох газет — і «Радянського Поділля», і «Прапора Жовтня». Але до думки Івана Володимировича наверху не захотіли прислухатися.

І нарешті: якщо газету «Червоний кордон» вважати мамою «Радянського Поділля» («Подільських вістей»), то тоді «Известия...» — це їхня прапрапрапрабабуся.