Вс, 19.11.2017, 21:35
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Знахідки О.Будзея
Форма входу
Логін:
Пароль:
Оголошення сайту

За останній місяць, нових оголошень не опубліковано
_________________

Усі оголошення >>

Погода

ЗНАХІДКИ ОЛЕГА БУДЗЕЯ

 


 

Олег Будзей народився 14 січня 1953 р. на Підзамчі. 1970 р. закінчив СШ №1, 1974 р. - фізмат Кам’янець-Подільського педінституту. Працював учителем математики в сільських школах Хмельницької та Вінницької областей (1974-1982 рр.), пізніше - у Кам’янець-Подільському ПКБ АСУ програмістом, старшим програмістом, завідувачем бюро системного математичного забезпечення (1982-1990 рр.). 
З 1 грудня 1990 р. працює в кам’янецькій пресі: газеті міської ради «Кам’янець-Подільський вісник»; з 4 грудня 1992 р. - у приватній газеті «Подолянин»; з 20 грудня 1994 р. очолював «Кам’янець-Подільський вісник»; 1999 р. - на посаді літературного редактора у приватному поліграфічному підприємстві «Художньо-виробничі майстерні імені Гагенмейстера»; 2000-2001 рр. - у газеті «Фортеця», з 24 жовтня 2001 р. - редактор відділу пропаганди історії та культури Кам’янеччини в газеті «Подолянин».

Автор науково-популярної книги «Вулицями Кам’янця-Подільського» (Львів, 2005 р.), упорядник хронологічно-біографічних довідників «Кам’янець у червні», «Кам’янець у липні», «Кам’янець у серпні», «Кам’янець у вересні» (2001 р.). Автор збірки віршів «З архіву душі» (Кам’янець-Подільський, 2000 р.). Упорядник видання «Подолянин: Ми пишемо історію» (2012 р.). 

Дописувач сайтів ХайВей (h.ua) і Вікіпедія (uk.wikipedia.org)

Обирався депутатом Кам’янець-Подільської міськради (1990 р.). З 2009 р. - член Національної спілки краєзнавців України. 
Одружений, має сина Андрія і доньку Ірину, онучку Оленку.

Усі публікації автора
Історія Культура
Персоналії Релігія
Суспільство Різне
Кам'янецький календар
Села від А до Я

Останні 10 публікацій


[28.01.2017] Антисвято Інтернету
Антисвято ІнтернетуЗгадався початок одного анекдоту: «Повертається чоловік додому з Інтернету…». Можливо, це був і весь його текст, бо що було далі, зовсім випало з пам’яті, а парадокс, незмінний друг анекдотів, міцно засів у моєму мозку.



[10.01.2017] В очікуванні Сергійка
В очікуванні Сергійка«Настуня запарювала такі смачні чаї та варила таку каву, що інколи сонце прокидалося раніше, щоб зробити ковточок», — читаємо про одну з героїнь у новій пригодницькій повісті-легенді для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Її автор, кам’янчанин Сергій Боднар, знайшов чимало гарних образів, на кшталт наведеного щойно, аби потішити читачиків і їхніх батьків.


[08.01.2017] З чим римується 2017-й?
З чим римується 2017-й?Безумовно, коли мова заходить про новоспечений 2017 рік, одразу на пам’ять приходить його колега столітньої давності — 1917 рік, який наробив стільки шуму в XX столітті.


[07.01.2017] Священик із докоблівських часів
Священик із докоблівських часівЯк відомо, в радянські часи влада нещадно витравлювала віру з життя «будівників світлого майбутнього». Так, у Кам’янці-Подільському в 1960—1980-х роках діяв тільки один православний храм — Покровська церква на Руських фільварках. У 1964—1992 роках її настоятелем був Лаврентій Андрійович Кобля (1925—2004), який у часи перебудови став першим у Кам’янці-Подільському священиком, обраним депутатом міської ради. «Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2017 рік», виставлений на сайті Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, повідав ім’я священика, який служив у місті над Смотричем безпосередньо перед Коблею. Це Ігор Іванович Процюк (1927—2016), якому на Різдво, 7 січня, виповнилося би 90 років. В останні роки (до виходу на спокій 27 липня 2011 року) він служив на Омській кафедрі як митрополит Феодосій.


[06.01.2017] Столітній «Щедрик»
Столітній «Щедрик»Рівно сто років тому в Києві під час святкування Різдва сталася знаменита подія. 7 січня 1917 року (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) під керівництвом диригента Олександра Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича — українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.


[21.12.2016] На шляху до гран-прі
На шляху до гран-пріПобачила світ 240-сторінкова довідкова книжка великого формату «Митці Кам’янця-Подільського: архітектори, мистецтвознавці, художники». Її автор — доктор мистецтвознавства, професор Наталія Урсу — вперше зібрала під однією обкладинкою відомості про 200 митців, тісно пов’язаних із містом над Смотричем. Презентація нового видання відбулася 20 грудня в національному університеті на кафедрі образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, яку очолює авторка.


[31.08.2016] Світло в кінці тунелю
Світло в кінці тунелюНазва свіжої збірки малої прози 42-річного київського кам’янчанина Андрія Бондаря «І тим, що в гробах» може шокувати непідготовленого читача. Але, якщо згадати акафіст (молитовно-хвалебну пісню) до Воскресіння Христового, де співається: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував», то все встане на свої місця: назва збірки несе читачам позитивний заряд.


[04.05.2016] Мандруємо Кафедральним із Майором
Мандруємо Кафедральним із Майором27 квітня 2016 року в Галереї мистецтв у Старому місті відбулася презентація туристичного путівника «Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла». Його півтора місяці тому, а саме 10 березня, рекомендувала до друку вчена рада Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.


[30.04.2016] Середньовічні ремесла - традиція Кам'янця
Середньовічні ремесла - традиція Кам'янця
У рамках відкриття туристичного сезону в Кам'янці одним з знакових заходів проведених організаторами в особі Державного історичного музею-заповідника було влаштування так званого "історичного пікніка" на подвір'ї старого замку. На день життя в замку немов перенеслось у ті давні часи, коли наше місто було східним фопостом Речі Посполитої, а з нею і всієї середньовічної Європи. На обмеженій території можна було побачити справді багато чого цікавого і, при бажанні, поспілкуватись з майстрами, які досконало вивчили середньовічні технології і в цей день демонстрували свої вміння усім охочим. Отож невеличкий фотозвіт про подію.


[17.02.2016] Повороти долі Бориса Кушніра
Повороти долі Бориса КушніраЙого життя могло закінчитися, так і не розпочавшись. Він мав би народитися в рідному подільському селі, а з’явився на світ у далекому заокеанському місті. Тож, якщо біографія людини, як правило, починається з дня її народження, то для педагога, історика, краєзнавця й українського патріота Бориса Михайловича Кушніра, якому 23 лютого 2016 року виповнюється солідних 95 років, стрічку його життєвих подій варто відмотати ще на вісім років назад.


Пошук
Свіжина
Прикольний турнір вийшов як я почитав ту...

Так організатору завжди приємно коли йог...

Шукаємо зацікавлених осіб для створення ...

Приємно, що є такі відгуки, які надихают...

Програма фестивалю-конкурсу «АГРОУНІФЕСТ...

На рахунок рейтингу...
(рахувався...

Відео огляди зі змагань ...


Більше коментарів
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2017Створити безкоштовний сайт на uCoz