Цифри на цьому стенді красномовно свідчать - пройшло вже 68 років лише від завершення ВВв, а людям які повоювали на ній уже далеко не призовний вік і тим хто дожили до цих днів дійсно честь і хвала. Ще з дитинства пам'ятаю, як на 9 травня батьки водили мене на стадіон і завжди налаштовували на головну подію - будуть показувати як наші воювали і перемогли фашистів. Рік за роком ця традиція настільки в традицію кам'янчан, що зараз напевно вже не уявляється це свято без "війнушок". Але за рік вони забуваються і кожного наступного року ми знову і знову йдемо на стадіон щоб поновити в пам'яті ті, до болю знайомі сцени. Так було і в цьому 2013 році. Стадіон заповнився на 11.30 і чекав початку. А початись все мало з приходом ветеранів - тих героїв завдяки яким ми і маємо це свято.
Справжніх ветеранів тих років зовсім небагато йде, деяких везуть на дев'яти автомобілях (цікаво що саме 9, може не випадково). Ветеранів посадили на головну трибуну і дійство розпочалось. Спочатку був офіціоз - ліцеїсти традиційно повиписували кренделі на
полі і вишикувались у стрункі ряди повздовж, поперек і по діагоналям поля стадіону. Далі виголосив привітання міський голова Михайло Симашкевич і прозвучав "День Перемоги". Після Хвилини мовчання ліцеїсти звільнили поле і думаю саме з цього моменту все розпочалось. 
Звісно, "наших" солдат і "німців" ще не було, але колективи які танцювали під нарізку фронтових пісень були в основному одягнуті за зразком тих часів і схоже уособлювали мирне життя на Радянській землі.
А тим часом правій (від головної трибуни) половині футбольного поля встановили зелено-червоний знак державного кордону і вартові почали ходити по уявному кордоні. Було зрозуміло - зараз почнеться. І почалось - загудів (а ще більше надимів мотоцикл і солдати в чорній формі під прапором з свастикою рушили штурмувати кордон.
 Радянські війська відбивались як могли, але удар був стрімким і неочікуваним. Кілька людей в касках з зіркою полягли на траві, кількох схопили хлопці в чорному, а інші просто з боями відступили 
Повтікала і танцювально-співоча процесія, що виступали перед цим, проте також не усім це вдалось. Далі відбувалось зображення життя на захопленій території при німцях. Звісно ж на місці стовпа що знаменував кордон було вміщено фашистський прапор з свастикою 
Мотоцикл продовжував диміти, з'явився велосипедист, а на сцені влаштували танці вже німці з німецькими дамами 
Та найбільше драматизму надавали сцени поводження загарбників з місцевим населенням і полоненими. Полонених тимчасово помістили в тюрму зроблену з шнурових огорож. 
Один з них спробвував вирватись і втекти, але куди там - підстрелили при спробі втечі 
(падіння надзвичайно картинне і кадр як на мене досить вдало вихопився) Із втікаючого мирного населення фашисти встигли вихопити кілька дівчат, яких кудись і для чогось тягнули за руки 
Але не довго таке продовжувалось. Ось уже чути звуки визволителів - то радянські війська прийшли визволяти рідні землі 
Стрімка атака і купа німецьких солдат залишаються нерухомими на траві, решта рятуються втечею. 
Інформбюро повідомляє про "Безоговорочную капитуляцию", а визволителі дають залп з своїх автоматів. Ура!!! Перемога!!! Цей зворушливий момент підсилюється ще більше, коли ці солдати, що щойно визволяли рідну землю строєм йшли тією ж самою дорогою, по якій на самому початку пройшли наші ветерани. 
Символічно... Правда ж?.. Ось такою було театралізоване дійство у 2013 році. Дуже подібне до багатьох інших, які щороку проводяться у нашому Кам'янці, який продовжує шанувати своїх ветеранів. Ура, ветерани!!! З святом перемоги Вас!!! Дай Боже вашим нащадкам не бачити справжньої війни!!!
Підготував: Сергій Єрмаков Фото: Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
